Розглянуто теоретико-методичні засади управління фінансовими ресурсами економіки держави: визначено його сутність, завдання і принципи. Під управлінням фінансовими ресурсами економіки держави розглядається система принципів і методів розроблення, ухвалення та реалізації управлінських рішень, спрямованих на формування фінансових ресурсів і підвищення ефективності їх використання всіма економічними суб’єктами-державою, регіонами, окремими підприємствами та установами, домашніми господарствами. Акцентовано увагу на виникненні в Україні певної невідповідності – фінансова система, яка сформована на даний час і забезпечує фінансову підтримку діяльності економічних суб’єктів, навіть за найслабших проявів різного роду ризиків і загроз зазнає дестабілізації, що, у свою чергу, призводить до появи кризи ліквідності, а відтак – до відпливу коштів з економічної системи країни, підвищення рівня інфляції тощо. Обґрунтовано послідовність формування концепції управління фінансовими ресурсами, яка визначає економічні, організаційні й правові засади їх формування, нарощування і використання з метою забезпечення сталого розвитку країни та розв’язання соціальних проблем. Визначено основні напрями розроблення і реалізації концепції: оцінку обсягу фінансових ресурсів; моніторинг їх використання, розроблення відповідного мотиваційного механізму; що стимулюватиме зростання обсягів фінансових ресурсів; виявлення й оцінку ризиків і загроз, які виникають у процесі їх формування та використання, а також розроблення інструментів, спрямованих на мінімізацію зазначених ризиків і загроз у країні.
конкурентоспроможність, ринкова економіка, сталий розвиток, управління, фінансові відносини, фінансові ресурси
Розкрито економічний зміст фінансової інклюзивності як індикатора доступності фінансових послуг для населення та охарактеризовано сучасні підходи до її вимірювання. Ідентифіковано чотири компоненти фінансової інклюзії, а саме: 1) доступ; 2) якість; 3) використання; 4) добробут. Здійснено порівняльний аналіз доступності фінансових послуг для населення України та інших країн світу, за результатами якого визначено, що показники рівня фінансової інклюзивності в Україні є нижчими, ніж у розвинених країнах ОЕСР, а подекуди – від середньосвітових значень. Окреслено напрями сприяння фінансовій інклюзивності в Україні, які передбачать поліпшення якості фінансових послуг для споживачів, які вже мають до них доступ(система захисту прав споживачів фінансових послуг), і розширення надання базових фінансових послуг тій частині населення, яка не має доступу до неї взагалі. У цьому аспекті ефективним інструментом підвищення рівня фінансової інклюзивності визначено застосування фінансових технологій.
фінансовий сектор, ринок фінансових послуг; фінансова інклюзивність, фінансова інклюзія, фінансова послуга, доступність фінансових послуг, фінансові технології, цифрова фінансова інклюзія
Проаналізовано явище технології блокчейн як основи функціонування первинної криптовалюти біткоїн і різноманітні підходи до її розуміння. Піддано аналізу наукові публікації проблем інформаційної безпеки у фінансовому секторі. Досліджено вплив технології блокчейн на фінансову сферу й можливості взаємодії криптовалюти з економічною системою. Проаналізовано явище смарт-контрактів як одне з додатків блокчейн-технології. Розглянуто приклади застосування технології блокчейн й детерміновано переваги від її впровадження. Проаналізовано переваги й можливості від використання технології блокчейн у безготівкових інтернет-розрахунках. Окреслено позитивні сторони від упровадження технології блокчейн у бізнес і сферу страхування. Окреслено потенційні наслідки впровадження новітньої технології на фінансовий сектор економіки як на національному рівні, так і на глобальному. Визначено, що в майбутньому механізм емісії криптовалюти може достатньо сильно вплинути на світову макроекономічну систему і змінити її. Визначено, що незважаючи на революційні зміни в сучасній економіці, у короткостроковій перспективі технології блокчейн буде складно інтегруватись в існуючу інфраструктуру. Однак визначено, що блокчейн-технологія вже зовсім скоро може стати революцією у фінансовій системі світу.
