Проаналізовано ефективність реалізації державної регіональної політики в Україні в контексті посилення інноваційної активності регіонів країни. Для цього досліджено такі тенденції: упровадження новітніх технологій та інновацій у виробництво; розвитку науково-інноваційного співробітництва державного та недержавного сектору науки, навчальних закладів вищої освіти та наукових установ з реальним сектором економіки; формування економіки на більш досконалій технологічній основі; розвитку регіональної інноваційної інфраструктури. Для оцінювання інноваційного потенціалу регіонів України (з позиції результативності впровадження новітніх технологій та інновацій у виробництво) розраховано та проаналізовано індекс інноваційного потенціалу регіонів України. Доведено важливість інноваційного розвитку територіальних суспільних систем різних рівнів у контексті збільшення їхньої конкурентоспроможності та забезпечення зростання обсягів ВРП. Встановлено, що досягненню вищої ефективності державної регіональної політики в контексті активізації інноваційного розвитку в Україні сприятимуть: 1) урахування ендогенного інноваційного та науково-дослідного потенціалу конкретної територіальної громади під час розроблення планів / стратегій її інноваційного розвитку; 2) координація державної регіональної політики та секторальних політик на усіх стадіях їх проходження; 3) моніторинг виконання програм з інноваційного розвитку регіонів та ОТГ (важливим є оновлення наявної статистичної бази відповідно до нового адміністративно-територіального устрою в Україні); 4) залучення альтернативних джерел фінансування інноваційних проєктів (коштів Державного фонду регіонального розвитку, приватних інвестицій), зокрема на основі державно-приватного партнерства; 5) активізація міжмуніципального співробітництва та співпраці територіальних громад під час реалізації великих інноваційних інфраструктурних проєктів. 

інновації, інноваційний потенціал, державна регіональна політика, економіка регіону, державна стратегія регіонального розвитку 

Систематизовано наукові підходи до класифікації природно-ресурсного потенціалу територіальної громади та розкрито його сутність. Сформовано структуру природно-ресурсного потенціалу територіальних громад. Визначено основні проблеми використання природно-ресурсного потенціалу територіальних громад. Охарактеризовано концептуально-структурну модель природно-ресурсного потенціалу територіальної громади. Досліджено основні аспекти формування сучасного фінансово-економічного механізму капіталізації природних ресурсів громади. Встановлено, що природно-ресурсний потенціал територіальних громад дає можливість покращити рівень фінансової спроможності громади шляхом наповнення місцевих бюджетів через розвиток відповідних територій. Запропоновано підходи до покращення ефективності використання природних ресурсів територіальними громадами в умовах децентралізації влади в Україні. 

децентралізація влади, природно-ресурсний потенціал, територіальні громади, фінансово-економічний механізм капіталізації, місцеві бюджети 

Досліджено інноваційний вимір структурних трансформацій економіки великих міст України на прикладі промислових підприємств. Встановлено, що основним чинником гальмування інноваційної діяльності вітчизняних промислових підприємств залишаються фінансові обмеження. Названо основні інституційно-організаційні проблеми активізації інноваційної діяльності у промисловості: низький рівень інноваційної та виконавчої культури, незабезпечення виконання законів і порушення вимог законодавства; відсутність скоординованої діяльності органів державної, регіональної влади та органів місцевого самоврядування, спрямованої на інноваційний розвиток країни; відсутність комплексного застосування механізмів державного впливу для досягнення інноваційних пріоритетів; недостатній розвиток інноваційної інфраструктури; низький рівень інноваційної активності малих промислових підприємств; майже відсутнє співробітництво між державою, наукою та бізнесом у пріоритетних для національної економіки секторах. 

трансформація економіки, структура економіки, інноваційна діяльність, інновації, промислові підприємства, інноваційний розвиток, інновації у промисловості 

У статті проаналізовано основні тенденції розвитку та бюджетного забезпечення сфери дошкільної освіти в містах обласного значення Львівської області. Виокремлено ключові проблеми розвитку сфери дошкільної освіти в досліджуваних містах, зокрема, низька охоплюваність дітей ДНЗ; нестача ДНЗ та місць у них для навчання і виховання дітей; перевантаженість груп; відсутність конкуренції у сфері державної та комунальної дошкільної освіти. За допомогою економіко-математичного моделювання та коефіцієнтів чутливості вказано на безпосередній зв’язок між основними показниками розвитку досліджуваної сфери та обсягами і ефективністю бюджетного фінансування сфери дошкільної освіти. Названо пріоритетні шляхи підвищення ефективності бюджетного фінансування сфери дошкільної освіти з метою забезпечення зростання якості освітніх послуг. 

місто обласного значення, місцевий бюджет, бюджет міста обласного значення, видатки бюджету, дошкільна освіта, фінансування дошкільної освіти, бюджетне забезпечення дошкільної освіти