УКР 
ENG
                           |
Дуб Андрій Романович
Монографії2022
Метою досліджень, представлених у монографії, було розроблення методичних підходів до виокремлення проблемних територій різних типів та обґрунтування інструментарію стимулювання їх економічної активності на основі диференційованого підходу. В цьому контексті у фокусі досліджень були питання: вироблення методичних підходів до ідентифікації функціональних типів територій; ідентифікації конкретних регіонів, районів, територіальних громад, які включатимуться у певні класифікаційні групи; детермінації проблем розвитку, з якими стикаються території кожної групи; оцінки проблемності розвитку окремих територій в межах кожної групи; конкретизації механізмів стимулювання розвитку для кожної групи. Розроблено методологічні засади ідентифікації функціональних типів територій, які враховують методичні підходи європейської регіональної політики та спрямовані на максимальну гармонізацію національної статистичної системи з європейськими нормами та стандартами. Здійснено обґрунтування інструментарію стимулювання економічної активності проблемних територій на основі диференційованого підходу та розробці прикладних рекомендацій щодо підвищення ефективності використання соціально-економічного потенціалу територій різних функціональних типів та посилення їх економічної спроможності. Практична реалізація моделі диференційованого регулювання економічного розвитку проблемних територій Україні дозволить якісно змінити підхід до регулювання регіонального розвитку – відійти від субсидування проблемних територій та акцентувати ресурси на стимулюванні економічної активності на таких територіях -, а це, своєю чергою, сприятиме активізації підприємницького середовища, трансферу технологій, поширенню підприємницької культури, зростанню зайнятості, підвищенню професійно-освітньої кваліфікації виробничого та управлінського персоналу, а відтак збільшенню рівня оплати праці і соціальних стандартів життя на проблемних територіях. 
Метою досліджень, представлених у монографії, було – поглиблення наукових засад та дослідження практичного інструментарію смарт-стратегування регіонального розвитку в країнах ЄС, окреслення потенційних напрямів імплементації кращих зразків європейської практики в українських реаліях. У монографії обґрунтовано теоретико-методологічний підхід до стратегування регіонального розвитку на засадах смарт-спеціалізації; ідентифіковано основні драйвери імплементації стратегії смарт-спеціалізації на регіональному рівні, а також бар’єри, які стримують процес в Україні. Розроблено методичний підхід до аналізування чинників розвитку регіонів, що уможливлює побудову ефективних смарт-стратегій, котрі б враховували специфіку регіонального розвитку та локальні конкурентні переваги, а також характеризувалися б динамічністю, гнучкістю та інклюзивністю. Розроблено авторський підхід до ідентифікації регіонів за типом спеціалізації економіки (індустріальний, аграрний, комерційний, змінний і диверсифікований), враховуючи структуру валової доданої вартості, сформованої за певний період. Набула подальшого розвитку система заходів та інструментів підвищення ефективності стратегування регіонального розвитку в Україні на основі смарт-спеціалізації, зокрема в частині обґрунтування диференційованого підходу до розробки механізмів координації державної регіональної та локальної політик із секторальними політиками, узгодження інструментів стимулювання регіонального розвитку у формі програм державної підтримки функціональних типів територій; пропозицій щодо удосконалення системи моніторингу та оцінки реалізації державної регіональної політики в контексті цілей та заходів оцінювання реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки. 2021
У монографії визначено проблемні аспекти економіко-правового регулювання ідентифікації та класифікації послуг в контексті детінізації національної економіки; здійснено аналіз передумов, секторальних особливостей та рівня тінізації окремих секторів комерційних послуг на національному та регіональному рівнях; розроблено та апробовано методичні підходи до виявлення видів економічної діяльності в секторі комерційних послуг зі зростаючою соціально-економічною віддачою та стратегічною конкурентоспроможністю; поведено аналіз ефективності використання потенціалу окремих сфер комерційних послуг у забезпеченні соціально-економічного зростання регіонів України. Обґрунтовано стратегічні пріоритети системної детінізації та розвитку сектору комерційних послуг, а також розроблено інституційні та організаційно-економічні механізми детінізації відносин у різних субсекторах комерційних послуг на національному та регіональному рівнях. 2020
