Львівський державний університет імені Івана Франка (1989, спеціальність – планування народного господарства).
Здобутки:
кандидат економічних наук (2009, спеціальність 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит, установа: Інститут регіональних досліджень НАН України, науковий керівник доктор економічних наук, професор Козоріз Марія Андріївна, тема: «Капіталізація інноваційно активних підприємств»); старший дослідник (2020, спеціальність 051 - Економіка).
Досвід роботи:
інженер (08.1989) відділу територіально-галузевих проблем управління, інженер І категорії (01.2003) відділу соціально-економічних та правових проблем розвитку підприємництва, провідний нженер (01.2005) відділу соціально-економічних проблем розвитку підприємництва, молодший науковий співробітник (01.2009), науковий співробітник (01.2011) відділу проблем розвитку фінансово-кредитних відносин в регіоні, старший науковий співробітник (02.2015) відділу регіональної фінансової політики (до 01.04.2014 відділу проблем розвитку фінансово-кредитних відносин в регіоні) ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» (до 2014 р. — Інституту регіональних досліджень НАН України, до 1994 р. — Львівського відділення Інституту економіки АН України).
Наукові інтереси:
місцеві фінанси, доходи та видатки місцевих бюджетів, бюджетне регулювання та фінансове вирівнювання, міжбюджетні відносини, механізми регулювання розвитку територіальних громад, управління та фінансування середньої освіти, професійної та професійно-технічної освіти, управління активами, соціальна інфраструктура, економічне зростання регіонів та територіальних громад, диференціації розвитку територій, розвиток прикордонних територій у несприятливих умовах, поведінкова економіка.
Опубліковано:
понад 200 наукових та навчально-методичних праць, з них 14 монографій та науково-аналітичних видань.
Відповідно до поставленої мети, на основі запропонованого методичного підходу обґрунтовано вибір навчальних закладів району, які можуть у перспективі виконувати роль опорних. Для визначення відповідності навчального закладу вимогам до опорного закладу пропонується здійснювати аналіз наявних у районі закладів за такими блоками: матеріально-технічна база закладу і його потужність; забезпеченість педагогічним персоналом; контингент учнів та якість їхніх знань; можливості перевезення учнів до школи. Обґрунтовано висновки про те, що обов’язковими умовами формування опорних закладів має бути збіг межі освітнього округу з межами об’єднаної територіальної громади; урахування розвиненості дорожньої, транспортної інфраструктури і можливості підвезення учнів до навчального закладу; проведення роз’яснювальної роботи серед громадськості з метою уникнення конфліктів щодо зниження ступеня навчальних закладів.
місцеві бюджети, фінансування, освіта, опорна школа
Сторонянська І. З. Бюджети розвитку місцевих бюджетів: проблеми формування та використання в контексті поглиблення бюджетної децентралізації / І. З. Сторонянська, Л. Я. Беновська // Фінанси України. – 2016. – №5. – С. 34-47.
Проведено аналіз асиметричності розвитку регіонів за показниками фінансування інноваційної діяльності, прямих іноземних інвестицій та виявлено тенденції конвергентності за цими показниками. З’ясовано основні особливості фінансування інноваційної діяльності суб’єктів господарювання в Україні.
асиметричність, прямі іноземні інвестиції, фінансування інновацій, конвергенція
Проведення децентралізації фінансових ресурсів в контексті реформування місцевого самоврядування в Україні потребує удосконалення податкової системи в напрямку оптимального розподілу податків між місцевими та державним бюджетами. Метою статті було дослідження основних тенденцій та виявлення проблем податкових надходжень до місцевого та державного бюджетів. Застосування методів статистично, порівняльного аналізу дозволило виявити негативні тенденції порушення рівноваги у розподілі податків між місцевими та державним бюджетом на користь останнього. Розширення доходної бази місцевих бюджетів має відбутись за рахунок запровадженого податку на нерухоме майно та акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива. По-суті відбувається підміна реальної децентралізації фінансів розширенням бази оподаткування. Вилучення державою значної частки доходів регіонів через податки до державного бюджету сприяє наростанню централізації фінансових ресурсів в країні. Надмірне вилучення доходів регіонів у вигляді податків до державного бюджету зумовило необхідність здійснення трансфертного регулювання. Частка трансфертів державного бюджету у доходах місцевих бюджетів сягає половини та більше, та зростає з року в рік. Виявлені тенденції актуалізують питання проведення реформування місцевого самоврядування, основним завданням якого повинна стати децентралізація фінансів в Україні.
податкові надходження, доходи, державний бюджет, місцеві бюджети, децентралізація
Обґрунтовано необхідність проведення реформи системи державного управління та фінансів у напрямі децентралізації та передачі на місцевий рівень повноважень і фінансових ресурсів. Розглянуто основні проблеми низької фінансової спроможності місцевих бюджетів, пов’язані, з одного боку, з надмірною фінансовою залежністю регіонів від центру та високою дефіцитністю бюджетів, що перешкоджає виконанню територіальними органами їхніх функцій повною мірою, а з другого боку, з низькою ефективністю управління формуванням і використанням фінансових ресурсів місцевих бюджетів. Доведено необхідність зміцнення фінансової бази цих бюджетів через зростання ролі власних доходів, посилення впливу місцевих податків і зборів на обсяги дохідної частини шляхом впровадження податку на нерухоме майно, акцизного податку тощо. Обґрунтовано потребу в реформуванні системи міжбюджетних трансфертів через поступову фіскальну децентралізацію, що передбачає посилення фінансової спроможності місцевих бюджетів та переходу від вирівнювальних до стимулюючих трансфертів. Низька ефективність видатків місцевих бюджетів зумовлена незадовільною їх структурою, що проявляється у зростанні частки соціальних видатків та істотному скороченні видатків розвитку. Органи місцевої влади не можуть стимулювати поступ регіону бюджетними інструментами у зв’язку з наднизькими обсягами доходів до бюджетів розвитку. Наголошено на необхідності зміни підходів до механізмів реалізації та фінансування делегованих державою повноважень на місцевий рівень та підвищення ефективності управління бюджетними ресурсами шляхом усунення вертикальної й горизонтальної розбалансованості бюджетів.