02.11.1952 р. в с. Рогинці Роменського району Сумської області.
Освіта:
Львівський державний університет імені Івана Франка (1974, з відзнакою, економічний факультет – назва); аспірантура – Український НДІ торгівлі і громадського харчування (1986-1989).
Здобутки:
кандидат економічних наук (1989, тема: «Зовнішньоекономічна інтеграція регіонально-галузевих комплексів»); доктор економічних наук (2000, спеціальність – XXX, установа: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, тема: «Зовнішньоекономічна інтеграція регіонально-галузевих комплексів як напрям системної трансформації економіки»); професор.
Досвід роботи:
інженер-математик (1974) Мінського виробничого взуттєвого об'єднання «Промінь»; інженер-програміст (1977) кафедри механізованої обробки економічної інформації Львівського торгово-економічного інституту; аспірант (1986-1989) Українського НДІ торгівлі і громадського харчування; асистент (1990), доцент (1993) кафедри маркетингу Укоопспілки, декан (1995-2000), факультету міжнародних економічних відносин, завідувач (2000) кафедри міжнародних економічних відносин, проректор з міжнародних зв'язків (2004) Львівської комерційної академії; старший науковий співробітник (1994-1995) Національного інституту стратегічних досліджень при РНБО України, директор (2004-2007, за сумісництвом), головний науковий співробітник (2008) Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у Львові; проректор з міжнародних зв’язків та стратегічного розвитку (-2013) Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій; провідний науковий співробітник (01.2019) відділу регіональної економічної політики ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України».
Наукова доповідь має на меті поглибити наукові засади та дослідити практичний інструментарій смарт-стратегування регіонального розвитку в країнах ЄС, окреслити потенційні напрямки імплементації кращих зразків європейської практики в українських реаліях. В цьому контексті авторами вивчено існуючі методологічні підходи до обґрунтування пріоритетних напрямків смарт-спеціалізації регіонів, з’ясовано їх позитиви та недоліки, запропоновано адаптовану до вітчизняних умов методологію вибору потенційних сфер смарт-спеціалізації у регіонах України, розглянуто організаційно-економічні та фінансові механізми стимулювання розвитку обраних сфер смарт-спеціалізації регіонів ЄС. Здійснено оцінювання ефективності регіональної політики ЄС в контексті реалізації стратегій смарт-спеціалізації, а також з’ясовано напрямки трансформацій економіки регіонів країн-членів ЄС під дією смарт орієнтованих стратегій з акцентом на ролі креативних та інформаційно-знаннєвих чинників. Для представників органів влади та місцевого самоврядування, науковців, дослідників проблем регіонального розвитку на засадах смарт-спеціалізації. Авторський колектив: Т. Г. Васильців, Г. В. Возняк, О. П. Демедюк, А. Р. Дуб, С. О. Іщук, О. О. Левицька, І. В. Лещух, О. М. Луцків, М. І. Мельник, А. І. Мокій, Х. М. Притула, Л. Й. Созанський, І. З. Сторонянська, С. Л. Шульц, С. Д. Щеглюк, Р.Є. Яремчук.
Ключові слова: територіальний розвиток, регіональна політика, стратегування, регіональний розвиток, смарт-спеціалізація
За результатами аналізу терміна «соціальна безпека територіальної громади» констатовано, що на сьогодні немає його нормативного визначення, а науковці застосовують різні визначення для окреслення цього поняття. Соціальну безпеку територіальної громади авторами окреслено як такий її стан, за якого забезпечується захищеність життєво важливих інтересів територіальної громади, зокрема ресурсне (включно з людськими ресурсами) та інституційне самовідтворення, яке забезпечує її ефективну життєдіяльність і сталий розвиток. Встановлено, що соціальна безпека територіальних громад визначена ООН як важлива складова забезпечення безпеки людини. Інституціональний базис соціальної безпеки територіальних громад визначено Міжнародним пактом про соціальні економічні та культурні права, Європейською соціальною хартією, Конституцією України, відповідними внутрішніми соціальними стандартами, статутами територіальних громад. На сьогодні на мезорівні сформовані системи соціальної безпеки, орієнтовані значною мірою на гарантування визначеного рівня якості життя, втім які не ураховують поведінкову складову територіальної громади як соціальної системи, пріоритети сталого розвитку, а тому такі системи потребують додаткового вивчення та удосконалення. Конкретизовано критерії соціальної безпеки територіальної громади, враховуючи цілі її розвитку, які полягають у встановленні відповідних нормативних індикаторів їх виміру та механізмів і засобів досягнення. Рекомендовано ураховувати критерії соціальної безпеки територіальних громад у державній регіональній політиці.
соціальна безпека територіальної громади, ресурси, регіональна політика, національна безпека, критерії
Визначені недоліки, причини і перешкоди та обґрунтовано пріоритетні напрями підвищення ефективності використання інфраструктурного потенціалу розвитку прикордонних територій Львівської області.
прикордонні території Львівської області, потенціал розвитку інфраструктурного потенціалу, досвід розвинених сусідніх країн
Розкриваються причини депресивного стану регіонів та територій. Проаналізовано основні існуючі в літературі підходи та визначення депресивності та вказано на їх обмеженість: цей економічний феномен розглядається як існуючий майже виключно в сільській місцевості та безпосередньо пов’язаний з аграрним сектором економіки. Запропоновано нову класифікацію мобільності як фактора гнучкості та ступеню адаптивності, і доведено, що регіон з високим рівнем мобільності, це регіон, добре інтегрований в економічний простір, що забезпечує високій рівень економічної безпеки.
антидепресивна компонента, депресивність, економічна безпека, мобільність, регіональна політика
Проаналізовано зміст, специфіку та критерії депресивності субрегіонів, малих міст і сільських поселень. Досліджено динаміку зміни депресивності деяких західних і східних областей України. Запропоновано інноваційний шлях розвитку депресивних територій на основі формування відповідної інноваційної інфраструктури та конкретного інструментарію.