Визначено зміст добробуту як важливого вимірника суспільно орієнтованої ефективності економічного зростання. Встановлено, що в еволюції теорії добробуту спостерігається індивідуалізація його забезпечення. Умови конкуренції та мобільності підвищують вагомість домогосподарств у забезпеченні власного добробуту з подальшим відображенням на процесах економічного зростання громади, регіону, держави. Це дає підстави актуалізувати проблематику дослідження добробуту на рівні домогосподарств і стимулювання економічного зростання на засадах поведінкової економіки. Розкрито сутність економічної поведінки домогосподарств, яка визначається їхніми потребами, інтересами, мотивами, стимулами. Виділено основні моделі економічної та соціальної поведінки домогосподарств – соціалізації, адаптаційну, інтеграційну, ціннісну, регулюючу, визначення стратегій фінансового розвитку. Узагальнено теоретичні підходи до пояснення економічної поведінки та запропоновано детермінанти її формування для домогосподарств.
добробут, індивідуалізація забезпечення добробуту, економічна поведінка, домогосподарство, поведінкова економіка, економічне зростання
Проаналізовано досвід країн, які застосовували різні стратегії імпортозаміщення для досягнення цілей стабілізації економіки, визначено позитивні та негативні наслідки. Особлива увага приділяється дослідженню теоретичних аспектів імпортозаміщення з точки зору реалізації стратегії економічного розвитку. На основі проведених досліджень окреслено напрями впровадження стратегій імпортозаміщення в сучасних умовах. Окреслено переваги стратегії імпортозаміщення, що зводяться до стимулюючої ролі у створенні диверсифікованої національної економіки, підвищенні рівня зайнятості у країні в умовах глобальних економічних потрясінь. Безумовною перевагою використання стратегії імпортозаміщення визначено можливість досягнення незалежності країни від несприятливих умов зовнішньоекономічної діяльності. Дослідження показало, що більшість країн на конкретному етапі свого розвитку використовували політику імпортозаміщення для того, щоб захистити певні галузі до моменту досягнення ними достатнього рівня конкурентоспроможності на світовому ринку. Серед основних негативних наслідків імпортозаміщення для країн з низьким рівнем економічного розвитку виділено: ризик збільшення дефіциту платіжного балансу, потреби в нових кредитах через незначне зростання експорту; посилення інфляційних процесів і залежності від надходження іноземного капіталу внаслідок зростання державних витрат на підтримку конкретних галузей у межах політики імпортозаміщення; створення неефективних і застарілих продуктів, які є неконкурентоспроможними на міжнародному ринку, через відсутність конкуренції в результаті протекціоністської політики держави, що суттєво знижує, а в багатьох випадках знищує стимули до технологічних і організаційних інновацій. За результатами дослідження визначено передумови для успішної реалізації політики імпортозаміщення, що зводяться до: обґрунтування вибору об’єктів (товарних груп), імпортозаміщення яких є доцільним та економічно вигідним для держави та суспільства в довгостроковій перспективі; вибору інструментів політики імпортозаміщення, зокрема превалювання обмежувальних інструментів (тарифів, квот, оподаткування тощо) для захисту національного виробника та стимулювання заходів інвестиційного характеру з метою стимулювання інноваційного розвитку економіки. Пріоритетним критерієм має залишатись принцип ефективності та економічної доцільності імпортозаміщення, що означає стимулювання виробництва лише конкурентоспроможної продукції, яка характеризується відповідною якістю та конкурентною ціною. Незважаючи на простоту та очевидність такого твердження, цей принцип є одним із найважчих у практичній реалізації, а його недотримання може призвести до масштабних негативних наслідків як у зовнішньоторговельній діяльності, так і в національній економіці загалом.
імпортозаміщення, місткість внутрішнього ринку, зростання національної економіки
Перевірено наукову гіпотезу щодо впливу складових інформаційного середовища на розширення можливостей людського розвитку. За вибірковим обстеженням умов життя домогосподарств України та областей Карпатського регіону з’ясовано тенденції в українському інформаційному просторі щодо рівня впровадження інформаційних технологій у сфери людського життя. Проаналізовано напрями використання послуг мережі «Інтернет» домогосподарствами для залучення населення до різних сфер суспільної діяльності та їхній вплив на людський розвиток областей Карпатського регіону. Аналіз показав суттєве скорочення частки домогосподарств, які користуються інтернетом для навчання та освіти, а також скачування програмного забезпечення. Великі резерви щодо розширення людського розвитку має пошук інформації, пов’язаної з питаннями здоров’я, взаємодії з органами державної влади. Зроблено висновок про недостатній рівень залучення населення Карпатського регіону до користування послугами мережі «Інтернет». Відзначено певне уповільнення та недостатнє координування й упровадження ІКТ, зокрема електронного урядування, наявність цифрової нерівності у використанні ІКТ. На основі аналізу індикаторів індексу глобальної конкурентоспроможності охарактеризовано проблеми у сфері розширення можливостей людського розвитку в Україні. Відзначено переважно низхідну тенденцію щодо розвитку сфер, причетних до розширення можливостей людського розвитку в умовах переходу до інформаційної економіки – освіти, охорони здоров’я, сфери праці, науки та інновацій. Визначено актуальні орієнтири у здійсненні державної соціальної політики у цій сфері.
