На базі відділу діє філія кафедри менеджменту організацій
Львівського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом.
Проблематика наукових досліджень
Основні напрямки наукових досліджень відділу:
теоретико-методологічні засади розвитку системи наукових
знань про людину та суспільство в контексті соціальної економіки та нових парадигм регіону;
проблеми відтворення соціально-демографічного, трудового,
культурно-освітнього потенціалу регіону в умовах розвитку регіональних ринків;
розробка методів та прийомів аналізу та прогнозу явищ та
процесів соціально-гуманітарної сфери регіону;
побудова моделей регіональної соціальної політики та
механізмів її реалізації;
медико-демографічні, соціально-трудові, історико-світоглядні, етнокультурні, міграційні аспекти соціального менеджменту у регіоні.
Основні результати наукових досліджень за 2017-2022 рр.
Науково-дослідні теми НАН України:
Механізми проактивної політики зниження соціальної вразливості населення (на прикладі Карпатського регіону України); 2021-2023 рр.
Міграційна активність населення Карпатського регіону; 2019-2021 рр.
Механізм регулювання міграції населення в умовах трансформації регіональних ринків праці; 2016-2018 рр.
Конкурсні теми НАН України:
Якість життя населення Карпатського регіону України: екологічні та соціальні детермінанти; 2021 р.
Гранти Національного фонду досліджень України:
«Фінансові детермінанти забезпечення економічного зростання регіонів і територіальних громад на засадах поведінкової економіки», грант Національного фонду досліджень України «Підтримка досліджень провідних та молодих учених», 2020-2022 рр.
Гранти НАН України:
«Міграційна мобільність молоді Карпатського регіону України: проблеми збереження та розвитку людського потенціалу», грант дослідницьких лабораторій/груп молодих вчених НАН України для проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвиту науки і техніки; 2021-2022 рр.
Госпдоговірні теми:
Інституційні інструменти сталого розвитку професійної (професійно-технічної) освіти регіону на засадах публічно-приватного партнерства, 2021 р.
Обґрунтовано актуальність формування технологічної конкурентоспроможності економіки України за сучасних глобальних викликів і загроз. Здійснено аналіз вітчизняної інституційно-організаційної системи державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки. Охарактеризовано стан інституційно-правової системи державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки України. Наведено результати аналізу державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності економіки України за функціями управління. Встановлено, що недоліками державної політики забезпечення технологічної конкурентоспроможності за функцією аналізу є відсутність системи комплексного аналізу та оцінювання інноваційно-технічної активності; за функцією планування – неінституціалізованість системи програмування та планування технологічної конкурентоспроможності економіки; за функцією організації – невибудованість цілісної організаційно-інституційної системи державного регулювання інноваційної діяльності; за функцією мотивації – відсутність достатнього митно-тарифного та бюджетно-податкового стимулювання інноваційно-технологічної діяльності; за функцією контролю – несформованість середовища незалежних інституцій моніторингу та контролю державної інноваційної та технологічної політики.
конкурентоспроможність економіки, технологічна компонента, державна технологічна політика
Обґрунтовано, що ринок праці є складною інтегрованою системою з великою кількістю суб’єктів господарювання та посередників, а також соціально-економічними процесами, неоднозначними поточними завданнями, великими обсягами інформації та постійно зростаючою кількістю зв’язків між контрагентами ринку. Визначено, що баланс між попитом і пропозицією на ринку праці можливий завдяки реалізації стратегічного партнерства між державою, роботодавцями та установами системи професійної освіти, враховуючи соціально-економічні фактори впливу (заробітну плату, безробіття та міграцію). Показано, що аналіз зайнятості, а також структурні характеристики ринку праці необхідно розглядати у контексті прямих і зворотних зв’язків з основними макроекономічними і демографічними процесами. Доведено, що зростання номінальної та реальної заробітної плати сприятиме збільшенню рівня балансування ринку праці в умовах підвищеної міграційної активності і позитивно впливатиме на рівень життя населення.