Проаналізовано динаміку дохідної і витратної частин Державного бюджету України 2017 року на основі використання базисних і ланцюгових темпів росту та в порівнянні із2013-м(періодом до військових дій і реформ) та встановлено, що динаміка бюджету нелінійна із негладким характером – поперемінно то зростає, то спадає. Особливістю динаміки є зростання амплітуди коливань, зменшення періодів стабільності та значна незбалансованість показників у вересні та грудні. Аналіз структури дохідної частини Зведеного бюджету України показав її нестабільність, що свідчить про нестабільність податкової політики із перемінним використанням то податкових, то неподаткових важелів. На основі коефіцієнта покриття видатків доходами розраховано ефективність бюджетування і виявлено дисбаланси. Установлено зв’язок зміни структури і динаміки бюджету України із зміною макроекономічного середо вища. Діагностовано, що динаміки ВВП і дохідної частини бюджету перебувають у тісному зв’язку, а динаміки ланцюгового темпу росту середньої заробітної плати та індексу споживчих цін мають аналогічну тенденцію до динаміки ланцюгового темпу росту видатків. Оскільки динаміка джерел впливу мінлива та нелінійна за поведінкою і структурою, тому аналогічною є і динаміка бюджету України.
бюджет України, доходи, видатки, коефіцієнт покриття, темпи росту, структура, зовнішні впливи, нелінійна динаміка
В умовах реформування національної економіки України і реалізації багатьох заходів, спрямованих на євроінтеграцію, важливим завданням органів державного управління є забезпечення умов, у яких, з одного боку, національний ринок захищений від негативних зовнішніх впливів(міграція, фінансові кризи, відплив капіталу тощо), а з другого боку – готовий до викликів інноваційного характеру в усіх секторах економіки. За таких обставин актуальним є забезпечення науково обґрунтованого ухвалення рішень щодо формування та оцінювання стратегії розвитку фінансового сектору національної економіки, оскільки наслідки реалізації фінансової стратегії безпосередньо впливають на характер і динаміку розвитку реального сектору економіки. Зважаючи на це, і було проведене дослідження методології оцінювання економічної ефективності стратегії розвитку фінансового сектору. Зокрема: розглянуто контекст змістового і сутнісного наповнення економічних категорійних понять«ефективність», «результативність» та«ефективність стратегії». Наведено контекст трактування цих понять у тематичних викладах, використання в наукових дослідженнях. Узагальнено досвід використання систем оцінки фінансової стабільності фінансового сектору, які активно впроваджуються в багатьох країнах світу. Досліджено принципи і технології оцінювання економічної ефективності стратегії розвитку фінансового сектору. Проведено порівняльний аналіз технологій оцінювання стану фінансового сектору.
ефективність, ефективність стратегії, фінансовий сектор, оцінювання економічної ефективності, технології оцінювання
Подано теоретичне обґрунтування дохідних будинків з позицій їхнього функціонування як інвестиційних проектів, а також як конкретного механізму розв’язання проблем на ринку оренди житлової нерухомості. Визначено, що дохідний будинок – це інвестиційний проект, управління яким передбачає повне або часткове надання в тимчасове користування власником житлових і нежитлових приміщень фізичним і юридичним особам із різним рівнем доходу на засадах комерційного та соціального найму, з метою отримання доходу власником за рахунок орендної плати та відшкодування вартості додаткових послуг або досягнення соціального ефекту(з правом подальшого викупу за доступною ціною). Визначено, що дохідні будинки повинні відрізнятися від житла, наданого в оренду на умовах соціального або комерційного найму, професійним рівнем управління та наданням мешканцям-орендарям високого рівня житлово-комунального обслуговування. Також важливою відмінністю є те, що проектування, будівництво та експлуатація дохідного будинку забезпечують дохід і ліквідність протягом усього терміну його експлуатації. Виявлено, що в Україні відсутня цілісна модель управління дохідними будинками, а також конкретні шляхи розв’язання проблем на ринку оренди житлової нерухомості.
дохідний будинок, інвестиційний проект, нерухомість, оренда, управління
Здійснено аналіз та опис нової, сучасної форми грошей, так званої віртуальної валюти. Зроблено акцент на тому, що поняття віртуальної валюти та цифрової валюти не варто ототожнювати, оскільки остання є цифровим відображенням реальних грошей у процесі обігу, обміну між учасниками фінансового ринку в межах реальної економіки, з офіційним легальним статусом. Розглянуто зв’язок легальної(реальної), віртуальної та чорної(тіньової) економік крізь призму виникнення та обігу криптовалюти. Здійснено ґрунтовний аналіз переваг i недоліків обігу криптовалюти у світовій економіці. Відзначено, що вимоги, які відображатимуть, за яких саме умов повинні обертатися на ринку віртуальні гроші, повинні стати першим ключовим кроком державних, правоохоронних органів і приватного сектору на шляху до аналізу суті існування цього феномену. Зазначено, що з метою встановлення ефективного контролю повинна бути налагоджена плідна співпраця між регуляторними установами і торгівельними платформами щодо моніторингу трансакцій та ідентифікації бенефіціарів для уникнення анонімності та фактів відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом.
