Враховуючи, що в Україні дотепер не сформована ефективна модель соціально-економічного розвитку національної економіки, яка б повною мірою відбивала її національні, у тому числі економічні, інтереси і була макроекономічною теоретичною базою ефективної державної економічної політики, досліджено вже описані в науковій літературі та наявні на практиці моделі та типи соціально-економічного розвитку національних економік різних країн, визначено характерні ознаки існуючого стану національної економіки України та найбільш імовірний варіант моделі її соціально-економічного розвитку.
модель, соціально-економічний розвиток, національна економіка, інноваційний тип розвитку
У статті визначено аспекти концептуально-методологічного характеру і прикладних розробок щодо побудови імітаційної моделі розвитку споживчої кооперації у структурі національної економіки. Проведено ґрунтовне прогнозування рівнів функціонування споживчої кооперації у структурі національної економіки за умови ефективної взаємодії з параметром «Державна політика» та використання визначених можливостей, запобігання проблемам, що перешкоджають розвитку споживчої кооперації. Обґрунтовано, що запропонована розроблена модель є, з одного боку, методичною основою для прогнозування розвитку споживчої кооперації України у структурі національної економіки, а з другого – практичним інструментом, який ґрунтований на системному аналізі проблеми, всебічно враховує та використовує всі чинники-обмеження розвитку споживчої кооперації України.
імітаційна модель, функціонування, розвиток, споживча кооперація, параметри системи, сценарії, метод аналізу ієрархій, аналітичне стратегічне планування
В статті уточнено термінологічні трактування понять, що притаманні різним видам трансформаційних центрів, як-то: логістичний центр, розподільчий склад, дистрибуційний центр, фулфілмент-склад, термінал, хаб тощо. Наголошено, що трансформація матеріального потоку відбувається через центри, що обслуговують базові функціональні області логістики, а саме: постачання, виробництва і збуту. Проаналізована діяльність трансформаційних центрів з позиції як об’єктів складської нерухомості, так і видів економічної діяльності, уточнено їх класифікаційні ознаки. Визначено, що роботу з вантажами можна проводити через термінали і склади різних видів, типів і форм. Зазначено вимоги до об’єктів складської нерухомості логістики з боку українського законодавства та вимог вітчизняного бізнесу. Приділено увагу наявній на ринку комерційній девелоперській класифікації складів і зазначено перестороги щодо її застосування для аналізу ринку складів та їх сегментів. Висновки викладено у вигляді пропозицій до вирішення окреслених завдань.
склад, трансформаційний центр, фулфілмент-склад, термінал, дистрибуційний центр, розподільчий склад, логістичний центр, крос-докінг
Встановлено суть кластерного підходу у формуванні туристичного кластера в регіоні. Визначено структуру туристичних кластерів у регіоні. Установлено міжгалузеві зв’язки між підприємствами різних видів економічної діяльності, які є необхідними у формуванні туристичного кластера в регіоні. Досліджено напрями взаємодії оптово-роздрібної торгівлі товарами та послугами та їх роль у формування лісопромислового кластера. Обґрунтовано роль туристичних кластерів у підвищенні конкурентоспроможності регіонів.
внутрішній ринок, торгівля, туристична сфера, туристичний кластер, конкурентоспроможність
Розкрито сутність дорожньої децентралізації в Україні та її роль для регіонального розвитку. Встановлено причини незадовільного транспортно-експлуатаційного стану переважної більшості автомобільних доріг. Визначено основні напрями реформування механізму управління дорожнім господарством України та особливості фінансування ремонту й будівництва автомобільних доріг з Державного дорожнього фонду. Встановлено непропорційність розподілу коштів з дорожнього фонду до протяжності доріг загального користування. Побудовано механізм фінансування дорожньої галузі України згідно з чинним законодавством. Проведено аналіз обсягів і джерел фінансування ремонту автомобільних доріг Львівської області загального значення й систем управління дорожнім господарством до та після проведення першого етапу децентралізації.
