Обґрунтовано актуальність формування технологічної конкурентоспроможності економіки України за сучасних глобальних викликів і загроз. Здійснено аналіз вітчизняної інституційно-організаційної системи державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки. Охарактеризовано стан інституційно-правової системи державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки України. Наведено результати аналізу державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки України за функціями управління. Встановлено, що недоліками державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності за функцією аналізу є відсутність системи комплексного аналізу та оцінювання інноваційно-технічної активності; за функцією планування – неінституціалізованість системи програмування та планування технологічної конкурентоспроможності економіки; за функцією організації – невибудованість цілісної організаційно-інституційної системи державного регулювання інноваційної діяльності; за функцією мотивації – відсутність достатнього митно-тарифного та бюджетно-податкового стимулювання інноваційно-технологічної діяльності; за функцією контролю – несформованість середовища незалежних інституцій моніторингу та контролю державної інноваційної та технологічної політики.
конкурентоспроможність економіки, технологічна компонента, державна технологічна політика
Розвиток інфраструктури визначає вихідні дані для соціально-економічної траєкторії країн. Забезпечення ефективного механізму стимулювання капітального інвестування в інфраструктуру відіграє одну із вирішальних ролей у реалізації стратегій розвитку для економік, що розвиваються. Залучення приватних інвестицій через публічно-приватні партнерства (ППП) знижують потребу в державних витратах. Спостерігається зростання частки інноваційних рішень у реалізації проектів у межах такого партнерства, оскільки умови ринкових відносин спонукають приватний сектор до конкуренції в тендерному суперництві. Перенесення ризиків, пов’язаних із реалізацією та подальшим обслуговуванням інфраструктури, означає розширення фінансових можливостей держави. Забезпечення інституційного та правового поля у середовищі реалізації проектів формату ППП суттєво знижує ризики невдачі, особливо у разі виникнення кризових явищ. Сприяння розвитку ППП в Україні пришвидшить євроінтеграційні процеси та суттєво пожвавить соціально-економічний розвиток. Рекомендовано акцентувати на дотриманні принципу взаємовигідної мотивації для ефективного впровадження механізму ППП в Україні.
публічно-приватне партнерство, розвиток інфраструктури, інфраструктурні інвестиції, соціально-економічний розвиток, країни, що розвиваються
Проаналізовано різні підходи до дослідження глобальних ланцюгів доданої вартості. Наголошено, що ця тема має міждисциплінарний характер. Наведено типи управління ланцюгами вартості. Виділено різні аспекти дослідження процесів модернізації у ланцюгу доданої вартості. Зазначено, що для країн, які розвиваються, актуальним є питання бар’єрів входження у глобальні ланцюги доданої вартості. Зокрема, серед чинників впливу на конкурентоспроможність країн, що розвиваються, у глобальних ланцюгах вартості виділено: виробничі потужності; інфраструктуру та послуги; бізнес-середовище; торговельну та інвестиційну політику; інституціоналізацію середовища. Зроблено висновок, що вибір конкретного підходу до аналізу глобальних ланцюгів вартості повинен обумовлюватися темою дослідження та відповідно до неї використовувати певні джерела інформації (наприклад: звіти підприємств, статистичні таблиці «витрати-випуск», інтерв’ю з підприємцями, бізнес-асоціаціями та державними службовцями тощо).
глобальні ланцюги доданої вартості, методологія, управління, модернізація
Досліджуються проблеми структурних змін в економіці великих і середніх міст Західного регіону України. На прикладі великих і середніх міст різних типів аналізуються основні чинники трансформації їхньої економіки в сучасних соціально-економічних умовах. Акцентується першочергова увага на просторовій локалізації міст, культурно-історичних традиціях функціонування їхньої економіки, галузевій спеціалізації та інституційному середовищі впливу на формування ділового клімату й господарського розвитку як основних чинниках структурної трансформації міської економіки. Висловлюється гіпотеза про те, що порівняно із великими містами середні міста мають дещо гірші передумови для оптимізації пропорцій власного економічного розвитку, а також для проведення якісної структурної трансформації економіки. Це зумовлюється об’єктивно нижчим рівнем диверсифікованості підприємницького середовища середніх міст та обмеженим потенціалом для багатофункціонального розвитку. Проведене дослідження дало підставу для висновку про те, що розмір міста не має вирішального значення для розвитку чи занепаду окремих видів господарської діяльності в його межах. Натомість першочергового значення у цьому контексті набувають просторова локалізація міста та традиції його ділової культури, а також характерні особливості еволюції інституційного середовища міста та якість його людського капіталу.
великі й середні міста, трансформація економіки, галузева спеціалізація, структурні зміни, економічний розвиток
Окреслено ключові тенденції розвитку основних видів економічної діяльності в Україні на підставі аналізу динаміки індексів промисловості й сільського господарства упродовж 2012-2018 р Побудовано регіональні структури реалізованої промислової (у розрізі видів промислової діяльності) і сільськогосподарської (у розрізі продукції рослинництва й тваринництва) продукції. Визначено рівень та особливості «промислової» та «аграрної» спеціалізації регіонів за показником внеску промисловості й сільського господарства у ВДВ. Обґрунтовано потенційні ризики для економіки експортоорієнтованих регіонів на підставі діагностики прогнозних трендів світових цін на сировинні товари.
