старший науковий співробітник відділу регіональної економічної політики, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»; професор, заступник директора з науково-педагогічної роботи кафедри економіки та маркетингу, Навчально-науковий інститут просторового планування та перспективних технологій, Національний університет «Львівська політехніка»
Висвітлено різні підходи до трактування поняття «туристична привабливість». На основі аналізу різних підходів визначено, що туристична привабливість – це властивість певної території (міста, району, області, регіону, країни, групи країн), яка відповідає попиту та потребам туристів. З’ясовано, що на рівень туристичної привабливості впливає низка чинників, серед яких вагоме значення посідають туристичні ресурси та туристична інфраструктура. Відповідно до чинників впливу представлено складові туристичної привабливості. Визначено, що для оцінювання привабливості територій та об’єктів застосовують низку методів і критеріїв, кожен з яких має свої переваги та недоліки. Зазначено, що недоліки окремих методів оцінювання можуть бути мінімізовані завдяки введенню певних застережень. З’ясовано, що у міжнародній практиці туристична привабливість визначається найбільшим попитом серед туристів у регіонах з багатими природними, культурними та історичними ресурсами, цікавим географічним розташуванням, високим рівнем розвитку інфраструктури, що залежить від наявності інвестицій, рекреаційних і туристичних ресурсів, а також екологічного стану регіону. Доведено, що в Україні туристично привабливими є території та туристичні зони, які володіють найбільш цінними елементами екологічного каркасу (лісові масиви, чисті річки, морські узбережжя, озера, водоймища та ін.) і мають визначні історичні пам’ятки та місця. Узагальнено, що доцільність і необхідність кількісного оцінювання туристичної привабливості на рівні країни, сфери чи певного регіону пояснюється виявленням тих територій, стимулювання розвитку яких призведе до можливості отримання позитивного економічного ефекту найближчим часом.
Обґрунтовано актуальність дослідження людського розвитку в контексті мобільних процесів. Визначено відмінність поняття людського розвитку від понять рівня та якості життя, добробуту населення, розвитку людських ресурсів і сталого розвитку. Перевагою дослідження мобільності у вимірі концепції людського розвитку є її всеохоплюючий характер, оскільки категорія людського розвитку дозволяє враховувати різні напрями, рівні формування та реалізації мобільності. Проаналізовано проблемні аспекти людського розвитку в Україні. Негативні економічні детермінації людського розвитку в Україні активізують мобільні процеси, що підтверджує міграційна ситуація. Економіка країни стає міграційно залежною, що формує численні ризики. Для їх нівелювання необхідним є визначення концептуальних засад політики людського розвитку в умовах високомобільного суспільства.
людський розвиток, рівень і якість життя, добробут, мобільність населення, політика людського розвитку, високомобільне суспільство
Систематизовано наукові підходи до класифікації природно-ресурсного потенціалу територіальної громади та розкрито його сутність. Сформовано структуру природно-ресурсного потенціалу територіальних громад. Визначено основні проблеми використання природно-ресурсного потенціалу територіальних громад. Охарактеризовано концептуально-структурну модель природно-ресурсного потенціалу територіальної громади. Досліджено основні аспекти формування сучасного фінансово-економічного механізму капіталізації природних ресурсів громади. Встановлено, що природно-ресурсний потенціал територіальних громад дає можливість покращити рівень фінансової спроможності громади шляхом наповнення місцевих бюджетів через розвиток відповідних територій. Запропоновано підходи до покращення ефективності використання природних ресурсів територіальними громадами в умовах децентралізації влади в Україні.
децентралізація влади, природно-ресурсний потенціал, територіальні громади, фінансово-економічний механізм капіталізації, місцеві бюджети
Досліджено проблеми інституційної підтримки інвестиційно-інноваційного розвитку в регіоні. Проаналізовано нормативно-правову і законодавчу базу забезпечення інноваційної діяльності та запропоновано шляхи її коригування. Виокремлено суб’єкти інституційного забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності. Вивчено проблеми у сфері інституційного забезпечення інноваційного розвитку та інституційний інструментарій економічної політики держави. Охарактеризовано основні інститути інноваційної діяльності. Проаналізовано європейський досвід інституційної підтримки та стимулювання інвестиційно-інноваційних процесів.
Встановлено суть кластерного підходу у формуванні туристичного кластера в регіоні. Визначено структуру туристичних кластерів у регіоні. Установлено міжгалузеві зв’язки між підприємствами різних видів економічної діяльності, які є необхідними у формуванні туристичного кластера в регіоні. Досліджено напрями взаємодії оптово-роздрібної торгівлі товарами та послугами та їх роль у формування лісопромислового кластера. Обґрунтовано роль туристичних кластерів у підвищенні конкурентоспроможності регіонів.
