Політична експозиція світу у фокусі сучасних демовідтворювальних та міграційних процесів

Презентація монографії С.О. Цапка «Політична експозиція світу у фокусі сучасних демовідтворювальних та міграційних процесів» та вшанування пам’яті автора
(20 листопада 2017 року, м. Львів)

20 листопада 2017 року в ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України» відбулась презентація монографії відомого етнодемографа, кандидата філософських наук С.О. Цапка «Політична експозиція світу у фокусі сучасних демовідтворювальних та міграційних процесів» та вшанування пам’яті автора.

Сергій Олексійович Цапок (23 серпня 1940 р. – 18 квітня 2015 р.) – відомий в Україні та поза її межами вчений, котрий присвятив своє життя ідеям світової етнодемографічної науки. Пропрацював в Інституті рівно 40 років і залишив вагомий слід в його історії. С. І. Брук, родоначальник етнодемографії і етнічної картографії в СРСР, свого часу про нього писав: «…я не зустрічав жодної людини, котра б акумулювала в своїй голові інформацію про найтонші зрізи етносів світу, їхніх сімей та груп народів, що посильно було б осягнути колективу цілого наукового інституту…».

Участь у заході взяли представники наукових установ, вищих навчальних закладів, громадських організацій, друзі, близькі, колеги та учні Сергія Олексійовича.

З вітальним словом виступив директор ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», доктор економічних наук, професор Кравців Василь Степанович. Він ознайомив присутніх із предметом зустрічі, окреслив характер і проблематику презентованої монографії, представив наукових редакторів (професори В. С. Кравців і У. Я. Садова), рецензентів (академік С. І. Пирожков, професори О. І. Шаблій і М. Р. Литвин), подякував меценатам (професори М. О. Поживанов і С. А. Давимука), видавцеві Ю. І. Николишину та всім особам, котрі долучилися до виходу праці в світ.

Про життєвий шлях і творчу наукову діяльність С.О. Цапка розповіла доктор економічних наук, професор Інституту Садова Уляна Ярославівна, під чиїм керівництвом Сергій Олексійович сумлінно пропрацював останні 7 років і кого вважав своїм другом-соратником. У спогадах про вченого доповідач зазначила, що Сергій Олексійович був людиною-енциклопедією з глибоким філософським ставленням до життя, безмежно відданим своїй справі науковцем і дуже різносторонньою особистістю. Окрім етнолінгвістичних досліджень, у колі його інтересів переважали світова історія, релігія, образотворче мистецтво, музика, кінематограф, дитяча література, серед яких вчений неодмінно виділяв український елемент.

У презентованій книзі «Політична експозиція світу у фокусі сучасних демовідтворювальних та міграційних процесів» автор, за словами У.Я. Садової, хотів донести низку важливих істин. Найперше те, що на Земній кулі налічується від 4 до 5 тисяч окремих народів (етносів), які різняться між собою за чисельністю, мовою, рівнем розвитку. Це сформовані нації і нації, що формуються, народності, групи племен і навіть ізольовані елементи. По-друге, етнічний склад населення як окремих країн і регіонів, так і світу в цілому постійно змінюється, при цьому домінуючою залишається тенденція до зменшення етнічних одиниць планети. «Лише впродовж ХХ століття, – як писав С.О. Цапок, – майже припинили існування 87 з 230 індіанських племен Бразилії, на межі зникнення перебуває приблизно 300 племен австралійських аборигенів». Не усунені загрози існуванню малих народів крайньої півночі Сибіру. По-третє, ще швидшими темпами змінюється лінгвістична картина світу. Передбачається, що до середини ХХІ століття з ужитку вийде майже половина існуючих сьогодні мов, а на кінець століття збережеться лише десята частина з них. По-четверте, у світі спостерігається не просто масштабна міграція населення і капіталів, але й міграція культури. Нова загальносвітова міграційна ситуація породжує парадокси суспільного розвитку: на фоні зменшення кількості окремих етносів стрімко зростає етнічна строкатість населення окремих країн світу. Тому завданням етнодемографічної науки є необхідність періодично, принаймні раз у 10 років, фіксувати етнічний склад населення, доповнюючи його даними соціолінгвістичного характеру.

Далі слово було надане послідовнику Сергія Олексійовича, котрий доповнив його книгу картографічним та ілюстративним матеріалом, – в.о. завідувача відділу соціально-гуманітарного розвитку регіону Інституту, кандидату географічних наук Теслюку Роману Тадейовичу. Той детальніше розповів про монографію, її структуру, змістовне наповнення, картографічний супровід та інші особливості. Роман Тадейович зазначив, що презентована книга «Політична експозиція світу у фокусі сучасних демовідтворювальних та міграційних процесів» стала логічним продовженням попередньої книги автора «Етнодемографічна картина сучасного світу (енциклопедичне дослідження)» (2009 р.), однак значно розширила предмет дослідження. Так, основна частина монографії С.О. Цапка доповнена переліком ключових етнонімів, довідкою про автора та спогадами про нього, ілюстраціями (195 фото представників усіх мовних сімей) та картосхемами «Народи світу» і «Чисельність народів світу».

Роман Тадейович наголосив, що до виходу праці в світ долучилися й інші працівники Інституту: дизайн-ідея книжки та поради щодо її назви і змістовної структури належать близькому другу автора й багаторічному колезі – старшому науковому співробітнику, кандидату економічних наук Бідаку Володимиру Ярославовичу, комп’ютерний макет тексту та участь у підборі ілюстрацій – молодшому науковому співробітнику, кандидату економічних наук Бачинській Марії Володимирівні, макет обкладинки – провідному інженеру Попадюку Петру Степановичу. Близькими друзями, соратниками та колегами Сергія Олексійовича були також провідні наукові співробітники, професори Вовканич Степан Йосипович та Семів Любов Казимирівна, старший науковий співробітник Копистянська Христина Романівна, науковий співробітник Ваврик Антоніна Йосипівна, провідний інженер Рак Василь Романович та ін. Доповідач підсумував, що своєю сумлінною працею, людською культурою та добротою С.О. Цапок здобув високий авторитет і повагу серед колег і тих людей, котрі його знали.

Під час обговорення презентованої монографії виникла низка цікавих ідей та пропозицій. Професор Вовканич Степан Йосипович запропонував забезпечити правильну промоцію книги такого вузького наукового спрямування, зокрема поширювати її в тих наукових колах, де досліджуються світові етнодемографічні та соціолінгвістичні проблеми. Має сенс просування монографії за кордоном, наприклад, через представництва української діаспори. Директор видавництва «Апріорі» Николишин Юрій Ігорович підтримав ідею популяризації напрацювань некомерційного характеру. Він запропонував продовжити роботу в цьому ж напрямі і розробити книги схожої тематики для дітей. В свою чергу, голова громадської ради «Святий Юр» Валерій Калинюк наголосив на доцільності перекладу монографії С.О. Цапка англійською мовою для залучення ширшого кола читачів і представлення книги на міжнародному рівні. Професор Кравців Василь Степанович слушно зауважив про необхідність висунення монографії на щорічний конкурс на краще книжкове видання Національної академії наук України.

На завершення урочистого заходу було зазначено, що автор горів невимовним бажанням залишити за собою яскравий слід, прагнув розбудити в людей жагу до знань, вірив, що тільки власним прикладом можна скерувати їх на великі справи. Він досягнув висот наукового пізнання, результати яких можуть стати у пригоді не одному поколінню.

Підготувала к.е.н., н.с. О. О. Левицька