Висвітлено основні просторові тенденції та характерні особливості соціально-економічного розвитку міст і сільських територій Запорізької області, а також окреслено оптимальний механізм удосконалення їхнього просторового розвитку, враховуючи регіональну специфіку. Проведений аналіз основних показників соціально-економічного та просторового розвитку дозволив виділити основні характерні особливості процесу урбанізації в регіоні та його впливу на розвиток приміських територій. За допомогою інтегрального індексу економічного розвитку міст і районів Запорізької області, який ґрунтується на кількісних та якісних характеристиках різноманітних аспектів соціальної та економічної динаміки їх розвитку, здійснено ранжування міст і районів регіону за рівнем соціально-економічного розвитку. Виділено основні чинники, які сприяють і перешкоджають збалансованому просторовому та економічноу розвитку регіону.
просторовий розвиток, соціально-економічний розвиток, урбанізація, моноцентричність, старопромисловий регіон, індекс економічного розвитку
Розглянуто інструменти стимулювання створення міських об’єднаних територіальних громад (ОТГ) на базі міст обласного значення: фінансова субвенція на розвиток інфраструктури, міжмуніципальне співробітництво, державно-приватне партнерство. Визначено основні стимули застосування міжмуніципального співробітництва та переважаючу сферу реалізації укладених договорів. З’ясовано, що основними додатковими ресурсами, отриманим від приєднання сільської територіальної громади до міста обласного значення, є фінансовий та кадровий, а для міста – просторовий та інфраструктурний. Виділено наслідки поспішного приєднання, що полягають у невідповідності критеріям Методики формування спроможних ОТГ та відображаються у деформації розташування центру громади, некомпактній конфігурації, що слід врахувати на цьому етапі децентралізації. Визначено основні стимули та перешкоди для подальшого приєднання сільських і селищних територіальних громад до міст обласного значення. Запропоновано рекомендації для подальшого застосування інструментів стимулювання створення міських ОТГ шляхом приєднання у розрізі визначених трьох груп міст обласного значення. Окреслено перспективи використання аналізованих інструментів міськими ОТГ для посилення просторової згуртованості регіонів.
міські об’єднані територіальні громади на базі міст обласного значення (ОТГ-МОЗ), інструменти, міжмуніципальне співробітництво, субвенція на розвиток інфраструктури, державно-приватне партнерство
Проаналізовано поточний стан і тенденції нарощення експорту промислових товарів з Львівської області до країн-членів Європейського Союзу. Досліджено особливості експорту товарів з Львівській області. Виділено низку найбільших країн-торгових партнерів серед країн-членів Європейського Союзу, до яких експортуються промислові товари з Львівської області. Представлено динаміку та структуру експорту промислових товарів з Львівської області до країн-членів Європейського Союзу. Виділено основні причини зниження обсягів експорту промислових товарів з Львівської області до країн-членів Європейського Союзу у 2018 р.
промисловість, зовнішня торгівля, експорт, експортний потенціал, Львівська область, Європейський Союз
Проаналізовано обсяги виробництва та переробки зерна в Україні. Визначено, що високий рівень виробництва зерна спричинив перенасичення внутрішнього ринку та зростання експорту цього продукту. Водночас знизились обсяги виробництва борошна пшеничного та пшенично-житнього, яке є основою глибинної переробки, а також, інших продуктів, частка яких у хлібному виробництві найвагоміша (хліба та продуктів хлібобулочних нетривалого використання, печива солодкого, вафель та вафельних облаток, макаронних виробів). Відповідно до характеристики регіонів виділено перспективні напрями розвитку виробництва та переробки зерна. Встановлено, що ключовим фактором збільшення ефективності виробництва зерна в Україні є забезпечення його максимальної переробки. Для забезпечення розвитку виробництва хлібних продуктів запропоновано: стимулювати залучення інвестиційних ресурсів у створення технічних можливостей виробництва конкурентної продукції для міжнародного ринку; розширювати асортимент хлібних продуктів, щоб задовольнити внутрішній попит тощо.
Інтерес до досліджень змін у землекористуванні (ЗЗК) останніми роками стрімко зріс. Адже для того, щоб сформулювати ефективну земельну політику та розробити адекватні інструменти управління землекористуванням, надзвичайно важливо знати, як ЗЗК можуть вплинути на суспільство та стан природного середовища. Для України, де за роки постсоціалістичної трансформації земельних відносин суттєво змінились структура землекористування та система управління земельними ресурсами, дослідження ЗЗК є особливо актуальними. На основі критичного аналізу публікацій у провідних міжнародних журналах за останні тридцять років виділено ключові напрями досліджень ЗЗК і проаналізовано їхні методичні особливості у загальному контексті теоретичного забезпечення модернізації вітчизняної системи управління землекористуванням і земельної політики. Зокрема, виділено суттєве зростання кількості робіт, що базуються на результатах метадосліджень та використанні широкого спектру методів моделювання процесів ЗЗК, їхніх причин і можливих наслідків.
