Просторовий розвиток та організація економіки територіально-суспільних систем різних рівнів (громад, міст, регіонів) в контексті їх суспільної віддачі, соціальної та економічної резільєнтності в умовах глобальних викликів і шоків.
Просторові та структурно-функціональні трансформації і дисбаланси соціально-економічного розвитку, капіталізація територій.
Підприємницький потенціал та формування сприятливого ділового (в т.ч. інвестиційного) клімату на національному, регіональному та локальному рівнях.
Регіональна та локальна політика, стратегічне проектування розвитку регіонів та територіальних громад, механізми забезпечення його ефективності.
Проблеми функціонування міських територіальних громад та сучасні тенденції розвитку урбаністичних процесів.
Науково-дослідні теми:
Visegrad+ Grants 2022 «Increasing the capacity of freight transportation infrastructure on EU-Ukraine border» (2022-2024 рр).
«Проведення процедури Стратегічної екологічної оцінки Стратегії розвитку Стрийської міської територіальної громади на період до 2027 року» (2022 р.).
«Структурно-функціональне й інституційне забезпечення регіональної системи управління відходами в умовах децентралізації» (2022 р.)
«Трансформація моделі просторового розвитку економіки України» (2022-2024 рр.).
«Глобалізаційні чинники та ризики ендогенного розвитку регіонів України» (2021-2023 рр.).
«Соціально-економічний аналіз для розробки проєктів стратегій розвитку територіальних громад Львівської області» (2021 р.).
Грант НАН України дослідницьким лабораторіям/групам молодих вчених НАН України для проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки «Розвиток центро-периферійних взаємодій в регіоні в умовах адміністративно-фінансової децентралізації» (2020-2021 рр.).
«Детінізація та використання потенціалу сектору комерційних послуг у забезпеченні соціально-економічного зростання регіонів України» (2020-2021 рр.).
«Методологічні засади smart-спеціалізації регіонів України» (2020-2021 рр.).
«Виокремлення проблемних територій та інструментарій стимулювання їх економічної активності» (2020-2021 рр.).
«Оцінка інноваційного потенціалу регіонів України в контексті формування стратегій смарт-спеціалізації» (2019-2020 рр.).
«Трансформація структури економіки міст Західного регіону України» (2019-2021 рр.).
«Розробка стратегії розвитку Львівської області на період до 2027 року та Плану заходів з реалізації у 2021-2023 роках Стратегії розвитку Львівської області на період до 2027 року» (2019 р.).
«Проєкт Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року та Плану заходів на 2021-2023 роки з її реалізації» (2019 р.).
Грант НАН України дослідницьким лабораторіям/групам молодих вчених НАН України для проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки «Зміцнення спроможності територіальних громад на основі ефективного ендогенного потенціалу» (2018-2019 рр.).
«Наукові засади формування моделі сталого ендогенного зростання регіонів України в умовах адміністративно-фінансової децентралізації» (2017-2019 рр.).
«Форми просторової організації бізнесу та механізми її регулювання» (2016-2018 рр.). «Оцінка перспектив розвитку метрополійних функцій обласних центрів Західного регіону України» (2013-2015 рр.).
«Оцінка сучасного стану та систематизація проблем соціально-економічного розвитку малих міст регіону (2011-2012 рр.).
«Просторовий вимір територіально-структурних процесів у регіоні» (2010-2011 рр.).
«Теоретичні основи регіональної політики».
«Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки».
«Моделі регіональної соціально-економічної політики: концептуальні підходи до формування та методи реалізації».
«Регіональні суспільні системи: організаційно-економічний механізм їх формування і розвитку в умовах соціально-орієнтованої ринкової економіки».
Інтелектуально-інноваційний розвиток регіону в умовах реалізації євроінтеграційної стратегії України».
Моделі адміністративно-територіального устрою України та можливі соціально-економічні наслідки їх реалізації».
«Трансформація територіально-галузевої структури господарського комплексу Карпатського регіону».
Розглянуто інструменти стимулювання створення міських об’єднаних територіальних громад (ОТГ) на базі міст обласного значення: фінансова субвенція на розвиток інфраструктури, міжмуніципальне співробітництво, державно-приватне партнерство. Визначено основні стимули застосування міжмуніципального співробітництва та переважаючу сферу реалізації укладених договорів. З’ясовано, що основними додатковими ресурсами, отриманим від приєднання сільської територіальної громади до міста обласного значення, є фінансовий та кадровий, а для міста – просторовий та інфраструктурний. Виділено наслідки поспішного приєднання, що полягають у невідповідності критеріям Методики формування спроможних ОТГ та відображаються у деформації розташування центру громади, некомпактній конфігурації, що слід врахувати на цьому етапі децентралізації. Визначено основні стимули та перешкоди для подальшого приєднання сільських і селищних територіальних громад до міст обласного значення. Запропоновано рекомендації для подальшого застосування інструментів стимулювання створення міських ОТГ шляхом приєднання у розрізі визначених трьох груп міст обласного значення. Окреслено перспективи використання аналізованих інструментів міськими ОТГ для посилення просторової згуртованості регіонів.
