Львівський національний університет імені Івана Франка (2003, географічний факультет, спеціальність – економічна і соціальна географія, фах – магістр географії, економіко-географ); аспірантура – Інститут регіональних досліджень НАН України (2003-2006); докторантура – ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» (09.2017-08.2019, спеціальність – економіка, науковий консультант доктор економічних наук, професор Мельник М.І.).
Здобутки:
кандидат економічних наук (2007, спеціальність – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка, установа: Інститут регіональних досліджень НАН України, науковий керівник доктор економічних наук, професор Шевчук Любов Теодорівна, тема: «Формування нових видів економічної діяльності в умовах трансформації територіальної суспільної системи»), старший науковий співробітник (2013, спеціальність – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка).
Досвід роботи:
молодший науковий співробітник (2006), науковий співробітник (2008), старший науковий співробітник (2011), вчений секретар сектору (-2017), докторант (09.2017-08.2019) відділу просторового розвитку (до 01.02.2019 сектору просторового розвитку відділу регіональної економічної політики, до 01.04.2014 відділу територіальних суспільних систем і просторового розвитку, до 2005 відділу регіональної соціально-економічної політики та територіального управління) ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» (до 2014 р. — Інституту регіональних досліджень НАН України), голова Ради молодих вчених інституту (2008-2014).
Наукові інтереси:
розвиток та впровадження нових видів економічної діяльності;
просторовий розвиток міст та регіонів;
планування та прогнозування розвитку міст;
регіональний форсайт, трансформація систем міського розселення;
теоретичні й практичні засади впровадження концепції Розумного міста (Smart City);
методи міського та регіонального аналізу на основі відкритих і великих даних (Open and Big Data).
Досягнення:
Подяка “За вагомі наукові здобутки” з нагоди 50-річчя Інституту регіональних досліджень НАН України (2014 р.).
Премія Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок за цикл робіт "Інноваційні та інформаційно-технологічні домінанти активізації соціально-економічного розвитку регіону" (у складі авторського колективу молодих вчених Інституту регіональних досліджень НАН України) (2010 р.).
Стипендіат стипендії Президента України для молодих учених (2009-2010 рр.).
Володар гранту від Президії НАН України для молодих вчених (2007-2008 рр.).
Премія Львівської облдержадміністрації та Львівської обласної ради для талановитих молодих вчених і спеціалістів наукових установ НАН України та вищих навчальних закладів Львівської області (2008).
Опубліковано:
понад 100 наукових праць, з них 1 одноосібна монографія.
У науковій доповіді визначено основні завдання інклюзивного розвитку як сучасної платформи формування моделі сталого зростання економіки; проаналізовано залежності між показниками соціально-економічного розвитку та якості (комфортності) життя для мешканців міст України; досліджено еластичність динаміки розвитку міст і регіонів загалом. Визначено пріоритети зміни бізнес-моделей малого та середнього підприємництва у забезпеченні інклюзивного зростання міст. Проаналізовано сучасні тенденції розбудови ІТ-сфери як ключового рушія в досягненні цілей інклюзивного розвитку та визначена соціально-економічна роль ІТ кластерів у розвитку міст. Обґрунтовано першочергові заходи для досягнення цілей інклюзивного розвитку міст і регіонів. Видання може бути корисним при виробленні, прийнятті та реалізації рішень у сфері регіональної політики на різних рівнях управління, для науковців, студентів, практиків і тих, хто цікавиться питаннями місцевого і регіонального розвитку. Авторський колектив: М. І. Мельник, С. Д. Щеглюк, І. В. ЛещухР. Є. Яремчук.