людський розвиток, інформаційне суспільство, інформаційна економіка, соціальна політика, людський капітал, Карпатський регіон
Досліджено особливості фінансового забезпечення функціонування cфери культури в Україні. Проаналізовано методи розвитку культури та її фінансового забезпечення. Визначено частку видатків на культуру та мистецтво у структурі державного та місцевих бюджетів у 2012-2019 рр. Наведено розподіл видатків між бюджетними програмами Міністерства культури в 2018-2020 рр. Проаналізовано зарубіжний досвід розвитку сфери культури та виділено основні інструменти фінансування, які можна імплементувати у вітчизняну практику. Запропоновано збільшити видатки на модернізацію сфери культури та посилити контроль за їх використанням, зокрема щодо фінансової підтримки театрів. Також увагу приділено збільшенню джерел фінансування на мистецьку освіту.
культура, фінансове забезпечення, джерела фінансування, фінансові механізми, розподіл видатків, фінансова підтримка
Економічні проблеми розвитку видів економічної діяльності
Описана специфіка маркетингових досліджень, що проводяться в організаціях мас-медіа. Виокремлено проблему недосконалості системи маркетингових досліджень у медіа-бізнесі в аспекті вивчення медіа-потреб аудиторії. Виявлено проблемні аспекти вивчення інформаційних потреб медіа-аудиторії. Розглянувши основні методики медіа-досліджень аудиторії та їхні недоліки серед різних видів ЗМІ, можемо зауважити на головній недосконалості системи – відсутності необхідних медіа-досліджень. Адже певною мірою кожен вид ЗМІ використовує ті чи інші інструменти для отримання даних про аудиторію, але висока вартість спеціальних ретельних досліджень та інші аспекти не дозволяють ЗМІ повною мірою вивчати інформаційні потреби аудиторії, орієнтуватися в її інтересах і запитах. Можемо констатувати, що для ЗМІ, зокрема українських, багато чого про медіа-аудиторію досі є невідомим, вони не мають чіткого уявлення про певні важливі параметри медіа-аудиторії. Найбільший інформаційний вакуум спостерігається у дослідженнях мотиваційної сфери вибору аудиторією каналів масової інформації, де повинне мати місце різнобічне вивчення оціночних суджень медіа-аудиторії, її інтересів, настрою, побажань. Найбільше недосконалість системи медіа-досліджень проявляється на телебаченні, де різноманітні методи якісних досліджень ігноруються і замінюються лише рейтинговими. Ці медіа-вимірювання належать до кількісних медіа-досліджень. Попри істотні переваги інтернету як сприятливого середовища для проведення медіа-досліджень аудиторії, виокремлено низку недоліків, що ускладнюють збирання надійної інформації. Визначено, що недосконалість системи медіа-досліджень аудиторії в Україні виявляється в низці аспектів. Практично не проводяться (або проводяться не належним чином) якісні медіа-дослідження. У більшості випадків їх замінюють кількісними медіа-дослідженнями, які не дають інформації про інформаційні потреби цільової аудиторії мас-медіа. Недосконалість проявляється у відсутності зворотного зв’язку медіа-реципієнтів і медіа-продуцентів, який може бути налагоджений, зокрема шляхом систематичного вивчення думки споживачів медіа-контенту щодо отримуваної інформації. Запровадження такої практики може дати можливість маркетологам мас-медіа дізнатися, якими саме медіа-продуктами можна привернути увагу аудиторії, отримати її оцінку щодо вже існуючого медіа-контенту, зрозуміти, які медіа-продукти виробляти надалі.
маркетингові дослідження медіа-аудиторії, медіа-потреби, медіаметрія
Доведено важливість аудиторської перевірки як одного з методів внутрішнього контролю, що забезпечує запобігання зловживанню і своєчасне реагування на виявлені недоліки для недопущення їх у майбутньому. Доведено, що ефективність аудиторської перевірки забезпечує відповідність поставлених під час його здійснення цілей фактично досягнутим. Визначено основні завдання організації та проведення аудиторської перевірки на підприємстві. Розглянуто загальні стадії аудиторської перевірки результатів оцінювання фінансового стану підприємства. Досліджено основні недоліки діяльності промислових підприємств, які призводять до порушення їх фінансового стану. Виявлено основні проблеми, причини та шляхи подолання негативних тенденцій, виявлених за результатами аудиторської перевірки фінансової звітності промислових підприємств. Актуалізовано важливість здійснення незалежного аудиторського оцінювання фінансового стану, що дозволяє керівникам підприємства впевнитися у правдивості інформації про фінансовий стан; здійснити аналіз показників фінансового стану та вжити заходів щодо їх поліпшення; здійснити контроль за веденням бухгалтерського обліку та відповідністю показників фінансової звітності; уникнути фальсифікації документів фінансової звітності та шахрайства з боку працівників; встановити відповідність діяльності підприємства й ведення бухгалтерського обліку чинному законодавству.
внутрішній аудит, аудиторська перевірка, фінансова звітність, внутрішній контроль, виробничо-господарська діяльність, підприємство
Досліджується взаємозв’язок між залученням іноземного капіталу у вигляді прямих іноземних інвестицій та забезпеченням економічного розвитку. Проведено аналіз поточної структури економіки, вказано на її сировинний характер і, базуючись на інших дослідженнях, обґрунтовано необхідність її реформування. Проаналізовано динаміку залучення прямих іноземних інвестицій Україною та низкою інших країн за період з 1991 по 2019 рр. та вказано на ключові негативні чинники, які стримують іноземних інвесторів від вкладення капіталу в економіку України. Запропоновано використання досвіду Ізраїлю щодо покращення інвестиційної привабливості країни та стимулювання притоку іноземного капіталу шляхом адаптації програми «Йозма» до українських реалій.
економічний розвиток, управління економічним розвитком, прямі іноземні інвестиції, інвестиційна привабливість, програма «Йозма», децентралізація
УКР 
ENG
