Досліджено особливості формування ринкової інфраструктури в Україні. Розглянуто генезис формування економічної категорії «інфраструктура», визначено її основні функції та роль у соціально-економічному розвитку суспільства. Обґрунтовано, що ринкову інфраструктуру доцільно розглядати як сукупність об'єктів та інституційних структур, що забезпечують формування матеріальних, фінансових і інформаційних зв'язків між суб'єктами ринку. Визначено складові елементи ринкової інфраструктури та основні недоліки її функціонування. Доведено, що оцінка існуючого рівня розвитку ринкової інфраструктури має проводитися для виявлення потенціалу, додаткових можливостей, пов'язаних з розвитком ринку, підвищенням його конкурентоспроможності та врахуванням інтересів суб'єктів ринкових відносин.
За результатами оцінювання особливостей та основних передумов тінізації сфери ІКТ-послуг у регіонах України обґрунтовано, що значний рівень її тінізації, особливо у ІТ-секторі, є несприятливим чинником, що обмежує позитивні ефекти та структурні зрушення у соціально-економічній системі України, а також перешкоджає найбільш повній та ефективній реалізації потенціалу її розвитку. Визначено, що головними перешкодами, які стоять на заваді досягненню вищого рівня розвитку українського ІКТ-сектору та підвищенню конкурентоспроможності його послуг у глобальному масштабі, залишається відсутність дієвої судової системи та спеціалізованої нормативно-правової бази, а також невисокий рівень розвитку внутрішнього ринку ІКТ-послуг нашої країни. Це призводить не тільки до поглиблення відставання вітчизняної сфери ІКТ-послуг від основних конкурентів у глобальному масштабі, але й до збереження високого рівня його тінізації, що негативно відображається на перспективах розвитку цієї сфери національної економіки та підвищенні ефективності використання її потенціалу в забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів України. За методом збитковості підприємств оцінено рівень тіньової економіки у сфері ІКТ-послуг України в 2013-2018 рр., окреслено взаємозалежності між зміною рівня тіньової економіки у цій сфері та окремими параметрами його продуктивності в економічній системі. Це дало змогу з’ясувати основні причини тінізації та зростання її рівня у сфері ІКТ-послуг, а також виділити можливі шляхи для їх подолання у найближчій перспективі.
За допомогою методів системного аналізу обґрунтовано методологічні основи аналізу стану урбанізованих систем. На базі моделі урбанізованої системи виділено та охарактеризовано наявні методи дослідження розвитку урбанізованих систем. Використовуючи системний підхід, обґрунтовано власну методику аналізу стану урбанізованих систем. Методика аналізу стану урбанізованої системи ґрунтується на врахуванні чотирьох складових системи: людській, просторовій, соціальній і часовій. Економічна складова є пріоритетною. Виявлені кількісні і якісні залежності між економічними та просторовими, соціальними та часовими характеристиками системи.
методологія, методи дослідження, системний підхід, урбанізована система
Досліджено особливості і внесок галузі інформаційних технологій (ІТ-галузь) у розвиток української економіки. Розглядається класифікація різних видів інновацій за базовими ознаками та за сферою застосування. Охарактеризовано ступінь автоматизації та регламентації трудових операцій під час розроблення проєктів у ІТ-галузі. Виокремлено типи інноваційної праці у ІТ-галузі, орієнтуючись на види інновацій, а також на ступінь автоматизації та регламентації трудових операцій під час розроблення ІТ-проєктів і запропоновано класифікацію видів інноваційної праці фахівців ІТ-галузі залежно від ступеня регламентації та видів інновацій, на створення яких вона спрямована. Розроблено та графічно представлено типи інноваційної праці в ІТ-галузі залежно від видів інновацій та ступеня регламентації елементів праці. Обґрунтовано вплив регламентації інноваційної праці на ефективність її нормування. Проаналізовано особливості об’єктів нормування у різних галузях економіка та традиційні підходи щодо нормування праці IT-фахівців. Розглянуто матрицю позиціонування фахівців у ІТ-галузі. Зіставлено запропоновану класифікацією видів інноваційної праці з фаховими групами відповідно до квадрантів матриці позиціонування ІТ-спеціалістів за фахом та представлено їх взаємозв’язок. Проведено теоретичне узагальнення підходів до нормування праці фахівців з вироблення програмних продуктів і щодо розроблення нормативів витрат інноваційної праці в ІТ-галузі. Розглянуто працю програмістів та особливості нормування їхньої праці та доведено, що праця програмістів є інноваційною і може бути віднесена до такого типу, як високо регламентована та орієнтована на продукт, яка формує «стабільний» квадрант матриці позиціонування працівників ІТ-галузі за фахом. Графічно представлено розміщення праці розробників програмного продукту на матриці відповідно до класифікації інноваційної праці та матриці позиціонування працівників ІТ-галузі за фахом.