дорожнє господарство, децентралізація, об’єднані територіальні громади, дорожній фонд, дороги місцевого значення, субвенції
В статті досліджено особливості формування та функціонування інструментів підтримки бізнесу регіону в умовах децентралізації влади. Запропоновано схему класифікації інструментів підтримки бізнесу, виділено чотири базові групи інструментів, зокрема: адміністративно-правові, фінансово-економічні, інформаційно-консалтингові, соціально-культурні. Проаналізовано основні показники розвитку підприємницького сектору на рівні регіонів України, виокремлено організаційно-управлінські, бюджетно-фінансові та соціокультурні проблеми формування інструментарію підтримки бізнесу в сучасних умовах та окреслено перспективи його інституціалізації на регіональному рівні.
бізнес, підприємництво, економічні інструменти, підтримка бізнесу, інституціалізація, регіон, Україна
У статті здійснено порівняльний аналіз соціально-економічного поступу регіонів України та країни загалом у досягненні цілі Програми сталого розвитку до 2030 року стосовно скорочення нерівності розподілу доходів серед населення. Розглянуто індикатори нерівності розподілу доходів серед населення. Проаналізовано забезпечення доступності послуг соціальної сфери для домогосподарств у розрізі регіонів України. Оцінено проведення політики оплати праці на засадах рівності та справедливості за низкою індикаторів. Здійснено порівняння коефіцієнта концентрації доходів (коефіцієнта Джині), а також середньомісячної заробітної плати в Україні та країнах-членах ЄС.
сталий розвиток, диференціація доходів, скорочення нерівності, доходи домогосподарств, доступність послуг соціальної сфери
У статті представлені результати комплексного аналізу еволюції Спільної регіональної політики Європейського Союзу у сфері розвитку місn. У роботі розглядаються основні документи, програми та проекти, бази даних та ресурси, що стосуються сталого і розумного розвитку міст. На підставі аналізу визначено місце та роль міста в рамках Спільної регіональної та економічної політики. Проаналізовано основні напрями та пріоритети спільних європейських проектів у сфері містобудування, їх зміст та значення для сталого розвитку міст. Проілюстрована еволюція підходів до розвитку міста та вплив на неї внутрішніх та зовнішніх факторів. Було запропоновано фактичне бачення механізму міського розвитку в межах Співтовариства. Політика щодо розвитку міст була в першу чергу базована на потребах Співтовариства зменшувати регіональні диспропорції розвитку та забезпечити власну конкурентоспроможність через посилення соціально-економічних показників окремих регіонів. Згодом зміна пріоритетів регіонального розвитку відбулася як реакція на зовнішні чинники. Міста – як великі метрополій, так і малі міста – почали розглядатися як ключові елементи сталого розвитку окремих регіонів, держав-членів та Співтовариства в цілому. Реалізація принципів сталого розвитку в структурі політики розвитку міст була в основному обумовлена зовнішніми чинниками, але пізніше була визначена як ключовий пріоритет для розвитку всього Співтовариства. Підтримка диференціації регіонального розвитку після використання ряду інструментів, включаючи впровадження проектів та створення баз даних, створила підґрунтя нового етапу розвитку. Окремі міста вже досягли значного прогресу та результатів сталого розвитку й відповідно стимулюють / передають знання іншим, які це потребують. Цей процес створює основу для нового етапу розвитку міст на основі нової економічної парадигми. Відповідно, у Спільній регіональній політиці починає з’являтися питання формування розумних міст. На наш погляд, саме цей еволюційний механізм міського розвитку в цілому, від сталого до розумного, може бути найбільш ефективним у межах Співтовариства. Цей механізм, який базується на обміні кращими практиками та досвідом, допоможе реформувати найбільш успішні міста у розумні, одночасно заохочуючи менш успішні міста до прогресу у сталості. Відповідно, такий підхід не виключає дисбалансу регіонального розвитку, але зменшує якісний розрив між містами.
сталий розвиток, Європейський Союз, розвиток міст, спільна політика, розумні міста
У статті представлено сучасні тенденції розвитку бізнесу на принципах Industry 4.0, виокремлено основні виклики та можливості для нових інноваційних форм просторової організації бізнесу. Обґрунтована безумовність підключення індустріальних форм просторової організації бізнесу до процесів новітньої індустріалізації, підтверджена практичною безповоротністю технологічного прориву людства. Зазначені основні тренди динаміки зростання цифрового потенціалу суспільства. Наведені основні характеристики внеску промислового Інтернету у світову економіку та особливості його поширення у Україні. Наголошено на необхідності ініціювання створення на національному та локальних рівнях платформ співпраці інноваторів, науки, освіти, влади, громадськості та інноваційних форм просторової організації бізнесу.
