Розглянуто проблеми та перспективи реалізації «зеленої» трансформації вугільних мікрорегіонів українсько-польського прикордоння. Виявлено головні виклики та загрози для мікрорегіонів в умовах декарбонізації економіки, а також визначено напрями активізації процесів справедливої трансформації, ураховуючи європейські стандарти та стратегії. Дослідження зосереджується на визначенні ключових перешкод для сталого розвитку, оцінюванні соціально-економічного впливу реструктуризації вугільної промисловості та розробленні пропозицій стосовно механізмів прискорення переходу до низьковуглецевої економіки. Оцінено роль політики ЄС та національної політики, фінансових інструментів і транскордонного співробітництва у сприянні трансформації. Використано системний аналіз і емпіричні дані щодо економічної, соціальної та екологічної складових функціонування вугільних мікрорегіонів. Проведено порівняльний аналіз з європейськими практиками трансформації, що базуються на стратегіях Європейського зеленого курсу, зокрема у сфері декарбонізації, інноваційного розвитку та адаптації до змін клімату. Визначено характерні особливості соціально-економічного стану вугільних мікрорегіонів, серед яких провідними є залежність економік від добувної промисловості, низька інноваційна активність та обмеженість зайнятості у високотехнологічних секторах. Виявлено, що трансформаційні процеси супроводжуються скороченням робочих місць, утратою фінансової спроможності громад та обмеженою інтеграцією до нових економічних моделей. Окреслено напрями збереження рівня економічного розвитку мікрорегіонів українсько-польського прикордоння в умовах закриття вугільних підприємств: диверсифікація економічної діяльності, розвиток відновлюваних джерел енергії, удосконалення механізмів державної підтримки та залучення міжнародних ресурсів. Запропоновано рекомендації щодо інтеграції місцевих стратегій розвитку до загальнонаціональних та європейських програм через упровадження інструментів справедливої трансформації. Основні напрями підтримки та стимулювання рівня економічного розвитку мікрорегіонів українсько-польського кордону в контексті закриття вугільних підприємств: 1) збереження та розвиток демографічного потенціалу територій, що справляє значний вплив на соціально-економічні тенденції мікрорегіонів через розвиток місцевого ринку праці, активізацію взаємодії з молоддю, реформу системи спеціалізованої освіти в мікрорегіонах, перепрофілювання та підтримку шахтарів у працевлаштуванні, залучення ВПО (зокрема сімей з дітьми) та інтеграцію їх у соціально-економічне життя громад; 2) розвиток конкурентного економічного середовища в мікрорегіонах. Результати дослідження можуть бути використані для розроблення стратегічних планів і програм розвитку вугільних мікрорегіонів, спрямованих на забезпечення інтеграції їх в економіку регіону та держави в умовах курсу на декарбонізацію. Практичне впровадження запропонованих заходів дасть змогу забезпечити економічну стійкість громад, мінімізувати негативні соціальні наслідки закриття шахт і сприяти переходу до екологічно безпечних моделей виробництва та споживання. 

Львівсько-Волинський вугільний басейн, справедлива трансформація вугільних мікрорегіонів, територіальні громади, підприємства вуглевидобування та енергетики, закриття шахт, війна 

Висвітлено значення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як елемента системи оподаткування майна, зважаючи на його вплив на ВВП. Охарактеризовано роль податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у формуванні доходів місцевих бюджетів України. З’ясовано об’єктивні та суб’єктивні фактори, які зумовлюють його відносно незначну питому вагу у формуванні доходів місцевих бюджетів. Проведено огляд стратегічних документів національного рівня, в яких визначено необхідність реформування системи оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки. Детально проаналізовано підходи до формування оціночної вартості нерухомого майна для цілей оподаткування в країнах Балтії. Визначено причини, які перешкоджають запровадженню оціночної вартості як бази для оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, в Україні. Запропоновано заходи з реформування бази оподаткування нерухомого майна в Україні, в основі якої буде його оціночна вартість. Акцентовано, що реалізації зазначених заходів може вийти за межі середньострокової перспективи та потребуватиме значних людських і фінансових ресурсів. Запропоновано провести експеримент в окремому пілотному регіоні. 

