Львівська комерційна академія (2003, спеціальність – фінанси).
Здобутки:
кандидат економічних наук (2011, спеціальність – гроші, фінанси і кредит, установа: Європейський університет, науковий керівник кандидат економічних наук, доцент Оліярник Володимир Васильович, тема: «Фінансове регулювання формування і використання капіталу будівельних підприємств»); старший дослідник (02.2022); доктор економічних наук (2024, спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка, установа: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», тема: «Імперативи розвитку промисловості регіонів України в умовах економічної глобалізації»).
Досвід роботи:
викладач (2002), старший викладач (2007); доцент (2012) кафедри економіки і підприємництва Львівської філії Європейського університету; старший науковий співробітник (2016) відділу проблем реального сектору економіки регіонів (до 01.02.2019 відділу розвитку виробничої сфери регіону та інвестицій) ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»; член редколегії збірника наукових праць "Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України".
У статті проаналізовано зміни у спеціалізації будівництва регіонів України у 2012-2017 роках і обсягах будівельної продукції. Зміни у спеціалізації будівельного сектора економіки регіонів досліджено за допомогою аналізу структури будівельної продукції регіонів та регіональної структури будівництва України. Тенденції розвитку будівельного сектора економіки регіонів України досліджено за допомогою аналізу індексів будівельної продукції загалом і у розрізі основних видів будівельної продукції. Аналіз індексів будівельної продукції показав стрімке зростання будівництва в Україні загалом та переважній більшості її регіонів у 2016 і 2017 роках. У результаті проведено дослідження зроблено висновок, що виклики 2012-2015 років спричинили негативний вплив на функціонування будівельного сектора регіонів України. Однак, покращення макроекономічного і інвестиційного клімату в країні, а також ефективна реалізація регіональних програм розвитку у 2016-2017 роках сприяли стрімкому зростанню будівництва у більшості областей і підвищенню його диверсифікованості за спеціалізацією і за регіональною структурою.
будівництво, індекс будівельної продукції, будівлі, інженерні споруди, структура
Виявлення сильних і слабких сторін української і польської промисловості здійснено шляхом розрахунку системи показників ефективності і активності промислової діяльності, та підсумовуючого інтегрального індексу конкурентних переваг. Результати аналізу значень інтегрального індексу конкурентних переваг промислових секторів економіки України і Польщі за 2011-2016 роки виявили переважання польської промисловості в усі роки аналізованого періоду. Найвагоміші конкурентні переваги промисловості Польщі виявлено за показниками економічної ефективності (рентабельність операційної діяльності, активів і обороту), ресурсної ефективності (продуктивність праці) і інноваційної активності (частка підприємств, що впроваджували інновації у загальній кількості промислових підприємств, частка реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції і частка витрат на інновації в загальному обсязі капітальних інвестицій). Причиною збитковості обороту і, водночас, активів вітчизняної промисловості є надмірний обсяг інших (не пов’язаних із основною діяльністю) витрат. З огляду на непрозорий зміст переважної більшості статей цих витрат (а надто «інших»), є необхідність їх деталізації у фінансових звітах підприємств із метою посиленого контролю з боку Державної фіскальної служби України за ними. Для підвищення інноваційності промислового сектора національної економіки необхідно, з одного боку, покращити макроекономічні умови функціонування суб'єктів промислової діяльності в Україні у напрямку сприяння розширенню внутрішнього попиту на вітчизняну промислову продукцію і збільшенню її пропозиції, а також удосконалення системи управління якістю промислової продукції та прискорення міжнародної сертифікації підприємств, а з іншого – підвищити ефективність капіталовкладень та рівень упровадження інновацій у виробництво. Також необхідна поступова переорієнтація інвестиційних потоків у розвиток високо¬технологічних виробництв, зокрема шляхом податкового та митного стимулювання вітчизняних інвесторів і державного гарантування захисту іноземних. Дієвим інструментом податкового стимулювання може стати зниження ставки податку на прибуток (або податкові канікули) для виробників високотехнологічних товарів при одночасному підвищенні цієї ставки для виробників сировинних товарів.
Проведено прогнозування динаміки товарного експорту і імпорту в Україні до 2020 року. Прогноз здійснено за допомогою інструментів кореляційного-регресійного аналізу на основі визначених НБУ цільових значень інфляції. У результаті кореляційного аналізу виявлено тісний взаємозв’язок між показником інфляції і темпами приросту/зниження товарного експорту, імпорту та капітальних інвестицій у переробну промисловість.
Созанський Л. Й. Теоретичні аспекти сутності капіталу підприємств / Л. Й. Созанський // Науковий вісник НЛТУ України. – 2005. – Вип. 15.2. – С. 273-278.