світова економіка, розвиток економічної науки, гроші, валюта, криптовалюта, відмивання грошей
Розглянуто сучасні підходи до визначення сутності та видів криптовалюти при здійсненні фінансових платежів. Розкрито особливості інноваційної технології блокчейну на основі теорії розподіленого реєстру і наведено аналіз розвитку її використання при здійсненні розрахунків фінансових установ для задоволення потреб суспільства в різних сферах соціально-економічного життя. Розкрито особливості базової моделі розподілу даних у системі блокчейн на основі опису її унікальних характеристик, а також представлено послідовні етапи імплементації цієї моделі при здійсненні фінансових розрахунків. Розроблено схеми проведення трансакцій з криптографічним підтвердженням при застосуванні технології блокчейну, зокрема при здійсненні міжнародних платежів та організації кореспондентських банківських відносин. Здійснено класифікацію етапів розвитку технологій блокчейн і представлено прогнози щодо її застосування у цифровій економіці на основі формування альтернативної фінансової інфраструктури. Проведено оцінку нормативно-правового забезпечення імплементації технології блокчейну у проведенні розрахунків фінансових установ в Україні.
цифрова економіка, фінансові установи, криптовалюта, інноваційні технології, блокчейн, біткоїн, регулювання операцій фінансових установ у криптовалютах
Відмічено, що консалтинг є одним із важливих інструментів ринкової інфраструктури в розвинутих країнах світу. Зазначено, що доцільність виділення послуг інвестиційного консалтингу на українському ринку банківських послуг викликана надзвичайною складністю інвестиційної сфери, різноманіттям інвестиційних інструментів, швидкою зміною інвестиційної ситуації, наявністю ризиків, пов’язаних із вкладенням коштів, а також більш високою прибутковістю інвестиційного бізнесу в порівнянні із класичним банкінгом. Проаналізовано поняття«інвестиційний консалтинг», яке в сучасних наукових публікаціях розглядається як незалежні професійні послуги, як засіб уточнення, допомоги і підтримки інвестування, як інструмент управління або інструмент пошуку, як вид інтелектуальної або інформаційно-аналітичної діяльності та як система заходів. Визначено порядок підготовки і проведення інвестиційного консалтингу, який передбачає виконання процедур щодо постановки завдань, розроблення та узгодження технічного завдання, проведення досліджень консультантом, підготовки підсумкових продуктів(аналітичних, методологічних, консультаційних, навчальних) і консультування. На основі дослідження теоретичних основ західного менеджменту встановлено, що здійсненню фінансового, правового, інвестиційного моніторингу сприяють створення у фінансових установах відповідних аналітичних служб і дослідницьких центрів. При цьому акцентовано увагу на тому, що використання більш гнучких систем організаційного управління, зокрема модульної, дивізійної та інших сучасних форм їх поєднання, сприятиме інтеграції інвестиційного бізнес-напряму у структуру банку. Крім того, зазначено, що наявність у банківських структурах високопрофесійного колективу фахівців, зокрема, економістів, математиків, юристів, програмістів, уможливить надання якісних та оперативних інвестиційних консалтингових послуг.
інвестиційний консалтинг, консалтингові послуги, інвестиційний бізнес, розвиток, банк
Досліджено поняття ритейлу в банківській сфері. Поняття «ритейл» пов’язане із процесами та механізмами реалізації товарів і послуг кінцевим споживачам. Проаналізовано особливості розвитку ритейлу в Україні. Визначено, що на даний час сегмент ритейлу в Україні проходить формування і вдосконалення. Тому саме в цій сфері вітчизняні банки можуть формувати власні конкурентні переваги та охоплювати нові сегменти ринку. Для розвитку ритейлу в сучасних умовах притаманні певні особливості: омніканальна торгівля, цифровий досвід у магазині, персоналізація, нові формати магазинів. Розвиток ритейлу за таких умов базується на наданні електронних банківських послуг. А саме за рахунок таких, як послуги, надані з допомогою банківських карток; послуги дистанційного банківського обслуговування клієнтів. У роботі окреслено перспективні напрями розвитку ритейлу українськими банківськими установами. Зокрема, перспективним для банків є і партнерство між банками і ритейл-компаніями створення інноваційної моделі відділення. Визначальним для банківських установ є розвиток багатоканального ритейлу, що має на увазі одночасне використання декількох каналів збуту, таких як оффлайні онлайн-відділення, мобільні пристрої, ТВ, щоб максимально оптимізувати процес надання банківської послуги потенційному споживачеві. Визначено систему формування продуктового ряду банківського ритейлу та його основні складові і орієнтири.
