Львівський сільськогосподарський інститут (1984, спеціальність – інженер-землевпорядник), аспірантура – Львівський державний аграрний університет (1996-1998).
Здобутки:
кандидат економічних наук (1999, спеціальність – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища, установа: Львівський державний аграрний університет, науковий керівник доктор економічних наук, професор Гнаткович Дмитро Іванович, тема: «Обгрунтування організації раціонального використання і охорони земель в умовах здійснення земельної реформи на Львівщині»), доцент (2005).
Досвід роботи:
робота у землевпорядних органах Львівської області (1985-1998, 2001-2003); голова Золочівської районної державної адміністрації (1998-2001); доцент, завідувач кафедри, декан, заступник директора з наукової роботи, директор Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (2003-2009); заступник директора з науково-технічної та проектної роботи Державного підприємства "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (2011-2014); старший науковий співробітник відділу прогнозування і моделювання розвитку регіону (2009-2011), старший науковий співробітник (11.2014), в.о. завідувача (02.2018) відділу розвитку територіальних громад і транскордонного співробітництва, старший науковий співробітник (02.2019) відділу просторового розвитку ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» (до 2014 р. — Інституту регіональних досліджень НАН України).
Наукова доповідь має на меті поглибити наукові засади та виробити методичний інструментарій ідентифікації функціональних типів територій в Україні із врахуванням досвіду країн ЄС. В цьому контексті авторами визначено проблеми реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки в частині запровадження функціональної типології територій, зокрема щодо ідентифікації територій за кожним функціональним типом, критеріїв визначення проблемності / непроблемності територій, чіткого переліку територій, які можуть бути віднесені до певної групи. Розроблено методологічні засади ідентифікації функціональних типів територій (8 функціональних типів), які враховують методичні підходи європейської регіональної політики та спрямовані на максимальну гармонізацію національної статистичної системи з європейськими нормами та стандартами. Це уможливить практичну імплементацію принципів та інструментарію селективного стимулювання розвитку територій різних функціональних типів. Запропоновано методичний підхід до ідентифікації мережі центрів з ознаками ядер економічного розвитку. Розроблений підхід дозволяє уникнути суперечностей, які містить Державна стратегія регіонального розвитку на 2021-2027 роки: неузгодженість об’єктів стратегії щодо міських поселень та запропонованої функціональної типології територій; значна просторова нерівномірність розміщення центрів економічного розвитку з ознаками ядер економічного розвитку; високий рівень диференціації цих центрів за ступенем урбанізації на основі показника щільності населення; неврахування впливу децентралізації на зміни в системі розселення України, що вкрай важливо з огляду на зміну меж і складу цих територіальних утворень. Для представників органів влади та місцевого самоврядування, науковців, дослідників проблем регіонального розвитку на основі стимулювання функціональних типів територій. Автори: Л. Я. Беновська, А. Р. Дуб, П.В. Жук, І. Р. Залуцький, Я. Я. Калат, І. А. Колодійчук, М. І. Мельник, Х. О. Патицька, Х. М. Притула, І. З. Сторонянська, І. Р. Тимечко, С. Л. Шульц, С. Д. Щеглюк.
Ключові слова: державна регіональна політика, функціональні типи, території, ідентифікація, об’єкт, методичні підходи
У науковому виданні розроблено та апробовано методичні підходи до виявлення видів економічної діяльності в секторі комерційних послуг зі зростаючою соціально-економічною віддачою та стратегічною конкурентоспроможністю. Поведено аналіз ефективності використання потенціалу окремих сфер комерційних послуг у забезпеченні соціально-економічного зростання регіонів України. Видання може бути корисним при виробленні, прийнятті та реалізації рішень у сфері регіональної політики на різних рівнях управління, для науковців, студентів, практиків і тих, хто цікавиться питаннями регіонального розвитку. Автори: М. І. Мельник, В. В. Борщевський, І. Г. Бабець, С. Д. Щеглюк, І. Р. Залуцький, І. В. Лещух, О. Й. Жабинець, О. І. Гулич, А. Р. Дуб, Н. Р. Синюра-Ростун, Р. Є. Яремчук.
