Науково-практичний журнал
УКР   ENG
Регіональна економіка
   



Регіональна економіка -- 2017 рік, №2(84)

Файл Adobe ReaderТитулка

Файл Adobe ReaderЗміст


Регіональна політика і територіальний розвиток



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 338.24.021.8; JEL O20, R58
Симоненко В. К. Реформи: адміністративно-територіальна, адміністративна і децентралізації – триєдині / В. К. Симоненко // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 5-9.


Розглянуто сучасний стан та основні проблеми реалізації адміністративної та адміністративно-територіальної реформ в Україні. Проаналізовано дії виконавчої та законодавчої влади України щодо проведення цих реформ. Сформульовано основні пропозиції щодо їх реалізації. 
адміністративна реформа, адміністративно-територіальна реформа, децентралізація, місцеве самоврядування, територіальні громади 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 331.5.021:332.021:005.96; JEL J21, O15, R23
Мікловда В. П. Економічна безпека регіону: трудоресурсний контекст / В. П. Мікловда, М. І. Пітюлич, В. В. Гоблик // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 10-15.

Літер.: 11


Обґрунтовано підходи до управління ризиками на регіональному рівні господарювання у сфері соціально-трудових відносин. Особливу увагу приділено дослідженню ймовірних ризиків у сфері демографічного розвитку, міграційних процесів і зайнятості населення Закарпатської області. Досліджено основні причини, що генерують умови для виникнення ризиків, з урахуванням форм їх прояву на локальних ринках праці. На основі проведеного аналізу здійснено структуризацію ймовірних загроз та окреслено підходи до формування механізму управління ризиками. 
безпека, ризики, регіон, соціально-трудові відносини, механізм управління 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 330.322:338.24:352; JEL O16, R53
Жук П. В. Інвестиційний потенціал територіальних громад: суть поняття та питання управління / П. В. Жук, З. О. Сірик // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 16-22.

Літер.: 15


Здійснено аналіз наукових підходів до трактування дефініції «інвестиційний потенціал». Запропоновано визначення поняття «інвестиційний потенціал територіальної громади», звернуто увагу на його специфічні риси. Досліджено структуру інвестиційного потенціалу територіальної громади та виділено його основні чинники. Вказано на проблеми формування та використання інвестиційного потенціалу територіальних громад. Розроблено схему механізму управління інвестиційним потенціалом на рівні територіальної громади. 
інвестиційний потенціал, територіальна громада, органи місцевого самоврядування, управлінський вплив, механізм управління 


Економіка та управління національним господарством



Репозитарій ІРД НАНУ УДК [338.46:37]:330.34; JEL I28, O15
Загорський В. С. Освіта як визначальний фактор забезпечення сталого розвитку національної економіки / В. С. Загорський // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 23-30.

Літер.: 6


Проблема формування людського і соціального капіталу тісно пов’язана з функціонуванням системи освіти. З позицій системного підходу освіта є функціональним інститутом соціуму, який має свою структуру і специфічну мету функціонування. Ускладнення соціально-виробничих, інформаційно-інтелектуальних зв’язків у процесах цивілізаційного розвитку породжує підвищені вимоги до функціонування соціальної і виробничої підсистем, які можуть бути вирішені лише за допомогою освіти.Функціонування системи освіти – це не просто передача знань і розвиток особи, але й інтелектуальний супровід соціально-економічного розвитку. Функції освіти відіграють важливу роль у темпах прогресу цивілізації в найближчому майбутньому. У контексті сталого розвитку важливим моментом ролі освіти є те, що знання володіють здатністю збільшуватись і поглиблюватись. У результаті цього освіта передає знання наступному поколінню, чим забезпечується прогресивний розвиток майбутніх поколінь.
Сьогодні зростають темпи застаріння знань, скорочується життєвий цикл товарів (послуг). Компанії досягають переваг у конкурентній боротьбі шляхом створення стратегій, що фокусуються не на прогнозуванні та аналізі зовнішнього оточення, а передусім на ефективному нарощуванні й використовуванні власних ресурсів, насамперед інтелектуальних. 
освіта, знання, людський капітал, ресурс, розвиток, економіка 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 338.242:336:[338.46:378]; JEL I28, O15
Кузьмін О. Є. Чинники забезпечення якості державного управління освітянською діяльністю ВНЗ / О. Є. Кузьмін, М. Я. Яструбський // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 31-38.


