кандидат соціологічних наук (2012, спеціальність – спеціальні та галузеві соціології, установа: Харківський національний університет внутрішніх справ, науковий керівник доктор соціальних наук, професор Пачковський Юрій Франкович, тема: «Особливості споживчої поведінки в сучасному домогосподарстві: соціологічний вимір»).
Досвід роботи:
здобувач кафедри економіки підприємства Львівського національного університету імені Івана Франка (2009?), молодший науковий співробітник (06.2015) відділу розвитку територіальних громад і транскордонного співробітництва (до 01.04.2014 відділу прогнозування та розвитку сільських територій), науковий співробітник (02.2019), старший науковий співробітник (06.2020) сектору транскордонного співробітництва ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» (до 2014 р. — Інституту регіональних досліджень НАН України).
У виданні наведено результати соціологічного опитування мешканців Заболотцівської, Кам’янка-Бузької та Підберізцівської територіальних громад Львівської області, проведеного працівниками ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» у липні-вересні 2021 р. Всього в опитуванні взяли участь 474 жителі територіальних громад. Опитування проводилося з метою оцінки зрушень в контексті формування і розвитку центро-периферійних взаємодій у територіальних громадах в умовах децентралізації, виявлення проблем і ризиків, які сповільнюють та стають на заваді активному соціально-економічному розвитку громад та формуванню у них комфортного соціально-психологічного клімату. Для представників органів державної та місцевої влади, науковців, представників громадських організацій та інших осіб, зацікавлених у проблематиці розвитку центро-периферійних взаємодій в умовах адміністративно-фінансової децентралізації.
Ключові слова: центро-периферійні взаємодії, територіальні громади, Львівська область, соціологічна оцінка
На сьогодні у нормативних документах різного рівня та видів (міжнародних угодах, спільних транскордонних стратегіях, стратегічних та програмних документах, містобудівній документації тощо) задекларовано необхідність відкриття 18 нових пунктів пропуску через державний кордон у Закарпатській області. Виходячи з базових функцій пунктів пропуску та сучасних вимог щодо їх відкриття та облаштування у науково-аналітичній доповіді запропоновано методику оцінки пріоритетності відкриття пунктів пропуску на основі розрахунку їх інтегрального індексу. Наведено загальну характеристику розвитку українсько-польського, українсько-словацького, українсько-угорського та українсько-румунського прикордоння. Особлива увага приділена аналізу особливостей функціонування великих промислових вузлів, індустріальних парків, логістичних центрів, розвитку регіональних та міжнародних аеропортів, розвитку туристичного ринку тощо. Наведено основні параметри перспективних пунктів пропуску через державний кордон у Закарпатській області. Окреслено перспективи розбудови мережі пунктів пропуску через державний кордон у Закарпатській області. Для представників органів державної та місцевої влади, науковців та інших осіб, зацікавлених у проблематиці розвитку прикордонної інфраструктури в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів. Авторський колектив: О. П. Демедюк, А. Р. Дуб, С. О. Іщук, Я. Я. Калат, І. М. Кирик, О. М. Луцків, А. О. Максименко, Х. М. Притула, Л. Й. Созанський, І. З. Сторонянська, С. Л. Шульц.
Ключові слова: оцінка перспектив, мережа пунктів пропуску через державний кордон, Закарпатська область
У науково-аналітичній доповіді здійснено ідентифікацію рівнів центро-периферійної взаємодії у регіоні, на основі чого представлено теоретико-методичні підходи та результати оцінювання їх розвитку в умовах децентралізації. На основі розробленої методики здійснено аналітичне дослідження взаємодії центру та периферії на трьох рівнях: обласний центр – територія області; міста обласного значення – зони їхнього впливу; центр об’єднаної територіальної громади – територія об’єднаної територіальної громади. Виявлено тенденції та закономірності, проаналізовано основні проблеми центро-периферійних взаємодій у регіоні на різних рівнях. Для представників органів влади та місцевого самоврядування, науковців, дослідників проблем реформування місцевого самоврядування в Україні.
Ключові слова: центро-периферійні взаємодії, регіон, децентралізація, ідентифікація, оцінювання, методичні підходи
Досліджено загальнонаціональні та регіональні тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Проаналізовано розподіл пасажиро- та вантажопотоків через існуючі пункти пропуску по всій ділянці державного кордону у Закарпатській області. Вивчено особливості функціонування пунктів пропуску на українсько-словацькій, українсько-угорській та українсько-румунській ділянках державного кордону. Здійснено експертно-розрахункову оцінку функціонування та розвитку мережі пунктів пропуску через державний кордон у Закарпатській області. Для представників органів державної та місцевої влади, науковців та інших осіб, зацікавлених у проблематиці розвитку прикордонної інфраструктури в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів. Авторський колектив: О. П. Демедюк, А. Р. Дуб, С. О. Іщук, Я. Я. Калат, І. М. Кирик, О. М. Луцків, А. О. Максименко, Х. М. Притула, Л. Й. Созанський, І. З. Сторонянська, С. Л. Шульц.
Ключові слова: оцінка функціонування, мережа пунктів пропуску через державний кордон, Закарпатська область
У виданні представлено результати соціологічного дослідження серед представників органів місцевого самоврядування ОТГ Карпатського регіону та областях Центральної України (утворених впродовж 2015-2017 рр). Мета опитування полягала в оцінці результативності першого етапу адміністративно-фінансової децентралізації на базовому рівні та виявленні проблем функціонування ОТГ. Дослідження дало змогу оцінити стан інформаційно-документального забезпечення функціонування громад; виявити шляхи організації надання соціальних та адміністративних послуг, створення спеціалізованих служб в об’єднаних громадах. Окрім того, представлено оцінку стану об’єктів інфраструктури до об’єднання та охарактеризовано зміни, які відбулися після об’єднання громад. Окреслено інструменти для розвитку, які використали ОТГ з моменту утворення. Проаналізовано заходи здійснені у напрямі активізації зайнятості місцевого населення та підприємницької діяльності в межах утворених громад. Охарактеризовано інструменти громадської участі в ОТГ та форми міжмуніципального співробітництва. Для представників органів влади та місцевого самоврядування, науковців, дослідників проблем реформування місцевого самоврядування в Україні.
