Державна установа
УКР   ENG
Інститут регіональних досліджень
ім. М. І. Долішнього  НАН України
   

ПОПУЛЯРНІ РОЗДІЛИ


 Конференції
Журнал «Регіональна економіка»
Збірник наукових праць «Соціально-економічні проблеми ...
Історія інституту
Координація наукової діяльності
Сектор просторового розвитку
Загальна інформація
Інститут
Експертні та аналітичні матеріали
Долішній Мар'ян Іванович
Співпраця з ВНЗ
Монографії
Відділ регіональної фінансової політики
Загальна структура
Мелешкін Михайло Тимофійович
Оголошення про захисти
Злупко Степан Миколайович
Тематика наукових досліджень
Наукові видання
Відділ регіональної економічної політики
Відділ розвитку територіальних громад і транскордонного співробітництва
Сектор проблем транскордонного співробітництва
Відділ розвитку виробничої сфери регіону та інвестицій
Відділ регіональної екологічної політики та природокористування
Відділ соціально-гуманітарного розвитку регіону
НАШІ ПАРТНЕРИ






Срібні університети: нові горизонти розвитку освіти

Конференція «Освіта дорослих і ринок праці»
(7 жовтня 2015 року у м. Львові)

7 жовтня 2015 року у рамках Міжнародних днів освіти дорослих на Львівщині (5-10 жовтня 2015 року) у Львові відбулася конференція «Освіта дорослих і ринок праці». Організатором заходу виступило Державне агентство зайнятості України, а також Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України, Львівська ОДА, Львівська міська рада, DVV International in Ukraine.

Активну участь у роботі конференції прийняли науковці відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України». До напрямів науково-дослідної діяльності відділу належать дослідження освітньо-професійної підготовки фахівців у співставленні до тенденцій розвитку локальних ринків праці, а також гуманістичні ідеї новітнього людського розвитку, які розкриває тематика освіти осіб третього віку. Тому дана конференція викликала високий інтерес серед працівників відділу як в науково-методологічному, так і в прикладному плані.

Конференція проходила надзвичайно плідно з розподілом на пленарне та секційні засідання. Модератором пленарного засідання (до першої половини дня і заключного з підведенням підсумків) була Неля Ничкало – д.пед.н., академік, котра є академік-секретарем відділення професійної освіти і освіти дорослих Президії НАПН України.

Першу доповідь на пленарному засіданні було виголошено Уляною Садовою, д.е.н., проф., завідувачем відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону Інституту. Тематика доповіді була доволі фундаментальною, хоча й не виключала концептуально важливі прикладні модерни сучасного суспільства, які з часом можуть повністю змінити форми людського життя і розвитку. Окреслюючи показові процеси активного старіння людства й трансформації у зв’язку з цим політики зайнятості населення в Україні, науковець звернула увагу присутніх на те, що в Україні середня тривалість життя населення становить 71,37 року (для порівняння у Японії – 84 роки, причому постійно зростає). В Україні теж спостерігається зростання тривалості життя населення, проте дуже повільно (якщо приріст на один рік досягнуто за усі роки державної незалежності, то у Японії – за один рік). Активні процеси подовження життя зумовили активізацію досліджень медичної науки за напрямом природи старіння людини. У результаті активно розвивається регенеративна медицина. Змінюється філософія старості – як активної, творчої. Активну старість слід розглядати як величезний ресурс, що визначає нові можливості для України. Поки в нашій державі показник зайнятості осіб третього віку (60-70 років) становить 6,5 осіб на 100 осіб економічно активного населення.

Виходячи з виявлених процесів старіння населення на фоні нових медичних досягнень, Уляна Садова акцентувала на можливості використання ресурсу активної старості. Розкрито необхідність реалізації спеціальних програм та розвитку університетів третього віку або так званих срібних університетів. Наголошено, що цим шляхом ідуть усі розвинені країни, в тому числі члени Європейського Союзу. Тому з плином фази активного старіння людства вкрай важливо розвивати відповідну інституційну основу освіти дорослих, зокрема стимулювати бізнес-освіту.