Проведено огляд провідних систем державного управління вищою школою, включаючи вітчизняну. Наведено перелік чинників, що знаходять прояв у якісних характеристиках державного управління освітянською діяльністю. Запропоновано схему систематизації чинників, які покликані забезпечити якість державного управління освітянською діяльністю вищої школи. Наведено обґрунтування чинників, описано їх прояв у системі державного управління, спираючись на вітчизняний і зарубіжний досвід. Проведено опис основних характеристик освітянської політики, яка для кожної держави є специфічною через неоднаковий рівень економічного розвитку. Її прояв відбувається через систему державного регулювання. Описано основні завдання, що стоять перед вищою школою, на досягнення яких спрямовуються чинники. Запропонована система чинників розглядається у взаємозв’язку й може дати очікуваний ефект за умов умілого їх поєднання та використання. 
чинники, державне управління, вища школа, освітянська діяльність, якість освіти, затребуваність, досвід, класифікація 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 336.14(477); JEL E62, O18, R58
Власюк О. С. Реформа бюджетної децентралізації в Україні: результати, ризики та перспективи / О. С. Власюк // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 39-45.


Визначено систему ризиків бюджетної децентралізації в Україні. Узагальнено основні проблеми бюджетної децентралізації. Запропоновано напрями удосконалення механізмів бюджетного регулювання для забезпечення подальшої реалізації завдань реформи бюджетної децентралізації та досягнення її мети. 
бюджетна децентралізація, видатки, доходи, місцеві бюджети, органи місцевого самоврядування 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 338.45:620.91; JEL O13, L94
Телюк К. Ф. Енергозбереження як складова системи вдосконалення суспільного виробництва / К. Ф. Телюк, М. С. Білокриницька, В. І. Кравчук // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 46-54.

Літер.: 12


Розглянуто нормативно-правове регулювання енергетики, стратегічні та тактичні напрями реформування цієї сфери. Виділено енергозбереження як засіб удосконалення виробництва та споживання. Проаналізовано показники енергоспоживання на території України та, зокрема, Львівщини. Визначено залежність тарифу на електроенергію від кількості спожитої енергії. Розглянуто заходи щодо енергозбереження на Львівщині. Наведено зарубіжний досвід моделей фінансування енергоефективності. Запропоновано кроки реформування енергетичної галузі в Україні. 
енергетична галузь, енергоспоживання, енергозбереження, енергетична стратегія, енергоефективність, тариф на енергоспоживання 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК [338.23:336.74]:338.439; JEL Q14, Q18
Прунцева Г. О. Вплив монетарної політики держави на систему продовольчої безпеки / Г. О. Прунцева // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 55-61.

Літер.: 9


Розкрито особливості основних заходів монетарної політики держави. Проаналізовано вплив монетарної політики на систему продовольчої безпеки. Визначено тісний зв’язок між індексом реалізації продукції сільського господарства сільськогосподарськими підприємствами та індексом інфляції. Досліджено зв’язок між розміром приросту розміру грошової маси та цінами на продукти харчування. Встановлено, що індекс приросту грошової маси щодо попереднього року має протилежну динаміку приросту до індексу цін на продукти харчування. Визначено, що монетарна політика впливає на доступність населення до продовольства у формі впливу на розмір споживчих цін шляхом регулювання інфляційних процесів. Досліджено зв’язок між розміром середньорічного обсягу грошової маси та обсягом виробництва продукції сільськогосподарського виробництва. У результаті проведеного кореляційно-регресійного аналізу встановлено існування прямого взаємозв’язку між показниками середньорічного розміру грошової маси та обсягами виробництва сільськогосподарської продукції. 
продовольча безпека, державна політика, обсяг грошової маси 


Соціальна політика



Репозитарій ІРД НАНУ УДК [338.24:316.4]:[351:364]; JEL D63, F52, H53
Галиця І. О. Становлення механізму соціальної безпеки: наукова детермінація / І. О. Галиця, О. О. Гетьман // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 62-72.

