Електронні видання

Документ присвячений висвітленню питань формування теоретичних засад виокремлення, ідентифікації та структуризації виробничого потенціалу сільської території на основі багатофункціональності земель за їх цільовим призначенням. У ньому розкрито особливості становлення на європейських засадах сучасної системи Державного земельного кадастру як офіційної інформаційної бази, в якій багатофункціональність конкретної сільської території відображається структурою категорій земель та угідь відповідно до локалізованої в межах адміністративно-територіального утворення економічної діяльності.
На основі застосування відомостей Державного земельного кадастру розроблено та апробовано алгоритм оцінювання виробничого потенціалу сільської території у сфері сільськогосподарської діяльності та порівняльної оцінки ефективності його використання в розрізі регіонів держави. Виявлено, що явними лідерами за рівнем використання виробничого потенціалу у сфері сільськогосподарської діяльності є області, які мають найнижчі його обсяги: Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька та Тернопільська області.
Запропонований алгоритм оцінки виробничого потенціалу сільських територій забезпечує отримання результатів, що можуть застосовуватися для проведення моніторингу та прогнозування змін під впливом господарської діяльності; розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо здійснення більш раціонального поточного і перспективного використання соціально-економічного потенціалу сільських територій; створення умов для повноцінної життєдіяльності сільського населення у екологічно збалансованому природному середовищі; оперативного задоволення інформаційних потреб центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, що підвищуватиме їх адміністративну спроможність щодо сприяння розвитку сільського господарства та сільських територій відповідно до положень Угоди про асоціацію з ЄС. 

Підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС ставить перед нашою державною низку нових викликів і одночасно створює сприятливі можливості для розвитку аграрного сектору економіку у співпрації з іншими європейськими державами. Насамперед, це стосується українсько-польського економічного співробітництва. Адже Польща є важливим експортером сільськогосподарської продукції на ринку ЄС. Лібералізація режиму вільної торгівлі з Україною може спричинити до посилення конкуренції між обома державами в торгівлі продовольчими товарами. Водночас, аналіз структури експорту та імпорту цих товарів у сучасних умовах свідчить, що обидві країни сьогодні можуть радше доповнювати одна одну в торгівлі сільскогосподарською продукцією, аніж створювати конкуренцію. Таким чином у найближчій перспективі відкриваються нові можливості для поглиблення українсько-польського економічного співробітнитцва в аграрній сфері, орієнтованого на підвищення конкурентоспроможності обох країн та їх виходу на нові ринки. 

На основі аналізу стану розвитку єврорегіонального співробітництва в Україні, автором запропоновано ряд заходів необхідних для активізації діяльності єврорегіонів та підвищення рівня розвитку прикордонних регіонів в рамках імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. 

Висвітлено передумови та перспективи імплементації механізмів Спільної аграрної політики (САП) ЄС в державну аграрну політику України. Особливий наголос при цьому зроблено на необхідності утвердження інтегрального підходу до розв’язання проблем розвитку сільського господарства й активізації багатофункціонального розвитку сільських територій в Україні на основі диверсифікації видів діяльності в структурі сільської економіки. 

Окреслено основні аспекти функціонування сучасного вітчизняного ринку легкових автомобілів. Названо перспективи та можливі загрози для його розвитку в умовах імплементації Угоди про асоціацію України з ЄС. 

Окреслено проблеми та перспективи трансформації інституту зайнятості в контексті забезпечення гідної праці в умовах підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 

Виокремлено можливі загрози, пов’язані з модернізацією соціального захисту України в контексті підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 

Окреслено проблеми та визначено перспективи програмно-цільового методу бюджетного планування місцевих бюджетів в умовах запровадження Угоди про асоціацію з ЄС. 

У записці окреслено основні проблеми розвитку інфраструктури аграрного ринку західних регіонів України у сучасних соціально-економічних умовах. Проаналізовано причини їх виникнення та окреслено потенційні напрями їх подолання. Сформульовано пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на удосконалення інфраструктури аграрного ринку західних регіонів України на інноваційній основі. 

Проаналізовано можливості розвитку співробітництва між Україною та Європейським Союзом в галузі середньої освіти в контексті підписаної Угоди про асоціацію. Виділено два основні шляхи реформування середньої освіти в Україні: перебудова в напрямку доведення до європейського стандарту середньої освіти та реформування освітньої галузі в напрямі децентралізації управління в галузі.