бізнес, інновація, підприємництво, виробничі процеси, просторові форми бізнесу
Інфраструктурне забезпечення є одним з найвагоміших чинників соціально-економічного розвитку гірських територій. Рівень забезпечення та стан інфраструктури суттєво впливає на розвиток підприємництва та якість життя людей гірських регіонів. Всі держави, які мають гористі області, проводять державну політику щодо розвитку гористих територій або використовують законодавчо встановлені підходи до вирішення певних проблем. Забезпеченість інфраструктурою у гірських регіонах є проблемним питанням багатьох країн. Для його вирішення у різних країнах застосовуються різні інструменти і механізми, однак практично у всіх країнах є розуміння того, що в основі соціально-економічного зростання гірських районів є покращення їхньої інфраструктури. Беззаперечним також є і те, що внаслідок нерівності економічного потенціалу гірські райони неспроможні повною мірою забезпечувати свою самоокупність і самофінансування, а тому фінансово підтримуються державою. У статті проведено аналіз тенденцій та стану інфраструктурного забезпечення гірських районів Львівщини (Старосамбірський, Сколівський і Турківський).
інфраструктура, гірські території, водопостачання, житловий фонд
У статті описано проблеми формування можливостей виробничо-господарських структур. Представлені шляхи реформування виробничо-господарських можливостей існуючих підприємств. Охарактеризовано вплив чинників розміщення підприємств на можливості виробничо-господарських структур.
просторова організація підприємницької діяльності, можливості виробничо-господарських структур, розміщення підприємств, просторова економіка
Здійснено порівняльний аналіз розвитку малих міст у країнах Європейського Союзу та Україні, з’ясовано специфіку та особливості їх функціонування як локальних – соціально-економічних підсистем регіону. Поглиблено сутність понятійно-термінологічного апарату, а також виявлено низку ознак, що якісно відрізняють малі міста від інших адміністративно-територіальних формувань. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правової бази функціонування селищ міського типу.
малі міста, розвиток, функціонування, локальні просторові формування
Розвиток сільських територій та аграрного сектору економіки
Досліджено методологічні засади та прикладні аспекти стимулювання розвитку сільських територіальних громад у соціально-економічних умовах ЄС. Акцентовано увагу на першочерговій ролі принципів субсидіарності, збалансованого розвитку та багатофункціональної сільської економіки. Виявлено роль інституційного, фінансового, соціального та інформаційного механізмів у стимулюванні розвитку сільських територіальних громад з погляду соціально-економічних пріоритетів ЄС. Сформульовано пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо адаптації досвіду ЄС у розвитку сільських територіальних громад у сучасних реаліях України.
сільські територіальні громади, європейська інтеграція, просторовий розвиток, регіональна політика ЄС, децентралізація влади
У статті розкрито зміст, основні завдання та функції стратегування інноваційного розвитку сільських територій як багатофункціональних систем. Наголошено на пріоритетному значенні регіонального рівня стратегування інноваційного розвитку в сучасних умовах та проаналізовано специфіку інституційного оформлення цього виду стратегування. Особливу увагу акцентовано на необхідності координації діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, наукових та освітніх установ, бізнесу, громадських організацій для підтримки заходів, що сприяють активізації інноваційних процесів у регіоні загалом, та доцільності розроблення регіональної стратегії інноваційного розвитку з обов’язковим виділенням у такій стратегії окремого блоку, присвяченого питанням стимулювання інноваційних процесів у сільській місцевості, у межах імплементації в управлінську практику концепту «розумної спеціалізації». Подано авторські пропозиції щодо пріоритетних напрямів стимулювання інноваційного розвитку сільських територій України на регіональному рівні.
сільські території, інноваційний розвиток, стратегування, регіональні інноваційні системи, соціальні інновації, розумна спеціалізація
У статті наголошується на необхідності застосування комплексного підходу в управлінні відходами. Це зобов’язує до розроблення і послідовної реалізації плану управління відходами, дотримання принципу «забруднювач платить», розбудови відповідної нормативно-законодавчої бази тощо. Вказується на неспроможність чинної системи поводження з відходами сприяти реалізації не лише інноваційних, а й традиційних завдань у цій сфері. У статті визначаються теоретико-прикладні аспекти щодо формування ефективної системи управління відходами в Україні. Вбачаємо необхідним проведення радикальних змін у руслі сучасних тенденцій і бачення проблеми відходонагромаджень, насамперед через перегляд концептуальних положень у цій сфері. Розглядається формула просування до розбудови сучасної ефективної системи управління в Україні, головними складовими якої є впровадження інноваційних технологій, європейських стандартів і радикальних системних рішень. Послідовна реалізація чіткої стратегії поводження з відходами, формування інституту відповідальності, створення організаційно-правових умов для інвестиційної привабливості індустрії переробки відходів сприятимуть становленню ефективної національної системи управління відходами.
