Наукове обґрунтування векторів структурної трансформації промислового сектора економіки.
Розробка стратегічних орієнтирів розвитку вітчизняного машинобудування на засадах локалізації виробництва.
Ідентифікація диспропорцій у взаємодії між секторами економіки, поглиблених повномасштабною російською військовою агресією.
Побудова моделей оптимізації міжсекторальних зв’язків за критеріями досягнення технологічної та економічної самодостатності України і посилення національної безпеки.
Науково-дослідні теми:
Складові підвищення конкурентоспроможності промисловості Західного регіону в умовах вільної торгівлі між Україною і ЄС (прикладна відомча тема)
Основні наукові результати:
розроблено методичний підхід до комплексного оцінювання конкурентоспроможності промислового сектора економіки на макро- і мезо- рівнях, який передбачає визначення низки параметрів: рівня індустріальності економіки та спеціалізації промисловості (за видами промислової діяльності і переробних виробництв), внутрішньої та зовнішньої ефективності промисловості, а також декомпозиційний аналіз структури її валової доданої вартості (ВДВ);
розроблено економетричний інструментарій, зокрема мультиплікативну факторну модель, для розрахунку коефіцієнта структурних переваг промисловості, який агрегує відповідні структурні детермінанти – показники часток промисловості у випуску, ВДВ та експорті ВДВ усіх видів економічної діяльності;
розроблено методичний підхід до визначення конкурентності промислового сектора економіки крізь призму конкурентних переваг – активності (виробничої, експортної, інвестиційної, капітальної, інноваційної) та ефективності (ресурсної, економічної) його функціонування;
розроблено методичний апарат для проведення полівекторної рейтингової оцінки конкурентності промислового сектора економіки на основі розрахунку значень індексів конкурентних переваг, які консолідують множину первинних показників, що системно охоплюють ключові аспекти проявів активності та ефективності промисловості на мезорівні.
Впроваджені результати дослідження: до центральних і регіональних органів влади подано 16 розробок: 2 науково-аналітичні доповіді, 7 науково-аналітичних записок, методичні рекомендації, розділи до 2 наукових доповідей, 4 науково-експертні матеріали. Отримано 46 листів, які підтверджують практичне використання результатів досліджень, зокрема в діяльності: Національного комітету з промислового розвитку; Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України (5); Державних адміністрацій 16 областей України, зокрема: Волинської (4), Донецької (3), Житомирської, Закарпатської, Запорізької (3), Івано-Франківської (3), Київської (3), Кіровоградської (2), Львівської (5), Луганської (2), Одеської (2), Полтавської, Рівненської, Тернопільської (4), Херсонської (2), Хмельницької (3).
Форми реалізації потенціалу розвитку переробних виробництв Західного регіону України (прикладна відомча тема)
Основні наукові результати:
розроблено методичний інструментарій для розрахунку щільності міжсекторальних зв’язків і ступеня витратності переробних виробництв на основі використання даних матриці Леонтьєва (таблиці «витрати-випуск);
розроблено методичний підхід до визначення ступеня імпортозалежності економіки у розрізі усіх видів діяльності за сегментами споживання продукції та рівнями технологічності виробництв;
розроблено методичний підхід до визначення перспективних напрямків розвитку переробних виробництв і стратегій їх реалізації (зорієнтованих на внутрішній і зовнішній ринки збуту продукції) на підставі комплексної оцінки виробничого, економічного, інвестиційно-інноваційного і ринкового потенціалів;
розроблено авторський підхід до групування регіонів (із використанням алгоритмів кластеризації, зокрема неієрархічного ітеративного методу k-середніх) за потенціалом заготівлі сировини (сільськогосподарської, деревинної) і виробництва продуктів її промислової переробки, з урахуванням спеціалізації на виготовленні товарів із високою доданою вартістю.
Впроваджені результати дослідження: до центральних і регіональних органів влади подано 11 розробок: 4 науково-аналітичні доповіді, 5 науково-аналітичних записок, 2 науково-експертні матеріали. Отримано 98 листів, які підтверджують практичне використання результатів досліджень, зокрема в діяльності: Комітетів Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва (4) і з питань європейської інтеграції (3); Національного комітету з промислового розвитку (2); Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України; державних адміністрацій 21 області України, зокрема: Вінницької, Волинської (3), Донецької (8), Житомирської (6), Закарпатської (2), Запорізької (4), Івано-Франківської (5), Київської (5), Кіровоградської (7), Львівської (8), Одеської (7), Миколаївської (6), Полтавської (3), Рівненської, Сумської (2), Тернопільської (3), Харківської, Херсонської (2), Хмельницької (7), Черкаської (2) і Чернігівської (5).
