Національний університет "Львівська політехніка" (1999, спеціальність - маркетинг).
Здобутки:
кандидат економічних наук (2005, спеціальність 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою, тема "Державне регулювання ринку підакцизних споживчих товарів"); доктор економічних наук (2010, спеціальність 21.04.01 - економічна безпека держави (економічні науки), Національний інститут проблем міжнародної безпеки при РНБО України, науковий консультант - доктор економічних наук, професор Варналій Захарій Степанович, тема "Стратегія та механізми забезпечення економічної безпеки підприємництва в Україні"); доцент (кафедри економіки підприємства, 2011); професор (кафедри фінансів та кредиту, 2016).
Досвід роботи:
у комерційних структурах на посадах економіста, маркетолога, начальника відділу маркетингу, комерційного директора, заступника голови правління, директора (1999-2004); головний консультант, керівник Центру підтримки бізнесу Львівської обласної асоціації малого і середнього підприємництва (2004-2006); генеральний директор Регіонального фонду підтримки підприємництва у Львівській області (2006-2007); викладач (2002-2004) Східноєвропейського університету економіки та менеджменту; асистент (02.2005), старший викладач (2006), доцент (2008), професор (2010) кафедри економіки підприємства, завідувач (11.2014), професор (01.2018) кафедри фінансів, кредиту та страхування Львівського торговельно-економічного університету (раніше Львівської комерційної академії); завідувач (2006-12.2008) відділу регіонального моніторингу, заступник директора (2009-2018) Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові; в.о. завідувача (02.2019), завідувач (05.2019) відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів ДУ "Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України"; член редколегій: Регіональна економіка: науково-практичний журнал; Стратегічні пріоритети: науково-аналітичний щоквартальний збірник, Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Економічні науки; член спеціалізованої вченої ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій Національного інституту стратегічних досліджень (Д 26.718.01).
Наукові інтереси:
соціальна та гуманітарна політика, інтелектуальний капітал, трудовий потенціал, міграційні процеси, ринок праці та зайнятість населення, соціальна безпека, економічна безпека, розвиток підприємництва, структурні та інституціональні зміни, інтелектуальна власність, внутрішній ринок та торгівля, планування бізнесу.
Досягнення:
Лауреат Премії Президента України для молодих вчених (2012); Лауреат Премії Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради для молодих вчених (2011); Лауреат Премії Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради для відомих вчених і визнаних фахівців (2016); Грант Президента України докторам наук для здійснення наукових досліджень (2018), тема дослідження: "Стратегія та засоби конвергенції системи соціальної безпеки України та ЄС в процесі євроінтеграції".
Опубліковано:
понад 200 публікацій, серед яких понад 150 у фахових наукових виданнях України, 1 одноосібна та понад 30 колективних монографій.
Участь у виконанні наукових тем / проєктів:
науковий керівник НДР "Стратегія та засоби конвергенції системи соціальної безпеки України та ЄС у процесі євроінтеграції" (номер державної реєстрації НДР: 0118U006592); науковий керівник НДР "Міграційна активність населення Карпатського регіону" (номер державної реєстрації НДР: 0119U002010).
Перелік захищених докторантів і аспірантів:
Бойкевич О.Р., кандидатська дисертація, 2010 р., спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності); Матолич Т.Б., кандидатська дисертація, 2012 р., спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством; Магас Н.В., кандидатська дисертація, 2014 р., спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності); Поповіченко Ю.В., кандидатська дисертація, 2014 р., спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством; Добуш З.О., кандидатська дисертація, 2015 р., спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством; Мандрик О.Я., кандидатська дисертація, 2015 р., спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності); Цап В.В., кандидатська дисертація, 2015 р., спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством; Орлик І. О., кандидатська дисертація, 2016 р., спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності); Черкасова С.В., докторська дисертація, 2017 р., спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством; Грищук Д.В., кандидатська дисертація, 2018 р., спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності); Бойко В.В., докторська дисертація, 2018 р., спеціальність 21.04.01 - економічна безпека держави (економічні науки); Лупак Р. Л., докторська дисертація, 2019 р., спеціальність 21.04.01 - економічна безпека держави (економічні науки); Гудзовата О.О., докторська дисертація, 2019 р., спеціальність 21.04.01 - економічна безпека держави (економічні науки).