відходи, проблема відходонагромаджень, управління відходами, інноваційні технології, системні рішення
У статті охарактеризовано роль дуальної системи освіти в підвищенні якості кадрового потенціалу. Досліджено особливості розвитку дуальної системи навчання в деяких країнах світу. Визначено зв’язок теорії та практики у підготовці висококваліфікованого фахівця. Окреслено шляхи впровадження дуальної освіти у навчальних закладах України та визначено заходи, які необхідно провести на законодавчому рівні. Розглянуто фактори впливу дуальної освіти на міграційні процеси в Україні. Обґрунтовано необхідність запровадження нових підходів в організації підготовки фахівців на основі соціального партнерства підприємств і навчальних закладів. Запропоновано схему дуального навчання в Україні.
Доведено, що масштаби тіньової економіки в грошово-кредитній сфері України є значними і це посилює загрози фінансової безпеки держави через недостатнє наповнення і нераціональне використання коштів бюджетів всіх рівнів, критичне зростання внутрішнього і зовнішнього державного боргу, нестабільність функціонування банківських інституцій, їх банкрутства разом із втратою фінансового ресурсу суб’єктів господарювання і населення, «втечу» капіталів, формування системи квазістрахування, оперування валютними спекуляціями, що свідчить про широту і всеохопливість проникнення тінізації практично у всі складові фінансової безпеки держави. Визначені такі ключові чинники тінізації грошово-кредитної сфери в Україні, як нелегальна конвертація грошових коштів, незаконна емісія цінних паперів банків, розкрадання безготівкової грошової маси і бюджетних коштів шляхом фальсифікації даних щодо фінансово-господарської діяльності підприємств, заставного майна, застосування механізму фіктивного банкрутства та ін. Обґрунтовано, що ці чинники призводять до втрати дієвості грошово-кредитної політики через значний обсяг грошової маси, що не підпадає під регулювання, а також дієвості фіскальних інструментів, зменшення податкових надходжень до бюджету, відпливу капіталу та дестабілізації валютної системи, погіршення інвестиційного клімату та зниження можливостей щодо обслуговування зовнішнього боргу.
фінансова безпека держави, грошово-кредитна політика, детінізація
У науковій статті акцентовано увагу на необхідності визначення напрямків активізації фінансово-економічного потенціалу територіальних громад в Україні в умовах реформи місцевого самоврядування. Досліджено особливості розвитку територіальних громад у країнах ЄС в період децентралізації та адміністративно-територіальних реформ для виявлення можливих ризиків та ефективних практик. Дослідження показало, що основними напрямками реформування місцевого самоврядування в країнах ЄС були: зміна адміністративно-територіального устрою в напрямку укрупнення адміністративно-територіальних одиниць базового рівня, а також перерозподіл повноважень та фінансових ресурсів на користь місцевого самоврядування. Визначено, що особливості адміністративно-територіальної організації місцевого самоврядування в країнах ЄС залежать від направлених на місцевий рівень фінансових ресурсів та повноважень, які мають виконуватися органами місцевого самоврядування. Увагу сфокусовано на питанні забезпечення місцевого економічного розвитку та виявлені джерел його фінансування в країнах Європейського Союзу.
