Львівський національний університет імені Івана Франка, економічний факультет (1999, диплом з відзнакою, спеціальність – соціолог, викладач соціології), аспірантура – Інститут регіональних досліджень НАН України (1999-2002), докторантура – Інститут регіональних досліджень НАН України (2013-2016, спеціальність – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика, науковий керівник доктор економічних наук, професор Садова Уляна Ярославівна).
Здобутки:
кандидат економічних наук (2003, спеціальність – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика, установа: Інститут регіональних досліджень НАН України, науковий керівник доктор економічних наук, професор Вовканич Степан Йосипович, тема: «Мотиваційні механізми активізації політики зайнятості в Україні (на прикладі Львівської області)»), доктор економічних наук (08.2020, спеціальність 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика, установа: Донецький національний університет імені Василя Стуса, науковий консультант д.е.н, професор Садова Уляна Ярославівна, тема: «Міграційна політика в системі інтеграційних процесів України»).
Досвід роботи:
молодший науковий співробітник (04.2002), науковий співробітник, старший науковий співробітник, докторант (2013-2016), старший науковий співробітник (09.2016-12.2022) відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів (до 01.02.2019 відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону, до 2009 відділу регіональної соціально-економічної політики, до 2006 відділу регіональної соціально-економічної політики та територіального управління) ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» (до 2014 р. — Інституту регіональних досліджень НАН України); член редколегії збірника наукових праць "Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України".
Наукові інтереси:
міграційна політика, міграційні й інтеграційні процеси, потенційна міграція, ринок праці, мотиваційні механізми регулювання праці, зайнятості та міграції населення.
Досягнення:
2003–2004 рр. – стипендіат Президента України для молодих вчених; 2005 р. – володар гранту Президента України для обдарованої молоді; 2006 р. – лауреат іменної премії Голови облдержадміністрації та голови обласної ради для працівників наукових установ НАН України Львівщини; 2020 р. - лауреат премії для працівників наукових установ та закладів вищої освіти Львівської області.
Життєве кредо:
"Навіть серед найбільш несприятливих обставин нам не треба складати рук чи то впадати в зневіру" (Євген Коновалець).
Опубліковано:
понад 130 наукових праць, з них 3 колективні монографії, 40 у фахових виданнях, 4 у зарубіжних виданнях.
Запропоновано типізацію моделей політики інтеграції мігрантів за класифікаційною ознакою концепції людини в суспільстві. Так, виділено: ліберальну (людина-незалежний індивід, котрий виступає основним елементом суспільства, а відповідно, й суб'єктом інтеграції), комунітарну (людина як невід'ємна частина спільноти, колективу) й інтеракційну (індивід в системі соціальних зв'язків і відносин) моделі. Зокрема, до комунітарних належать моделі асиміляції, сплаву та мультикультуралізму. Здійснено аналітичний огляд змісту кожної з названих моделей та обґрунтовано, що найбільш прийнятною на сьогоднішній день і перспективною щодо її імплементації в демократичних суспільствах є інтеракційна модель інтеграції. Висвітлено головні риси міграційної політики держав, які досягли найбільшого успіху у вирішенні проблеми інтеграції мігрантів.
інтеграція, мігранти, політика інтеграції, мультикультуралізм, асиміляція, ліберальна модель, інтеракційна модель
Розглядаються теоретико-прикладні аспекти глобальної регіоналізації та соціально-економічної дискримінації мігрантів у приймаючому соціумі. Виділяються класифікаційні ознак дискримінації, зокрема статистичної та дискримінації на основі преференцій. Висвітлюються результати експертного дослідження стосовно інтеграційних перешкод та ризиків, яких зазнають українські мігранти за кордоном. Особлива увага приділена дискримінаційним чинникам, що стримують інтеграцію українських мігрантів, серед яких найбільш вагомими є проблеми працевлаштування, кар’єрного зростання, оплати праці, режиму праці, визнання дипломів про освіту та інші питання облаштування їх соціально-трудової сфери.
Розвинуто теоретичні основи дослідження соціального капіталу мігрантів. За результатами авторського експертного опитування охарактеризовано окремі аспекти розвитку соціального капіталу українських мігрантів. Зокрема, встановлено високий рівень збереження соціальних контактів з батьківщиною та труднощі у налагодженні нових зв’язків у країні перебування. Визначено бажані напрямки діяльності осередків українських емігрантів та виявлено основні перешкоди, пов’язані з їх організацією. Крім того, досліджено рееміграційні настрої опитаних, їх наміри щодо започаткування власної справи та вкладання коштів в Україні. З’ясовано сприятливі для рееміграції чинники, а також проблеми, які виникають у процесі економічної співпраці емігрантів з українськими партнерами. На основі результатів експертного дослідження виявлено головні напрямки вдосконалення соціально-економічної політики України.
соціальний капітал, мігрант, соціальні контакти, осередки емігрантів, накопичення соціального капіталу
Уточнено суть і виокремлено складові міграційного потенціалу населення території; виявлено найбільш гострі проблеми, що перешкоджають реалізації інтеграційного потенціалу іммігрантів в Україні; запропоновано основні шляхи усунення цих перешкод.
УКР 
ENG
olichkar@yahoo.com
(050)101-0846
УДК 331.556.4:316.647.82