Доктор економічних наук, професор.
Народився 1 червня 1938 р. в с. Слобода Жмеринського району Вінницької області.
У 1960 р. закінчив математичне відділення фізико-математичного факультету Чернівецького університету.
У 1970 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Питання економіко-математичного моделювання та оптимізації виробничих процесів».
У 1991 р. захистив докторську дисертацію на тему «Темпи та оптимізація розвитку виробничих систем».
У 1999 р. отримав звання професора.
Працював в Інституті регіональних досліджень НАН України на посаді провідного наукового співробітника відділу прогнозування і моделювання розвитку регіону.
Основна сфера наукових інтересів – проблеми економіко-математичного моделювання та оптимізації розвитку виробничих систем.
В цьому напрямку зосередив увагу на кількісному аналізі темпів економічного зростання, що акумулювало в собі сумісний вплив комплексу організаційних, інноваційних, економічних та ресурсних факторів виробництва.
Для визначення темпів розробив рівняння, які за системністю охоплення факторів не мають аналогів в економічній літературі.
Запропонував підхід до порівняння варіантів розвитку виробництва та вибору серед них кращих, згідно з яким не вимагається безпосереднього розв'язання рівнянь щодо темпів, а здійснюються прості та зрозумілі економічні розрахунки. Отримані результати можуть бути використані в дослідженні не тільки економічних, але й інших, близьких за механізмом функціонування та розвитку процесів – демографічних, екологічних та інших.
Опублікував дві одноосібні монографії:
- Моделювання та оптимізація розвитку виробництва. – К. : Техніка, 1980.
- Оптимізація розвитку виробничих систем. – К. : Наукова думка, 1991.
У цих монографіях містяться як теоретичні результати, так і ряд практичних рекомендацій. Для економічного аналізу інноваційного розвитку обґрунтована доцільність побудови лінійних виробничих функцій, в котрих враховуються дискретність зміни техніки та технології, взаємозв'язок та взаємозамінність двох основних виробничих ресурсів – праці та капіталу. Для рівня підприємства побудовані економіко-математичні моделі оптимізації та розвитку заводських систем машин, оновлення виробничих фондів, оптимізації технологічних процесів, трансформації матеріальних потоків, зокрема на підприємствах гірничо-хімічної галузі промисловості Львівської області.
В інших публікаціях розроблені лінійна економетрична модель аналізу виробничого потенціалу регіонів (на прикладі польських воєводств), нелінійні моделі оптимізації розподілу фінансових ресурсів фондів підтримки приватизованих об'єктів, оптимізації інвестиційних програм з врахуванням фактора ризику та ін.
Загалом опублікував біля 80 наукових праць, в тому числі 10 колективних монографій.
Підготував 3 кандидати економічних наук.
|