територіальна громада, фінансово-економічний потенціал, адміністративно-територіальна реформа, місцевий економічний розвиток, децентралізація
У статті з’ясовано, що вибір інноваційної стратегії, які є найкращим засобом реалізації стратегічних інноваційних цілей суб’єктів господарювання, потребує виділення різновидів інновацій та їх ефективного впровадження у практику у випадку вибору найкращих інноваційних стратегій і відхилення застарілих ідей. Запропоновано методологію вибору інноваційної стратегії розвитку суб’єктів господарювання. Ця методологія базується на системі показників та розрахунку інтегральних показників інноваційної діяльності підприємств: інноваційної інтенсивності, ризиковості впровадження інновацій, стратегічної інноваційної спроможності. У дослідженні були використані загальнонаукові та спеціальні методи: метод групування, наукова абстракція, обстеження та експертна оцінка, деталізація, критичний аналіз, конкретизація, схематичне та графічне зображення, синтез та узагальнення наукового досвіду сучасних теоретичних досліджень і комплексний підхід. Результатом наукового дослідження є розроблена система показників вибору інноваційної стратегії суб’єктів господарювання, основних характеристик інноваційних стратегій, показників та масштабів вибору інноваційної стратегії, інтерпретації оцінки інтегральних показників. Запропоновані індикатори вибору інноваційної стратегії вказують на певний рівень контролю якості кожної з розглянутих компонентів.
суб’єкти господарювання, інноваційна стратегія, інтенсивність, ризики, стратегічний інноваційний потенціал
У статті здійснений багатогранний аналіз концепції розумного міста (смарт сіті), мультилатерально окреслено теоретичні засади концепції розумного міста та виокремлено найбільш ефективні рекомендації в контексті апгрейду традиційного статус-кво з метою створення інноваційної і технологічної урбанізованої одиниці. Встановлено, що поняття «розумне місто» поєднує в собі запровадження інноваційних технологій в комунальні служби міст, для підвищення їх ефективності, а також прозорі взаємини між міською владою, бізнес-структурами та громадськістю. Особливу увагу приділено дослідженню «смарт» транспорту та дорожній інфраструктурі. Виявлено значущість ефективного, в контексті фінансових та часових затрат, транспорту у забезпечені територіально-просторової організації міста. Встановлено та охарактеризовано індикатори сучасного інноваційного розумного міста на основі наявних принципів смарт сіті. Встановлено, що досягнення та утримання високого рівня продуктивності за означеними індикаторами зумовлює забезпечення глобальної тенденції ефективного використання ресурсів і збереження навколишнього середовища. Всеохоплююча комп’ютеризація сприяє зміцненню контролю за використанням обмежених ресурсів і його раціоналізації.
розумне місто, інноваційне управління, концепція розумного міста, смарт-економіка, електронне урядування, раціоналізація використання ресурсів
Виділено сфери агропромислового сектору: 1) виробництво засобів виробництва, 2) сировина, 3) сфера обробки, 4) інфраструктура агропромислового сектору. Представлена товарна структура зовнішньої торгівлі. Визначено переваги, особливості та принципи інноваційного типу розвитку підприємств. Встановлено взаємозалежність між виробничою, фінансовою, інвестиційною та інноваційною діяльністю. Описані основні фактори впливу в агропромисловому секторі. Виділено напрями та етапи діяльності підприємств агропромислового сектору у взаємозв’язку з інноваційною діяльністю. Зазначено, що для найкращого ефекту від впровадження інновацій необхідно враховувати фінансову стійкість та інноваційний потенціал підприємства. Охарактеризовано взаємозалежність типів інновацій та ефекту від їх впровадження в різних галузях агропромислового сектору, а також надано рекомендації щодо найефективніших типів інновацій. Визначено низку макроекономічних питань, які можна вирішити завдяки інноваційній діяльності в агропромисловому секторі. Виділено пріоритетні напрями інноваційного розвитку в агропромисловому секторі. Запропоновано три групи інновацій в агропромисловому секторі: 1) інновації у сфері управління навколишнім середовищем та збереження ресурсів; 2) хіміко-генетичні інновації; 3) ІТ-технології. Сформульовано пріоритетні завдання фінансового забезпечення інноваційного розвитку агропромислового сектору.
інновації, агроінновації, розвиток агропромислового сектору, інноваційний розвиток, інноваційна діяльність в агропромисловому секторі, агропромислове підприємство, інноваційна активність
Проаналізовано механізми впливу ендогенних чинників активізації використання інвестиційно-інноваційного потенціалу територіальних громад в Україні в умовах реформи місцевого самоврядування. Досліджено суть поняття інвестиційного потенціалу. Визначено ендогенні фактори формування та використання інноваційного потенціалу територіальної громади. З’ясовано основні індикатори ендогенних чинників формування та розвитку інвестиційного потенціалу територіальної громади. Здійснено розподіл регіонів за часткою іноземних інвестицій за період проведення адміністративно-територіальної реформи.
