Визначено роль мистецтва в умовах глобалізації та розкрито сутність артринку як суб’єкта економічної системи, що впливає на якість формування цінностей людини та суспільства. Охарактеризовано сучасні особливості і тенденції розвитку артринку в світі та в Україні. На основі констатації наявності художнього потенціалу обґрунтовано необхідність формування мистецького простору на регіональному рівні через механізми розвитку творчих індустрій та стимулювання творчої активності й розбудови сучасної артінфраструктури. Розроблено пропозиції щодо необхідності реалізації регіональної політики у контексті підтримки розвитку творчого підприємництва і розбудови артринку.
мистецтво, артринок, тенденції, творчі індустрії, регіональна політика
Досліджено передумови, чинники та особливості деструктивного впливу тіньової економіки на ефективність використання потенціалу торгівлі в соціально-економічному розвитку регіонів України. Показано основні негативні наслідки від поширення тіньових операцій в оптовій та роздрібній торгівлі для економічного зростання регіонів нашої держави. Доведено, що тінізація торговельної сфери знижує ефективність використання потенціалу соціально-економічного розвитку регіонів України у трьох основних напрямах: фінансовому – зниження податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів; соціальному – зростання безробіття та іллегальної зайнятості, а відтак зниження рівня соціального захисту населення; бізнесовому – зниження вартості активів торговельних підприємств. Обґрунтовано пропозиції щодо пріоритетних напрямів детінізації торговельної сфери з метою підвищення ефективності використання її потенціалу в соціально-економічному розвитку регіонів України, а саме: унормування статусу фізичної особи-підприємця у торговельній сфері; модернізація інфраструктури оптової та роздрібної торгівлі; створення належних умов для поширення електронної комерції та безготівкових розрахунків за придбані товари.
Розглядається сутність просторового підходу до оцінювання ринкового потенціалу регіонів України, який базується на оцінюванні доступності, ємкості регіональних ринків та їх привабливості. Проведено міжрегіональні порівняння за індексом ринкового потенціалу та проаналізовано зміни у групуванні регіонів за цим показником. Емпірично доведено наявність зв'язку між величиною ринкового потенціалу та кількістю суб’єктів господарювання. Здійснено оцінювання розміру ринкового потенціалу на основі показників щільності населення та щільності зайнятих, які характеризують споживчі параметри регіональних ринків і свідчать про їх розмір з позиції попиту, а також щільності виробництва, що характеризує ступінь концентрації економічної активності в регіонів та вказує на розмір регіонального ринку з позиції пропозиції. Охарактеризовано сучасні тенденції розвитку торгівлі в регіонах України, які засвідчують суттєві міжрегіональні відмінності за розміром регіональних ринків і рівнем конкуренції.
регіональна економіка, місткість ринку, зайнятість, щільність населення, індекс місткості ринку
Обґрунтовано необхідність виділення прикордонних територій у несприятливих умовах у окрему групу проблемних регіонів України та проведено їх внутрішньогрупову структуризацію за визначеними критеріями: ступінь безпеки територій та залучення їх до воєнних дій, тип кордону з державою-агресором (сухопутний, морський), активність і характер конфлікту з державою-агресором чи державою, відносини з якою потребують достатнього рівня безпеки. Проведено аналіз основних показників соціально-економічного розвитку прикордонних територій у несприятливих умовах. Виділено спільні проблеми розвитку територій, притаманні усім підгрупам прикордонних територій у несприятливих умовах (віддаленість від центрів економічного розвитку; посилений міграційний рух; загроза виникнення воєнних конфліктів; низька інвестиційна привабливість) і специфічні проблеми в межах кожної підгрупи. Наголошено на необхідності державної підтримки прикордонних територій у несприятливих умовах і диференційованого підходу до вирішення їхніх проблем.
проблемні території, прикордонні території, розвиток, загроза, безпека
Осмислено феномен просторової ексклюзії в Україні, проблеми та передумови виникнення. Проаналізовано наявні концепції та підходи до визначення поняття ексклюзії. Визначено фактори та обґрунтовано характерні ознаки просторової ексклюзії на прикладі міст і територій України. Виявлено, що основні чинники, які формують і впливають на просторову ексклюзію, зосереджені в порушенні законодавчо-нормативних положень, соціально-економічних процесах, системі управління, процесах функціонування територіальних систем. Урахування просторової ексклюзії у просторовому плануванні дозволить обґрунтувати вимоги розвитку міст і регіонів.
ексклюзія, простір, соціально-економічні процеси, місто
Здійснено оцінювання потенціалу розвитку туристично-рекреаційної сфери регіонів України та проаналізовано її атрактивність. Наведено результати розрахунку інтегрального індексу атрактивності туристично-рекреаційної сфери регіонів України за 2013 та 2018 рр. Показано внесок субіндексів до загального значення інтегрального індексу атрактивності туристично-рекреаційної сфери регіонів України. Охарактеризовано структуру капітальних інвестицій у туристично-рекреаційну сферу України в розрізі регіонів. Виявлено та систематизовано чинники впливу на формування потенціалу розвитку туристично-рекреаційної сфери регіонів України.
атрактивність, національна спадщина, територіальні громади, туристично-рекреаційна сфера, регіони
Визначено сутність системи міжбюджетних відносин. Проналізовано базову та реверсну дотації України та Львівської області. Визначено переваги та недоліки, які отримали громади за результатами зміни підходів до балансування місцевих бюджетів. Проаналізовано нормативно-правові документи, що відповідають за міжбюджетні відносини в Україні. Акцентовано увагу на проблемах реформування місцевих фінансів, зокрема побудови міжбюджетних відносин. Побудовано схему системи економічних міжбюджетних відносин України. Запропоновано заходи щодо вдосконалення системи міжбюджетних відносин в Україні.