інноваційна праця, види інновацій, регламентація трудових операцій, ІТ-галузь, типи інноваційної праці
Обґрунтовуються методи управління ризиками кредитування фізичних осіб банками. Розглянуто підходи до розуміння природи споживчого кредиту. Надано класифікацію кредитів фізичних осіб. Доведено, що розгляд споживчого кредитування варто здійснювати в контексті суб’єкта, об’єкта, валюти і принципів. Представлено сутність споживчого кредитування. Споживче кредитування є підтипом кредитування фізичних осіб разом з іпотечним. Розглянуто процес становлення споживчого кредитування в Україні. Представлено динаміку кредитування фізичних осіб та загального обсягу наданих кредитів. Досліджено природу кредитного ризику та його компоненти. Розглянуто сучасну класифікацію кредитів з поділом на п’ять груп залежно від рівня кредитного ризику. Розраховано обсяги кредитної заборгованості та кредитного ризику для цих груп. Проаналізовано структуру кредитів за валютами. З’ясовано, що основними ризиками кредитування фізичних осіб є кредитний, операційний і ризик країни. Запропоновано класифікацію методів управління ризиками банківського кредитування фізичних осіб. Розглянуто методи мінімізації операційного ризику під час кредитування фізичних осіб.
споживче кредитування, кредитування фізичних осіб, ризик, кредитний ризик, операційний ризик, ризик країни, скорингові моделі, ризик країни
Розкрито низку проблем еколого-безпечного використання ґрунтів в Україні. Відзначено суттєве зменшення капітальних інвестицій і поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища, відсутність останніми роками інформації про витрати на охорону ґрунтів. Показано, що у 2015 р. були скасовані форми державної статистичної звітності, які містили важливі показники щодо рекультивації, меліорації земель тощо. Прослідковано виконання державних планів щодо розроблення та прийняття нормативно-правових актів у сфері землекористування в Україні і визначено, що прийняття розроблених законопроєктів є дуже повільним. Проаналізовано повноваження центральних і регіональних органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері збереження родючості земель. Визначено, що виконання Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру контролю за зміною показників якісного стану ґрунтів проблематичне через відсутність у регіональних відділеннях спеціалізованих лабораторій. Показано, що агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення здійснюється низькими темпами, що з огляду на початок функціонування ринку землі в Україні є неприпустимим. Установлено, що картограми якісного стану ґрунтів були розроблені тільки на половину площ сільськогосподарських угідь і вже застаріли. Наголошено, що статистична інформація про довкілля України у частині охорони ґрунтів обмежується кількістю внесених добрив і застосуванням пестицидів і актуальна лише для частини підприємств, які мають у користуванні встановлену площу сільгоспугідь. Розкрито низький рівень співпраці між Єврокомісією і Державною космічною агенцією України у сфері використання можливостей програми «Копернік» для моніторингу землі.
органи державного контролю, еколого-безпечне використання ґрунтів, землекористування, нормативно-правове забезпечення
Світове господарство та зовнішньоекономічні відносини
Проведено аналітичні дослідження міжнародної конкурентоспроможності України в глобальному економічному просторі. Проаналізовано міжнародну конкурентоспроможність України в розрізі системи показників (ВВП України, темпи приросту (зниження) ВВП, ВВП України на одну особу, темпи приросту (зниження) промислової продукції України, індекс споживчих цін України, зміна цін виробників промислової продукції України, рівень безробіття України, середньомісячна заробітна плата України, рівень економічної активності жінок і чоловіків) і здійснено комплексне оцінювання міжнародної конкурентоспроможності України у глобальному економічному просторі. Здійснено оцінювання індексу глобальної конкурентоспроможності. Визначено рейтинг міжнародної конкурентоспроможності України у глобальному економічному просторі.
конкурентоспроможність, міжнародна конкурентоспроможність, країна, валовий внутрішній продукт, глобальний економічний простір, споживчі ціни, безробіття
Досліджено сучасні світові тренди розвитку ринку деривативів. Визначено структуру світового ринку деривативів з виокремленням біржової та позабіржової його частини. Проаналізовано інструментальну структуру ринку з виокремленням найбільш затребуваних учасниками ринку деривативів базових активів. З’ясовано, що частка процентних і валютних деривативів постійно зростає, причому перевага – на боці процентних деривативів. Визначено, що на ринку процентних деривативів відбувається поступове переміщення торгівлі з бірж на позабіржовий ринок унаслідок проходження угод через центральних контрагентів, а також зростання частки електронної та автоматичної торгівлі. Аналіз динаміки валютних деривативів дозволяє стверджувати, що контракти дедалі частіше включають валюти, які не належать до четвірки провідних (USD, EUR, JPY, GBP), але провідною валютою в операціях з процентними та валютними деривативами залишається долар США. Проаналізовано особливості проведення транскордонних операцій з деривативами. Визначено, що глобальний характер сучасного ринку деривативів може бути підтриманий визнанням і впровадженням глобальних стандартів і співпрацею регуляторів різних країн світу.
Проведено порівняльний аналіз національних ініціатив Індустрії 4.0, виділено їхні характеристики згідно з основними вимірами, зокрема фінансування, фокус спрямування, направленість. Окрему увагу приділено розгляду стримуючих факторів на шляху до успішного впровадження і реалізації ініціатив Індустрії 4.0 у європейських країнах. Розглянуто чинники успішної реалізації Індустрії 4.0 у країнах-членах ЄС. На основі аналізу європейського досвіду цифрових трансформацій промисловості та національних економік загалом здійснено спробу висвітлити ключові акценти таких трансформацій в Україні. Наголошено на необхідності державної підтримки розвитку трансформації промисловості України, зроблено акцент на розвитку співпраці між зацікавленими сторонами під час впровадження Індустрії 4.0 – необхідно створити національну та регіональні платформи 4.0 за прикладом країн-членів ЄС, які об’єднували б державні інституції, бізнес і науковців.
промисловість, трансформація промисловості, Індустрія 4.0, національна ініціатива I4.0, цифровізація
УКР 
ENG
