просторовий розвиток та організація економіки територіально-суспільних систем різних ієрархічних рівнів (громад, міст, районів, регіонів) в контексті їх інтеграції в світовий економічний простір:
дослідження ринкових інститутів та чинників просторової організації суспільства та економіки (в т.ч. бізнесу), просторових та структурно-функціональних трансформацій і дисбалансів економіки регіонів;
науково-методичне обґрунтування вибору та розміщення оптимальних форм просторової організації бізнесу, просторове проектування об’єктів інвестиційної та інноваційної інфраструктури;
обґрунтування пріоритетних напрямів і механізмів просторового розвитку та регулювання просторової організації економіки територіально-суспільними системами різних ієрархічних рівнів, розробка науково-практичних рекомендацій щодо стимулювання (підтримки) розвитку перспективних форм просторової організації бізнесу, розробка стратегій (програм, дорожніх карт) науково-технологічного, інноваційного і соціально-економічного розвитку на державному, регіональному, галузевому та локальному рівнях;
підприємницький потенціал та формування сприятливого ділового (в т.ч. інвестиційного) клімату на національному і регіональному рівнях:
комплексна аналітична підтримка процесів розвитку підприємництва, конкурентного позиціонування регіонів з врахуванням сучасних викликів суспільно-економічного розвитку;
дослідження перспектив розвитку соціального підприємництва і партнерства, соціально відповідального бізнесу;
обґрунтування механізмів формування сприятливого бізнес-середовища, підвищення капіталізації територій, внутрірегіонального та зовнішньоекономічного інтеграційного потенціалу бізнесу та регіонів (територій), територіальний маркетинг;
проблеми функціонування міст та сучасні тенденції розвитку урбаністичних процесів:
дослідження особливостей формування агломерацій, метрополійних регіонів та метрополійних мереж, обґрунтування підходів управління їх просторовим розвитком;
дослідження центро-периферійних взаємодій, впливу метрополізаційних та агломераційних процесів на якість життя населення територіально-суспільних систем;
обґрунтування пріоритетних напрямів та механізмів реалізації метрополійної політики; форсайт-дослідження в сфері розвитку «розумних міст».
Означено особливості функціонування територіальної організації системи освіти (дошкільної та шкільної зокрема) (ТО ДШО). Визначено, що дослідження територіальної організації системи освіти обумовлено необхідністю визначити рівень забезпечення доступними та якісними освітніми послугами незалежно від місця проживання. Зазначено, що трансформаційні процеси, які відбуваються у територіальній організації дошкільної та шкільної освіти, потребують пошуку консенсусних рішень при пошуку шляхів її удосконалення та забезпеченні рівного доступу до якісної освіти. Визначено, що основним критерієм удосконалення територіальної організації дошкільної та шкільної освіти має стати рівний доступ до якісної освіти, що в умовах сучасних реформ покладає додаткову відповідальність на місцеві органи управління. Запропоновано розвиток ТО ДШО на змішаних засадах, з поєднанням функціонування розсіяної мережі закладів початкового рівня освіти та концентрації надання освітніх послуг на вищих освітніх щаблях. Визначено основні заходи, що сприятимуть удосконаленню функціонування територіальної організації дошкільної та шкільної освіти.
територіальна організація, система освіти, опорний заклад, реформа освіти, рівний доступ до якісної освіти
Визначено суть поняття «структура економіки міста» як складової частини організації економіки міста як системи. Окреслено види структур економіки міста за основними характеристиками, серед яких виділено діяльнісно-видову (за видами економічної діяльності), просторову, секторальну, функціональну, технологічну, управлінську, відтворювальну, зовнішньо-економічну, соціальну, компонентну. Обґрунтовано основні методичні підходи до оцінювання трансформації діяльнісно-видової, секторальної та просторової структури економіки міста: системний, еволюційний, діалектичний, діяльнісний, міждисциплінарний. Встановлено, що діяльнісно-видову структуру міста складно повною мірою оцінити через брак статистичної інформації та акцент уваги у наявних методиках на промисловому секторі економіки. До кожного методичного підходу визначено ефективні методи оцінювання, які поділено на кількісні, якісні та комплексні. На основі зарубіжного досвіду визначено головні риси перспективної діяльнісно-видової структури міста. Доведено на прикладі зарубіжних досліджень неможливість існування еталонної структури економіки міста, а також домінування певної характеристики нової структури, яка залежить від стратегічних цілей та ресурсних можливостей розвитку.
структура економіки міста, структурна трансформація, методичний підхід, діяльнісно-видова структура економіки, просторова структура економіки, прогресивна структура економіки
Проаналізовано просторову концентрацію найбільших агрохолдингових компаній України за розміром земельного банку та продуктивність сільськогосподарського виробництва великих агропідприємств у регіонах України, здійснено рейтингування регіонів за обсягами сільськогосподарського виробництва. Розраховано значення інтегрального індексу розвитку сільського господарства для кожної з областей та проаналізовано взаємозалежність між продуктивністю сільськогосподарського виробництва великих аграрних підприємств і цим показником.
