Наголошується, що підвищення стійкості транспортно-логістичної інфраструктури можливе завдяки поєднанню в державній політиці механізмів створення сприятливих умов для відновлення кожного з її структурних елементів з інструментами стимулювання їхнього розвитку відповідно до пріоритетних напрямів реалізації експортного потенціалу регіонів України. Важливим чинником формування підґрунтя для якісної трансформації та модернізації транспортно-логістичної інфраструктури є активний євроінтеграційний поступ України, що відкриє ширший доступ до ринку ЄС та сприятиме використанню його можливостей для збільшення та ефективнішої реалізації експортного потенціалу регіонів України, розбудови їхньої транспортно-логістичної інфраструктури відповідно до норм і стандартів ЄС, а також розширення взаємовигідного партнерства з країнами-членами ЄС у сфері транспорту та логістики, ураховуючи національні економічні інтереси. Максимально ефективне використання можливостей транспортно-логістичної інфраструктури в процесі реалізації експортного потенціалу регіонів України сприятиме швидкому відновленню та стабільному розвитку вітчизняної економіки, зростанню її конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. 

транспортно-логістична система, транспортно-логістична інфраструктура, експортний потенціал регіону, пропускна спроможність пунктів перетину кордону, контейнеризація вантажних перевезень 

На основі аналізу ефективності структурних трансформацій економіки великих міст Західного регіону встановлено, що їхні соціально-економічні системи знаходяться на початкових етапах переорієнтації від традиційної лінійної моделі економічної системи до моделі системи, яка функціонує на основі концепції циркулярної економіки. Установлено, що недостатній рівень розвитку циркулярної економіки у великих містах Західного регіону України, як і в Україні загалом, обумовлений наявністю низки перешкод, серед яких варто виділити нормативно-правові, соціально-економічні та технологічні. Концентровані зусилля органів влади та бізнесу на ослаблення і подолання цих перешкод можуть відіграти позитивну роль у формуванні циркулярної економіки в регіонах Україні, а інтенсифікація трансферу технологій і передового досвіду, нових методів проєктування продуктів і матеріалів може суттєво активізувати її розвиток. Трансформація лінійної моделі вітчизняної економіки та її великих міст у напрямі циркулярної економіки має відбуватися поетапно, у формі реалізації системи коротко-, середньо- та довгострокових заходів у межах спеціалізованої державної стратегії розвитку циркулярної економіки. У межах покрокового сценарію трансформації лінійної економічної системи України в циркулярну запропоновано дорожню карту формування циркулярної економіки, яка поєднує в собі цільові орієнтири та поетапний план розвитку процесу її формування, які в перспективі можуть стати основою для формування державної стратегії розвитку циркулярної економіки. 

циркулярна економіка, сталий розвиток, утилізація відходів, циркулярна бізнес-модель, безвідходна модель споживання 

За результатами оцінювання особливостей та основних передумов тінізації сфери ІКТ-послуг у регіонах України обґрунтовано, що значний рівень її тінізації, особливо у ІТ-секторі, є несприятливим чинником, що обмежує позитивні ефекти та структурні зрушення у соціально-економічній системі України, а також перешкоджає найбільш повній та ефективній реалізації потенціалу її розвитку. Визначено, що головними перешкодами, які стоять на заваді досягненню вищого рівня розвитку українського ІКТ-сектору та підвищенню конкурентоспроможності його послуг у глобальному масштабі, залишається відсутність дієвої судової системи та спеціалізованої нормативно-правової бази, а також невисокий рівень розвитку внутрішнього ринку ІКТ-послуг нашої країни. Це призводить не тільки до поглиблення відставання вітчизняної сфери ІКТ-послуг від основних конкурентів у глобальному масштабі, але й до збереження високого рівня його тінізації, що негативно відображається на перспективах розвитку цієї сфери національної економіки та підвищенні ефективності використання її потенціалу в забезпеченні соціально-економічного розвитку регіонів України. За методом збитковості підприємств оцінено рівень тіньової економіки у сфері ІКТ-послуг України в 2013-2018 рр., окреслено взаємозалежності між зміною рівня тіньової економіки у цій сфері та окремими параметрами його продуктивності в економічній системі. Це дало змогу з’ясувати основні причини тінізації та зростання її рівня у сфері ІКТ-послуг, а також виділити можливі шляхи для їх подолання у найближчій перспективі. 

сфера ІКТ-послуг, ІТ-сектор, тіньова економіка, ІТ-ФОП, експорт ІТ-послуг 

Висвітлено основні просторові тенденції та характерні особливості соціально-економічного розвитку міст і сільських територій Запорізької області, а також окреслено оптимальний механізм удосконалення їхнього просторового розвитку, враховуючи регіональну специфіку. Проведений аналіз основних показників соціально-економічного та просторового розвитку дозволив виділити основні характерні особливості процесу урбанізації в регіоні та його впливу на розвиток приміських територій. За допомогою інтегрального індексу економічного розвитку міст і районів Запорізької області, який ґрунтується на кількісних та якісних характеристиках різноманітних аспектів соціальної та економічної динаміки їх розвитку, здійснено ранжування міст і районів регіону за рівнем соціально-економічного розвитку. Виділено основні чинники, які сприяють і перешкоджають збалансованому просторовому та економічноу розвитку регіону. 

просторовий розвиток, соціально-економічний розвиток, урбанізація, моноцентричність, старопромисловий регіон, індекс економічного розвитку 

Проаналізовано просторову концентрацію найбільших агрохолдингових компаній України за розміром земельного банку та продуктивність сільськогосподарського виробництва великих агропідприємств у регіонах України, здійснено рейтингування регіонів за обсягами сільськогосподарського виробництва. Розраховано значення інтегрального індексу розвитку сільського господарства для кожної з областей та проаналізовано взаємозалежність між продуктивністю сільськогосподарського виробництва великих аграрних підприємств і цим показником. 

агрохолдингові компанії, соціально-економічний розвиток регіонів, земельний банк, продуктивність сільськогосподарського виробництва, інтегральний індекс розвитку сільського господарства