внутрішній ринок, торгівля, туристична сфера, туристичний кластер, конкурентоспроможність
З’ясовано зміст і завдання реалізації моніторингу стратегій регіонального та місцевого рівнів. Проаналізовано законодавчі акти в частині узаконення системи моніторингу. Досліджено наявні моделі та алгоритм моніторингу виконання стратегічних планів. Визначено відмінності моніторингу від стандартної статистичної технології. Встановлено, що основною метою моніторингу стратегій є збір, вивчення і підготовка інформації для прийняття і аналізу економічних рішень на різних рівнях управління. Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення процесу реалізації моніторингу регіональних і місцевих стратегій.
децентралізація, інформаційна база, моніторинг, оцінювання, регіональні і місцеві стратегії
Досліджено особливості функціонування підприємств харчової промисловості та питання запровадження стратегічного планування для їхньої ефективної діяльності. Розглянуто етапи процесу стратегічного планування діяльності і розвитку підприємств харчової промисловості в контексті забезпечення його конкурентоспроможності. Обґрунтовано необхідність стратегічного планування на підприємствах харчової промисловості та визначено основ ні передумови до такого їх переходу. Запропоновано заходи щодо забезпечення ефективної діяльності підприємств харчової промисловості та підвищення їхньої конкурентоспроможності.
ефективна діяльність, конкурентні переваги, стратегічне планування, стратегічний потенціал, харчова промисловість
Визначено структуру лісової промисловості в регіоні за такими видами економічної діяльності: лісозаготівельна, деревообробна, целюлозно-паперова, лісохімічна промисловості та меблеве виробництво. Установлено міжгалузеві зв’язки лісової промисловості в регіоні і зв’язки, що реалізують організаційно-економічні відносини лісової промисловості у торгівлі на внутрішньому ринку. Встановлено, що лісозаготівельна та лісопереробна промисловості як постачальник своєї продукції і споживач продукції інших галузей пов’язані практично з усіма сферами виробничо-економічної діяльності, що обумовлює торговельні операції між ними на основі системи внутрішньоринкових зв’язків і формує попит і пропозицію продукції на внутрішньому ринку України. Досліджено напрями взаємодії внутрішньої торгівлі та лісової промисловості, визначено вплив екзогенних та ендогенних чинників у розвитку лісової промисловості в регіоні. Визначено, що спеціалізованими організаціями в розвитку лісової промисловості в регіоні можуть бути холдинги та кластери. Доведено, що базовою стратегією розвитку лісової промисловості в регіоні та підвищення конкурентоспроможної її продукції є формування кластерів.
внутрішній ринок, лісова промисловість, кластер, конкурентоспроможність, холдинг
У статті окреслено тенденції соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів в умовах лібералізації ринків товарів і послуг, праці, капіталу тощо. Розкрито основні виклики, які постали перед прикордонними територіями в умовах нестабільного економічного зростання. Наведено результати експертного опитування представників органів місцевого самоврядування щодо причин і рівня тінізації економіки прикордонних територій. Досліджено вплив прикордонної торгівлі на тінізацію господарської діяльності у прикордонні. Запропоновано напрями детінізації економіки прикордонних регіонів.
прикордонні регіони, тіньовий сектор, прикордонна торгівля, євроінтеграційні процеси
Проаналізовано основні проблеми процесів стратегічного планування розвитку регіону. Досліджено чинники стратегічного планування регіонального розвитку на прикладі зарубіжного досвіду. Визначено принципи стратегічного планування в економічному розвитку регіону. Виокремлено основні етапи стратегічного планування.