Ключові слова: розвиток міст, центри ділової активності, інклюзивний вимір, тенденції розвитку, перспективи розвитку, Україна
Представлено результати моніторингу та аналітичну базу для дослідження потенціалу регіонів України щодо досягнення Цілей Сталого Розвитку. Адже регіони України характеризуються суттєвою диференціацією показників соціально-економічного розвитку, екологічної ситуації та захисту навколишнього середовища. В основу дослідження покладено Національну доповідь «Цілі Сталого Розвитку: Україна», де наведено результати адаптації 17 глобальних Цілей з урахуванням специфіки національного розвитку, 86 завдань національного розвитку та 172 показники для їх моніторингу, а також бенчмаркінгові орієнтири для досягнення до 2030 року. В цьому контексті здійснено моніторинг регіонів України за період 2011-2016 рр., що може стати підґрунтям для виявлення проблемних аспектів, вироблення напрямків корегування політики та механізмів досягнення Цілей Сталого Розвитку на регіональному рівні. Публікація стане у нагоді урядовцям, працівникам міністерств і відомств, керівникам та фахівцям центральних і місцевих органів виконавчої влади, спеціалістам агентств ООН, представникам дипломатичного корпусу та міжнародних організацій, науковцям, діячам громадських організацій, усім, кого цікавлять питання стратегічного планування сталого розвитку регіонів України. Авторський колектив: Л. Я. Беновська, В. В. Борщевський, А. Р. Дуб, П. В. Жук, С. О. Іщук, І. А. Колодійчук, О. М. Луцків, М. І. Мельник, О. І. Пастернак, Х. М. Притула, Л. Й. Созанський, І. З. Сторонянська, Р. Т. Теслюк, О. О. Ткаченко, С. Л. Шульц, С. Д. Щеглюк.
Ключові слова: сталий розвиток, Україна, цілі, регіональний вимір
У науковій доповіді розглянуто тенденції розвитку пріоритетних просторових форм організації бізнесу в регіонах України з огляду на підвищення конкурентоспроможності регіональних та національної економік. Зокрема, вивчено сучасний стан, особливості інституційного забезпечення та перспективи розвитку індустріальних парків як просторової форми організації бізнесу. Проаналізовано розвиток регіональних ІТ-кластерів в Україні в контексті їх впливу на соціально-економічну динаміку, а також визначено стратегічні пріоритети та інструменти стимулювання розвитку ІТ-кластерів у формуванні інноваційної екосистеми країни. Оцінено економічний потенціал формування галузевих кластерів у регіонах України. Проведено аналіз форм просторової організації креативних індустрій, просторових освітніх систем та подано пропозиції щодо стимулювання іх розвитку. Розглянуто вітчизняний досвід розвитку агрохолдингів як інтегрованої форми агробізнесу, а саме оцінено основні переваги, загрози та напрями регулювання їх діяльності. Вивчено зарубіжний досвід інституційного забезпечення розвитку форм просторової організації бізнесу з огляду на можливі перспективи його застосування в Україні. Видання може бути корисним при виробленні, прийнятті та реалізації рішень у сфері регіональної політики на різних рівнях управління, для науковців, студентів, практиків і тих, хто цікавиться питаннями місцевого і регіонального розвитку. Авторський колектив: М. І. Мельник, С. Д. Щеглюк, О. В. Кушнірецька, С. М. Ткач, О. Й. Жабинець, І. В. Лещух, Т. В. Мединська, О. О. Ткаченко, Р. Є. Яремчук, Н. Р. Синюра-Ростун.
Ключові слова: організація бізнесу, просторові форми, Україна, тенденції, перспективи, механізми розвитку
Розглянуто інструменти стимулювання створення міських об’єднаних територіальних громад (ОТГ) на базі міст обласного значення: фінансова субвенція на розвиток інфраструктури, міжмуніципальне співробітництво, державно-приватне партнерство. Визначено основні стимули застосування міжмуніципального співробітництва та переважаючу сферу реалізації укладених договорів. З’ясовано, що основними додатковими ресурсами, отриманим від приєднання сільської територіальної громади до міста обласного значення, є фінансовий та кадровий, а для міста – просторовий та інфраструктурний. Виділено наслідки поспішного приєднання, що полягають у невідповідності критеріям Методики формування спроможних ОТГ та відображаються у деформації розташування центру громади, некомпактній конфігурації, що слід врахувати на цьому етапі децентралізації. Визначено основні стимули та перешкоди для подальшого приєднання сільських і селищних територіальних громад до міст обласного значення. Запропоновано рекомендації для подальшого застосування інструментів стимулювання створення міських ОТГ шляхом приєднання у розрізі визначених трьох груп міст обласного значення. Окреслено перспективи використання аналізованих інструментів міськими ОТГ для посилення просторової згуртованості регіонів.
