Львівський державний університет ім. І. Франка (1972, економічний факультет, спеціальність — економічна кібернетика), аспірантура – Інститут регіональних досліджень НАН України, докторантура — Інститут регіональних досліджень НАН України (2002).
Здобутки:
кандидат економічних наук (1987), старший науковий співробітник (1996), доцент (2004), доктор економічних наук (2004, спеціальність – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика, установа: Інститут регіональних досліджень НАН України, науковий консультант академік НАН України, доктор економічних наук, професор Долішній Мар’ян Іванович, тема: «Регіональна політика розвитку людських ресурсів в умовах трансформації економіки України»), професор (2007).
Трудова діяльність:
працівник (1972-2003), провідний науковий співробітник (2003) сектору соціогуманітарних проблем розвитку регіону відділу регіональної соціально-економічної політики та територіального управління, провідний науковий співробітник (2009) відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» (до 2014 р. — Інституту регіональних досліджень НАН України, до 1994 р. — Львівського відділення Інституту економіки АН України); завідувач (2008-12.2016) кафедри економіки та управління персоналом, завідувач (01.2017), професор (-10.2018-) кафедри менеджменту та соціально-гуманітарних дисциплін факультету фінансів, економіки та обліку Львівського інституту ДВНЗ “Університет банківської справи” (до 08.2014 Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ).
Визначено поняття освітньої міграції, середовища її творення в країні та їх головні складові; сформовано відповідне статистичне забезпечення для оцінювання середовища творення освітньої міграції; обґрунтовано доцільність врахування фактора освітньої міграції при формуванні системи інформаційно-аналітичного супроводу моніторингу стану міграційної активності населення регіону. Визначено поняття середовища освітньої міграції та охарактеризовано основні складові його формування. Показано, що перша складова характеризує освітні та інформаційні умови формування середовища освітньої міграції населення, друга – освітньо-наукові умови, третя – соціально-економічні, соціально-демографічні, політичні умови, четверта – інноваційні умови, п’ята – інституційні. Наведено перелік показників, які розробляє українська статистика, для кількісного представлення кожної складової середовища освітньої міграції. Зроблено висновок про об’єктивну потребу проведення моніторингу стану міграційної активності та формування системи його інформаційно-аналітичного супроводу. Запропоновано розраховувати регіональний індекс формування середовища освітньої міграції.
освітня міграція, середовище, складові, умови формування середовища, показники, моніторинг
Визначено особливості та проблемні питання соціального захисту військовослужбовців-учасників АТО в умовах загострення військово-політичної ситуації в країні. Оцінено рівень задоволення потреби в отриманні учасниками АТО пільг, компенсацій, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Охарактеризовано проблемні питання у реалізації державних гарантій соціального захисту учасників АТО у частині медичного, реабілітаційного, житлового, освітнього, трудового, інфраструктурного характеру, власності на землю. Запропоновано заходи щодо зниження або запобігання негативного впливу соціальних ризиків на військовослужбовців, які через особливості своєї службової діяльності не мають іншого джерела отримання гідних умов для існування. Показано місце і роль різних суб’єктів соціальної відповідальності у військовому середовищі в системі соціального захисту військовослужбовців.
соціальний захист, військовослужбовці, АТО, державні гарантії, соціальна відповідальність
Виокремлено нові грані дослідження людського капіталу, породжені впливом глобалізації та євроінтеграції, а саме: трудової міграції та рееміграції; охарактеризовано вплив масштабів трудової міграції та рееміграції на нинішній та майбутній стан людського капіталу та з’ясовано демографічні, соціально-економічні та культурологічні чинники такого впливу; обґрунтовано важливість соціального захисту (захист освіти та професії) та його роль у збереженні та розвитку людського капіталу трудових та освітніх мігрантів; окреслено характерні риси та правове забезпечення процесу рееміграції трудових мігрантів в контексті збереження та розвитку людського капіталу; зроблено висновок про зростання ролі збереження людського капіталу у зв’язку із посиленням впливу на його носіїв глобальних постіндустріальних викликів, реальних небезпек, загроз, які породжені процесами трудової та освітньої міграції за кордон.
УКР 
ENG
semivlk@rambler.ru
УДК [331.55:37]:[332.1:316.4.066](477.8); JEL F22, R23, I21