Досліджено вимоги Базельського комітету щодо регулювання ліквідності банківських установ і динаміку їх упровадження за кордоном. Проаналізовано ліквідність банківської системи України і найбільших банків за нормативами миттєвої, поточної та короткострокової ліквідності. На даний час практично всі банки дотримуються вказаних нормативів. Упровадження вимог НБУ щодо розкриття інформації уможливлює прозорість банківської діяльності і дає змогу впроваджувати коефіцієнт покриття ліквідності(LCR) і показник чистого стабільного фінансування (NSFR) у практичну діяльність банків України. Згідно з методикою, розробленою НБУ, LCR визначатиметься як співвідношення високоякісних ліквідних активів до чистого очікуваного відпливу грошових коштів і покриватиме більші відпливи коштів, ніж вимагає«Базель ІІІ». Упровадження LCR зумовить оцінку ліквідності банків з урахуванням короткострокових ризиків і призведе до поступової відміни нормативів миттєвої та поточної ліквідності. У перспективі – впровадження НБУ показника чистого стабільного фінансування і впровадження нових стандартів системи оцінки ризиків. Визначено вплив впровадження коефіцієнта покриття ліквідності на структуру балансу банків, зокрема акцентовано увагу на потребі зростання довгострокових ресурсів банку, практичній можливості включення єврооблігацій України до складу високоякісних ліквідних активів, проблемах зміни вартості ресурсів та активів банків.
банківський нагляд, ліквідність банку, ризик ліквідності, нормативи ліквідності, коефіцієнт покриття ліквідності, показник чистого стабільного фінансування
Обґрунтовано переваги залучення зовнішніх консультантів до реструктуризації банків з метою максимізації їхньої вартості, зменшення витрат із залучення зовнішнього фінансування, просування в майбутньому на ринку нових послуг. Визначено основні напрями їх діяльності в обслуговуванні цих процесів: аналіз економічного стану і визначення оптимальних схем об’єктів реструктуризації; купівля пакетів акцій та їх продаж; залучення потрібного обсягу фінансових ресурсів для реструктуризації; консультування на етапі переговорів щодо умов і методів реалізації угоди, вироблення і здійснення ефективного захисту клієнта від поглинання; допомога в підготовці належних документів і фінансування реалізації угод; проведення аналізу очікуваного ефекту від здійснення трансакції. Наведено основні риси добросовісних і недобросовісних консультантів. Запропоновано розробити та впровадити в Україні закон про обслуговування процесів реструктуризації банків в Україні, який би визначав правові основи ліцензування, сферу діяльності таких посередників, а також їхні функції, обов’язки та рівень відповідальності за їх виконання. Розроблено авторські рекомендації щодо ліцензування, підвищення кваліфікації та оплати послуг зовнішніх консультантів, які займаються процесами реструктуризації банків.
банк, злиття, зовнішні консультанти, консалтинг, поглинання, реструктуризація
Проаналізовано створення і розвиток ФінТех за кордоном і в Україні. Зазначено основні фактори, які сприяли виникненню і розвиткові ФінТех, серед яких: розвиток технологій та інновацій, збільшення трудової міграції та пошук альтернативних шляхів фінансування малого і середнього бізнесу. Окремо зазначено фактори, котрі унікальні для України та які в поєднанні з розвиненою інфраструктурою сприяють розвиткові ФінТех: інфраструктура, правове і регуляторне середовище, доступ до капіталу та інвестицій, кваліфікація. Розглянуто та надано характеристику напрямам діяльності ФінТех-компаній: управління особистими фінансами, платежі, маркетплейси (кредитування), інвестиційні платформи, колективне фінансування (краудфандинг), безпека, B2B фінтех, грошові перекази, аналіз великих даних(Big Data), регТех, insureTech, штучний інтелект, необанки (банки-челенджери), криптовалюти, блокчейн. Також вказано тенденції розвитку ФінТехгалузі в Україні та позитивні фактори впровадження нових фінансових послуг і продуктів. Здійснено опис співпраці ФінТех із банківськими установами, зокрема в частині правового регулювання та пруденційного нагляду центральним банком країни.