міські об’єднані територіальні громади на базі міст обласного значення (ОТГ-МОЗ), інструменти, міжмуніципальне співробітництво, субвенція на розвиток інфраструктури, державно-приватне партнерство
Визначено зміст поняття «просторове планування», проблеми його законодавчого закріплення у вітчизняному правовому полі, застосування в практичній планувальній діяльності. Систематизовано та розкрито зміст низки понять, які є близькими за змістом до «просторового планування» та затверджені у вітчизняних законодавчо-правових актах, використовуються в наукових дослідженнях: «містобудівна діяльність», «планування територіального розвитку», «просторове планування» тощо. Розкрито положення законодавчого супроводу містобудівного планування на місцевому рівні для об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Оцінено рівень забезпеченості містобудівними документами місцевого рівня ОТГ, а також проаналізовано перспективні документи просторового планування, що містяться у законопроекті № 6403. Обґрунтовано тісний взаємозв’язок містобудівної документації та стратегічного планування на місцевому рівні, що відображено у нормативно-правових документах, виявлено слабкість інституційного забезпечення механізму їх реалізації та обмеженість функцій містобудівного моніторингу. Доведено необхідність синхронізації законодавчих змін на різних рівнях впровадження містобудівної діяльності, оскільки взаємне узгодження та прийняття ефективних управлінських рішень може призвести до стимулювання раціонального просторового розвитку, а відтак і до посилення ефективності реформи місцевого самоврядування. Запропоновано покращити інституційне забезпечення просторового планування місцевого рівня шляхом залучення до практики розроблення документів громадських експертних рад і створення у складі виконавчого комітету ради ОТГ органу з питань містобудування та архітектури.
просторове планування, стратегічне планування, містобудівна діяльність, схема планування території ОТГ, генеральний план, Державні будівельні норми (ДБН)
Визначено суть поняття «структура економіки міста» як складової частини організації економіки міста як системи. Окреслено види структур економіки міста за основними характеристиками, серед яких виділено діяльнісно-видову (за видами економічної діяльності), просторову, секторальну, функціональну, технологічну, управлінську, відтворювальну, зовнішньо-економічну, соціальну, компонентну. Обґрунтовано основні методичні підходи до оцінювання трансформації діяльнісно-видової, секторальної та просторової структури економіки міста: системний, еволюційний, діалектичний, діяльнісний, міждисциплінарний. Встановлено, що діяльнісно-видову структуру міста складно повною мірою оцінити через брак статистичної інформації та акцент уваги у наявних методиках на промисловому секторі економіки. До кожного методичного підходу визначено ефективні методи оцінювання, які поділено на кількісні, якісні та комплексні. На основі зарубіжного досвіду визначено головні риси перспективної діяльнісно-видової структури міста. Доведено на прикладі зарубіжних досліджень неможливість існування еталонної структури економіки міста, а також домінування певної характеристики нової структури, яка залежить від стратегічних цілей та ресурсних можливостей розвитку.
структура економіки міста, структурна трансформація, методичний підхід, діяльнісно-видова структура економіки, просторова структура економіки, прогресивна структура економіки
Проаналізовано сучасні тенденції транснаціоналізації ділової активності у великих містах України. Визначено чинники її активізації на сучасному етапі розвитку. Розкрито переваги та недоліки транснаціоналізації міських економік у контексті модернізації діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК). Розроблено пропозиції щодо механізмів регулювання діяльності іноземних і вітчизняних ТНК. Запропоновано підходи до впровадження інструментів регулювання транснаціоналізації економіки великих міст України, реалізація яких повинна сприяти покращенню бізнес-середовища, адаптації міської економіки до особливостей глобальної економіки та підвищенню його інвестиційної привабливості.
транснаціоналізація, глобалізація, глокалізація, великі міста, прямі іноземні інвестиції, транснаціональна корпорація, державне та міжнародне регулювання