Розвиток машинобудування в Україні на засадах локалізації vs кооперації (прикладна конкурсна тема)
Основні наукові результати:
розроблено методичний підхід до комплексної діагностики ключових тенденцій розвитку машинобудування в Україні за показниками випуску, ВДВ, експорту та імпорту продукції;
розроблено новий методичний підхід до визначення ступеня локалізації виробництва за окремими сегментами, який базується на розрахунку частки вітчизняної складової у кожному з базових елементів секторальної структури витрат (проміжного споживання) у промисловості та, зокрема, машинобудуванні;
розроблено авторські пропозиції щодо нетарифного стимулювання розвитку українських машинобудівних компаній на засадах локалізації в умовах посилення глобальних викликів, міжнародної конкуренції та відкритості ринків.
Впроваджені результати дослідження: до центральних і регіональних органів влади подано 1 розробку (науково-аналітичну записку). Отримано 2 листи, які підтверджують практичне використання результатів досліджень, зокрема в діяльності: Підкомітету з питань промислової політики Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку і Львівської обласної державної адміністрації.
Наукові засади структурної трансформації промислового сектора економіки регіонів України (фундаментальна відомча тема)
Основні наукові результати:
доведено авторські наукові гіпотези щодо впливу на ефективність переробної промисловості величини частки високо- і середньо-високотехнологічних виробництв у структурі випуску, а також частки імпорту у проміжному споживанні названих виробництв. На цій основі побудовано економіко-математичні моделі оптимізації структури випуску і проміжного споживання переробної промисловості за критеріями підвищення рівня технологічності і зниження рівня імпортозалежності;
доведено авторські наукові гіпотези щодо: а) впливу інноваційності продукції на рівень зайнятості та оплати праці у промисловому секторі економіки; б) взаємозв’язку між закономірностями інвестиційно-інноваційних процесів та їх ефективністю, з одного боку, і структурою промисловості – з іншого. На цій основі побудовано економіко-математичні моделі оптимізації структурних параметрів промисловості (співвідношень між обсягами випуску продукції окремих видів промислової діяльності і виробництв переробної промисловості) за критерієм підвищення рівня інноваційності продукції;
розроблено новий методологічний підхід до визначення залежності машинобудівних виробництва від імпорту продукції проміжного споживання. Цей підхід створює базис для моделювання структурних параметрів собівартості машинобудівної продукції та вітчизняної складової у ній у розрізі окремих елементів за величинами їх часток у відповідній структурі.
Впроваджені результати дослідження: до центральних і регіональних органів влади подано 15 розробок: 2 наукові доповіді, 1 пропозиції до законодавства, 9 науково-аналітичних записок, 1 аналітичні матеріали, 2 науково-експертні матеріали. Отримано 55 листів, які підтверджують практичне використання результатів досліджень, зокрема в діяльності: Комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради України (3); Міністерства економіки України; Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України; державних адміністрацій 17 областей України, зокрема: Волинської, Донецької (4), Закарпатської (6), Запорізької (2), Київської (3), Кіровоградської (4), Львівської (3), Одеської, Миколаївської (3), Полтавської (4), Сумської, Тернопільської (3), Харківської (3), Херсонської (4), Хмельницької (4), Черкаської (3) і Чернігівської.