ФінТех, ФінТех-компанії, банківські установи, платежі, кредитування, банківські технології
Здійснено аналіз та опис бізнес-процесу – діагностика фінансового стану банку. Визначено, що діагностика фінансового стану банку – це практика або методи визначення фінансового стану банку шляхом визначення природи (ризиків, на які наражається банк, або проблеми, що виникли у процесі професійної діяльності банку), шляхом дослідження симптомів таких негативних факторів. Розглянуто внутрішню структуру процесу«діагностика фінансового стану банку» шляхом визначення категорії«аналіз» та екстраполяції її до бізнес-процесу«аналіз фінансового стану банку». Визначено такі напрями аналізу діяльності банку: структура балансу; структура доходів, прибутковість; платоспроможність, адекватність капіталу; кредитний ризик; ризик ліквідності; ринковий ризик; валютний ризик; операційний ризик. Склад активів і зобов’язань балансу банку – один із ключових факторів, що визначає рівень ризику, на який наражається банківська установа. Відповідно, зростання в балансі та зміни на кінець періоду у відсотковому складі активів і зобов’язань впливають на процес ризик-менеджменту. На прикладі бізнес-процесу«аналіз складу активів та зобов’язань банку» здійснено опис системи діагностики фінансового стану банку.
Для цілей обліку визначено поняття«роялті» як платежі за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Розкрито особливості бухгалтерського обліку роялті на вітчизняних підприємствах. Проаналізовано документи, які потрібно мати для підтвердження видатків з виплати роялті, до них відносять: ліцензійний договір, платіжне доручення на перерахування платежу – роялті; розрахунок або бухгалтерська довідка, складені в порядку, і строки виплат за використання об’єкта права інтелектуальної власності, встановлені в ліцензійній угоді. Залежно від передбачених відповідною угодою умов платежів за використання нематеріальних активів для обліку нарахованих або попередньо сплачених роялті можуть використовуватися такі рахунки обліку розрахунків з дебіторами або зобов’язаннями: у разі авансової сплати роялті(на термін до року) – рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів»; у разі нарахування роялті – рахунок 68 «Розрахунки за іншими операціями». Розглянуто основні аспекти оподаткування роялті, а саме його ставки: 15%, якщо загальна сума нарахованих сум роялті та інших видів доходів за звітний календарний місяць не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати; 17% від суми перевищення десятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Досліджено особливості функціонування підприємств харчової промисловості та питання запровадження стратегічного планування для їхньої ефективної діяльності. Розглянуто етапи процесу стратегічного планування діяльності і розвитку підприємств харчової промисловості в контексті забезпечення його конкурентоспроможності. Обґрунтовано необхідність стратегічного планування на підприємствах харчової промисловості та визначено основ ні передумови до такого їх переходу. Запропоновано заходи щодо забезпечення ефективної діяльності підприємств харчової промисловості та підвищення їхньої конкурентоспроможності.
ефективна діяльність, конкурентні переваги, стратегічне планування, стратегічний потенціал, харчова промисловість
Початок ХХІ століття характеризується глобальними змінами економіки й суспільства, що призвело до відставання соціальних наук від реального життя. У тому зв’язку зростають вимоги до науки, яка мала б містити креативні інструменти в дусі часу. Інструментарію будь-якої однієї із соціальних наук не вистачає, щоб описати процеси в усіх сферах життя людини. Цього можна досягнути лише на основі міждисциплінарних зв’язків усіх соціальних наук. Виникла проблема пошуків форми, у якій би виразилося таке поєднання міжпредметних зв’язків. Досліджено історичний аспект пошуків спроб підібрати таку форму. Найповнішою і завершеною формою для відображення зв’язків категорій і методів різних наук автор вважає методологію економічного імперіалізму. Метою дослідження є виявлення і систематизація тенденцій розвитку економічної науки з урахуванням впливу глобалізації, огляд основних форм міждисциплінарних переходів загалом і«економічного імперіалізму» зокрема як перспективного напряму розвитку єдиної соціальної науки. Кінцева мета«економічного імперіалізму» – об’єднання всіх наук про суспільство на базі неокласики.
глобалізація, економічна теорія, методологія економічної науки, міждисциплінарність, міжпредметні зв’язки, соціальні науки, економічний імперіалізм
УКР 
ENG
