Львівський інститут економіки і туризму (2005, спеціальність - міжнародна економіка); докторантура - ДУ "Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України" (09.2016-08.2018, спеціальність - економіка, науковий консультант доктор економічних наук, професор Садова У.Я.).
Здобутки:
кандидат наук з державного управління (2010, спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління, установа: Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, науковий керівник доктор економічних наук, професор Крайник Ольга Петрівна, тема: "Механізм державного управління туристичною галуззю (регіональний аспект)"), старший науковий співробітник (2015, спеціальність 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика), доктор економічних наук (2019, спеціальність 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика, установа: Донецький національний університет імені Василя Стуса, науковий консультант доктор економічних наук, професор Садова Уляна Ярославівна, тема: "Просторова мобільність населення та її регулювання у контексті політики людського розвитку").
Досвід роботи:
інженер (2008), молодший науковий співробітник (2011), науковий співробітник (2012), докторант (09.2016-08.2018), старший науковий співробітник (2014) відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів (до 01.02.2019 відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону) ДУ "Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України" (до 2014 р. - Інституту регіональних досліджень НАН України); член спеціалізованої вченої ради К 35.860.01 Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління; голова первинної профспілкової організації ДУ "Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України" (2018); член редколегії збірника наукових праць "Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України".
Наукові інтереси:
просторова мобільність населення, формування та реалізація регіональної міграційної політики, механізми розвитку туристичної сфери в регіоні.
Досягнення:
Стипендіат Президента України (2013-2014); лауреат премії Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок (2012); лауреат премії молодих вчених Львівської обласної державної адміністрації (2010); нагороджена відзнакою НАН України "Талант, натхнення, праця" (2014).
Життєве кредо:
Дорогу осилить той, хто іде.
Участь у виконанні наукових тем / проєктів:
"Регіональна міграційна політика в умовах поліетнічного середовища" (№ д.р. 0108U010370, 2009-2010 рр.); "Соціально-демографічний потенціал розвитку Карпатського регіону України" (№ д.р. 0111U000706, 2011-2012 рр.); "Формування і використання територіальних міграційних систем для забезпечення сталого розвитку регіонів" (№ д.р. 0112U000462, 2012-2014 рр.); "Соціально-економічна захищеність мігрантів: загальнонаціональний та регіональний вимір" (№ д.р. 0113U000106, 2013-2015 рр.); "Соціокультурологічні наслідки міграційних процесів" (№ д.р. 0114U004400, 2014 р.); "Соціокультурний розвиток регіонів в умовах поширення процесів вимушеної міграції" (№ д.р. 0115U003681, 2015 р.); "Структурні зміни прикордонних ринків праці у координатах соціальної та економічної ефективності" (№ д.р. 0116U00774, 2016 р.); "Механізм регулювання міграції населення в умовах трансформації регіональних ринків праці" (№ д.р. 0116U004032, 2016-2018 рр.).
Підготовлено:
190 публікацій, серед яких 2 одноосібні монографії, 13 колективних монографій, 2 статті у SCOPUS.
Визначено зміст людського потенціалу як сукупності фізіологічних, соціопсихологічних, інтелектуально-трудових, соціально-стратифікаційних, етнокультурних можливостей суспільства, які можуть бути використані вже або в найближчому майбутньому та реалізуються в середовищі, що забезпечує їхній розвиток. Розкрито специфіку відтворення людського потенціалу, що відображає одну з фаз його розвитку з наслідками використання людських ресурсів: їх акумуляції, відтворення, покращення. Виділено складові людського потенціалу – демографічну, інтелектуально-трудову, соціально-управлінську, соціально-економічну. У розрізі виокремлених складових підібрано індикатори для методики оцінювання використання людського потенціалу. Здійснено апробацію методики на прикладі об’єднаних територіальних громад (ОТГ) в Україні з їх групуванням залежно від обсягів власних доходів на одного мешканця та рівня дотаційності. За результатами розрахунків інтегрального індексу людського потенціалу та його складових виявлено ОТГ лідери та аутсайдери. Це дало змогу обґрунтувати можливості ОТГ забезпечувати відтворення людського потенціалу через розвиток соціальної інфраструктури, а також шляхом переорієнтації стратегічного планування на цілі розвиткового характеру. Розвиткові цілі розподілено за напрямами ефективного використання мобілізованих фінансів, створення умов для розвитку бізнесу і зайнятості населення. Виділено пріоритети підвищення ефективності використання людського потенціалу ОТГ у проблемному фокусі з їх поділом за державним, регіональним і локальним управлінськими рівнями. Враховуючи положення чинної нормативно-правової бази в Україні, узагальнено можливості влади ОТГ забезпечувати відтворення людського потенціалу.
людський потенціал, відтворення людського потенціалу, соціальна інфраструктура, розвиткові цілі, реформа децентралізації, об’єднані територіальні громади
У статті проаналізовано нормативно-правове забезпечення соціального захисту мобільних громадян України за кордоном. Акцентовано увагу на принципі добровільності при соціальному захисті мігрантів, виходячи з положень Закону України «Про зовнішню трудову міграцію». Виявлено проблеми і виклики зростаючих трудоміграційних процесів для вітчизняної системи соціального захисту населення. Розкрито особливості пенсійного забезпечення громадян України, які працюють або мали досвід працевлаштування за кордоном. Представлено законодавчі і практичні протиріччя пенсійного забезпечення українських трудових мігрантів. Обґрунтовано пріоритети вдосконалення пенсійного забезпечення мобільних громадян України з особливою значущістю укладання та практичної реалізації угод про взаємне працевлаштування, соціальний захист і пенсійне забезпечення.
соціальний захист, пенсійне забезпечення, мобільні громадяни, трудова міграція, добровільність, пенсійний вік, страховий стаж, міжнародні угоди
УКР 
ENG
bmm1983@gmail.com
(098)321-9925, 
УДК 330.567.2:332.1(477); JEL D10, E21, P25