Національний університет «Львівська політехніка» (2003-2008, Інститут економіки і менеджменту, спеціальність – менеджмент інноваційної діяльності), аспірантура – Львівський національний аграрний університет (2009-2012).
Здобутки:
кандидат економічних наук (2012, спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами, установа: Львівський національний аграрний університет, науковий керівник доктор економічних наук, професор Костирко Ігор Григорович, тема: «Інвестиційне забезпечення зернових обслуговуючих кооперативів»).
Досвід роботи:
асистент кафедри менеджменту організацій Львівського національного аграрного університету (2011); економіст-аналітик у ТзОВ ТВК «Львівхолод» (2012); молодший науковий співробітник (2014), науковий співробітник (2016-11.2017) відділу розвитку територіальних громад і транскордонного співробітництва ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України».
Проаналізовано стан, сучасні тенденції та окреслено проблеми розвитку економіки регіонів України. Досліджено особливості формування та використання фінансово-кредитного потенціалу українських регіонів та специфіку урбанізаційних процесів в системі просторового розвитку держави. Здійснено оцінку розвитку сільських територій та транскордонного співробітництва України. Розкрито суть, визначено завдання та проведено аналіз сучасної регіональної екологічної політики. Визначено стратегічні пріоритети модернізації регіональної політики та територіального розвитку в Україні. Для керівників органів державної та регіональної влади, органів місцевого самоврядування, викладачів вищих навчальних закладів, науковців, аспірантів. Авторський колектив: Бараняк І.Є., Бачинська М.В., Беновська Л.Я., Бідак В.Я., Біль М.М., Бородіна О.М., Борщевський В.В., Вовканич С.Й., Габрель М.С., Григоренко О.В., Гулич О.І., Гусєва М.О., Жук П.В., Залуцький І.Р., Заяць Т.А., Іщук С.О., Колодійчук І.А., Колодійчук А.В., Куліш І.М., Кушнірецька О.В., Лещух І.В., Луцків О.М., Максимчук М.В., Махонюк О.В., Мельник М.І., Музика І.С., Мульска О.П., Остафійчук Я.В., Попадинець Н.М., Попова О.Л., Притула Х.Р., Садова У.Я., Синюра-Ростун Н.Р., Сторонянська І.З., Теслюк Р.Т., Ткач С.М., Тимечко І.Р., Цапок С.О., Цибульська Ю.О., Цимбаліста Н.А., Цісінська О.Б., Цюп’як О.З., Шевчук А.В., Чемерис В.А., Черторижський В.М., Шульц С.Л., Щеглюк С.Д., Яремчук Р.Є.
Пропонована науково-аналітична доповідь має на меті визначити пріоритетні напрями та запропонувати сучасні засоби здійснення децентралізації влади в Україні з метою проведення реальних змін у сільській місцевості. Це стимулюватиме економічний розвиток сільських територій та забезпечить підвищення якості життя сільських мешканців.
Ключові слова: сільські території, потенціал розвитку, перспективи відродження, сучасні реформи
Виявлено основні закономірності поширення кооперації в сільській економіці та окреслено пріоритетні завдання, спрямовані на підвищення ефективності використання її соціально-економічного потенціалу в розвитку сільських територій нашої держави.
