Дуб Андрій Романович

Висвітлено становище України у міжнародних рейтингах за кількістю стартапів та можливостями залучення на їх реалізацію фінансових ресурсів. Розглянуто основні джерела фінансування стартапів: власні кошти стартапера та його родичів і друзів, грантові організації, краудфаундингові платформи, бізнес-ангели, бізнес-акселератори, венчурні компанії. Охарактеризовано переваги та недоліки кожного фінансового джерела. Дано детальну характеристику етапів розвитку та фінансування стартапів. Розкрито можливості та перешкоди залучення коштів для розвитку та реалізації інноваційних проектів в сучасних умовах економічної та політичної нестабільності в Україні. Проведено аналіз укладених на ринку стартапів фінансових угод. Виявлено незадіяні джерела фінансової підтримки стартапів. Запропоновано шляхи їх залучення до фінансування інноваційних проектів. 

стартап, бізнес-ангел, бізнес-акселератор, венчурна компанія, краудфандинг 

У записці розглядаються інституційні виклики інтеграції стратегічного планування та системи управління публічними інвестиціями в Україні в умовах впровадження реформи управління публічними інвестиціями. Проаналізовано нормативно-правову базу та практику формування середньострокових планів публічних інвестицій і єдиних портфелів публічних інвестицій на регіональному та місцевому рівнях. Зазначено, що швидке впровадження реформи та недостатня узгодженість процесів і процедур стратегічного планування та публічного інвестування спричиняють до існування паралельних систем управління розвитком територій, коли стратегічне планування і публічне інвестування функціонують відокремлено одне від одного. Це формує ризики зниження ефективності використання бюджетних ресурсів та обмежує можливості реалізації стратегічних пріоритетів розвитку регіонів і територіальних громад.
У записці обґрунтовано необхідність інституційної інтеграції стратегічного планування та управління публічними інвестиціями за принципом «стратегія > інвестиції > результати розвитку». Запропоновано комплекс рекомендацій, спрямованих на посилення ролі стратегічних документів у формуванні інвестиційних портфелів, розширення структури публічних інвестиційних проєктів через врахування інституційної («м’якої») складової, впровадження механізмів фінансування інтегрованих територіальних інвестицій та узгодження часових горизонтів стратегічного й інвестиційного планування. Реалізація запропонованих підходів дозволить підвищити ефективність використання публічних ресурсів, забезпечити кращу координацію між рівнями врядування та наблизити систему управління регіональним розвитком України до практик територіально орієнтованої політики Європейського Союзу. 

стратегічне планування, управління публічними інвестиціями, стратегії розвитку, інвестиційні рішення