Визначено потенціал покращення освітньої сфери Львівської агломерації шляхом поглиблення співпраці між територіальними громадами. Дослідження охоплює аналіз ключових аспектів освітньої системи, таких як доступність освітніх закладів, економічна ефективність освітнього процесу, а також питання кадрового забезпечення вчителями. Результати аналізу підтверджують потребу стратегічного партнерства та координації зусиль усіх суб’єктів освітньої сфери територіальних громад агломерації. Особлива увага приділяється питанням створення інтегрованих освітніх просторів, які могли б слугувати платформою для обміну знаннями та досвідом між громадами. Окрім того, розглядаються можливості економії ресурсів через спільне фінансування проєктів та освітніх програм, що дасть змогу підвищити ефективність використання бюджетних коштів. Важливим аспектом є також проблема кваліфікації педагогічних працівників, особливо в сільських громадах, і можливість її подолання через взаємодію. Запропоновано рекомендації щодо напрямів поліпшення співпраці між громадами Львівської агломерації для досягнення сталого розвитку освітньої системи, забезпечення високої якості освітніх послуг і рівного доступу до них для всіх мешканців регіону. 

Львівська агломерація, партнерство громад, освітні послуги, потенціал партнерства територіальних громад, ефективність освітньої сфери 

Наголошується, що підвищення стійкості транспортно-логістичної інфраструктури можливе завдяки поєднанню в державній політиці механізмів створення сприятливих умов для відновлення кожного з її структурних елементів з інструментами стимулювання їхнього розвитку відповідно до пріоритетних напрямів реалізації експортного потенціалу регіонів України. Важливим чинником формування підґрунтя для якісної трансформації та модернізації транспортно-логістичної інфраструктури є активний євроінтеграційний поступ України, що відкриє ширший доступ до ринку ЄС та сприятиме використанню його можливостей для збільшення та ефективнішої реалізації експортного потенціалу регіонів України, розбудови їхньої транспортно-логістичної інфраструктури відповідно до норм і стандартів ЄС, а також розширення взаємовигідного партнерства з країнами-членами ЄС у сфері транспорту та логістики, ураховуючи національні економічні інтереси. Максимально ефективне використання можливостей транспортно-логістичної інфраструктури в процесі реалізації експортного потенціалу регіонів України сприятиме швидкому відновленню та стабільному розвитку вітчизняної економіки, зростанню її конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. 

транспортно-логістична система, транспортно-логістична інфраструктура, експортний потенціал регіону, пропускна спроможність пунктів перетину кордону, контейнеризація вантажних перевезень 

На основі аналізу ефективності структурних трансформацій економіки великих міст Західного регіону встановлено, що їхні соціально-економічні системи знаходяться на початкових етапах переорієнтації від традиційної лінійної моделі економічної системи до моделі системи, яка функціонує на основі концепції циркулярної економіки. Установлено, що недостатній рівень розвитку циркулярної економіки у великих містах Західного регіону України, як і в Україні загалом, обумовлений наявністю низки перешкод, серед яких варто виділити нормативно-правові, соціально-економічні та технологічні. Концентровані зусилля органів влади та бізнесу на ослаблення і подолання цих перешкод можуть відіграти позитивну роль у формуванні циркулярної економіки в регіонах Україні, а інтенсифікація трансферу технологій і передового досвіду, нових методів проєктування продуктів і матеріалів може суттєво активізувати її розвиток. Трансформація лінійної моделі вітчизняної економіки та її великих міст у напрямі циркулярної економіки має відбуватися поетапно, у формі реалізації системи коротко-, середньо- та довгострокових заходів у межах спеціалізованої державної стратегії розвитку циркулярної економіки. У межах покрокового сценарію трансформації лінійної економічної системи України в циркулярну запропоновано дорожню карту формування циркулярної економіки, яка поєднує в собі цільові орієнтири та поетапний план розвитку процесу її формування, які в перспективі можуть стати основою для формування державної стратегії розвитку циркулярної економіки. 

циркулярна економіка, сталий розвиток, утилізація відходів, циркулярна бізнес-модель, безвідходна модель споживання 

За результатами оцінювання особливостей та основних передумов тінізації сфери ІКТ-послуг у регіонах України обґрунтовано, що значний рівень її тінізації, особливо у ІТ-секторі, є несприятливим чинником, що обмежує позитивні ефекти та структурні зрушення у соціально-економічній системі України, а також перешкоджає найбільш повній та ефективній реалізації потенціалу її розвитку. Визначено, що головними перешкодами, які стоять на заваді досягненню вищого рівня розвитку українського ІКТ-сектору та підвищенню конкурентоспроможності його послуг у глобальному масштабі, залишається відсутність дієвої судової системи та спеціалізованої нормативно-правової бази, а також невисокий рівень розвитку внутрішнього ринку ІКТ-послуг нашої країни. Це призводить не тільки до поглиблення відставання вітчизняної сфери ІКТ-послуг від основних конкурентів у глобальному масштабі, але й до збереження високого рівня його тінізації, що негативно відображається на перспективах розвитку цієї сфери національної економіки та підвищенні ефективності використання її потенціалу в забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів України. За методом збитковості підприємств оцінено рівень тіньової економіки у сфері ІКТ-послуг України в 2013-2018 рр., окреслено взаємозалежності між зміною рівня тіньової економіки у цій сфері та окремими параметрами його продуктивності в економічній системі. Це дало змогу з’ясувати основні причини тінізації та зростання її рівня у сфері ІКТ-послуг, а також виділити можливі шляхи для їх подолання у найближчій перспективі. 

сфера ІКТ-послуг, ІТ-сектор, тіньова економіка, ІТ-ФОП, експорт ІТ-послуг 

Висвітлено основні просторові тенденції та характерні особливості соціально-економічного розвитку міст і сільських територій Запорізької області, а також окреслено оптимальний механізм удосконалення їхнього просторового розвитку, враховуючи регіональну специфіку. Проведений аналіз основних показників соціально-економічного та просторового розвитку дозволив виділити основні характерні особливості процесу урбанізації в регіоні та його впливу на розвиток приміських територій. За допомогою інтегрального індексу економічного розвитку міст і районів Запорізької області, який ґрунтується на кількісних та якісних характеристиках різноманітних аспектів соціальної та економічної динаміки їх розвитку, здійснено ранжування міст і районів регіону за рівнем соціально-економічного розвитку. Виділено основні чинники, які сприяють і перешкоджають збалансованому просторовому та економічноу розвитку регіону. 

просторовий розвиток, соціально-економічний розвиток, урбанізація, моноцентричність, старопромисловий регіон, індекс економічного розвитку 

Проаналізовано просторову концентрацію найбільших агрохолдингових компаній України за розміром земельного банку та продуктивність сільськогосподарського виробництва великих агропідприємств у регіонах України, здійснено рейтингування регіонів за обсягами сільськогосподарського виробництва. Розраховано значення інтегрального індексу розвитку сільського господарства для кожної з областей та проаналізовано взаємозалежність між продуктивністю сільськогосподарського виробництва великих аграрних підприємств і цим показником. 

агрохолдингові компанії, соціально-економічний розвиток регіонів, земельний банк, продуктивність сільськогосподарського виробництва, інтегральний індекс розвитку сільського господарства