старший науковий співробітник, вчений секретар підрозділу відділу просторового розвитку, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»
Обґрунтовано доцільність упровадження диверсифікованої політики посилення резильєнтності регіонів України в умовах глобальних шоків, ураховуючи місцеві соціально-економічні потреби, ендогенний потенціал розвитку та безпековий фактор. Названо базові орієнтири диверсифікованої політики посилення резильєнтності регіонів України в умовах глобальних шоків: створення привабливих соціально-економічних та інфраструктурних умов для збереження та розвитку потенціалу суб’єктів економіки України; повернення з-за кордону переміщених осіб; збалансований і сталий розвиток держави. Запропоновано концептуальний підхід до диверсифікованої політики посилення резильєнтності регіонів України в умовах глобальних шоків у розрізі функціональних типів територій (території відновлення, регіональні полюси зростання, території з особливими умовами для розвитку та території сталого розвитку) та рівнів управління (регіональний / територіальний і національний). Акцентовано на важливості здійснення моніторингу результатів імплементації заходів з посилення резильєнтності регіонів України в умовах глобальних шоків. Його запропоновано проводити із застосуванням відповідних індикаторів для кількісного (використовуючи основні показники соціально-економічного розвитку, виражені в натуральних чи вартісних вимірниках) та якісного (для відслідковування наслідків / результатів вжиття конкретних заходів та / або інструментів політики посилення резильєнтності регіонів) аналізу.
просторовий розвиток, розвиток регіонів, резильєнтність соціально-економічної системи, диверсифікований розвиток, глобальні шоки
Показано, що релокація бізнесу в умовах війни зумовила процеси деіндустріалізації східних і посилення індустріалізації західних регіонів. Вона також супроводжувалася зміною просторової структури економіки, характеризувалася міграцією капіталу із сходу на захід країни. Через різницю в організаційно-поведінкових моделях ведення бізнесу переміщення підприємств у віддалені від бойових дій регіони супроводжувалося виникненням напруги між релокованими та місцевими компаніями, що спричинило низький рівень інтеграції релокованого бізнесу в місцеву економіку. Виявлено, що зміна просторової структури економіки пов’язана й зі зниженням ділової активності аграрних підприємств, чий бізнес прив’язаний до конкретної території. Часова та просторова невизначеність бойових дій і релокація бізнесу зумовили переорієнтацію транспортно-логістичних маршрутів суб’єктів бізнесу. Встановлено, що більшою мірою постраждали області південної України, де в перші місяці війни стало неможливим здійснення морських перевезень. Швидшу адаптацію та постшокове відновлення стійкості підприємницького середовища продемонстрували регіони Західної України та Полтавська область. Чинниками, які перешкоджали відновленню стійкості підприємницького сектору в Центрі та на Сході, були географічне розташування, логістичні та енергетичні виклики.
диспропорційність економічного розвитку, релокація бізнесу, розвиток підприємництва, регіональна економіка, війна росії проти України, післявоєнне відновлення України
Проаналізовано ефективність реалізації державної регіональної політики в Україні в контексті посилення інноваційної активності регіонів країни. Для цього досліджено такі тенденції: упровадження новітніх технологій та інновацій у виробництво; розвитку науково-інноваційного співробітництва державного та недержавного сектору науки, навчальних закладів вищої освіти та наукових установ з реальним сектором економіки; формування економіки на більш досконалій технологічній основі; розвитку регіональної інноваційної інфраструктури. Для оцінювання інноваційного потенціалу регіонів України (з позиції результативності впровадження новітніх технологій та інновацій у виробництво) розраховано та проаналізовано індекс інноваційного потенціалу регіонів України. Доведено важливість інноваційного розвитку територіальних суспільних систем різних рівнів у контексті збільшення їхньої конкурентоспроможності та забезпечення зростання обсягів ВРП. Встановлено, що досягненню вищої ефективності державної регіональної політики в контексті активізації інноваційного розвитку в Україні сприятимуть: 1) урахування ендогенного інноваційного та науково-дослідного потенціалу конкретної територіальної громади під час розроблення планів / стратегій її інноваційного розвитку; 2) координація державної регіональної політики та секторальних політик на усіх стадіях їх проходження; 3) моніторинг виконання програм з інноваційного розвитку регіонів та ОТГ (важливим є оновлення наявної статистичної бази відповідно до нового адміністративно-територіального устрою в Україні); 4) залучення альтернативних джерел фінансування інноваційних проєктів (коштів Державного фонду регіонального розвитку, приватних інвестицій), зокрема на основі державно-приватного партнерства; 5) активізація міжмуніципального співробітництва та співпраці територіальних громад під час реалізації великих інноваційних інфраструктурних проєктів.
інновації, інноваційний потенціал, державна регіональна політика, економіка регіону, державна стратегія регіонального розвитку
Систематизовано наукові підходи до класифікації природно-ресурсного потенціалу територіальної громади та розкрито його сутність. Сформовано структуру природно-ресурсного потенціалу територіальних громад. Визначено основні проблеми використання природно-ресурсного потенціалу територіальних громад. Охарактеризовано концептуально-структурну модель природно-ресурсного потенціалу територіальної громади. Досліджено основні аспекти формування сучасного фінансово-економічного механізму капіталізації природних ресурсів громади. Встановлено, що природно-ресурсний потенціал територіальних громад дає можливість покращити рівень фінансової спроможності громади шляхом наповнення місцевих бюджетів через розвиток відповідних територій. Запропоновано підходи до покращення ефективності використання природних ресурсів територіальними громадами в умовах децентралізації влади в Україні.
