УКР 
ENG
                           |
Лещух Ірина Володимирівна
Монографії2024#p20240004
У монографії розглянуто теоретичні та прикладні аспекти просторово-структурної трансформації економіки україни в контексті масштабних викликів економічної глобалізації та посилення євроінтеграції. Проаналізовано чинники та наслідки структурних зрушень економіки регіонів України в умовах війни та проведено діагностику фінансових змін в регіонах країни в умовах посилення кризових явищ. Виходячи з євроінтеграційних прагнень України особливу вагу присвячено проблематиці узгодження інституційної системи та інструментарію регіональної політики України, зокрема висвітлено європейський досвід регулювання розвитку територій та можливості його адаптації до вітчизняної практики, потенціал зеленої трансформації економіки регіонів, виклики для регіональної політики України в контексті використання коштів програми Ukraine Facility, напрями оновлення підходів до фінансового вирівнювання місцевих бюджетів в умовах війни. В контексті євроінтеграції також розглянуто напрями удосконалення системи регулювання просторового розвитку в Україні. Проаналізовано проблеми та пріоритети зміцнення інтегрованості економічного простору України, а також можливості, ризики та перспективи формування стратегії відбудови економіки України на інноваційних засадах. 
Систематизовано сучасні глобалізаційні чинники соціально-економічного розвитку в контексті ендогенізації та загрози зовнішньоекономічній безпеці регіонів України в умовах воєнного часу, кластеризовано групи регіонів за рівнем загроз; запропоновано та апробовано методичний інструментарій оцінювання наслідків впливу глобальних викликів і шоків в період 2008-2023 р. на резильєнтність ендогенного соціально-економічного розвитку регіонів України; визначено наслідки впливу збройної агресії росії на втрату ендогенного потенціалу регіонів України; надано пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо підвищення ефективності використання ендогенного потенціалу розвитку Західного регіону України в умовах воєнного стану. 2022#p20220006 
Метою досліджень, представлених у монографії, було – поглиблення наукових засад та дослідження практичного інструментарію смарт-стратегування регіонального розвитку в країнах ЄС, окреслення потенційних напрямів імплементації кращих зразків європейської практики в українських реаліях. У монографії обґрунтовано теоретико-методологічний підхід до стратегування регіонального розвитку на засадах смарт-спеціалізації; ідентифіковано основні драйвери імплементації стратегії смарт-спеціалізації на регіональному рівні, а також бар’єри, які стримують процес в Україні. Розроблено методичний підхід до аналізування чинників розвитку регіонів, що уможливлює побудову ефективних смарт-стратегій, котрі б враховували специфіку регіонального розвитку та локальні конкурентні переваги, а також характеризувалися б динамічністю, гнучкістю та інклюзивністю. Розроблено авторський підхід до ідентифікації регіонів за типом спеціалізації економіки (індустріальний, аграрний, комерційний, змінний і диверсифікований), враховуючи структуру валової доданої вартості, сформованої за певний період. Набула подальшого розвитку система заходів та інструментів підвищення ефективності стратегування регіонального розвитку в Україні на основі смарт-спеціалізації, зокрема в частині обґрунтування диференційованого підходу до розробки механізмів координації державної регіональної та локальної політик із секторальними політиками, узгодження інструментів стимулювання регіонального розвитку у формі програм державної підтримки функціональних типів територій; пропозицій щодо удосконалення системи моніторингу та оцінки реалізації державної регіональної політики в контексті цілей та заходів оцінювання реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки. 2021#p20210005 
У монографії визначено сучасні виклики, тренди, бар’єри та особливості трансформації структури економіки міст в умовах постіндустріалізації; проаналізовано ефективність та еластичність динаміки структурних трансформацій економіки міст в контексті секторальних, діяльнісно-видових, технологічних, відтворювальних, соціальних, просторових пропорцій, інноваційних пріоритетів економічного розвитку; оцінено ефективність впливу структурних трансформацій економіки великих та середніх міст на соціально-економічний розвиток областей Західного регіону України, на рівень та якість життя, розвиток людського потенціалу; розроблено рекомендації щодо обґрунтування стратегічних пріоритетів та удосконалення організаційно-економічних та інституційних інструментів регулювання міського розвитку; обґрунтовано концептуальний підхід диверсифікованого розвитку міст Західного регіону України на основі стратегічних пріоритетів та актуалізації інструментів локальної структурної економічної політики; визначено потенціал та дорожню карту трансформації структури економіки міст в контексті пріоритетів формування моделі циркулярної економіки. 