У доповнення висвітлених наукових обґрунтувань необхідності організації освіти дорослих, у своїй доповіді голова Львівського обласного центру зайнятості Василь Барилюк розкрив присутнім результати діяльності очолюваної ним профільної структури і, що дуже цінно, представив статистичні дані щодо економічної активності населення Львівщини. Доповідач робив акцент на проблему зайнятості на селі, що доцільно вирішувати через стимулювання появи агрохолдерів. Наразі на Львівщині відсутні бюджетоутворюючі підприємства. Проблема створення нових робочих місць призвела до ситуації, коли до 50% безробітних у нашому регіоні – це молодь. Ще гірше, що з них 50% безробітних – це особи віком до 24 років (!). Також офіційна статистика Львівщини подає, що в селі безробітні становлять 40%, однак це викривлена цифра у зв’язку з обліковістю особистих селянських господарств.

Василь Барилюк окрім того наголосив, що особливими суб’єктами ринку праці є внутрішньо переміщені особи, демобілізовані та члени їхніх сімей. Показово, що обласний центр зайнятості реалізує стимулюючий інструментарій надання одноразової допомоги на започаткування бізнесу, а також фінансує компенсації єдиного внеску роботодавцям.

Велике захоплення викликає чітка позиція доповідача щодо нової функціональності агентства зайнятості – з домінуючим фінансуванням не виплат з безробіття, але активних форм зайнятості. Це практика розвинених країн, де 80% фінансувань таких профільних державних структур іде на активні форми і лише 20% – на допомоги. В Україні ж усе навпаки. Також Василь Барилюк обґрунтував доцільність створення робочих місць через механізми відшкодування (на початок, хоча б для агробізнесу). Наприклад, центр зайнятості платить 20% річних кредитних зобов’язань, а бізнесмен взамін приймає 20 працівників. У результаті витрати ті самі, однак ефекти зовсім інші. Це б був набагато ефективніший шлях вирішення проблем безробіття та стимулювання якісної зайнятості, проте державний механізм не дозволяє наразі це робити.

Дуже важливо, окрім того, стимулювати працевлаштування молоді, зокрема через інструментарій гарантування працевлаштування на 2 роки після завершення вищого навчального закладу. Після цього терміну фахівець стає конкурентоспроможним на ринку. В іншому ж випадку, вже через пів року безробіття особа може втрачати свою кваліфікацію.

Загалом доповідь Василя Барилюка була дуже всеохоплюючою і розкривала численні прикладні проблеми сфери зайнятості Львівської області. Було рекомендовано нові підходи регулювання довготривалого безробіття – зі зменшенням виплат до пів року з одночасними змінами в законодавстві щодо критеріїв «прийнятної роботи». Також наголошено на доцільності використання досвіду Німеччини щодо дуальної освіти, що значно посилить практичну основу освітньої підготовки фахівців в Україні.

У рамках пленарного засідання конференції досвідом організації освіти дорослих у Німеччині поділився Герберт Уннаш. Він представляє один з численних народних університетів Німеччини, які власне орієнтовані на навчання осіб третього віку.

Герберт Унаш розкрив присутнім унікальний досвід розвитку народних університетів, що зумовлено розумінням німців логічного взаємозв’язку «освіченість  інвестиції  робочі місця  зайнятість  економічний розвиток». Головною метою народних університетів є надання послуг освіти для дорослих. Таких університетів у Німеччині є близько 1000 (!). Їх фінансування здійснюється у формі дотацій, допомоги грошима, надання матеріальних ресурсів. Напрямами навчання в народних університетах здебільшого є іноземні мови, питання суспільства, політики, культури, професійного навчання і здоров’я. Важливим напрямом є організація курсів підвищення кваліфікації, які, як правило, фінансуються великими підприємствами. Особливим попитом такі курси користуються серед сільського населення.