ендогенні чинники, інвестиції, інновації, реформа місцевого самоврядування, територіальні громади
Світове господарство та зовнішньоекономічні відносини
Проаналізовано сучасний стан і закономірності торговельно-економічної співпраці між країнами Європи. Визначено тенденції окремих митно-тарифних аспектів регулювання розвитку зовнішньої торгівлі Україна-ЄС за 2016-2017 рр., з’ясовано їх проблеми та перспективи. Виявлено закономірності та визначено кількісні й якісні показники зовнішньо-торговельного обороту Україна-ЄС. Обґрунтовано структуру основних товарних груп українського експорту в країни ЄС. Визначено питому вагу країн-членів ЄС у зовнішньо-торгівельному обігу України. Проаналізовано використання певних тарифних квот ЄС у межах поглибленої і всеохоплюючої Зони вільної торгівлі (ЗВТ). Визначено закономірності сучасних митно-тарифних аспектів інтеграції України в європейський економічний простір.
товарний експорт та імпорт, зовнішньо-торгівельний обіг, економічний простір, інтеграція, структура товарних груп, зона вільної торгівлі
З 2011 р. навчально-наукові установи Польщі зобов’язані створювати умови для студентів-інвалідів для їх повної участі як в процесі навчання, так і в наукових дослідженнях. Метою статті є дослідження ефективності навчального процесу у вищих навчальних закладах людей з інвалідністю з точки зору розподілу за видами вищої освіти та врахування територіального розподілу навчальних закладів у Польщі в період з 2014 по 2016 рр. Для дослідження використовувався емпіричний матеріал з офіційних звітів Центрального статистичного управління. З одного боку, було згруповано та проведено аналіз даних, агрегованих для окремих типів шкіл за ознакою їх професійного спрямування, а з іншого – досліджено зведені дані для окремих воєводств. Емпіричне дослідження проводилося з використанням непараметричного аналізу середовища функціонування (Data Envelopment Analysis) – методу DEA, для потреб якого було виділено чотири аналітичні моделі. Нарешті, результати дозволили порівняти рівень ефективності освіти залежно від виду вищої освіти та в межах воєводств, і в обох випадках були створені рейтинги залежно від отриманих результатів. Комунікація, залучення людей з обмеженими можливостями до суспільного життя відбувається шляхом ефективної освіти. Проведені дослідження показують, що рівень ефективності аналізованих явищ менш диференційований за територіальною ознакою (результати за воєводствами демонструють меншу варіативність), ніж у вибірці, здійсненій відповідно до видів вищих навчальних закладів. У цій сфері необхідно підвищити ефективність освіти людей з особливими потребами. Щобільше, підвищення ефективності освіти є необхідним, оскільки це питання добробуту, адже люди з інвалідністю мають ті самі права, що й інші. Водночас інваліди, які мають повну освіту, можуть знайти кращу оплачувану роботу та бути більш незалежними фінансово, а це означає зменшення витрат Державного бюджету. Варто пам’ятати, що підвищення ефективності навчання відповідно до прийнятих моделей буде можливим, коли таких випускників буде більше. Окрім того, навчання вимагає індивідуального ставлення до конкретної людини, з визначенням її труднощів і спільного рішення щодо їх подолання. Тільки таке ставлення та відповідний системний підхід дозволить підвищити рівень ефективності навчання людей з обмеженими можливостями.
ефективність, метод DEA, люди з обмеженими можливостями
У статті в історичному контексті досліджено економіко-містобудівні відносини у розвитку міст. Характеризується система методів, інструментів і форм державного впливу на соціально-економічні процеси в містах, використання специфіки простору та його організації в містах у різні історичні періоди. Стверджується наявність залежностей між соціально-економічними процесами та просторовими характеристиками у розвитку міст. З одного боку, економічні основи господарювання – форми і джерела капіталу, система ціноутворення, фіскальна політика і участь держави в економічних процесах, з іншого – локалізація, природні умови та відстані визначають просторові відмінності міст і процеси в них. Зроблено висновок про наявність системних ефектів при узгодженні соціально-економічних і територіальних завдань у розвитку міст.
економіка міста, історія економіки, економічна теорія, містобудівна політика, економіко-містобудівні відносини
УКР 
ENG
