Висвітлено значення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як елемента системи оподаткування майна, зважаючи на його вплив на ВВП. Охарактеризовано роль податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у формуванні доходів місцевих бюджетів України. З’ясовано об’єктивні та суб’єктивні фактори, які зумовлюють його відносно незначну питому вагу у формуванні доходів місцевих бюджетів. Проведено огляд стратегічних документів національного рівня, в яких визначено необхідність реформування системи оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки. Детально проаналізовано підходи до формування оціночної вартості нерухомого майна для цілей оподаткування в країнах Балтії. Визначено причини, які перешкоджають запровадженню оціночної вартості як бази для оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, в Україні. Запропоновано заходи з реформування бази оподаткування нерухомого майна в Україні, в основі якої буде його оціночна вартість. Акцентовано, що реалізації зазначених заходів може вийти за межі середньострокової перспективи та потребуватиме значних людських і фінансових ресурсів. Запропоновано провести експеримент в окремому пілотному регіоні.
Розглянуто проблеми управління економічним відновленням України після російсько-української війни, які потрібно враховувати під час планування процесу регіонального та місцевого відновлення, що сприятиме вирішенню проблем економічного зростання. Проаналізовано низку проблем розвитку та територіальні диспропорції: механізми та практики фінансування регіонального розвитку в Україні, спроможність регіонів і територіальних громад, відсутність чіткого розподілу завдань і відповідальності між рівнями влади, незадовільна координація між органами національного та регіонального й місцевого рівнів. Запропоновано реалізувати такі кроки для забезпечення регіонального та місцевого відновлення України після війни: продовжувати реформи регіонального розвитку та децентралізації; сприяти обміну досвідом між Україною та іншими країнами; забезпечити прийняття обґрунтованих, інформаційно та фактологічно підкріплених рішень на регіональному та місцевому рівнях; створити механізми запобігання корупції під час використання коштів на відновлення місцевими органами влади; залучати регіони та територіальні громади до розроблення схем негайного відновлення та довгострокових стратегій розвитку та ін.
повоєнне відновлення, управління відновленням, реформи, проблеми розвитку, регіональний розвиток, місцевий розвиток
Досліджено перспективи трансформації податкової системи в умовах нестабільності та вплив потенційних змін на податкові надходження місцевих бюджетів. Проаналізовано варіанти податкової реформи в Україні в частині податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати та її можливий вплив на податкові надходження бюджетів територіальних громад під час війни та після її завершення. Наголошено, що податок на доходи фізичних осіб є значущим джерелом наповнення бюджетів більшості територіальних громад. Розглянуто сутність та оцінено три варіанти податкової реформи: податкова реформа «10-10-10», «тотальне» оподаткування, заможні платять більше. Ці варіанти передбачають зміни в системі оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Зазначено, що жоден з розглянутих варіантів податкової реформи в частині податку на доходи фізичних осіб неможливо та недоцільно реалізувати в короткостроковому періоді (під час війни та відразу після її завершення) через те, що для збільшення податкових надходжень до бюджетів різного рівня потрібно здійснити низку заходів, які унеможливлять мінімізацію податкових зобов’язань.
Охарактеризовано спричинені війною ризики забезпечення продовольчої безпеки країни. Вказано на відсутність в Україні затвердженої стратегії продовольчої безпеки на довгострокову перспективу. Проаналізовано та критично оцінено потенціал забезпечення країни продукцією сільського господарства в умовах війни в розрізі регіонів. Зроблено акцент на потенційних втратах сільськогосподарської продукції внаслідок воєнних дій у традиційно сільськогосподарських регіонах України. Зазначено про зміни у структурі посівних площ для забезпечення продовольчої безпеки в короткостроковій перспективі. Проведено класифікацію заходів, спрямованих на забезпечення продовольчої безпеки та збереження експортного потенціалу України, за групами стейкхолдерів. Серед них виокремлено заходи, які здійснюють державні інституції на загальнодержавному рівні; заходи підтримки, які здійснюють на місцевому рівні; соціальну відповідальність бізнесу; громадську ініціативу; міжнародну допомогу. Для підсилення продовольчої безпеки країни вказано на доцільність активізації на рівні територіальних громад роботи з інформування селянських домогосподарств щодо можливостей покращення продукції рослинництва. Зазначено також про доцільність забезпечення дотаційної допомоги селянським домогосподарствам, які утримують поголів’я великої рогатої худоби.
продовольча безпека, війна, сільське господарство, фермери, домогосподарство
УКР 
ENG
oak_an@ukr.net
