Львівський державний університет імені Івана Франка (1977, спеціальність 7.050102 – економічна кібернетика), аспірантура Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України (1996).
Здобутки:
кандидат економічних наук (05.2004, спеціальність 08.09.01 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика, установа: Інститут регіональних досліджень НАН України, науковий керівник доктор економічних наук, професор Бондар Інтерна Касянівна, тема: «Соціальний захист населення та вдосконалення державних механізмів його регулювання»), старший науковий співробітник (2009, спеціальність 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика).
Досвід роботи:
інженер-економіст (1980) відділу соціально-психологічних проблем праці та управління, молодший науковий співробітник (1988) відділу регіональної соціально-економічної політики та територіального управління, науковий співробітник (2009), старший науковий співробітник (06.2015) відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів (до 01.02.2019 відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону, до 2009 відділу регіональної соціально-економічної політики, до 2006 відділу регіональної соціально-економічної політики та територіального управління) ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» (до 2014 р. — Інституту регіональних досліджень НАН України, до 1994 р. — Львівського відділення Інституту економіки АН України).
Наукові інтереси:
пов'язані з розробкою теоретичних, методологічних та практичних аспектів соціогуманістичної спрямованості розвитку регіональних суспільних систем, з інноваційною діяльністю як елементом управління суспільними процесами в умовах модернізації соціально-економічних, трудових відносин, необхідністю посилення соціально-захисної функції та функції розвитку національної та регіональної соціальної політики. Досліджуються проблеми, що стосуються міграційних процесів та механізмів їх регулювання, соціально-економічної захищеності мігрантів в загальнонаціональному та регіональному вимірі, ризикогенності міграції, оцінки міграційної активності населення, формування середовища освітньої міграції населення, структурних змін прикордонних ринків праці, інноваційного вектора трудоресурсного забезпечення суспільних систем різних рівнів організації, стратегій регіонального соціального розвитку, державних економічних механізмів та важелів гуманізації громадянського суспільства.
У методичних рекомендаціях пропонується авторський підхід до формування інформаційного забезпечення державної політики щодо соціально- економічного захисту внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованої території та районів проведення АТО. Вказується на особливій ролі державних соціальних програм, формуванню яких повинна передувати побудова системи показників обліку та статистики вимушеної міграції населення (від діагностики показників стану й динаміки явища до визначення індикаторів його регулювання). Розробка ґрунтується на методології вибіркових статистичних спостережень. Методичні рекомендації розраховані на науковців та практиків у сфері соціальної економіки і політики, ринку праці, регіональної економіки, державного управління, а також політиків та громадських діячів - широкого кола осіб, які виявляють інтерес до вирішення проблем вимушеної міграції. Авторський колектив: У. Я. Садова, О. С. Гринькевич, С. О. Матковський, О. С. Яковець, Л. К. Семів, М. М. Біль, Н. І. Андрусишин, Р. Т. Теслюк, Л. Г. Данилюк, Л. І. Лелик, В. Я. Бідак, О. Т. Риндзак, С. О. Цапок, С. І. Князев, О. Б. Іванкова-Стецюк, О. О. Левицька, О. П. Мульска, М. В. Бачинська, І. Є. Бараняк, Н. О. Зайшла, О. В. Махонюк, Я. Ю. Мандюк, Г. П. Селещук, Р. Р. Рісна, В. І. Баб’як, Л. В. Ковальчук.
Ключові слова: внутрішньо переміщені особи, громадяни України, регіональне обстеження
Розглядаються соціогуманістичні проблеми становлення інноваційної парадигми суспільного поступу, його українські реалії й перспективи у зв’язку з актуалізацією цивілізаційних та євроінтеграційних викликів. Аналізуються значення і сутність інноваційного та інтелектуального потенціалів, зокрема їх знаннєво-інформаційної компоненти. Простежено вплив інноваційних феноменів на новітні тенденції структурування та взаємодії людських спільнот, становлення і функціонування суспільних систем у регіонах. Розкрито зміст поняття “регіональні суспільні системи” у контексті розвитку інноваційної сфери. Досліджено когнітивно-креативні та диспозиційно-мотиваційні характеристики когнітаріату як ключового елемента цих систем, виділено його критеріальні ознаки і функції. Окреслено концептуальні основи інноваційної політики з урахуванням соціогуманістичних принципів побудови інноваційної моделі подальшого суспільно-економічного розвитку держави. Для економістів, соціологів, психологів, освітянських працівників, фахівців з питань регіональної соціальної політики, інноваційного менеджменту.
Ключові слова: регіональні суспільні системи, когнітаріат, інноваційний суб’єкт, соціогуманістичні аспекти
Розглянуто передумови формування багатоцільового моніторингу індикаторів наслідків вимушеної міграції в умовах мілітарних загроз розвитку України. Висвітлено особливості реалізації такого моніторингу на прикладі соціологічного обстеження проблем інтеграції внутрішньо переміщених осіб через вибрані критерії мінімізації ризикогенності: забезпечення зайнятості, гідних побутових умов, соціальної захищеності, соціокультурної облаштованості, нейтралізацію соціальної напруженості, стабілізацію соціально-психологічного стану. Виявлено специфічні риси поведінки внутрішніх мігрантів, різний міграційний досвід, ставлення до світоглядних та базових соціогуманістичних референтів, відмінності соціокультурних орієнтацій, полярність поглядів на майбутнє, найбільш гострі соціально-захисні потреби. Діагностовані індикатори дають право стверджувати про особливості налаштування моніторингу в заданих дослідницьких фокусах. Результати обстеження можуть послужити аналітичним матеріалом для обґрунтування рекомендацій при розробці соціальних програм підтримки внутрішньо переміщених осіб на регіональному рівні.
моніторинг, наслідки вимушеної міграції, ризикогенність, міграційні ризики, внутрішньо переміщені особи, соціальна захищеність мігрантів
Обґрунтовується необхідність застосування функціонально-цільового підходу при моделюванні перспективної системи соціального захисту населення в його загальнонаціональному та регіональному вимірах. Пропонується розглядати соціальний захист як державно-регіональну систему підтримки благополуччя населення на рівні, не нижчому від діючих стандартів і нормативів, яка повинна орієнтуватись на попередження нагромадження соціальних дефіцитів. Висвітлено проблеми, ризики і новітні негативні фактори, що зумовлюють необхідність накреслення модернізаційних змін у діючій соціально захисній системі.
соціальна захищеність, система соціального захисту населення, функціонально-цільовий підхід, соціальні дефіцити
Розглядаються теоретико-прикладні аспекти глобальної регіоналізації та соціально-економічної дискримінації мігрантів у приймаючому соціумі. Виділяються класифікаційні ознак дискримінації, зокрема статистичної та дискримінації на основі преференцій. Висвітлюються результати експертного дослідження стосовно інтеграційних перешкод та ризиків, яких зазнають українські мігранти за кордоном. Особлива увага приділена дискримінаційним чинникам, що стримують інтеграцію українських мігрантів, серед яких найбільш вагомими є проблеми працевлаштування, кар’єрного зростання, оплати праці, режиму праці, визнання дипломів про освіту та інші питання облаштування їх соціально-трудової сфери.
УКР 
ENG
vbidak1@gmail.com
(050)155-0545, 
УДК 364:338.24:316.34-049.5(477); JEL E24, H53, J18, R23