агрохолдингові компанії, соціально-економічний розвиток регіонів, земельний банк, продуктивність сільськогосподарського виробництва, інтегральний індекс розвитку сільського господарства
Проаналізовано сучасні тенденції транснаціоналізації ділової активності у великих містах України. Визначено чинники її активізації на сучасному етапі розвитку. Розкрито переваги та недоліки транснаціоналізації міських економік у контексті модернізації діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК). Розроблено пропозиції щодо механізмів регулювання діяльності іноземних і вітчизняних ТНК. Запропоновано підходи до впровадження інструментів регулювання транснаціоналізації економіки великих міст України, реалізація яких повинна сприяти покращенню бізнес-середовища, адаптації міської економіки до особливостей глобальної економіки та підвищенню його інвестиційної привабливості.
транснаціоналізація, глобалізація, глокалізація, великі міста, прямі іноземні інвестиції, транснаціональна корпорація, державне та міжнародне регулювання
Визначено соціально-економічну роль корпоративних торгових мереж у контексті модернізації сфери товарного обігу в Україні. Визначено, що мережева форма організації торгівлі є ефективним способом формування конкурентних переваг сучасних підприємств. Розглянуто три основні групи чинників, що впливають на формування та розвиток корпоративних торгових мереж: економічні, демографічні, містобудівні. Встановлено, що основні тенденції розвитку великих корпоративних торгових мереж на території України відповідають загальносвітовим тенденціям. Визначено найбільші торгові мережі України за часткою роздрібного товарообороту торгових підприємств, кількістю торгових об’єктів мережі та обсягу виторгу з квадратного метра торгової площі. Охарактеризовано вплив корпоративних торгових мереж на соціально-економічний розвиток регіону, що полягає у стимулюванні економічної, соціальної, креативної складової економіки. Встановлено, що особливо привабливими для розширення діяльності корпоративних торгових мереж є території великих міст. Визначено основні тенденції розвитку великих корпоративних мереж, що вказують на: певну стабілізацію економічної ситуації в Україні; якісний стан бізнес-клімату, який визначає прихід на українських ринок великих міжнародних рітейлерів; планування власного розвитку враховуючи економічні можливості населення (розвиток «private label» та локальних торгових мереж) тощо.
У статті проаналізовано основні тенденції розвитку та бюджетного забезпечення сфери дошкільної освіти в містах обласного значення Львівської області. Виокремлено ключові проблеми розвитку сфери дошкільної освіти в досліджуваних містах, зокрема, низька охоплюваність дітей ДНЗ; нестача ДНЗ та місць у них для навчання і виховання дітей; перевантаженість груп; відсутність конкуренції у сфері державної та комунальної дошкільної освіти. За допомогою економіко-математичного моделювання та коефіцієнтів чутливості вказано на безпосередній зв’язок між основними показниками розвитку досліджуваної сфери та обсягами і ефективністю бюджетного фінансування сфери дошкільної освіти. Названо пріоритетні шляхи підвищення ефективності бюджетного фінансування сфери дошкільної освіти з метою забезпечення зростання якості освітніх послуг.
місто обласного значення, місцевий бюджет, бюджет міста обласного значення, видатки бюджету, дошкільна освіта, фінансування дошкільної освіти, бюджетне забезпечення дошкільної освіти
У статті розглянуто особливості, основні переваги та загрози функціонування агрохолдингів в аграрному секторі національної економіки. Проаналізовано внутрішні фактори, що послаблюють діяльність великих інтегрованих агроформувань та здійснено оцінку результативності їх фінансово-господарської діяльності. Агрохолдингізація аграрного сектору національної економіки є її природною реакцією на процеси глобалізації та інтернаціоналізації бізнесу у світі. Діяльність агрохолдингових структур в Україні характеризується як значною кількістю переваг для аграрного ринку та економіки в цілому, так і несе в собі певні загрози та супроводжується низкою внутрішніх недоліків даної інтегрованої форми агробізнесу. Вважаємо, що за своїм потенціалом агрохолдинги суттєво випереджають традиційні форми організації підприємницьких структур і потенційно є більш спроможні впливати на соціально-економічний розвиток держави та її регіонів.
агрохолдинги, аграрний сектор національної економіки, результативність фінансово-господарської діяльності
У статті розкрито особливості функціонування форм просторової організації креативної індустрії на основі локалізації креативного потенціалу. Розкрито види та функції основних форм просторової організації креативної індустрії, які мають місце діяльності у вітчизняних регіонах. Обґрунтовано, що види просторової організації креативної індустрії можуть взаємодіяти між собою та взаємодоповнюватися в залежності від мети та пріоритетів їх створення. На основі зарубіжного та вітчизняного досвіду визначено ключові тенденції розвитку креативної індустрії та обґрунтовано шляхи підвищення ефективності функціонування перспективних форм її організації.
креативність, креативні індустрії, форми просторової організації креативної індустрії, креативні кластери, державна підтримка
УКР 
ENG
УДК 332.142.4:711.451:911.375; JEL O18, P25, R12