Надано характеристику тенденціям розвитку соціальної сфери та забезпечення соціальної безпеки України. Визначено головні загрози функціонування соціальної сфери та формування системи соціальної безпеки в Україні. Ідентифіковано проблемні аспекти конвергенції соціальної безпеки України та ЄС. Сформовано базис стратегії зміцнення соціальної безпеки України. Обґрунтовано стратегічні пріоритети, інструменти та засоби державної політики конвергенції системи соціальної безпеки України та ЄС.
соціальна безпека, соціальна сфера, соціальний розвиток, конвергенція, Україна, ЄС, стратегія
Доведено, що масштаби тіньової економіки в грошово-кредитній сфері України є значними і це посилює загрози фінансової безпеки держави через недостатнє наповнення і нераціональне використання коштів бюджетів всіх рівнів, критичне зростання внутрішнього і зовнішнього державного боргу, нестабільність функціонування банківських інституцій, їх банкрутства разом із втратою фінансового ресурсу суб’єктів господарювання і населення, «втечу» капіталів, формування системи квазістрахування, оперування валютними спекуляціями, що свідчить про широту і всеохопливість проникнення тінізації практично у всі складові фінансової безпеки держави. Визначені такі ключові чинники тінізації грошово-кредитної сфери в Україні, як нелегальна конвертація грошових коштів, незаконна емісія цінних паперів банків, розкрадання безготівкової грошової маси і бюджетних коштів шляхом фальсифікації даних щодо фінансово-господарської діяльності підприємств, заставного майна, застосування механізму фіктивного банкрутства та ін. Обґрунтовано, що ці чинники призводять до втрати дієвості грошово-кредитної політики через значний обсяг грошової маси, що не підпадає під регулювання, а також дієвості фіскальних інструментів, зменшення податкових надходжень до бюджету, відпливу капіталу та дестабілізації валютної системи, погіршення інвестиційного клімату та зниження можливостей щодо обслуговування зовнішнього боргу.
фінансова безпека держави, грошово-кредитна політика, детінізація
У статті представлено сучасні тенденції розвитку бізнесу на принципах Industry 4.0, виокремлено основні виклики та можливості для нових інноваційних форм просторової організації бізнесу. Обґрунтована безумовність підключення індустріальних форм просторової організації бізнесу до процесів новітньої індустріалізації, підтверджена практичною безповоротністю технологічного прориву людства. Зазначені основні тренди динаміки зростання цифрового потенціалу суспільства. Наведені основні характеристики внеску промислового Інтернету у світову економіку та особливості його поширення у Україні. Наголошено на необхідності ініціювання створення на національному та локальних рівнях платформ співпраці інноваторів, науки, освіти, влади, громадськості та інноваційних форм просторової організації бізнесу.
бізнес, інновація, підприємництво, виробничі процеси, просторові форми бізнесу
У статті проаналізовано нормативно-правове забезпечення соціального захисту мобільних громадян України за кордоном. Акцентовано увагу на принципі добровільності при соціальному захисті мігрантів, виходячи з положень Закону України «Про зовнішню трудову міграцію». Виявлено проблеми і виклики зростаючих трудоміграційних процесів для вітчизняної системи соціального захисту населення. Розкрито особливості пенсійного забезпечення громадян України, які працюють або мали досвід працевлаштування за кордоном. Представлено законодавчі і практичні протиріччя пенсійного забезпечення українських трудових мігрантів. Обґрунтовано пріоритети вдосконалення пенсійного забезпечення мобільних громадян України з особливою значущістю укладання та практичної реалізації угод про взаємне працевлаштування, соціальний захист і пенсійне забезпечення.
соціальний захист, пенсійне забезпечення, мобільні громадяни, трудова міграція, добровільність, пенсійний вік, страховий стаж, міжнародні угоди
Розглянуто передумови формування багатоцільового моніторингу індикаторів наслідків вимушеної міграції в умовах мілітарних загроз розвитку України. Висвітлено особливості реалізації такого моніторингу на прикладі соціологічного обстеження проблем інтеграції внутрішньо переміщених осіб через вибрані критерії мінімізації ризикогенності: забезпечення зайнятості, гідних побутових умов, соціальної захищеності, соціокультурної облаштованості, нейтралізацію соціальної напруженості, стабілізацію соціально-психологічного стану. Виявлено специфічні риси поведінки внутрішніх мігрантів, різний міграційний досвід, ставлення до світоглядних та базових соціогуманістичних референтів, відмінності соціокультурних орієнтацій, полярність поглядів на майбутнє, найбільш гострі соціально-захисні потреби. Діагностовані індикатори дають право стверджувати про особливості налаштування моніторингу в заданих дослідницьких фокусах. Результати обстеження можуть послужити аналітичним матеріалом для обґрунтування рекомендацій при розробці соціальних програм підтримки внутрішньо переміщених осіб на регіональному рівні.
моніторинг, наслідки вимушеної міграції, ризикогенність, міграційні ризики, внутрішньо переміщені особи, соціальна захищеність мігрантів
Досліджено розвиток енергетичного сектору економіки Західного регіону України. Визначено пріоритетні напрями створення нових робочих місць у зв’язку з впровадженням стратегії енергоефективності.
енергетика, Західний регіон України, регіональний ринок праці, нові робочі місця
У статті досліджено основні тенденції розвитку відносин на глобальному та українському ринках праці в умовах трансформації суспільства. Звернено увагу на поширення нетрадиційних форм зайнятості, поглиблення структурних зрушень на ринках праці, зростання чисельності «прекаріату» як окремого соціального класу, підвищення вимог до якості людського капіталу та потреби інвестування в його розвиток. Вивчено особливості управління людськими ресурсами під впливом інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та діджитал-інструментів. Підкреслено роль індустрії IКT як драйвера сучасної економіки і каталізатора трансформаційних процесів на ринку праці. У цьому контексті проаналізовано динаміку і структуру розвитку вітчизняного сектору ІКТ у професійно-гендерному вимірі, а також оцінено рівень оплати праці в галузі. Представлено рекомендації щодо формування державної політики зайнятості та регулювання ринку праці в Україні із врахуванням викликів інформаційного суспільства.
УКР 
ENG
УДК [338.46:378]:332.1(477); JEL H52, I21, I22, I25, I28