Національний університет «Львівська політехніка» (2001, спеціальність 7.050205 – менеджмент зовнішньоекономічної діяльності).
Здобутки:
кандидат економічних наук (2012, спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит, установа: Інститут регіональних досліджень НАН України, науковий керівник доктор економічних наук, професор Козоріз Марія Андріївна, тема: «Управління кредитним потенціалом регіону»).
Досвід роботи:
провідний інженер (01.2005), молодший науковий співробітник (10.2012), науковий співробітник (02.2015-02.2017) відділу регіональної фінансової політики (до 01.04.2014 відділу проблем розвитку фінансово-кредитних відносин в регіоні) ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» (до 2014 р. — Інституту регіональних досліджень НАН України).
У науковій доповіді обґрунтовано теоретичні та методологічні засади дослідження капіталізації в умовах наростання впливу глобалізація них процесів. Проаналізовано стан розробленості проблемних питань, пов'язаних з обліком регіональних активів, вибором методів оцінки рівня капіталізації активів основних суб'єктів економіки: промислових підприємств, банківських та небанківських установ. Запропоновані принципи управління капіталізацією інноваційно активних підприємств. Доповідь розрахована на широке коло фахівців, які займаються питаннями оцінки рівня капіталізації, обліком регіональних активів, управлінням ефективністю використання капіталу на основі підвищення капіталізації суб’єктів господарювання.
Ключові слова: капіталізація регіону, оцінка рівня капіталізації, концептуальні основи
На основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду обґрунтовано методичні підходи до оцінки рівня капіталізації суб’єктів господарювання та управління ними. Методичні рекомендації розраховані на широке коло фахівців, які займаються проблемами підвищення рівня капіталізації суб’єктів господарювання національної економіки України. Авторський колектив: М. А. Козоріз, С. А. Давимука, О. М. Люткевич, Г. П. Федорова, Г. В. Возняк, Б. О. Долішня, Л. Я. Беновська, І. С. Музика, Л. П. Львова, Н. Шевченко, Н. І. Ліповська-Маковецька.
Ключові слова: капіталізація суб’єктів господарювання, оцінка рівня капіталізації
Статті
2016
Музика І. С. Система охорони здоров’я в умовах інституційних змін в Україні: фінансові аспекти / І. С. Музика, Г. В. Возняк // Світ фінансів / Тернопільський національний економічний університет. – 2016. – №1. – С. 99-108.
Реалізація у практичній площині реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні актуалізувала потребу перегляду механізму фінансування системи охорони здоров’я. Це пояснюється тим, що проблеми галузі напряму пов’язуються з рівнем її фінансового забезпечення, яке нині визначається як нераціональне, неефективне і загалом незадовільне. Основні показники функціонування охорони здоров’я є незіставними з відповідними європейськими показниками, а стан здоров’я населення залишається низьким. Метою статті є обґрунтування проблем і проведення аналізу фінансування системи охорони здоров’я на прикладі областей Карпатського регіону України в умовах реформування галузі. Досліджуються питання функціонування і фінансового забезпечення системи охорони здоров’я в Україні. Визначено проблеми і проведено аналіз ключових аспектів, пов’язаних із започаткуванням зміни підходів та механізмів фінансування галузі в контексті бюджетної децентралізації та реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади у країні. Проаналізовано видатки місцевих бюджетів на охорону здоров’я (у розрізі областей Карпатського регіону країни) і зроблено наголос на аналізі власних доходів закладів охорони здоров’я. Наголошено на проблемах, пов’язаних з оптимізацією мережі закладів галузі та надання їм широкої фінансової автономії. Дослідження дозволило обґрунтувати доцільність проведення подальших реформ фінансування галузі охорони здоров’я. Визначено відсутність характерних особливостей у фінансуванні системи охорони здоров’я областей Карпатського регіону країни.
Акцентовано увагу на тому, що в нинішніх політико-економічних умовах в Україні склалась вкрай напружена ситуація в банківській сфері. Це викликало виникнення низки загроз, що потребують як їх негайного розв’язання, так і розробки перспективних напрямів реалізації фінансово-кредитної політики як на макро, так і на регіональному рівні. В процесі дослідження визначено формування в Україні фінансових центрів, які концентрують протягом охопленого дослідженням періоду близько 90% банківської інфраструктури країни. З таких позицій проаналізовано структуру кредитно-інвестиційного портфелю комерційних банків. Акцентовано на проблемах міжрегіональної диференціації за показниками, які характеризують кредитування суб’єктів економіки в України. Доведено, що максимізація кредитних вливань в реальну економіку не однозначно дозволить максимізувати економічні ефекти, які в результаті таких вливань можуть відбуватись. Визначено, що ефективність кредитування має визначатись через приріст ВРП, який спричинюється залученням в економіку кредитних ресурсів. На основі проведеного дослідження запропоновано низку напрямів розв’язання визначених проблем, які було згруповано за принципом організації взаємодії та взаємовпливу трьох основних рівнів: національного, регіонального та місцевого.
банківська система, регіон, диференціація, інфраструктура, кредитування, розвиток
На підставі проведеного дослідження концентрації ресурсної бази вітчизняних комерційних банків визначено наявність в Україні шести фінансових центів, які формували протягом охопленого дослідженням періоду близько 90% банківської інфраструктури країни. Проаналізовано структуру кредитно-інвестиційного портфеля комерційних банків у розрізі визначених фінансових центів і в розрізі суб’єктів залучення. Акцентовано на проблемах міжрегіональної диференціації за показниками, які характеризують кредитування суб’єктів економіки в України. Доведено, що не можна однозначно позитивно оцінювати те, що максимізація кредитних вливань у реальну економіку дозволить максимізувати й економічні ефекти, які в результаті таких вливань можуть відбуватись. Спираючись на таке твердження, встановлено, що ефективність кредитування має визначатись через приріст ВРП, який спричиняються залученням в економіку кредитних ресурсів. Розраховано частку ВРП, яка була створена в результаті залучення суб’єктами економіки регіонів країни зазначених ресурсів. Отримані результати дозволили констатувати незначність такого ефекту. На основі проведеного дослідження запропоновано низку напрямів розв’язання окреслених проблем, які було згруповано за принципом організації взаємодії та взаємовпливу трьох основних рівнів: національного, регіонального та місцевого.
кредитування, банківські установи, регіон, диспропорції, регіональний розвиток
Визначено основні проблеми банківського кредитного забезпечення суб’єктів господарювання. Наголошено на сучасних проблемах формування ресурсної бази банківських інституцій. Проаналізовано динаміку показників, які характеризують кредитні можливості банків та визначено їх основні тенденції. Запропоновано ряд напрямів щодо вирішення означених проблем.