Інші дані:
член редколегій: науково-практичний журнал "Регіональна економіка", науково-аналітичний щоквартальний збірник "Стратегічні пріоритети", Вісник ЛТЕУ "Серія економічна"; член спеціалізованої вченої ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій при Національному інституті стратегічних досліджень (Д 26.718.01).
Обґрунтовано актуальність формування технологічної конкурентоспроможності економіки України за сучасних глобальних викликів і загроз. Здійснено аналіз вітчизняної інституційно-організаційної системи державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки. Охарактеризовано стан інституційно-правової системи державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки України. Наведено результати аналізу державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки України за функціями управління. Встановлено, що недоліками державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності за функцією аналізу є відсутність системи комплексного аналізу та оцінювання інноваційно-технічної активності; за функцією планування – неінституціалізованість системи програмування та планування технологічної конкурентоспроможності економіки; за функцією організації – невибудованість цілісної організаційно-інституційної системи державного регулювання інноваційної діяльності; за функцією мотивації – відсутність достатнього митно-тарифного та бюджетно-податкового стимулювання інноваційно-технологічної діяльності; за функцією контролю – несформованість середовища незалежних інституцій моніторингу та контролю державної інноваційної та технологічної політики.
конкурентоспроможність економіки, технологічна компонента, державна технологічна політика
Надано характеристику тенденціям розвитку соціальної сфери та забезпечення соціальної безпеки України. Визначено головні загрози функціонування соціальної сфери та формування системи соціальної безпеки в Україні. Ідентифіковано проблемні аспекти конвергенції соціальної безпеки України та ЄС. Сформовано базис стратегії зміцнення соціальної безпеки України. Обґрунтовано стратегічні пріоритети, інструменти та засоби державної політики конвергенції системи соціальної безпеки України та ЄС.
соціальна безпека, соціальна сфера, соціальний розвиток, конвергенція, Україна, ЄС, стратегія
Доведено, що масштаби тіньової економіки в грошово-кредитній сфері України є значними і це посилює загрози фінансової безпеки держави через недостатнє наповнення і нераціональне використання коштів бюджетів всіх рівнів, критичне зростання внутрішнього і зовнішнього державного боргу, нестабільність функціонування банківських інституцій, їх банкрутства разом із втратою фінансового ресурсу суб’єктів господарювання і населення, «втечу» капіталів, формування системи квазістрахування, оперування валютними спекуляціями, що свідчить про широту і всеохопливість проникнення тінізації практично у всі складові фінансової безпеки держави. Визначені такі ключові чинники тінізації грошово-кредитної сфери в Україні, як нелегальна конвертація грошових коштів, незаконна емісія цінних паперів банків, розкрадання безготівкової грошової маси і бюджетних коштів шляхом фальсифікації даних щодо фінансово-господарської діяльності підприємств, заставного майна, застосування механізму фіктивного банкрутства та ін. Обґрунтовано, що ці чинники призводять до втрати дієвості грошово-кредитної політики через значний обсяг грошової маси, що не підпадає під регулювання, а також дієвості фіскальних інструментів, зменшення податкових надходжень до бюджету, відпливу капіталу та дестабілізації валютної системи, погіршення інвестиційного клімату та зниження можливостей щодо обслуговування зовнішнього боргу.