Визначено особливості розвитку центро-периферійних взаємодій на регіональному і локальному рівнях в умовах адміністративно-фінансової децентралізації та реалізації державної регіональної політики в Україні. Здійснено ідентифікацію рівнів центро-периферійної взаємодії у регіоні, на основі чого представлено теоретико-методичні підходи до оцінювання їх розвитку. На основі розробленої методики проведено аналітичне дослідження взаємодії центру та периферії на трьох рівнях: обласний центр – територія області; міста обласного значення – зони їхнього впливу; центр – периферія територіальної громади. У контексті апробації методичного підходу на прикладі Львівської, Полтавської і Чернігівської областей у регіонах визначено просторові зони з різною інтенсивністю впливу «ядра» (міста – обласного центру) та обґрунтовано ступінь генерування позитивних імпульсів та їх абсорбції з акцентом на ролі міст обласного значення. Шляхом проведення соціологічних опитувань голів місцевих рад і жителів територіальних громад досліджено формування і розвиток центро-периферійних взаємодій між населеними пунктами в умовах децентралізації, виявлено проблеми і ризики, які сповільнюють та стають на заваді активному соціально-економічному розвитку громад та формуванню у них комфортного соціально-психологічного клімату.
У монографії визначено проблемні аспекти економіко-правового регулювання ідентифікації та класифікації послуг в контексті детінізації національної економіки; здійснено аналіз передумов, секторальних особливостей та рівня тінізації окремих секторів комерційних послуг на національному та регіональному рівнях; розроблено та апробовано методичні підходи до виявлення видів економічної діяльності в секторі комерційних послуг зі зростаючою соціально-економічною віддачою та стратегічною конкурентоспроможністю; поведено аналіз ефективності використання потенціалу окремих сфер комерційних послуг у забезпеченні соціально-економічного зростання регіонів України. Обґрунтовано стратегічні пріоритети системної детінізації та розвитку сектору комерційних послуг, а також розроблено інституційні та організаційно-економічні механізми детінізації відносин у різних субсекторах комерційних послуг на національному та регіональному рівнях. 2020#p20200001 
Визначено особливості проходження адміністративно-фінансової децентралізації в Україні в частині аналізу цілей реформи щодо різних рівнів публічного управління та стану законодавчого забезпечення децентралізації в Україні. Аргументовано застосування дуалістичного підходу до адміністративно-фінансової децентралізації в Україні, яким передбачено забезпечення спроможності адміністративно-територіальних одиниць базового рівня та утвердження державної регіональної політики, обґрунтовано можливі ризики та переваги фіскальної децентралізації на прикладі досвіду розвинених країн. Розроблено методичний підхід до оцінювання ефективності механізмів фінансової децентралізації на рівні регіонів, районів, міст, територіальних громад, який дозволяє оцінити. Запропоновано методику оцінювання впливу механізмів адміністративно-фінансової децентралізації на соціально-економічний розвиток регіонів, районів, міст, територіальних громад, практична імплементація якого дозволила виявити ефективність таких механізмів з позиції досягнення поставлених цілей реформи. Досліджено основні тенденції та визначено ризики формування об’єднаних територіальних громад Карпатського регіону. Проаналізовано сучасний інструментарій адміністративно-фінансової децентралізації в розрізі фіскальних інструментів формування доходів місцевих бюджетів, а також механізмів стимулювання економічної активності в територіальних громадах у таких сферах, як забезпечення зайнятості, ефективне управління власністю територіальних громад, просторове планування, використання природо-ресурсного потенціалу. Розглянуто проблеми організації функціонування соціальної сфери в територіальних громадах, зокрема загальної середньої та дошкільної освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення. Досліджено ризики функціонування сучасної системи фінансового вирівнювання, що пов’язані з впровадженням бюджетної децентралізації. 2019#p20190009 