Ключові слова: територіальний розвиток, регіональна політика, регіональні економічні тренди, детермінанти регіональної політики
У виданні представлено результати соціологічного дослідження, проведеного у листопаді 2018 р. серед представників органів місцевого самоврядування ОТГ Карпатського регіону (утворених протягом 2015-2017 рр.). Мета опитування полягала в оцінці результативності першого етапу адміністративно-фінансової децентралізації на базовому рівні та виявленні проблем функціонування ОТГ. Реалізоване дослідження дало змогу: оцінити стан інформаційно-документального забезпечення функціонування громад; виявити шляхи організації надання соціальних та адміністративних послуг, створення спеціалізованих служб в об’єднаних громадах. Окрім того, представлено оцінку стану об’єктів інфраструктури до об’єднання та охарактеризовано зміни, які відбулися після об’єднання громад. Окреслено інструменти для розвитку, які використали ОТГ з моменту утворення. Проаналізовано заходи, здійснені у напрямі активізації зайнятості місцевого населення та підприємницької діяльності в межах утворених громад. Охарактеризовано інструменти громадської участі в ОТГ та форми міжмуніципального співробітництва. Для представників органів влади та місцевого самоврядування, науковців, дослідників проблем реформування місцевого самоврядування в Україні.
Ключові слова: об’єднані територіальні громади, Карпатський регіон, соціологічна оцінка
Наукове видання підготовлене за результатами співпраці українських та румунських учених у межах Двостороннього дослідницького проекту: «Регіональна політика ЄС та країн Східного Партнерства – досвід для сільських територій Румунії та України». Дослідження присвячене вивченню актуальних питань соціально-економічного розвитку сільських територій українсько-румунського транскордонного регіону в контексті активізації міжнародного співробітництва в межах єврорегіону «Верхній Прут». Проаналізовано стан, сучасні тенденції та ідентифіковано проблеми розвитку демографічних процесів, соціально-культурної сфери та економічної діяльності на сільських територіях українсько-румунського прикордоння (Чернівецької області України та повітів Румунії Ботошань і Сучава). Особливу увагу приділено вивченню перспектив диверсифікації напрямів економічної діяльності на сільських територіях з врахуванням особливостей їхнього людського, економічного, сільськогосподарського та соціально-культурного потенціалу. Видання містить матрицю SWOT-аналізу українсько-румунського транскордонного регіону, а також коментарі та висновки щодо наявних і перспективних напрямів політики розвитку досліджуваних сільських територій Румунії та України. Для науковців, викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів аграрного та управлінського профілів, а також працівників органів державної влади та місцевого самоврядування. Авторський колектив: А.О. Максименко, Я.Я. Калат, І.М. Куліш, Х.М. Притула, Ю.О. Цибульська, Н.А. Цимбаліста, О.Б. Цісінська, С. Букур, Д.М. Войцілас, Е. Росу, М. Русу, М.-М. Тудор, В. Флоріан, Л. Чітеа, М. Чітеа.
Ключові слова: сільські території, українсько-румунське прикордоння, соціально-економічний розвиток
Проаналізовано різні підходи до дослідження глобальних ланцюгів доданої вартості. Наголошено, що ця тема має міждисциплінарний характер. Наведено типи управління ланцюгами вартості. Виділено різні аспекти дослідження процесів модернізації у ланцюгу доданої вартості. Зазначено, що для країн, які розвиваються, актуальним є питання бар’єрів входження у глобальні ланцюги доданої вартості. Зокрема, серед чинників впливу на конкурентоспроможність країн, що розвиваються, у глобальних ланцюгах вартості виділено: виробничі потужності; інфраструктуру та послуги; бізнес-середовище; торговельну та інвестиційну політику; інституціоналізацію середовища. Зроблено висновок, що вибір конкретного підходу до аналізу глобальних ланцюгів вартості повинен обумовлюватися темою дослідження та відповідно до неї використовувати певні джерела інформації (наприклад: звіти підприємств, статистичні таблиці «витрати-випуск», інтерв’ю з підприємцями, бізнес-асоціаціями та державними службовцями тощо).
глобальні ланцюги доданої вартості, методологія, управління, модернізація
Максименко А. О. Погляд фермерів на перспективи розвитку фермерських господарств в Україні: соціологічний аспект / А. О. Максименко // Український соціум. - 2014. - №3. - С. 43-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Usoc_2014_3_7
Розглянуто фермерство як прогресивну підприємницьку діяльність в агросфері. Наголошено на ряді переваг, що вигідно відрізняють фермерське господарство від інших форм сільськогосподарських підприємств. Представлено результати експертного опитування фермерів (N = 102), проведеного під час агропромислової виставки "Агро-2011" у м. Київ. Охарактеризовано чинники, які сприяють успішності фермерської справи; перешкоди, що гальмують розвиток фермерського господарювання в Україні. Оцінено перспективи розвитку фермерських господарств і окреслено заходи, які слід зробити на рівні держави для стимулювання розвитку фермерства в Україні.
УКР 
ENG
annusja@gmail.com
УДК 332:338.49:338.47:339.9:061.1EU(477.8); JEL R40, R92, F17