Ключові слова: сільські території, розвиток, соціально-економічний потенціал, кооперація, Україна
Наукове видання підготовлене за результатами співпраці українських та румунських учених у межах Двостороннього дослідницького проекту: «Регіональна політика ЄС та країн Східного Партнерства – досвід для сільських територій Румунії та України». Дослідження присвячене вивченню актуальних питань соціально-економічного розвитку сільських територій українсько-румунського транскордонного регіону в контексті активізації міжнародного співробітництва в межах єврорегіону «Верхній Прут». Проаналізовано стан, сучасні тенденції та ідентифіковано проблеми розвитку демографічних процесів, соціально-культурної сфери та економічної діяльності на сільських територіях українсько-румунського прикордоння (Чернівецької області України та повітів Румунії Ботошань і Сучава). Особливу увагу приділено вивченню перспектив диверсифікації напрямів економічної діяльності на сільських територіях з врахуванням особливостей їхнього людського, економічного, сільськогосподарського та соціально-культурного потенціалу. Видання містить матрицю SWOT-аналізу українсько-румунського транскордонного регіону, а також коментарі та висновки щодо наявних і перспективних напрямів політики розвитку досліджуваних сільських територій Румунії та України. Для науковців, викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів аграрного та управлінського профілів, а також працівників органів державної влади та місцевого самоврядування. Авторський колектив: А.О. Максименко, Я.Я. Калат, І.М. Куліш, Х.М. Притула, Ю.О. Цибульська, Н.А. Цимбаліста, О.Б. Цісінська, С. Букур, Д.М. Войцілас, Е. Росу, М. Русу, М.-М. Тудор, В. Флоріан, Л. Чітеа, М. Чітеа.
Ключові слова: сільські території, українсько-румунське прикордоння, соціально-економічний розвиток
Стаття присвячена дослідженню особливостей розвитку сільських територій Західного регіону України в контексті імплементації механізмів соціально-економічної модернізації. У сучасних умовах трансформаційних змін модернізації потребує значна частина застарілих підходів і механізмів соціально-економічного розвитку сільських територій, які є найменш реформованими та адаптованими до викликів сучасності. Приєднання України до Угоди про асоціацію з ЄС і запровадження змін адміністративно-територіального устрою разом з децентралізацією повноважень влади вимагає пошуку нових підходів до розвитку сільських територій з позиції комплексності та утвердження їхньої суб’єктності. Метою дослідження є виявлення особливостей соціально-економічного розвитку сільських територій Західного регіону України як фундаментальної основи для вибору пріоритетів їх модернізації в контексті забезпечення комплексного розвитку. У статті увагу зосереджено на проблемах поглиблення демографічної кризи, зростання рівня бідності, безробіття, падіння підприємницької активності, зниження якості медичних та освітніх послуг у сільській місцевості, занепад культурної сфери. Показники економічного та соціального розвитку проаналізовано в розрізі семи західних областей України та показано наявну диференціацію передумов запровадження механізмів модернізації сільських територій регіону. Зокрема, виявлено, що для областей Західної Україні характерні нижчі темпи демографічного спаду, а показники вікової структури є кращими, порівняно з більшістю регіонів Півночі та Сходу України. Водночас рівень розвитку та масштаби підприємницької діяльності в сільській місцевості цих областей суттєво поступається іншим регіонам України. На фоні середньоукраїнських показників у Західному регіоні є порівняно висока частка промисловості та транспорту та дещо менша концентрація економічної діяльності у сільському господарстві. Хоча за показником кількості юридичних осіб, зареєстрованих у сільській місцевості, з розрахунку на 1000 осіб сільського населення більшість західних областей перебуває на останніх сходинках у загальноукраїнському рейтингу. Аналіз сутнісних аспектів зайнятості та рівня доходів дав змогу встановити, що в Західних областях спостерігається вищий за середньоукраїнський рівень бідності сільського населення, а також більш інтенсивна трудова міграція. Оцінка рівня активності та інтенсивності інвестиційних процесів у сільській місцевості показала, що у Західному регіоні України, як і загалом в Україні, спостерігається поступове зростання частки інвестицій в аграрний сектор економіки на фоні нарощування обсягів капітальних вкладень за всіма видами економічної діяльності. Водночас Західні області займають останні місця за показником виробництва сільськогосподарської продукції у сільськогосподарських підприємствах. Аналіз стану сфери охорони здоров’я у сільській місцевості Західного регіону дозволив виокремити головні проблеми її розвитку. Зокрема, відсутність матеріально-технічного забезпечення; відтік висококваліфікованих кадрів; неналежний стан інфраструктурних об’єктів і транспортної інфраструктури; відсутність впровадження інформаційних технологій у сільську медицину на фоні розгалуженої мережі ФАПів і закладів сімейної медицини свідчить про неефективне використання бюджетних коштів. Встановлено, що освітня сфера у сільській місцевості Західного регіону України є вкрай неефективною. Так, за найвищих показників фінансування на одного учня у Західних областях результати зовнішнього незалежного оцінювання випускників сільських шкіл не досягають достатнього рівня знань. На цій підставі до пріоритетних напрямів активізації соціально-економічної модернізації сільських територій віднесено застосування комплексного програмного підходу, який охоплює формування здорового економічного клімату регіону, стимулювання економічної активності місцевого населення, створення належного забезпечення потреб громадян у соціальній сфері та окреслення конкурентних переваг окремих сільських територіальних громад.