Ключові слова: комерційні послуги, соціально-економічне зростання, ефективність використання, потенціал, регіон, Україна
У науковій доповіді визначено сучасні виклики, тренди, бар’єри та особливості трансформації структури економіки міст в умовах постіндустріалізації; концептуальні засади трансформації соціально-економічного середовища міста в контексті розвитку цифрової економіки. Проаналізовано особливості структурно-інституційної трансформації підприємницького сектору у містах України; оцінено інноваційний зріз структурної трансформації економіки великих міст; розкрито тенденції, закономірності та оцінено структурні трансформації у зовнішній торгівлі товарами та послугами в містах Західного регіону України. Визначено потенціал трансформації структури економіки міст обласного значення Західного регіону в контексті пріоритетів формування моделі циркулярної економіки; а також встановлено вплив структурних змін в економіці на якість життя населення міст. Видання може бути корисним при виробленні, прийнятті та реалізації рішень у сфері регіональної політики на різних рівнях управління, для науковців, студентів, практиків і тих, хто цікавиться питаннями місцевого і регіонального розвитку. Автори: М. І. Мельник, В. В. Борщевський, І. Г. Бабець, С. Д. Щеглюк, І. Р. Залуцький, І. В. Лещух, О. Й. Жабинець, Н. Р. Синюра-Ростун, Р. Є. Яремчук.
Ключові слова: структурна трансформація, економіка міст, Західний регіон України, передумови, чинники, особливості
2011
Розвиток сільських територій (стан, проблеми, перспективи) / Є. І. Бойко, І. Р. Залуцький, Х. М. Притула та ін. ; Інститут регіональних досліджень НАН України ; наук. ред. Є. І. Бойко. – Львів, 2011. – 61 с.
Здійснено аналіз наукових підходів до трактування дефініції «смарт-спеціалізація». Досліджено специфіку впровадження смарт-спеціалізації в Європейському Союзі. Головною метою смарт-спеціалізації в ЄС є підтримка економічного зростання та трансформації до економіки знань, враховуючи суспільні виклики та умови, характерні для держав-членів ЄС та їх регіонів. Національні / регіональні інноваційні стратегії для смарт-спеціалізації RIS3 мають базуватись на чотирьох «Cs» принципах смарт-спеціалізації: жорсткий відбір і критична маса (Tough Choices and Critical mass); конкурентна перевага (Competitive Advantage); включення та кластери (Connectivity and Clusters); спільне керівництво (Collaborative Leadership). Методологічно принциповим є акцент на «процес відкриття підприємництва», який включає, крім державного управління, участь підприємців, дослідників та інших соціально-економічних груп, залучення громадянського суспільства в ролі користувача інновацій. Стратегії RIS3 є сучасним, інтегрованим та орієнтованим на місця унікальним інструментом політики економічної трансформації. Законами України не передбачено імплементації європейських підходів до смарт-спеціалізації та поширення європейської кластерної політики. В Україні лише підзаконними актами з листопада 2018 р. регламентовано обов’язковість впровадження засад смарт-спеціалізації у межах розроблення регіональних стратегій розвитку, тобто на регіональному рівні. Розкрито специфіку, протиріччя та проблеми урядового механізму смарт-спеціалізації щодо його системного впровадження на державному, регіональному та місцевому рівнях. Аргументовано наявність ризиків несистемності впровадження засад смарт-спеціалізації при стратегічному плануванні регіонального розвитку та подальшої стагнації процесу інноваційної трансформації регіональних секторів економіки. Обґрунтовано необхідність визначення Законом України «Про інноваційну діяльність» дефініції «смарт-спеціалізація» як інноваційного підходу, що передбачає реалізацію унікального поєднання документами державного планування конкурентних переваг відповідної території та розвитку інноваційної діяльності. Для системної реалізації стратегічного планування регіонального розвитку в Україні на засадах смарт-спеціалізації запропоновано внести зміни до низки законів.
смарт-спеціалізація, засади смарт-спеціалізації, інноваційний розвиток, стратегія розвитку