регіон, стратегічне планування, індикатори реалізації стратегій, інструменти стратегічного планування
Цитування
Попадинець Н. М. Особливості розвитку та проведення масових заходів в Україні. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2017. Вип. 3(125). С. 19-23. {sep2018.01.010.007}
Попадинець Н. М. Внутрішній ринок продукції лісової промисловості України: проблеми та напрями розвитку. Львів. 2014. 182 с. {sep2018.01.069.007}
Попадинець Н. М. Внутрішній ринок продукції лісової промисловості України: підходи до оцінювання та напрями розвитку. Регіональна економіка. 2013. №1(67). С. 201-210. {sep2018.01.069.009}
Мульска О. П., Попадинець Н. М. Особливості розвитку державного підприємництва: на основі стратегічного планування. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Львів, 2014. Вип. 6(110). С. 361-366. {sep2018.02.082.001}
Якубів В. М., Попадинець Н. М., Максимів Ю. В. Моніторинг соціально-економічних процесів розвитку регіону: теоретичний і прикладний аспекти. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2017. Випуск 13. Т. 1. С. 176-184. {sep2018.03.032.009}
Попадинець Н. М. Роль спеціалізованих організацій в розвитку лісопромисловості регіону. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Львів, 2018. Вип. 1(129). С. 69-76. {sep2018.04.023.009}
Попадинець Н. М., Григорців М. В. Розвиток роздрібної торгівлі в Україні в умовах імплементації угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2015. Вип. 8(65). С. 101-106. {sep2018.05.044.032}
Гусєва М. О., Шевчук О. І., Попадинець Н. М. Оцінка регіональних особливостей товарообігу України з ЄС у контексті розвитку її промислового сектору. Економіка промисловості. 2013. №4(64). С. 40-48. {sep2018.05.044.034}
Попадинець Н. М. Основні тенденції та перспективи розвитку роздрібної торгівлі в сільській місцевості. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2016. Вип. 1(117). С. 16-19. {sep2018.06.008.004}
Сторонянська І. З. Попадинець Н. М. Внутрішній ринок: концептуалізація поняття. Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України. 2011. Вип. 1(2). С. 46-51. {sep2018.06.071.004}
Popadynets N., Shults S., Barna M. Diferences in consumer buying behaviour in consumer markets of the EU member states and Ukraine. Economic Annals-XXI. 2017. № 166(1-2). Рp. 26-30. {sep2018.06.081.002}
Попадинець Н. М. Використання стратегічного планування для забезпечення ефективної діяльності підприємств харчової промисловості. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2018. Вип. 2(130). С. 82-85. {sep2018.06.081.004}
Popadynets N. M., Kit L. Prospects and risks of Ukrainian domestic commodity market development in terms of European integration processes. Global world: scientific anthology. Ostroh: National University «Ostroh Academy», 2015. No 1. Pp. 147-153. {sep2019.01.029.002}
Олексюк Г. В., Лисяк Н. М., Попадинець Н. М. Концептуально-структурні моделі ендогенного потенціалу об’єднаних територіальних громад як передумова підвищення їх конкурентоспроможності. Економіка України. 2019. № 3. С. 55-67 {sep2019.03.003.012}
Попадинець Н. М. Напрями реформування сфери культури в умовах секторальної децентралізації. Регіональна економіка. 2017. № 3(85). C. 116-122 {sep2019.06.026.006}
Олексюк Г. В., Лисяк Н. М., Попадинець Н. М. Концептуально-структурні моделі ендогенного потенціалу об’єднаних територіальних громад як передумова підвищення їх конкурентоспроможності. Економіка України. 2019. № 3. С. 52-69. {sep2020.02.046.005}
Олексюк Г. В., Лисяк Н. М., Попадинець Н. М. Концептуально-структурні моделі ендогенного потенціалу об’єднаних територіальних громад як передумова підвищення їх конкурентоспроможності. Економіка України. 2019. № 3. С. 52-69. {sep2020.03.032.008}
Олексюк Г. В., Лисяк Н. М., Попадинець Н. М. Концептуально-структурні моделі ендогенного потенціалу об’єднаних територіальних громад як передумова підвищення їх конкурентоспроможності. Економіка України. 2019. № 3. С. 52-69. {sep2020.04.018.006}
Олексюк Г. В., Попадинець Н. М., Лисяк Н. М. Концептуальна фінансово-економічна модель урбанізованих систем. Економіка та право. 2020. № 2. С. 84-95. DOI: https://doi.org/10.15407/econlaw.2020.02.084 {sep2020.04.018.007}
Hrynkevych O., Sorochak O., Panukhnyk O., et al. Competitiveness of Higher Education System as a Sector of Economy: Conceptual Model of Analysis with Application to Ukraine. Intelligent Human Systems Integration. 2020. Vol. 1131. Pp. 439-445. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-39512-4_69 {sep2022.01.032.002}
Журавель Ю. В., Попадинець Н. М., Панухник О. В. Система забезпечення якості освіти шляхом державного регулювання діяльності закладів вищої освіти. Економічні горизонти. 2019. № 3(10). С. 43-53. DOI: https://doi.org/10.31499/2616-5236.3(10).2019.212806 {sep2022.01.032.009}
Журавель Ю. В., Попадинець Н. М., Панухник О. В. Особливості ліцензування в діяльності вищих навчальних закладів. Економічні горизонти. 2019. № 1(8). С. 123-130. DOI: https://doi.org/10.31499/2616-5236.1(8).2019.212805 {sep2022.01.032.010}
УКР 
ENG
popadynets.n@gmail.com
(032)270-7089, 