Визначено особливості проходження адміністративно-фінансової децентралізації в Україні в частині аналізу цілей реформи щодо різних рівнів публічного управління та стану законодавчого забезпечення децентралізації в Україні. Аргументовано застосування дуалістичного підходу до адміністративно-фінансової децентралізації в Україні, яким передбачено забезпечення спроможності адміністративно-територіальних одиниць базового рівня та утвердження державної регіональної політики, обґрунтовано можливі ризики та переваги фіскальної децентралізації на прикладі досвіду розвинених країн. Розроблено методичний підхід до оцінювання ефективності механізмів фінансової децентралізації на рівні регіонів, районів, міст, територіальних громад, який дозволяє оцінити. Запропоновано методику оцінювання впливу механізмів адміністративно-фінансової децентралізації на соціально-економічний розвиток регіонів, районів, міст, територіальних громад, практична імплементація якого дозволила виявити ефективність таких механізмів з позиції досягнення поставлених цілей реформи. Досліджено основні тенденції та визначено ризики формування об’єднаних територіальних громад Карпатського регіону. Проаналізовано сучасний інструментарій адміністративно-фінансової децентралізації в розрізі фіскальних інструментів формування доходів місцевих бюджетів, а також механізмів стимулювання економічної активності в територіальних громадах у таких сферах, як забезпечення зайнятості, ефективне управління власністю територіальних громад, просторове планування, використання природо-ресурсного потенціалу. Розглянуто проблеми організації функціонування соціальної сфери в територіальних громадах, зокрема загальної середньої та дошкільної освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення. Досліджено ризики функціонування сучасної системи фінансового вирівнювання, що пов’язані з впровадженням бюджетної децентралізації. 2019
Визначено детермінанти сучасної моделі ендогенного зростання регіонів, які узгоджуються з цілями концепції сталого розвитку, інклюзивного зростання та враховують сучасні закономірності регіонального розвитку, зокрема: просторова концентрація економічної активності; продуктивність економічних ресурсів; якість і мобільність людського потенціалу; ступінь екологізації економіки регіонів; якість системи управління регіональним розвитком. Обґрунтовано концептуальні засади взаємозв’язку фінансової децентралізації як інструменту регулювання (умови) та розвитку регіонів. Сформовано методологічний інструментарій дослідження інклюзивного розвитку як сучасної платформи формування моделі сталого зростання економіки. Розглянуто регіон у контексті зобов’язань щодо усунення проблем екологічного, соціального, економічного характеру та практичної реалізації головних імперативів сталого розвитку. Розроблено новий підхід до визначення закономірностей у розвитку промислового сектору економіки крізь призму активності й ефективності його функціонування на мезорівні. 2018
Розглянуто тенденції соціально-економічного розвитку регіонів України, які формуються під впливом реалізації сучасних реформ, що дозволило виявити потенційні ризики та перспективи переходу України до моделі сталого ендогенного зростання. Наголошено на ролі міст, як центрів генерування імпульсів економічної активності у забезпеченні ендогенного розвитку регіонів, та окреслено детермінанти розвитку сільської економіки в сучасних умовах. Встановлено пріоритети та проаналізовано механізми забезпечення сталого ендогенного зростання національного, регіонального та локального характеру. Зокрема, здійснено оцінку впливу реформи адміністративно-територіального устрою та фінансової децентралізації на соціально-економічний розвиток регіонів України. Особливу вагу приділено питанню ефективності функціонування механізмів регулювання раціонального природокористування на місцевому рівні та управління. Наукові видання2022
Науково-аналітична доповідь присвячена питанням стратегічного оцінювання функціональних типів територій в контексті сучасних викликів соціально-економічного розвитку в Україні. Зокрема висвітлено питання зміни демографічної ситуації в регіонах України під впливом війни, систематизовано загрози та ключові пріоритети розвитку в розрізі груп сільських територій, обґрунтовано методичний підхід до ідентифікації земельних активів на основі систематичної актуалізації нормативної та експертної грошової оцінки земельних активів у режимі запровадження он-лайн функціоналу в Державному земельному кадастрі на базі технології Blockchain. Здійснено критичну оцінку індустріальних парків та вільних економічних зон як інструментів формування регіональних полюсів зростання. 