Літер.: 20


Досліджено генезис концепції соціальної безпеки у вітчизняній і зарубіжній практиці. Розглянуто особливості європейської та американської моделей забезпечення соціальної безпеки, проведено історичний аналіз їх становлення, визначені переваги та недоліки. Визначено характерні риси і проаналізовано чинний механізм забезпечення соціальної безпеки в Україні на основі її нормативно-правового базису. Проведено економіко-статистичний аналіз наукових робіт вітчизняних учених, присвячених розробці механізмів зміцнення соціальної безпеки держави; визначено перспективи застосування наукових здобутків вітчизняних учених у забезпеченні сталого соціального розвитку держави.
Встановлено, що очевидним є рух України до європейської моделі забезпечення соціальної безпеки. Вбачається необхідним предомінантне використання наукових надбань вітчизняних учених щодо розбудови складових підсистем чинного механізму забезпечення соціальної безпеки задля відновлення логічного ланцюга перебігу подій у системі послідовності: «соціальні гарантії > соціальні зобов’язання > соціальне забезпечення > соціальна безпека». 
соціальна безпека, механізм забезпечення соціальної безпеки, наукова детермінація 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 331.556.4:314.748:001.891; JEL O15, F22, H00, R23
Біль М. М. Ефективність механізму регулювання міграції населення: теоретико-методичні основи оцінювання / М. М. Біль // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 73-79.

Літер.: 10


Обґрунтовано актуальність розвитку теоретико-методичних основ оцінювання ефективності механізму регулювання міграції населення. Визначено сутність такого механізму, який становить систему, що забезпечує вплив суб’єкта в особі державних і недержавних організацій і суб’єктів ринку міграційних послуг на міграційні процеси задля досягнення поставлених цілей. Відображено компонентну структуру механізму. Визначено сутність ефективності та зазначено про складність її оцінювання в державному управлінні. Розглянуто основні підходи до визначення ефективності механізму регулювання міграції населення, виділення яких дає змогу з’ясувати види ефективності. Зазначено, що найвищу практичну цінність має оцінювання ефективності результату. В основі оцінювання ефективності результату мають бути конкретні показники, які визначаються залежно від міграційної ситуації. Описано основні рівні оцінювання ефективності механізму регулювання міграції населення – особистісний, рівень системи державного регулювання, суспільний рівень і рівень безпеки соціуму. 
механізм регулювання міграції населення, ефективність, ефективність результату, міграційний потенціал, рівні оцінювання ефективності 


Екологічна політика та природокористування



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 330.113:351.777.613:338.24; JEL O10, O13, P41, P49, Q32
Колодійчук І. А. Засадничі принципи формування системи поводження з відходами / І. А. Колодійчук // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 80-88.

Літер.: 8


Визначено основні принципи, на яких ґрунтуються концептуальні основи формування системи управління відходами. Запропоновані принципи доповнюють технічну редакцію проекту Національної стратегії поводження з відходами, у якій основні положення трактуються не чітко, що ускладнює їх сприйняття. Зокрема уточнено, деталізовано та розширено перелік сформульованих у ній керуючих принципів з відповідною інтерпретацією для цільового використання, що в комплексі із розробкою основних положень концепції управління відходами створює потужний теоретичний базис для якісних перетворень, сприяє поясненню і розвитку теорії та аналітичному дослідженню наявних механізмів. Автор наголошує на тому, що комплексні фундаментальні й прикладні дослідження на теоретичному та емпіричному рівнях мають бути в основі як законодавчих, так і виконавчих функцій в управлінні та поводженні з відходами. 
принципи, система управління відходами, генерування відходів, утилізація відходів 


Розвиток сільських територій



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 658.6/.9:[332.122:338.43]:351; JEL O13, Q13
Апопій В. В. Стратегічні пріоритети розвитку торгівлі в сільській місцевості / В. В. Апопій, Г. В. Апопій // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 89-97.