Визначено детермінанти сучасної моделі ендогенного зростання регіонів, які узгоджуються з цілями концепції сталого розвитку, інклюзивного зростання та враховують сучасні закономірності регіонального розвитку, зокрема: просторова концентрація економічної активності; продуктивність економічних ресурсів; якість і мобільність людського потенціалу; ступінь екологізації економіки регіонів; якість системи управління регіональним розвитком. Обґрунтовано концептуальні засади взаємозв’язку фінансової децентралізації як інструменту регулювання (умови) та розвитку регіонів. Сформовано методологічний інструментарій дослідження інклюзивного розвитку як сучасної платформи формування моделі сталого зростання економіки. Розглянуто регіон у контексті зобов’язань щодо усунення проблем екологічного, соціального, економічного характеру та практичної реалізації головних імперативів сталого розвитку. Розроблено новий підхід до визначення закономірностей у розвитку промислового сектору економіки крізь призму активності й ефективності його функціонування на мезорівні. 
Монографія присвячена поглибленню теоретико-методичних засад просторової організації бізнесу, обґрунтуванню вибору її оптимальних форм, розробці науково-практичних рекомендацій щодо регулювання форм просторової організації бізнесу. З цією метою вивчено сучасний стан, особливості інституційного забезпечення та перспективи розвитку індустріальних парків як просторової форми організації бізнесу. Проаналізовано розвиток регіональних ІТ-кластерів в Україні в контексті їх впливу на соціально-економічну динаміку, також визначено стратегічні пріоритети та інструменти стимулювання розвитку ІТ-кластерів у формуванні інноваційної екосистеми країни. Оцінено економічний потенціал формування галузевих кластерів у регіонах України. Проведено аналіз форм просторової організації креативних індустрій, просторових освітніх систем та подано пропозиції щодо стимулювання їх розвитку. Розглянуто вітчизняний досвід розвитку агрохолдингів як інтегрованої форми агробізнесу, а саме оцінено основні переваги, загрози та напрями регулювання їх діяльності. Вивчено зарубіжний досвід інституційного забезпечення розвитку форм просторової організації бізнесу з огляду на можливі перспективи його застосування в Україні. Визначено стратегічні пріоритети формування політики просторової організації бізнесу у регіоні. 
Монографія присвячена поглибленню теоретико-методичних засад просторової організації бізнесу, обґрунтуванню вибору її оптимальних форм, розробці науково-практичних рекомендацій щодо регулювання форм просторової організації бізнесу. З цією метою вивчено сучасний стан, особливості інституційного забезпечення та перспективи розвитку індустріальних парків як просторової форми організації бізнесу. Проаналізовано розвиток регіональних ІТ-кластерів в Україні в контексті їх впливу на соціально-економічну динаміку, також визначено стратегічні пріоритети та інструменти стимулювання розвитку ІТ-кластерів у формуванні інноваційної екосистеми країни. Оцінено економічний потенціал формування галузевих кластерів у регіонах України. Проведено аналіз форм просторової організації креативних індустрій, просторових освітніх систем та подано пропозиції щодо стимулювання їх розвитку. Розглянуто вітчизняний досвід розвитку агрохолдингів як інтегрованої форми агробізнесу, а саме оцінено основні переваги, загрози та напрями регулювання їх діяльності. Вивчено зарубіжний досвід інституційного забезпечення розвитку форм просторової організації бізнесу з огляду на можливі перспективи його застосування в Україні. Визначено стратегічні пріоритети формування політики просторової організації бізнесу у регіоні.
|
ira_leschukh@ukr.net
(+38096)751-33-89