децентралізація влади, природно-ресурсний потенціал, територіальні громади, фінансово-економічний механізм капіталізації, місцеві бюджети
Досліджено інноваційний вимір структурних трансформацій економіки великих міст України на прикладі промислових підприємств. Встановлено, що основним чинником гальмування інноваційної діяльності вітчизняних промислових підприємств залишаються фінансові обмеження. Названо основні інституційно-організаційні проблеми активізації інноваційної діяльності у промисловості: низький рівень інноваційної та виконавчої культури, незабезпечення виконання законів і порушення вимог законодавства; відсутність скоординованої діяльності органів державної, регіональної влади та органів місцевого самоврядування, спрямованої на інноваційний розвиток країни; відсутність комплексного застосування механізмів державного впливу для досягнення інноваційних пріоритетів; недостатній розвиток інноваційної інфраструктури; низький рівень інноваційної активності малих промислових підприємств; майже відсутнє співробітництво між державою, наукою та бізнесом у пріоритетних для національної економіки секторах.
трансформація економіки, структура економіки, інноваційна діяльність, інновації, промислові підприємства, інноваційний розвиток, інновації у промисловості
У статті проаналізовано основні тенденції розвитку та бюджетного забезпечення сфери дошкільної освіти в містах обласного значення Львівської області. Виокремлено ключові проблеми розвитку сфери дошкільної освіти в досліджуваних містах, зокрема, низька охоплюваність дітей ДНЗ; нестача ДНЗ та місць у них для навчання і виховання дітей; перевантаженість груп; відсутність конкуренції у сфері державної та комунальної дошкільної освіти. За допомогою економіко-математичного моделювання та коефіцієнтів чутливості вказано на безпосередній зв’язок між основними показниками розвитку досліджуваної сфери та обсягами і ефективністю бюджетного фінансування сфери дошкільної освіти. Названо пріоритетні шляхи підвищення ефективності бюджетного фінансування сфери дошкільної освіти з метою забезпечення зростання якості освітніх послуг.
місто обласного значення, місцевий бюджет, бюджет міста обласного значення, видатки бюджету, дошкільна освіта, фінансування дошкільної освіти, бюджетне забезпечення дошкільної освіти
Цитування
Мельник М. І., Лещух І. В. Міста-центри економічної активності у вимірі цілей інклюзивного розвитку. Економіка України. 2019. № 3. С. 70-84. {sep2019.04.032.003}
Мельник М. І., Лещух І. В., Яремчук Р. Є. Ефективність адміністративно-фінансової децентралізації в регіоні: інвестиційний вимір. Фінанси України. 2019. № 3. C. 103-117. {sep2019.05.026.006}
Біль М. М., Лещух І. В. Методичні підходи аналізу людського потенціалу територіальної громади. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2019. № 3(108). С. 203-208. {sep2019.05.042.001}
Лещух І. В., Патицька Х. О. Інноваційний потенціал регіонів України в контексті формування стратегій смарт-спеціалізації: наукова доповідь. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2020. 99 с. {sep2021.02.042.011}
Melnyk M., Leshchukh I. Structural Transformations in Innovative Activities of Industrial Enterprises at Local and Regional Levels: the Experience of Ukraine and EU Countries. Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Bankowej w Poznaniu. 2019. Z. 86(3). S. 33-46. DOI: https://doi.org/10.26349/zn.wsb.w.poznaniu.0086.03 {sep2021.02.042.012}
Лещух І. В. Інноваційний вимір структурних трансформацій економіки великих міст України. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2019. Вип. 2(136). С. 7-15. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2019-2-2 {sep2021.02.042.020}
Leshchukh I. Innovative capacity of Ukraine regions. Perspectives. 2020. Vol. 2. Pp. 4-21. URL: http://perspectives-ism.eu/full/p202-s004.pdf {sep2021.02.042.024}
Мельник М., Лещух І. Вплив збройної агресії Росії на ендогенний потенціал регіонів України. Економіка України. 2022. № 9. С. 21-44. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.09.021 {sep2023.03.003.006}
Мельник М. І., Лещух І. В. Розвиток інфраструктури мультимодальних перевезень в Україні у контексті зміни транспортно-логістичних маршрутів в умовах війни: наукова доповідь / ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2023. 51 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»). URL: http://ird.gov.ua/irdp/p20230032.pdf {sep2023.03.003.016}
Melnyk M., Ivaniuk U., Leshchukh I., Halkiv L. (2023). The sustainable development and resilience of socio-economic system: Conceptualization and diagnostics of problems in conditions of global challenges and shocks. International Journal of Sustainable Development and Planning. Vol. 18(4). Pp. 1035-1043. DOI: https://doi.org/10.18280/ijsdp.180406 {sep2023.04.012.003}
Мельник М., Лещух І. Вплив збройної агресії Росії на ендогенний потенціал регіонів України. Економіка України. 2022. № 9. С. 21-44. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.09.021 {sep2023.04.012.007}
Мельник М., Лещух І. Стратегічні пріоритети інтегрованого просторового розвитку на основі активізації агломераційних процесів. Modeling the development of the economic systems. 2024. № 1. С. 163-169. DOI: https://doi.org/10.31891/mdes/2024-11-23 {sep2024.03.062.006}
УКР 
ENG
ira_leschukh@ukr.net
ira_borsch@mail.ru
(+38096)751-33-89