Літер.: 11


Проаналізовано стан і тенденції функціонування торгівлі в сільській місцевості, виявлено суттєві деформації, суперечливості в її діяльності, а також невідповідність завданням сучасної політики активізації розвитку сільських територій. Обґрунтовано стратегічні пріоритети розвитку сільської торгівлі під впливом домінуючих чинників та умов, розкрито зміст і спрямованість перспективного розвитку торгівлі на селі. Запропоновано концептуальну структурну моделі сільської торгівлі на засадах диверсифікації торговельної діяльності, кооперування, горизонтальної та вертикальної інтеграції. 
торгівля в сільській місцевості, сільські території, роздрібна, оптова торгівля, торговельна інфраструктура, ресурсний потенціал, стратегічні пріоритети, концептуальна модель торгівлі 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 330.34:[332.122:338.43]:332.025.1:005.216.3; JEL O18, Q01, R11
Гончаренко І. В. Концепція «Smart City» у забезпеченні сталого розвитку сільських поселень / І. В. Гончаренко, А. В. Богославська // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 98-104.

Літер.: 15


Зазначено, що негативні тенденції у соціальних, економічних, культурних, демографічних та екологічних процесах посилюють відмінності між рівнем життя та розвитку економіки сільських і міських поселень. Запропоновано взяти до уваги підходи, що реалізуються світовими лідерами, адже для багатьох країн світу, великих міст, корпорацій завданням першого порядку стоїть формування та реалізація інноваційних стратегій сталого розвитку, як базової моделі безпеки у майбутньому. За ініціативи технологічних корпорацій набула широкої популярності концепція «Smart City», що в теперішньому трактуванні поєднала можливості інформатизації, сучасних технологій і комунікацій, соціального капіталу у досягненні цілей сталого розвитку. Визначено базові складові формування поселень за принципами «розумного міста»: створення інноваційного центру, для пошуку відбору найбільш ефективних технологій у забезпеченні функціонування поселення; забезпечення відкритого доступу до проектів «розумних міст», для залучення всіх жителів; формування культури поведінки населення відповідно до нових вимог; інвестування в навчання кадрів і залучення кваліфікованих спеціалістів з інших регіонів; поліпшення якості життя конкретних людей (технології «розумного будинку», охоронні системи), а також суспільно значимі ініціативи («розумні» технології в енергетиці, ЖКГ); забезпечення доступності технологій самоврядування для всіх верств суспільства. Отже, для сільських поселень в Україні підходи сталого розвитку, інвестування саме в соціальний і людський капітал, сучасну інформаційно-комунікаційну інфраструктуру і технології виробництва забезпечить економічний розвиток, підвищення якості життя населення та управління навколишнім середовищем. 
сталий розвиток, сільські поселення, концепція «Smart City» 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 332.2/.7:[330+34]:[332.122:338.43]; JEL H70, K11, Q15, R52
Залуцький І. Р. Розблокування мораторію на обіг земельних ділянок сільськогосподарського призначення в контексті пріоритетності їх охорони / І. Р. Залуцький // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 105-115.

Літер.: 17


Висвітлено особливості запровадження режиму мораторію на відчуження земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і прав на них; причини, підстави та ризики його пролонгації в сучасних умовах. Доведено, що актуальність і легітимність відомостей Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення як об’єктів потенційного повноцінного ринкового обігу законодавчо регламентується граничними строками послідовного проведення: через кожні 20 років – суцільного ґрунтового обстеження; не рідше як один раз у 7 років – бонітування ґрунтів; не рідше як один раз на 5-7 років – економічної оцінки та нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок. Запропоновано зміни до Земельного кодексу України в контексті: встановлення обмежень і вимог для превентивного повноцінного забезпечення пріоритетності особливої охорони земельних ділянок сільськогосподарського призначення; визначення умов реалізації громадянами конституційних прав щодо конкретної земельної ділянки як об’єкта власності в процесі інвестиційного обігу. Визначення держави єдиним першим покупцем земельних ділянок і прав на них, що є об’єктом мораторію, запропоновано розглядати не як відмову від їх ринкового обігу, як інвестиційний інструмент держави, що розблоковує мораторій на ринковий обіг. 
земельна ділянка, обіг земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розблокування мораторію, пріоритетність особливої охорони земель 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 330.341.2:[330.34+316.42]:346.16(477:1-22); JEL E01, O10, O13, Q10, R11
Tsymbalista N. A. Current state and problems of development of rural Ukraine: socioeconomic, institutional and legal aspects [Сучасний стан і проблеми розвитку сільських територій України: соціально-економічний та інституційно-правовий аспект] / N. A. Tsymbalista // Rehional'na ekonomika - Regional Economy. – 2017. – №2(84). – P. 116-123.