Основні результати досліджень
Методичні рекомендації щодо оцінювання тенденцій розвитку промислових територіальних систем регіону
Методичний інструментарій для вибору стратегій фінансування поточних активів промислових підприємств, а також для розрахунку інтегральних показників результату їх фінансово-господарської діяльності і визначення перспектив подальшого розвитку
Методика комплексної оцінки стану і ефективності використання об’єктів інфраструктури
Методичні рекомендації щодо оцінювання інвестиційної привабливості регіону
Методичні рекомендації щодо оцінювання ефективності інвестиційної діяльності в регіоні
Методичні рекомендації щодо інтегральної оцінки основного капіталу регіону
Виявлення сильних і слабких сторін української і польської промисловості здійснено шляхом розрахунку системи показників ефективності і активності промислової діяльності, та підсумовуючого інтегрального індексу конкурентних переваг. Результати аналізу значень інтегрального індексу конкурентних переваг промислових секторів економіки України і Польщі за 2011-2016 роки виявили переважання польської промисловості в усі роки аналізованого періоду. Найвагоміші конкурентні переваги промисловості Польщі виявлено за показниками економічної ефективності (рентабельність операційної діяльності, активів і обороту), ресурсної ефективності (продуктивність праці) і інноваційної активності (частка підприємств, що впроваджували інновації у загальній кількості промислових підприємств, частка реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції і частка витрат на інновації в загальному обсязі капітальних інвестицій). Причиною збитковості обороту і, водночас, активів вітчизняної промисловості є надмірний обсяг інших (не пов’язаних із основною діяльністю) витрат. З огляду на непрозорий зміст переважної більшості статей цих витрат (а надто «інших»), є необхідність їх деталізації у фінансових звітах підприємств із метою посиленого контролю з боку Державної фіскальної служби України за ними. Для підвищення інноваційності промислового сектора національної економіки необхідно, з одного боку, покращити макроекономічні умови функціонування суб'єктів промислової діяльності в Україні у напрямку сприяння розширенню внутрішнього попиту на вітчизняну промислову продукцію і збільшенню її пропозиції, а також удосконалення системи управління якістю промислової продукції та прискорення міжнародної сертифікації підприємств, а з іншого – підвищити ефективність капіталовкладень та рівень упровадження інновацій у виробництво. Також необхідна поступова переорієнтація інвестиційних потоків у розвиток високо¬технологічних виробництв, зокрема шляхом податкового та митного стимулювання вітчизняних інвесторів і державного гарантування захисту іноземних. Дієвим інструментом податкового стимулювання може стати зниження ставки податку на прибуток (або податкові канікули) для виробників високотехнологічних товарів при одночасному підвищенні цієї ставки для виробників сировинних товарів.
Запропоновано методичний підхід до комплексного оцінювання сучасного стану та результатів діяльності промислового сектора економіки. Проведено аналіз ключових тенденцій розвитку промисловості України на підставі розрахунків значень множини показників, які характеризують активність (виробничу, експортну, інвестиційну, капітальну, інноваційну) та ефективність (ресурсну, економічну) її функціонування. Виявлено основні проблеми розвитку промислового виробництва та окреслено напрямки їх розв’язання.
В статті проведено аналіз експортно-імпортних операцій у Львівській області упродовж 2013-2016 рр. за основними товарними групами та географічною структурою. Визначено, яке місце займає давальницька сировина в структурі зовнішньоекономічних операцій, а також розглянуто причини поширеності та наслідки її використання на вітчизняних підприємствах.
давальницька сировина, товарний експорт, експортно-імпортні операції
У статті проаналізовано поточний стан та тенденції розвитку промисловості у Львівській області. Вивчено особливості експортної діяльності промислових підприємств у Львівській області. Виділено ряд експортоорієнтованих видів промислової діяльності у Львівській області. Представлено перелік активних експортоорієнтованих промислових підприємств у Львівській області. Досліджено стан іноземного інвестування промисловості у Львівській області.
промисловість, експортна діяльність, експортний потенціал, підприємство, Львівська область
Ishchuk S. O. Мanagement of economic development of industrial corporations: the functionalities opportunities of operation management / S. O. Ishchuk, Y. V. Kudria // Applied management and investments. – 2016. – N2. – Vol. 5. – Р. 100-108.
Іщук С. О. Фактори конкурентоспроможності виробничої сфери регіону: модернізація основного капіталу / С. О. Іщук, Я. В. Кудря // Соціально-економічні аспекти стійкого розвитку економіки України : монографія ; наук. ред. О. О. Непочатенко. – Умань : Сочінський М.М., 2016. – 300 с. – С. 227-237.
Кузьмін О. Є. Аналітично-інформаційний огляд тенденцій і чинники розвитку промислових корпорацій на тлі глобалізаційних змін сучасності, загроз, врахування вітчизняного й міжнародного досвіду / О. Є. Кузьмін, І. Б. Скворцов, Я. В. Кудря // Economic security and protection of information: theory, methodology, practice : monograph / Scientific editor S. I. Drobyazko. – Roma ; Italy : Edizioni Magi, 2016. – 112 p. – P. 34-63.
Кудря Я. В. Статистична оцінка експорту та імпорту товарів у Львівській області / Я. В. Кудря, Р. В. Міхель // Статистика України. – 2016. – №2(73). – С. 44-55.
УКР 
ENG
УДК 332.122:338.45(477); JEL L60