Державна установа
УКР   ENG
Інститут регіональних досліджень
ім. М. І. Долішнього  НАН України
   

ПОПУЛЯРНІ РОЗДІЛИ


 Конференції
Журнал «Регіональна економіка»
Збірник наукових праць «Соціально-економічні проблеми ...
Історія інституту
Координація наукової діяльності
Сектор просторового розвитку
Загальна інформація
Інститут
Експертні та аналітичні матеріали
Долішній Мар'ян Іванович
Співпраця з ВНЗ
Монографії
Відділ регіональної фінансової політики
Загальна структура
Мелешкін Михайло Тимофійович
Оголошення про захисти
Злупко Степан Миколайович
Тематика наукових досліджень
Наукові видання
Відділ регіональної економічної політики
Відділ розвитку територіальних громад і транскордонного співробітництва
Сектор проблем транскордонного співробітництва
Відділ розвитку виробничої сфери регіону та інвестицій
Відділ регіональної екологічної політики та природокористування
Відділ соціально-гуманітарного розвитку регіону
НАШІ ПАРТНЕРИ






Міжнародний діалог слов’янських спільнот: традиції та сучасність

Міжнародна науково-практична конференція «Міжнародний діалог слов’янських спільнот: традиції та сучасність»
(22 травня 2016 року, Львівська міська рада)

У рамках Міжнародного фестивалю «Слов’янська весна у Львові» 22- травня 2016 року відбувся науково-інформаційний захід, присвячений обговоренню актуальних питань взаємодій слов’янських спільнот.

Основним організатором заходу виступила громадська організація «Західно-Українське болгарське національно-культурне товариство ім. Сави Шеретова».

У співпраці з Західним науковим центром НАН України і МОН України у стінах міської Ратуші організовано зустріч науковців, мистецьких і громадських діячів, в основному представників України та Болгарії. У рамках науково-інформаційної секції під керівництвом помічника голови Західного наукового центру з питань міжнародного співробітництва Євгена Захарчука виголошено дві основні доповіді.

Директор Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Микола Литвин звернув увагу присутніх на практику проведення слов’янських студій у Львові. Також згадано про історичні особливості формування слов’янських народів, збереження окремих пам’яток як підтвердження спільних глибинних коренів слов’янства.

У другій доповіді на тему «Соціально-демографічний профіль України у фокусі розвитку слов’янської європейської спільноти» старший науковий співробітник ДУ «Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України» Мар’яна Біль підкреслила актуальність наукових досліджень економічного і соціодемографічного характеру в розрізі слов’янських держав. У силу політичних протиріч зі східним сусідом ідея слов’янства частково дискредитована. У таких умовах актуальною постає популяризація нової філософії слов’янської єдності, побудованої на взаємовпливі культур, збереженні історичної пам’яті, традицій, спільних ментальних цінностей в умовах глобалізації, однак з обов’язковою умовою поваги права на державний суверенітет кожної країни. Показово, що з групи народностей слов’янської спільноти практично кожна, за винятком лужицьких сербів, здобула свою державу. Усі країни пройшли складний шлях до незалежності. Відтак збереження слов’янської єдності має базуватись виключно на взаємній повазі до державного суверенітету.

У доповіді Мар’яна Біль також проаналізувала інші спільні риси слов’янських країн європейської групи: східних – Україна, Білорусь, західних – Чехія, Словаччина, Польща, південних – Болгарія, Чорногорія, Сербія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Македонія, Словенія. Проаналізовано інтеграційну визначеність слов’янських країн. Особливо детально розглянуто їх демографічні характеристики. Окремий зріз доповіді формувала міграційна тематика. Виявлено, що найбільш міграційно активними країнами слов’янської спільноти є Хорватія, Чорногорія, Словенія, Білорусь і Україна. В економічному блоці аналізу виявлено значний розрив за рівнем розвитку слов’янських держав з безумовним лідерством Словенії. Згідно показника рівня мінімальної заробітної плати розрив між лідером (Словенія – 791 євро) і аутсайдером (Україна – 52 євро) є більш ніж десятикратним. При цьому інші країни слов’янської європейської спільноти (Боснія і Герцеговина – 164 євро, Македонія – 214 євро, Болгарія – 215 євро) теж гостро потребують модернізації економіки і виведення системи соціально-трудових відносин на якісно вищий рівень.

З проведеного аналізу зроблено висновок, що реалізація нової філософії слов’янства має підкріплюватись науковими обґрунтуваннями не лише щодо збереження спільних історичних, культурних, ціннісно-ментальних особливостей, але й пошуку пріоритетів економічної співпраці на взаємовигідній основі та виходячи зі схожості інституціонального середовища.

В обговоренні доповідей прийняли активну участь найбільш чисельно представлені на секції гості з Болгарії, які поділились своїм баченням візії слов’янства у європейській спільноті та згадали про специфічні міжетнічні протистояння, характерні для їхнього народу.

У підсумок науково-інформаційної секції голова Західно-Українського болгарського національно-культурного товариства ім. Сави Шеретова Людмила Куликівська висловила вдячність учасникам та побажала подальших плідних зустрічей у рамках наступних фестивальних заходів.


Веб-майстер П. Попадюк