Міжнародне наукове співробітництво від часу заснування Інституту є важливою складовою його діяльності та одним із чинників формування наукових напрямів і дослідницьких шкіл. Розвиток міжнародних зв’язків відбувався послідовно, відображаючи як еволюцію наукових пріоритетів Інституту, так і зміни у суспільно-економічному середовищі, в якому здійснювалися дослідження. Упродовж десятиліть сформувалася мережа професійних контактів, що охоплює наукові установи, університети та дослідницькі центри багатьох країн.
Перший етап розвитку міжнародного співробітництва, який припадає на 1990-ті роки та початок 2000-х років, був періодом становлення і пошуку спільних наукових інтересів. У центрі уваги перебували проблеми трансформації економічних систем, формування регіональної політики та управління розвитком територій у постсоціалістичних країнах. Саме тоді були започатковані регулярні наукові контакти з дослідницькими колективами країн Центральної та Східної Європи (Польща, Угорщина, Словаччина), а також розширено географію співпраці, зокрема шляхом проведення міжнародних конференцій за участю науковців з інших регіонів світу, включно з Китаєм. Цей період заклав підвалини міжнародної наукової комунікації Інституту та визначив напрями подальшого розвитку співпраці.
Із початку 2000-х років міжнародне співробітництво набуває більш системного характеру. Поряд із поглибленням традиційних досліджень активно розвиваються нові напрями, зокрема проблематика транскордонного співробітництва, просторового розвитку та територіального планування, соціально-економічних процесів у Карпатському регіоні. Наукові зв’язки розширюються завдяки співпраці з науковими та експертними установами країн Європейського Союзу (Німеччина, Польща, Угорщина, Словаччина), участі у міжнародних дослідницьких проектах і наукових форумах. У цей період Інститут не лише інтегрується у міжнародні дослідницькі процеси, а й формує власні наукові ініціативи, що сприяють становленню нових напрямів досліджень і зміцненню його позицій як провідного центру вивчення транскордонних процесів в Україні.
Наприкінці 2000-х – у 2010-ті роки міжнародна діяльність Інституту набуває рис сталості й системності. Формуються тривалі наукові мережі, що об’єднують дослідників із країн Європейського Союзу та держав Східного партнерства (Польща, Румунія, Молдова, Словаччина, Угорщина та ін.). Значна увага приділяється питанням сталого розвитку гірських територій, розвитку сільських територій, кластерної політики, просторового розвитку регіонів і європейської інтеграції. Результати досліджень цього періоду знаходять відображення у спільних монографіях, аналітичних матеріалах і рекомендаціях, що використовуються у практиці регіонального розвитку та міжнародного співробітництва, а також у діяльності міжнародних організацій та експертних платформ.
У другій половині 2010-х років міжнародне співробітництво Інституту виходить на новий рівень, пов’язаний з активною участю у міжнародних грантових програмах і дослідницьких консорціумах. Тематика досліджень розширюється і охоплює питання місцевого економічного розвитку, децентралізації, розвитку підприємництва, інфраструктури та фінансів, просторової згуртованості та інтеграції України до європейського економічного простору. Мережування здійснюється з університетами та науковими установами багатьох країн Європи, а участь у міжнародних програмах, зокрема Еразмус+, сприяє зміцненню академічної мобільності, підготовці спільних публікацій і проведенню міжнародних наукових заходів, які об’єднують широке коло дослідників.
Новий етап розвитку міжнародного співробітництва розпочався у 2022 році, коли Інститут продовжив свою діяльність в умовах повномасштабної військової агресії російської федерації проти України. Попри об’єктивні труднощі, пов’язані з воєнними подіями, міжнародні наукові контакти були збережені й набули нової змістовної спрямованості. Дослідження зосереджуються на питаннях економічної стійкості та фінансової спроможності регіонів, демографічної і соціальної безпеки, просторових трансформацій і розвитку територіальних громад, розвитку реального сектору економіки, екологічної безпеки та збалансованого природокористування, модернізації прикордонної інфраструктури й логістики, функціонування транспортних коридорів, інтеграції України до європейського економічного простору та наукового забезпечення процесів повоєнного відновлення. Співпраця з науковими колективами країн Європейського Союзу (Польща, Австрія, Словаччина, Угорщина, Румунія та ін.) здійснюється у межах міжнародних проєктів і програм, а наукові заходи активно проводяться у дистанційному та змішаному форматах, що дозволяє підтримувати безперервність наукового діалогу в умовах війни.
Сьогодні міжнародне наукове співробітництво Інституту є важливим інструментом його інтеграції до світового дослідницького простору. Участь у міжнародних проєктах і програмах, підготовка спільних публікацій, академічні обміни, стажування та проведення міжнародних наукових заходів сприяють підвищенню якості досліджень і розширенню їх практичного значення.
Послідовний розвиток міжнародної діяльності, заснований на традиціях наукової співпраці, відкритості до нових ідей і прагненні до наукової досконалості, забезпечує Інституту гідне місце у міжнародній науковій спільноті та створює надійне підґрунтя для подальшого розвитку досліджень у сфері регіональної економіки, просторового розвитку та транскордонного співробітництва.