Літер.: 17


Досліджено тенденції соціально-економічного розвитку сільських територій України. Увагу зосереджено на проблемах поглиблення демографічної кризи, зростання рівня бідності, безробіття, падіння підприємницької активності в сільській місцевості. Окремі показники проаналізовано в регіональному розрізі та показано наявну дивергенцію соціально-економічного розвитку сільських територій держави.
Зокрема, виявлено, що вищі темпи демографічного спаду більш характерні для тих регіонів, у яких частка сільського населення є нижчою за середню по Україні. Крім того, погіршення вікової структури населення в напрямі зниження частки дітей, порівняно з питомою вагою людей старшого покоління, спостерігається у напрямах із заходу на схід та з півдня на північ країни.
Аналіз сутнісних аспектів сільської зайнятості дав змогу встановити, що за приблизно однакових рівнів зайнятості і безробіття населення в міських і сільських поселеннях характерною ознакою сільської зайнятості є порівняно велика частка самозайнятості, яка до того ж, головно, зосереджена в неформальному секторі економіки. Причому така ситуація має під собою реальне інституційне підґрунтя, закріплене у чинному законодавстві України.
Стан і динаміка розвитку підприємницької діяльності в сільській місцевості також не сприяє вирішенню наявних проблем у сфері сільської зайнятості. У понад 34,6% сіл України немає жодного підприємства чи організації, серед них майже 2 тис. сільських населених пунктів з чисельністю мешканців понад 300 осіб. Головним видом діяльності залишається сільське господарство. При цьому кількість малих і середніх сільськогосподарських підприємств поступово скорочується на фоні зростання кількості великих агрохолдингів та одночасного збільшення їхніх земельних банків. Така ситуація негативно позначається на ринку праці та соціальній інфраструктурі сільських територій і вимагає негайного пошуку шляхів подолання несприятливих тенденцій. 
розвиток сільських територій, демографічна криза, зайнятість сільського населення, розвиток підприємництва в сільській місцевості 


Фінанси і банківська справа



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 368.01:330.133.7; JEL C13, G22, G31
Шевчук О. О. Методологічні аспекти застосування дохідного підходу до оцінювання вартості страхових компаній / О. О. Шевчук // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 124-131.

Літер.: 5


Статтю присвячено визначенню ринкової вартості страхових компаній на основі використання дохідного підходу з розрахунком середньозваженої вартості капіталу страховика та прогнозуванням його грошових потоків при оптимістичному, песимістичному та помірному прогнозах діяльності страхової компанії. Запропоновано алгоритм розрахунку вартості страхової компанії методом дисконтування грошових потоків з урахуванням специфіки страхового бізнесу, обґрунтовано підхід до визначення вартості капіталу страховика, формалізовано розрахунок обсягу вільного грошового потоку страхової компанії, наведено методологію його прогнозування. Алгоритм і методологія реалізовані на прикладі однієї з українських non-life страхових компаній. Дохідний підхід дозволяє проводити варіантні розрахунки з огляду на розвиток й інновації в компанії, використовуючи методологію, запропоновану в цьому дослідженні. 
вартість страхової компанії, дохідний підхід, метод дисконтування грошових потоків, середньозважена вартість капіталу, прогнозування 


Зарубіжний досвід



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 330.341.1.001.12:061.1; JEL F29, O38
Луцків О. М. Програмно-стратегічне забезпечення реалізації інноваційної політики ЄС / О. М. Луцків // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 132-141.