економічно активне населення, ринок праці, рівень балансування, дисбаланс ринку праці, вакантний попит, поточна пропозиція, міграційна активність
Досліджено проблеми інституційної підтримки інвестиційно-інноваційного розвитку в регіоні. Проаналізовано нормативно-правову і законодавчу базу забезпечення інноваційної діяльності та запропоновано шляхи її коригування. Виокремлено суб’єкти інституційного забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності. Вивчено проблеми у сфері інституційного забезпечення інноваційного розвитку та інституційний інструментарій економічної політики держави. Охарактеризовано основні інститути інноваційної діяльності. Проаналізовано європейський досвід інституційної підтримки та стимулювання інвестиційно-інноваційних процесів.
За результатами експертного соціологічного дослідження проаналізовано проблеми працевлаштування і перебування громадян України за кордоном. З’ясовано, як змінились пріоритети і міграційні орієнтації експертної групи упродовж останніх років. Залежно від форми організації міграційного процесу (самостійно або через посередників) виявлено низку економічних та організаційних ризиків працевлаштування українців, пов’язаних з несвоєчасним виготовленням документів для виїзду за кордон, проблемами з поселенням на місці прибуття, незадовільними умовами праці в країні призначення, нижчим рівнем заробітної плати, прихованими комісіями агенцій-посередників тощо. У зв’язку з цим обґрунтовано необхідність підвищення інформаційної обізнаності українців щодо якісного та безпечного здійснення міграційного процесу, а також підвищення соціальної відповідальності посередників, залучених у цей процес. Одним з напрямів покращення функціонування ринку міграційних послуг в Україні визначено посилення інформаційно-аналітичної підтримки посередництва у працевлаштуванні українських громадян за кордоном.
міграційний процес, трудова еміграція, ринок міграційних послуг, посередництво у працевлаштуванні, соціальна відповідальність, експертне опитування
Визначено роль та місце суб’єктів ринку міграційних послуг у системі інституційного середовища управління міграційними процесами в Україні. Проаналізовано діяльність основних суб’єктів ринку міграційних послуг (Державної міграційної служби, Центру надання адміністративних послуг, Державного підприємства «Документ», іноземного посольства, консульських установ, пунктів подачі візових анкет). Обґрунтовано необхідність оптимізації ресурсного забезпечення суб’єктів та популяризації їхньої діяльності. На основі дослідження запропоновано сформувати єдину інформаційно-пошукову базу для отримання чіткої, повної та достовірної інформації про надання усього спектру міграційних послуг.
ринок міграційних послуг, суб’єкти ринку міграційних послуг, Державна міграційна служба, посольства, ЦНАП, інституційне середовище
Проаналізовано головні регіональні відмінності поширення бідності в Україні за окремими критеріями. Оцінено вплив підвищення мінімальних соціальних стандартів на частку бідного населення в регіонах країни. Виявлено тенденцію до зниження обсягів та рівня надання потребуючим громадянам соціальної підтримки у формі грошової та натуральної допомоги. Вказано на незначні позитивні зрушення в напрямі зменшення частки витрат на харчування в сукупних витратах домогосподарств, яка, однак, залишається у 4 рази вищою, ніж у країнах ЄС.
бідність, регіон, прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата, грошова та натуральна допомога, витрати на харчування
Визначено особливості та проблемні питання соціального захисту військовослужбовців-учасників АТО в умовах загострення військово-політичної ситуації в країні. Оцінено рівень задоволення потреби в отриманні учасниками АТО пільг, компенсацій, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Охарактеризовано проблемні питання у реалізації державних гарантій соціального захисту учасників АТО у частині медичного, реабілітаційного, житлового, освітнього, трудового, інфраструктурного характеру, власності на землю. Запропоновано заходи щодо зниження або запобігання негативного впливу соціальних ризиків на військовослужбовців, які через особливості своєї службової діяльності не мають іншого джерела отримання гідних умов для існування. Показано місце і роль різних суб’єктів соціальної відповідальності у військовому середовищі в системі соціального захисту військовослужбовців.
соціальний захист, військовослужбовці, АТО, державні гарантії, соціальна відповідальність
УКР 
ENG
УДК ; JEL