регіон, сільські території, модернізація, територіальні громади, соціально-економічний розвиток, західні області України
Досліджено тенденції соціально-економічного розвитку сільських територій України. Увагу зосереджено на проблемах поглиблення демографічної кризи, зростання рівня бідності, безробіття, падіння підприємницької активності в сільській місцевості. Окремі показники проаналізовано в регіональному розрізі та показано наявну дивергенцію соціально-економічного розвитку сільських територій держави. Зокрема, виявлено, що вищі темпи демографічного спаду більш характерні для тих регіонів, у яких частка сільського населення є нижчою за середню по Україні. Крім того, погіршення вікової структури населення в напрямі зниження частки дітей, порівняно з питомою вагою людей старшого покоління, спостерігається у напрямах із заходу на схід та з півдня на північ країни. Аналіз сутнісних аспектів сільської зайнятості дав змогу встановити, що за приблизно однакових рівнів зайнятості і безробіття населення в міських і сільських поселеннях характерною ознакою сільської зайнятості є порівняно велика частка самозайнятості, яка до того ж, головно, зосереджена в неформальному секторі економіки. Причому така ситуація має під собою реальне інституційне підґрунтя, закріплене у чинному законодавстві України. Стан і динаміка розвитку підприємницької діяльності в сільській місцевості також не сприяє вирішенню наявних проблем у сфері сільської зайнятості. У понад 34,6% сіл України немає жодного підприємства чи організації, серед них майже 2 тис. сільських населених пунктів з чисельністю мешканців понад 300 осіб. Головним видом діяльності залишається сільське господарство. При цьому кількість малих і середніх сільськогосподарських підприємств поступово скорочується на фоні зростання кількості великих агрохолдингів та одночасного збільшення їхніх земельних банків. Така ситуація негативно позначається на ринку праці та соціальній інфраструктурі сільських територій і вимагає негайного пошуку шляхів подолання несприятливих тенденцій.
розвиток сільських територій, демографічна криза, зайнятість сільського населення, розвиток підприємництва в сільській місцевості
2015
Цимбаліста Н. А. Потенціал кластеризації сільського господарства Львівської області / Н. А. Цимбаліста // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. – 2015. – №1 (71). – С. 152-158.
У статті проаналізовано соціально-економічні умови життя сільського населення Чернівецької області за такими напрямами: забезпеченість сільських мешканців загальною площею житла та рівень обладнання житлового фонду окремими видами благоустрою; динаміка діяльності підприємств торгівельно-побутового обслуговування населення; рівень доступності дошкільної та шкільної освіти у сільських населених пунктах та тенденції розвитку бібліотечної мережі; забезпеченість населення медичною допомогою в просторових межах постійного місця проживання; проблеми розвитку транспортно-комунікаційної мережі; рівень матеріальної та фінансової безпеки сільського населення. На основі виявлених тенденцій окреслено напрями регіональної політики для органів місцевої влади і місцевого самоврядування. Доведено, що подальший економічний розвиток сільських територій тісно пов’язаний із рівнем та умовами життя сільського населення.
рівень доходів населення, медичне забезпечення, сфера освіти, торгівельно-побутове обслуговування населення, соціально-економічний розвиток сільських територій