Розглянуто стратегічно-програмний інструментарій формування та реалізації інноваційної політики ЄС. Визначено стратегічні пріоритети інноваційного розвитку ЄС. Розглянуто стан і тенденції інноваційному розвитку ЄС. Проаналізовано Стратегії та Програми підтримки інноваційного розвитку в ЄС, виокремлено їх основні пріоритети та шляхи реалізації. Узагальнено й систематизовано європейський досвід регулювання інноваційної діяльності та досліджено основні напрями підтримки реалізації інноваційних процесів у ЄС. Проаналізовано найбільш дієві інструменти стимулювання інноваційної діяльності в ЄС. Виокремлено основні переваги 8-ої Рамкової програми, порівняно з попередніми. Здійснено аналіз фінансового забезпечення реалізації програми «Горизонт-2020». Проаналізовано особливості реалізації інноваційної політики в деяких країнах-членах ЄС. Визначено напрями вдосконалення української інноваційної політики з урахуванням європейського досвіду. 
інноваційна політика, стратегії, програмне забезпечення, програмні документи, інноваційна діяльність, інноваційні процеси 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 339.562+332.14(477+100); JEL F42, F52, L5, M3, O11
Лупак Р. Л. Імплементація в Україні світового досвіду державної політики імпортозаміщення: регіонально-галузеві аспекти / Р. Л. Лупак // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 142-149.

Літер.: 12


Визначено стратегічні пріоритети, інструменти та результати (позитивні та негативні) реалізації державної політики імпортозаміщення у галузях економіки окремих груп країн. Групування країн проведено на основі здатностей відновлювати внутрішньо-торговельний потенціал малорозвинутих галузей, підтримувати основні галузі економіки, стимулювати розвиток високотехнологічних галузей економіки. Надані характеристики досвіду визначених груп країн стосувались можливого його використання на сучасному етапі розвитку економіки України, якій властивий високий рівень імпортозалежності. Зроблено висновки, що світовий досвід державної політики імпортозаміщення дозволяє говорити про різні способи її реалізації, але загалом їх можна згрупувати за двома напрямами: протекціоністським і ліберальним. За відповідними напрямами та в контексті світового досвіду визначено регіонально-галузеві особливості державної політики імпортозаміщення. 
державна політика імпортозаміщення, галузь, протекціонізм, економіка держави, регіональні особливості 


Наукові постаті



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 330.8(477):929; JEL B31
Давимука С. А. Мар’ян Долішній: особистість, учений, громадянин / С. А. Давимука // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 150-156.


Інформація



Репозитарій ІРД НАНУ Газуда М. В. Соціально-економічні й екологічні детермінанти активізації розвитку країни та її регіонів у сучасних умовах / М. В. Газуда, Л. М. Газуда // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 157-159.



Репозитарій ІРД НАНУ Пелехатий А. О. Другі наукові читання з питань регіоналістики пам’яті академіка НАН України М. І. Долішнього / А. О. Пелехатий, О. О. Левицька // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 160-163.



Репозитарій ІРД НАНУ Демченко В. В. Територіальний розвиток і регіональна політика: сучасний стан та орієнтири подальших реформ / В. В. Демченко, А. О. Пелехатий // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 164-165.



Репозитарій ІРД НАНУ Рекомендації ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Територіальний розвиток і регіональна політика: сучасний стан та орієнтири подальших реформ» // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 166-170.



Репозитарій ІРД НАНУ Павліха Н. В. Роль науки і освіти в забезпеченні сталого розвитку держави та її регіонів / Н. В. Павліха // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 171-172.



Репозитарій ІРД НАНУ Цимбаліста Н. А. Польський досвід розвитку сільських територій для України / Н. А. Цимбаліста // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 173-174.


Ювілеї



Репозитарій ІРД НАНУ Професору Роману Федану – 80 років // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 175-176.


Веб-майстер П. Попадюк