Було згадано про досвід співпраці пана Унаша при створенні центру освіти дорослих у м. Сколе Львівської області. Надалі така ініціатива розвивалась і зараз маємо активізацію створення відповідних центрів у селах району (до слова, Сколівський район став першим районом в Україні, де розпочато роботу з реалізації пілотного проекту зі створення мережі Центрів освіти для дорослих, починаючи з 2010 року).

Особливе захоплення викликає практична цінність даної конференції. Науковці мали можливість у рамках секційних засідань дискутувати з представниками влади, громадськості та реальними людьми, що користалися послугами Львівського обласного центру зайнятості. Секційні групи були сформовані за наступними назвами: 1. Підприємництво в сільській місцевості для молоді; 2. Самозайнятість внутрішньо переміщених осіб у Львівській області як спосіб адаптації; 3. Люди з інвалідністю та їх працевлаштування. Обмін досвідом; 4. Тренінги з психологічної адаптації та інтеграції ВПО, учасників АТО; 5. Самозайнятість: «перетвори хобі в заробіток», або «я це зможу».

Оскільки відділ соціально-гуманітарного розвитку регіону Інституту після початку конфлікту територіальної цілісності України активно почав займатись тематикою внутрішній вимушених міграцій, то особливий інтерес викликала робота другої секції – Самозайнятість внутрішньо переміщених осіб у Львівській області як спосіб адаптації. З результатів роботи секції стало зрозуміло, яку колосальну роботу виконували і продовжують виконувати громадські організації відносно сприяння зайнятості ВПО та демобілізованих осіб. Залучаючи кошти міжнародних організацій, проводяться численні тренінги, семінари, в тому числі з націленістю на стимулювання самозайнятості таких осіб. Важливу роль у цьому процесі відіграє Львівський обласний центр зайнятості. Модератор секції, представник громадської організації «Кузня кадрів» Христина Яблонська звернула увагу присутніх на необхідність адаптації ВПО та демобілізованих учасників АТО відразу після прибуття (наскільки це можливо). Було закцентовано, що працевлаштування для осіб після вимушеного переміщення є сильним стресом, тому більш доцільно спочатку їх навчати, надаючи одночасно психологічні послуги. Присутнім розкрито проведену роботу таких громадських структур, як «Жіночі перспективи», «Клуб ділових ідей» та ін. Реалізація грантових програм даних організацій передбачала надання коштів для ВПО, в тому числі під бізнес, з подальшим консультуванням у ході його ведення. Кошти могли надаватись як в готівковій формі, так і через закупівлю необхідного обладнання.

Результати роботи Львівського обласного центру зайнятості щодо ВПО та демобілізованих осіб оголосила Зоряна Плахотнюк – заступник начальника відділу організації профорієнтації. Фахівець розкрила, яку інформаційно-роз’яснювальну роботу проводить центр. Також розповіла досвід проведення так званих тижневиків, різних опитувань. Незважаючи на первинну неготовність фахівців центру до такої ситуації в Україні, наразі вдалося налагодити роботу з ВПО та демобілізованими особами і надалі вдосконалювати її. Створюється єдине вікно у кваліфікаційному центрі, де проходять реабілітацію учасників АТО. Значну увагу приділено ВПО, яких у Львівській області зареєстровано більше 10 тис., з них 30% виявили потребу працевлаштування і з них половина звернулись у центр зайнятості. Перспективним напрямом роботи центру з ВПО є їх професійне навчання з прицілом можливого їх повернення на Донбас. Здійснюються компенсаційні виплати роботодавцям, в штаті яких є зайняті ВПО. Обласний центр зайнятості активно співпрацює з громадськими організаціями. Зокрема, як приклад, показано реалізацію проекту «Новий відлік», ініціатором якого є «Клуб Ділових Людей» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Даний проект передбачає підтримку малого бізнесу та самозайнятості ВПО.