податок, нерухоме майно, оціночна вартість, місцевий бюджет, територіальна громада, фінансова спроможність 

Розглянуто проблеми управління економічним відновленням України після російсько-української війни, які потрібно враховувати під час планування процесу регіонального та місцевого відновлення, що сприятиме вирішенню проблем економічного зростання. Проаналізовано низку проблем розвитку та територіальні диспропорції: механізми та практики фінансування регіонального розвитку в Україні, спроможність регіонів і територіальних громад, відсутність чіткого розподілу завдань і відповідальності між рівнями влади, незадовільна координація між органами національного та регіонального й місцевого рівнів. Запропоновано реалізувати такі кроки для забезпечення регіонального та місцевого відновлення України після війни: продовжувати реформи регіонального розвитку та децентралізації; сприяти обміну досвідом між Україною та іншими країнами; забезпечити прийняття обґрунтованих, інформаційно та фактологічно підкріплених рішень на регіональному та місцевому рівнях; створити механізми запобігання корупції під час використання коштів на відновлення місцевими органами влади; залучати регіони та територіальні громади до розроблення схем негайного відновлення та довгострокових стратегій розвитку та ін. 

повоєнне відновлення, управління відновленням, реформи, проблеми розвитку, регіональний розвиток, місцевий розвиток 

Досліджено перспективи трансформації податкової системи в умовах нестабільності та вплив потенційних змін на податкові надходження місцевих бюджетів. Проаналізовано варіанти податкової реформи в Україні в частині податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати та її можливий вплив на податкові надходження бюджетів територіальних громад під час війни та після її завершення. Наголошено, що податок на доходи фізичних осіб є значущим джерелом наповнення бюджетів більшості територіальних громад. Розглянуто сутність та оцінено три варіанти податкової реформи: податкова реформа «10-10-10», «тотальне» оподаткування, заможні платять більше. Ці варіанти передбачають зміни в системі оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Зазначено, що жоден з розглянутих варіантів податкової реформи в частині податку на доходи фізичних осіб неможливо та недоцільно реалізувати в короткостроковому періоді (під час війни та відразу після її завершення) через те, що для збільшення податкових надходжень до бюджетів різного рівня потрібно здійснити низку заходів, які унеможливлять мінімізацію податкових зобов’язань. 

податкова реформа, податкова система, ПДФО, місцеві бюджети, територіальна громада, доходи 

Охарактеризовано спричинені війною ризики забезпечення продовольчої безпеки країни. Вказано на відсутність в Україні затвердженої стратегії продовольчої безпеки на довгострокову перспективу. Проаналізовано та критично оцінено потенціал забезпечення країни продукцією сільського господарства в умовах війни в розрізі регіонів. Зроблено акцент на потенційних втратах сільськогосподарської продукції внаслідок воєнних дій у традиційно сільськогосподарських регіонах України. Зазначено про зміни у структурі посівних площ для забезпечення продовольчої безпеки в короткостроковій перспективі. Проведено класифікацію заходів, спрямованих на забезпечення продовольчої безпеки та збереження експортного потенціалу України, за групами стейкхолдерів. Серед них виокремлено заходи, які здійснюють державні інституції на загальнодержавному рівні; заходи підтримки, які здійснюють на місцевому рівні; соціальну відповідальність бізнесу; громадську ініціативу; міжнародну допомогу. Для підсилення продовольчої безпеки країни вказано на доцільність активізації на рівні територіальних громад роботи з інформування селянських домогосподарств щодо можливостей покращення продукції рослинництва. Зазначено також про доцільність забезпечення дотаційної допомоги селянським домогосподарствам, які утримують поголів’я великої рогатої худоби. 

продовольча безпека, війна, сільське господарство, фермери, домогосподарство