децентралізація влади, територіальні громади, міжбюджетні відносини, фінансові ресурси
Обґрунтовано актуальність дослідження людського розвитку в контексті мобільних процесів. Визначено відмінність поняття людського розвитку від понять рівня та якості життя, добробуту населення, розвитку людських ресурсів і сталого розвитку. Перевагою дослідження мобільності у вимірі концепції людського розвитку є її всеохоплюючий характер, оскільки категорія людського розвитку дозволяє враховувати різні напрями, рівні формування та реалізації мобільності. Проаналізовано проблемні аспекти людського розвитку в Україні. Негативні економічні детермінації людського розвитку в Україні активізують мобільні процеси, що підтверджує міграційна ситуація. Економіка країни стає міграційно залежною, що формує численні ризики. Для їх нівелювання необхідним є визначення концептуальних засад політики людського розвитку в умовах високомобільного суспільства.
людський розвиток, рівень і якість життя, добробут, мобільність населення, політика людського розвитку, високомобільне суспільство
Світове господарство та зовнішньоекономічні відносини
Досліджено основні інструменти формування та реалізації інноваційної політики та політики згуртованості ЄС, які використовуються для досягнення пріоритетів, закладених у стратегіях смарт-спеціалізації на національному та регіональному рівнях. Проаналізовано особливості їх застосування у розрізі окремих регіонів ЄС з огляду на тенденції та потреби розвитку кожного окремого регіону чи країни; залежно від обраних сфер смарт-спеціалізації; залежно від типу регіону згідно з класифікацією ОЄСР за економічним профілем тощо. Визначено найпоширеніші інструменти та заходи з реалізації пріоритетів смарт-спеціалізації: кластерна політика, здійснення державних закупівель, надання фінансової допомоги, створення різного роду платформ стимулювання співпраці між підприємствами, науковцями та органами влади тощо. Систематизовано інструменти регіонального інноваційного розвитку у розрізі традиційних, нових та експериментальних інструментів та їх ролі у генеруванні, поширенні та використанні знань. Наведено інструменти підтримки розвитку інновацій у сфері малого та середнього бізнесу у розрізі активних і пасивних, особливості їх використання на глобальному, регіональному та мікрорівні.
стратегії смарт-спеціалізації, інструменти реалізації стратегій смарт-спеціалізації, Європейський Союз
Розглянуто особливості формування та розвитку європейського ринку екологічних товарів і послуг. Визначено інструменти нормативно-правового регулювання екологічного ринку ЄС. Проаналізовано структуру сертифікованих земель сільськогосподарського призначення в ЄС. Акцентується увага на дослідженні особливостей розвитку ринку органічної продукції ЄС, серед яких виділяють постійне зростання попиту на цей вид продукції та збільшення цін. Охарактеризовано сучасний стан екологічного ринку Німеччини та Франції. Визначено основні тенденції формування й розвитку екологічного ринку в Україні. Проаналізовано вітчизняний ринок органічної продукції. Визначено стратегічні напрями розвитку екологічного ринку в Україні, враховуючи європейський досвід, а саме: зростання площі сертифікованих органічних земель; збільшення кількості сертифікованих органічних господарств та обсягів виробництва органічної продукції в країні; забезпечення екологічного маркування; формування системи екологічного управління та екологічної сертифікації продукції; гармонізація вітчизняного законодавства у сфері органічного виробництва з правовим полем ЄС.
ринок екологічних товарів і послуг, органічне виробництво, Європейcький Cоюз
Визначено основні стимули розвитку індустріальних парків на основі досвіду Польщі, структура економіки якої найбільш подібна до української. Це дозволить розробити шляхи активізації розвитку індустріальних парків в Україні. Охарактеризовано основні інструменти, які застосовують місцеві громади Польщі для активізації інвестиційної і підприємницької діяльності в межах становлення індустріальних парків. Основний акцент зроблено на аналізі законодавства стосовно створення, функціонування і підтримки розвитку польських індустріальних парків і подальших перспектив їх діяльності. Значну увагу приділено загальній характеристиці стану індустріальних парків, які розміщуються у прикордонних регіонах Польщі. Також визначено переваги розвитку кожного з них і наведено інформацію щодо їх створення і розвитку. Визначено дві групи стимулів розвитку індустріальних парків: стимули розвитку організаційної структури індустріальних парків і стимули розвитку підприємництва в індустріальних парках.
індустріальний парк, регіональний розвиток, прикордонні регіони, регіональна політика, органи місцевого самоврядування
Економічні проблеми розвитку видів економічної діяльності
Досліджено проблему інформаційно-аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень у межах асортиментної політики туроператора. Проаналізовано альтернативні підходи до формування показників прибутку як критеріїв при прийнятті управлінських рішень у межах асортиментної політики туроператора. Обґрунтовано переваги підходу до формування фінансового результату на основі концепції «ускладненого директ-костингу». Проведено критичний аналіз методичних положень Стандарту бухгалтерського обліку 16 «Витрати» з позицій придатності їх застосування для сфери туроперейтингу. Запропоновано методичний підхід до визначення маржинальної собівартості туристичного продукту на основі витратної функції Е. Хайнена, який ґрунтується на залежності змінних конверсійних витрат від кількості повторень бізнес-функції за період. Адаптовано концепцію багаторівневого обліку сум покриття К. Атедля потреб сфери туроперейтингу, враховуючи специфіку ієрархічного структурування елементів збутової програми туроператора.
УКР 
ENG