фінансова безпека держави, грошово-кредитна політика, детінізація
Доведено, що рівень тінізації економічної активності на субрегіональному рівня, зокрема в малих містах України, залишається високим. Обґрунтовано, що тінізація економічних відносин є вагомою перешкодою соціально-економічного розвитку малих міст та сільських територій України, оскільки призводить до зменшення обсягів надходжень до місцевих бюджетів, суттєво ускладнює доступ суб’єктів підприємництва до господарських ресурсів та створює перешкоди розвитку підприємницької ініціативи; деформує розвиток ринку праці та призводить до збільшення офіційного безробіття. Аргументовано, що актуалізувалася потреба в удосконаленні засобів державної політики, спрямованої на детінізацію економіки на субрегіональному рівні, причому переважно економічного характеру, з метою одночасного стимулювання розвитку підприємництва. Визначені такі напрями детінізації економіки на субрегіональному рівні в Україні, як посилення контролю за обсягами діяльності суб’єктів підприємництва, які здійснюють діяльність на пільгових умовах оподаткування, звітності та обліку, зменшення обсягів «човникової» торгівлі, посилення контролю у сфері використання земельних ресурсів, здійснення програм інформування населення про умови започаткування і ведення бізнесу, спрощення погоджувальних та дозвільних процедур при здійснення підприємницької діяльності, – реалізація заходів, спрямованих на нівелювання ризиків розвитку ринку праці на депресивних територіях, запровадження податкових стимулів до інвестування коштів в економіку малих міст.
детінізація економіки, малі міста, сільські території, напрями та засоби державної політики
Визначено передумови розроблення та реалізації державної політики розвитку промислових кластерів у національній економіці. Обґрунтовано її визначальне значення в системі завдань забезпечення економічної безпеки України. Ідентифіковано комплекс пріоритетних завдань, які необхідно реалізувати державним органам влади забезпечуючи розвиток промислових кластерів. Розроблено рекомендації, що дозволятимуть успішно вирішувати завдання забезпечення економічної безпеки держави через реалізацію державної політики розвитку промислових кластерів.
промисловий кластер, державна політика, економічна безпека держави, розвиток, пріоритети
Узагальнені концептуальні погляди на сутнісні характеристики понять «інститути» та «інституційне середовище». Показано роль і завдання інституційного середовища у забезпеченні ділової активності населення, мотивації до розвитку підприємницької діяльності. Визначені головні сегменти інституційного аналізу підприємницького середовища. Показано перелік найбільш суттєвих трансакційних витрат суб’єктів підприємництва в Україні. Охарактеризовано інституційне середовище підприємницької діяльності в Україні, а також виявлені переваги і недоліки функціонування ключових інститутів бізнесу. Встановлені принципові положення інституційного середовища підприємницької діяльності, що порушуються в Україні. Визначені взаємозв’язки регуляторної політики та інституційного середовища бізнесу. Узагальнені недоліки нормативно-правового забезпечення регулювання інституційного середовища та трансакційних витрат. Запропоновані шляхи удосконалення інституційного середовища в контексті зниження трансакційних витрат суб’єктів підприємництва України.
підприємницький сектор, трансакційні витрати, інституційне середовище, державне регулювання
На прикладі Львівської області проаналізовано рівень інвестиційної привабливості прикордонних територій західних регіонів України; визначено недоліки державної політики регулювання інвестиційної привабливості прикордонних територій; вказано на причини і перешкоди та обґрунтовано пріоритетні напрями і засоби підвищення інвестиційної привабливості прикордонних територій. Обґрунтовано взаємозв’язки інвестиційної привабливості прикордонних територій та її впливу на ефективність реалізації політики імпортозаміщення. Визначені напрями реалізації політики імпортозаміщення на прикордонних територіях.
імпортозаміщення, прикордонні території, інвестиційна привабливість, державне регулювання розвитку, інструменти реалізації політики
УКР 
ENG
tgvas77@ukr.net
(098)11-555-01, 
УДК 336.1:336.22; JEL E62, E64, F36, G15
УДК 338.5:658.0:65.01