зміни у землекористуванні, соціоприродний підхід, причинно-наслідкові зв’язки, метадослідження, моделювання, земельна політика
Запропоновано науково-методичні положення стосовно формування регресійної моделі оцінювання платоспроможності клієнта та банківських ризиків під час надання кредитів позичальникам. Ця модель побудована на підґрунті застосування інструментів логістичної регресії, дискримінантного аналізу із залученням експертної оцінки. Застосування розробленої регресійної моделі оцінювання кредитоспроможності клієнта та банківських ризиків дає змогу поєднати експертний скоринг і статистичний підхід, об’єднувати індикатори, що мають якісну та кількісну шкалу вимірювання, а для вибору кількісних змінних фінансового ризику застосовувати інструментарій дискримінантного аналізу. Під час формування регресійної моделі встановлено залежність між факторами ризику та ймовірнісною величиною кредитного ризику. Запропонована методика дає можливість оцінити платоспроможність клієнта та попередити настання ризиків на різних етапах кредитування, сприяє можливості самостійного ухвалення обґрунтованих рішень з кредитного обслуговування клієнтів, ефективного управління кредитним портфелем, оптимізації ухвалення управлінських рішень у банках загалом.
Визначено роль і місце галузей інноваційного енергозбереження та альтернативних джерел енергопостачання у складній системі енергонезалежності країни. Розглянуто теоретико-методологічні засади обґрунтування перспективних управлінських рішень у сфері залучення фінансових ресурсів, а також створення нових джерел фінансування розвитку енергоорієнтованих стартапів. У межах пошуку оптимізаційних рішень запропоновано використовувати принципи статистично-математичного апарату, маркетингових і досягнень у сфері мережевого розвитку, якими послуговуються у прогнозно-ігровому (букмекерсько-біржовому) бізнесі. Проведено аналогове порівняння принципових моделей та визначено типи енергоорієнтованих стартапів. Розглянуто тип моделі, характерної для умов України. В основу пошуку та дослідження покладено запропонований автором метод порівняння стратегій із залучення фінансових ресурсів в ігровий бізнес, природа якого подібна з точки зору математичного дослідження операцій. Запропоновано застосувати властивість закону емерджентності. Аналіз проведено на прикладі тендерної процедури з організації державних закупівель.
енергоорієнтований стартап, енергоінвестинг, емерджентні вимоги, гра від негативу, онлайн беттінг, очікувана вартість, точково-оперативне інвестування
Визначено поняття освітньої міграції, середовища її творення в країні та їх головні складові; сформовано відповідне статистичне забезпечення для оцінювання середовища творення освітньої міграції; обґрунтовано доцільність врахування фактора освітньої міграції при формуванні системи інформаційно-аналітичного супроводу моніторингу стану міграційної активності населення регіону. Визначено поняття середовища освітньої міграції та охарактеризовано основні складові його формування. Показано, що перша складова характеризує освітні та інформаційні умови формування середовища освітньої міграції населення, друга – освітньо-наукові умови, третя – соціально-економічні, соціально-демографічні, політичні умови, четверта – інноваційні умови, п’ята – інституційні. Наведено перелік показників, які розробляє українська статистика, для кількісного представлення кожної складової середовища освітньої міграції. Зроблено висновок про об’єктивну потребу проведення моніторингу стану міграційної активності та формування системи його інформаційно-аналітичного супроводу. Запропоновано розраховувати регіональний індекс формування середовища освітньої міграції.
освітня міграція, середовище, складові, умови формування середовища, показники, моніторинг
Актуалізація дослідження інкорпорованої капіталізації як першопричинного джерела забезпечення зростання вартісних результатів капіталотворення пов’язана з тим, що за постіндустріальних умов діяльності підприємств їхня успішність визначається здатністю продукувати та використовувати нові знання, організаційна природа яких вивчається в інкорпорованій площині. Основним фокусом дослідження стали стратегічні орієнтації на навчання та самонавчання, що зумовлено конкуренцією у сфері неявного знання й ключових компетенцій, які формуються та відтворюються виключно в межах конкретного підприємства. Доведено, що переважна більшість моделей трансформації знань фокусуються на кодифікації, зберіганні та повторному використанні знань.
Висвітлено зростаючу роль соціального медіа маркетингу в загальному спектрі маркетингової діяльності фірми. Аргументовано актуальність та основні напрями застосування всього спектру інструментів соціальних мереж задля просування продукту підприємства; розглянуто процеси формування сприйняття клієнтом торгової марки та іміджу бренду, сприяння залученню нових клієнтів; проаналізовано основні тренди просування та реклами серед найпотужніших транснаціональних корпорацій світу у 2019 р. Проаналізовано рейтинг наймасштабніших і найуспішніших рекламних кампаній ТНК у поточному році та бренди, що просувалися за їх допомогою. Зроблені висновки та прогнози щодо подальшого розвитку цих маркетингових інструментів і платформ для просування та брендингу малих та великих підприємств.
соціальний медіа маркетинг, рекламна діяльність, рекламна кампанія, управління рекламних процесом, нативна реклама
УКР 
ENG
