Львівська комерційна академія (2003, спеціальність – фінанси).
Здобутки:
кандидат економічних наук (2011, спеціальність – гроші, фінанси і кредит, установа: Європейський університет, науковий керівник кандидат економічних наук, доцент Оліярник Володимир Васильович, тема: «Фінансове регулювання формування і використання капіталу будівельних підприємств»); старший дослідник (02.2022); доктор економічних наук (2024, спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка, установа: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», тема: «Імперативи розвитку промисловості регіонів України в умовах економічної глобалізації»).
Досвід роботи:
викладач (2002), старший викладач (2007); доцент (2012) кафедри економіки і підприємництва Львівської філії Європейського університету; старший науковий співробітник (2016) відділу проблем реального сектору економіки регіонів (до 01.02.2019 відділу розвитку виробничої сфери регіону та інвестицій) ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»; член редколегії збірника наукових праць "Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України".
Окреслено ключові тенденції розвитку основних видів економічної діяльності в Україні на підставі аналізу динаміки індексів промисловості й сільського господарства упродовж 2012-2018 р Побудовано регіональні структури реалізованої промислової (у розрізі видів промислової діяльності) і сільськогосподарської (у розрізі продукції рослинництва й тваринництва) продукції. Визначено рівень та особливості «промислової» та «аграрної» спеціалізації регіонів за показником внеску промисловості й сільського господарства у ВДВ. Обґрунтовано потенційні ризики для економіки експортоорієнтованих регіонів на підставі діагностики прогнозних трендів світових цін на сировинні товари.
Проведено порівняльну міжрегіональну і транскордонну оцінку соціально-економічного розвитку Закарпатської області. Результати дослідження базуються на аналізі рівня і динаміки таких ключових показників економічного і соціального розвитку регіону, як ВРП у розрахунку на одну особу, рівень зайнятості, рівень безробіття, середньомісячна заробітна плата та ін. За підсумками проведених міжрегіональних порівнянь виявлено невисокий рівень ефективності економіки, але позитивну динаміку окремих показників ринку праці Закарпатської області. Зокрема, з-поміж регіонів України у 2013-2017 рр. область займала 22-ге місце за обсягом ВРП на одну особу і 19-те – за рівнем зайнятості населення. Водночас за рівнем безробіття вона піднялась з 15-го місця у 2013 р. до 10-го у 2018 р., а середньомісячною заробітною платою – з 20-го до 7-го. Транскордонні порівняння показали суттєве відставання Закарпатської області від сусідніх регіонів Польщі, Словаччини, Румунії та Угорщини за значеннями усіх аналізованих показників. Окрім того, визначено регіональну особливість – Закарпатська область і прикордонні регіони, з якими вона межує, суттєво поступаються країнам, до яких вони належать, за рівнем соціально-економічного розвитку.
Окреслено ключові тенденції розвитку торгівлі в регіонах України на підставі аналізу динаміки індексу фізичного обсягу роздрібного товарообороту упродовж 2012-2017 рр. Оцінено структурні зміни у роздрібному товарообороті у розрізі продовольчих і непродовольчих товарів. Побудовано регіональну структуру роздрібного товарообороту (за його обсягами у вартісному виразі) та визначено вагомість торгівлі у ВДВ. Розраховано частку імпорту в роздрібному товарообороті регіонів України.
індекс фізичного обсягу роздрібного товарообороту, структура, продовольчі і непродовольчі товари, торгівля, частка імпорту у роздрібному товарообороті
Високий рівень залежності національної економіки від імпорту, зокрема продукції переробної промисловості, зумовлює необхідність розвитку імпортозаміщувальних виробництв. Метою статті є аналітичне обґрунтування напрямів імпортозаміщення в Україні на основі результатів оцінювання залежності економіки від імпорту промислової продукції в сегменті кінцевого споживання (у розрізі виробництв переробної промисловості). Виявлено високий рівень (>45%) залежності українського споживчого ринку від імпорту промислових товарів. Найвища імпортозалежність у кінцевому споживанні була характерна для товарів високо – і середньо-високотехнологічних виробництв (81,08% і 73,62% відповідно), а потреба у споживчих товарах двох виробництв (комп’ютерів і автотранспортних засобів), що відносяться до цих груп, на понад 90% забезпечувалась імпортом. Критично високою (>80%) була імпортозалежність від товарів кінцевого споживання і деяких середньо – і низькотехнологічних виробництв (виробництва гумових і пластикових виробів; текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри та інших матеріалів; виробництва меблів, іншої продукції). Результати оцінювання імпортозалежності стали аналітичним підґрунтям для визначення перспективних напрямів імпортозаміщення в Україні.
імпортозалежність, імпортозаміщення, кінцеве споживання, промислова продукція, виробництва переробної промисловості
УКР 
ENG
lubomir4370@gmail.com
УДК 332.146:330.341.1; JEL R13, R58