Дуже емоційним був виступ Оксани Яковець – раніше заступник директора Департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА, а нині радника Міністра соціальної політики України. Пані Оксана як ніхто орієнтується в усіх проблемах ВПО, адже від початку конфліктних подій її посада зобов’язувала її забезпечувати їх соціальний захист та в умовах фактичної відсутності правового поля, ресурсного забезпечення вона разом з іншими фахівцями департаменту докладала значних зусиль щодо допомоги вимушеним переселенцям. Завдяки Оксані Яковець, відділ соціально-гуманітарного розвитку регіону Інституту провів дуже цінне соціологічне дослідження з визначенням мотиваційного профілю внутрішньо переміщеної особи Львівської області. Фактично Оксана Яковець поділилась з присутніми тими проблемами, через які пройшов Департамент соціального захисту населення та окреслила своє бачення подальшої роботи.

Дуже важким емоційно був виступ голови громадського руху «Кримська хвиля», представника «КримSOS» Оксани Новікової. Вона розповіла про досвід співпраці з Фондом «Відродження» та про власний досвід реєстрації в органах соціального захисту. Доповідач переконана, що за період конфлікту територіальної цілісності України ситуація не змінилась і не проводиться реальних заходів щодо стимулювання бізнесу. Фактично бізнес в Україні вести недоцільно.

Представник іншої громадської організації «Жіночі перспективи» Ірина Трохим налаштувала присутніх на більш позитивний лад. Фахівець розповіла про значимість МОМ, яка перша надавала допомогу ВПО в Україні. Пані Ірина розповіла, що їхня організація проводить 2-3-денні тренінги, після завершення котрих учасники пропонують свої бізнес-проекти. За підсумками таких тренінгів було розпочато 24 (!) власні справи. Окрім того їхня організація реалізує програми фінансової грамотності для жінок, долучається до реалізації Програми малих грантів ПРООН «Підтримка підприємництва серед ВПО та місцевого населення Донецької та Луганської областей».

Вразив виступ корінної кримчанки Ольги Анісімової. Після окупації АР Крим вона з чоловіком відмовилась приймати російське громадянство і зрозуміла, що слід обирати інше місце перебування. Сім’я обрала місто Львів. Пані Ольга разом з чоловіком пройшла тренінг самозайнятості і загорілась ідеєю сироваріння. Їх бізнес-проект одержав фінансування у рамках реалізації проекту МОМ «Власний бізнес – нові можливості для розвитку», але не готівкою, а з закупівлею необхідного обладнання. Нині молода сім’я успішно розвиває власну справу, маючи достатньо замовлень, а їх історія отримала широку популярність через ЗМІ та соціальні мережі.

Надихає історія Миколи Стецьківа, демобілізованого учасника АТО. Він пройшов тренінг Львівського обласного центру зайнятості, розробив бізнес-проект та одержав фінансування на вирощування полуниці. Розпочинаючи з «нуля», не маючи навіть землі, вже на наступний рік молодий аграрій планує вирощувати інші ранні та пізні овочі, визначаючи для себе найвищу комерційну вигоду.

Різнохарактерні доповіді учасників секції продемонстрували, що людське бажання не обмежене фінансовими можливостями. Окрім того, Львівський обласний центр зайнятості у співпраці з громадськими та міжнародними організаціями проводить реальну роботу з ВПО і демобілізованими учасниками АТО. Єдине – її слід й надалі популяризувати та розширювати.

На завершення роботи конференції було проведено заключне пленарне засідання. Було виголошено доповідь Юрієм Маршавіним, директором Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України. Професор представив результати дослідження щодо ефективності професійного навчання безробітних в Україні. Він зазначив, що рівень охоплення зареєстрованих безробітних професійним навчанням у 2014 році становив 13,8%, коли в 2006 році – 10,2%. При цьому частка працевлаштованих осіб після навчання у 2014 році становила 92,1%, коли в 2006 році – 71,9%.

Також на заключному засідання були підведені підсумки роботи секцій.

Висловлюємо щиру вдячність організаторам конференції. Сподіваємось на подальшу плідну співпрацю з Львівським обласним центром зайнятості – не лише у форматі наукових заходів, але й спільних наукових досліджень. Наука і практика сьогодні повинні особливо тісно співпрацювати, консолідуючи зусилля на благо людей.


Веб-майстер П. Попадюк