міські об’єднані територіальні громади на базі міст обласного значення (ОТГ-МОЗ), інструменти, міжмуніципальне співробітництво, субвенція на розвиток інфраструктури, державно-приватне партнерство
Висвітлено основні просторові тенденції та характерні особливості соціально-економічного розвитку міст і сільських територій Запорізької області, а також окреслено оптимальний механізм удосконалення їхнього просторового розвитку, враховуючи регіональну специфіку. Проведений аналіз основних показників соціально-економічного та просторового розвитку дозволив виділити основні характерні особливості процесу урбанізації в регіоні та його впливу на розвиток приміських територій. За допомогою інтегрального індексу економічного розвитку міст і районів Запорізької області, який ґрунтується на кількісних та якісних характеристиках різноманітних аспектів соціальної та економічної динаміки їх розвитку, здійснено ранжування міст і районів регіону за рівнем соціально-економічного розвитку. Виділено основні чинники, які сприяють і перешкоджають збалансованому просторовому та економічноу розвитку регіону.
просторовий розвиток, соціально-економічний розвиток, урбанізація, моноцентричність, старопромисловий регіон, індекс економічного розвитку
Досліджуються проблеми структурних змін в економіці великих і середніх міст Західного регіону України. На прикладі великих і середніх міст різних типів аналізуються основні чинники трансформації їхньої економіки в сучасних соціально-економічних умовах. Акцентується першочергова увага на просторовій локалізації міст, культурно-історичних традиціях функціонування їхньої економіки, галузевій спеціалізації та інституційному середовищі впливу на формування ділового клімату й господарського розвитку як основних чинниках структурної трансформації міської економіки. Висловлюється гіпотеза про те, що порівняно із великими містами середні міста мають дещо гірші передумови для оптимізації пропорцій власного економічного розвитку, а також для проведення якісної структурної трансформації економіки. Це зумовлюється об’єктивно нижчим рівнем диверсифікованості підприємницького середовища середніх міст та обмеженим потенціалом для багатофункціонального розвитку. Проведене дослідження дало підставу для висновку про те, що розмір міста не має вирішального значення для розвитку чи занепаду окремих видів господарської діяльності в його межах. Натомість першочергового значення у цьому контексті набувають просторова локалізація міста та традиції його ділової культури, а також характерні особливості еволюції інституційного середовища міста та якість його людського капіталу.
великі й середні міста, трансформація економіки, галузева спеціалізація, структурні зміни, економічний розвиток
Визначено зміст поняття «просторове планування», проблеми його законодавчого закріплення у вітчизняному правовому полі, застосування в практичній планувальній діяльності. Систематизовано та розкрито зміст низки понять, які є близькими за змістом до «просторового планування» та затверджені у вітчизняних законодавчо-правових актах, використовуються в наукових дослідженнях: «містобудівна діяльність», «планування територіального розвитку», «просторове планування» тощо. Розкрито положення законодавчого супроводу містобудівного планування на місцевому рівні для об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Оцінено рівень забезпеченості містобудівними документами місцевого рівня ОТГ, а також проаналізовано перспективні документи просторового планування, що містяться у законопроекті № 6403. Обґрунтовано тісний взаємозв’язок містобудівної документації та стратегічного планування на місцевому рівні, що відображено у нормативно-правових документах, виявлено слабкість інституційного забезпечення механізму їх реалізації та обмеженість функцій містобудівного моніторингу. Доведено необхідність синхронізації законодавчих змін на різних рівнях впровадження містобудівної діяльності, оскільки взаємне узгодження та прийняття ефективних управлінських рішень може призвести до стимулювання раціонального просторового розвитку, а відтак і до посилення ефективності реформи місцевого самоврядування. Запропоновано покращити інституційне забезпечення просторового планування місцевого рівня шляхом залучення до практики розроблення документів громадських експертних рад і створення у складі виконавчого комітету ради ОТГ органу з питань містобудування та архітектури.
просторове планування, стратегічне планування, містобудівна діяльність, схема планування території ОТГ, генеральний план, Державні будівельні норми (ДБН)
Досліджено інноваційний вимір структурних трансформацій економіки великих міст України на прикладі промислових підприємств. Встановлено, що основним чинником гальмування інноваційної діяльності вітчизняних промислових підприємств залишаються фінансові обмеження. Названо основні інституційно-організаційні проблеми активізації інноваційної діяльності у промисловості: низький рівень інноваційної та виконавчої культури, незабезпечення виконання законів і порушення вимог законодавства; відсутність скоординованої діяльності органів державної, регіональної влади та органів місцевого самоврядування, спрямованої на інноваційний розвиток країни; відсутність комплексного застосування механізмів державного впливу для досягнення інноваційних пріоритетів; недостатній розвиток інноваційної інфраструктури; низький рівень інноваційної активності малих промислових підприємств; майже відсутнє співробітництво між державою, наукою та бізнесом у пріоритетних для національної економіки секторах.
трансформація економіки, структура економіки, інноваційна діяльність, інновації, промислові підприємства, інноваційний розвиток, інновації у промисловості
УКР 
ENG
УДК 351/354:[332.122:911.375](477.8); JEL H70, O18, R11