Науково-аналітична доповідь присвячена питанням ідентифікації та оцінювання викликів та загроз управління активами територіальних громад України в умовах російсько-української війни, зокрема після масштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року. У виданні висвітлено деструктивні чинники забезпечення життєдіяльності територіальних громад у воєнний час, які істотно ускладнюють життєдіяльність, виживання та розвиток усіх регіонів та територіальних громад, як у тилу, так і в зоні бойових дій чи на прифронтовій території, а їх вирішення прямо вплине на напрямки трансформації моделі просторового розвитку України у воєнний та повоєнний період. 
Науково-аналітична доповідь присвячена питанням ідентифікації та оцінювання викликів та загроз соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах російсько-української війни, зокрема масштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року. У виданні висвітлено деструктивні чинники трансформації моделі просторового розвитку України у воєнний час: значні втрати людського потенціалу, масштабний перерозподіл трудових ресурсів всередині країни та структурно-функціональні зміни регіональних ринків праці; припинення діяльності малого та середнього бізнесу та закриття великих підприємств в зоні бойових дій, посилення структурних дисбалансів економічного розвитку регіонів, пов?язаних з релокацією бізнесу; скорочення обсягів ключових експортних позицій, що спричинено зупинкою низки стратегічних для вітчизняного експорту підприємств та кардинальним порушенням логістики, передусім морської; актуалізація загроз продовольчій та енергетичній безпеці країни; зниження економічної активності в країні та радикальне посилення фіскального та бюджетного дефіциту; падіння (або втрата) доходів працівників бюджетної сфери та значне зниження купівельної спроможності і втрата засобів існування домогосподарств. Означені проблеми істотно ускладнюють життєдіяльність, виживання та розвиток усіх регіонів та територіальних громад, як у тилу, так і в зоні бойових дій чи на прифронтовій території, а їх вирішення прямо вплине на напрямки трансформації моделі просторового розвитку України у воєнний та повоєнний період. 
Науково-аналітичне видання присвячене питанням обґрунтування методичних та організаційних засад розвитку системи професійно-технічної освіти регіону на засадах публічно-приватного партнерства. У виданні висвітлено зарубіжний досвід колективно-договірного підходу до управління розвитком закладів професійно-технічної освіти, обґрунтовано напрями його імплементації в Україні, окреслено сучасні тренди та виклики розвитку професійно-технічної освіти на регіональному рівні, здійснено аналіз поточної та перспективної структури економіки Львівщини в контексті виявлення потреби в робітничих кадрах, окреслено інноваційні інституційні інструменти розвитку професійно-технічної освіти регіону на засадах публічно-приватного партнерства. Визначено перспективні форми та елементи колективно-договірного підходу до управління функціонуванням закладів професійно-технічної освіти регіону – наглядові ради, громадські формування, соціально-трудове та освітнє партнерство, залучення асоціацій роботодавців, використання інституту кваліфікацій, створення агентств координації і взаємодії, галузево-професійні експертні комісії, ради з розвитку кваліфікації та професійних навичок. Здійснено обґрунтування прикладних інституційно-правових засад утворення і функціонування наглядових рад у системі професійно-технічної освіти регіону.
|
oak_an@ukr.net
