Львівський державний університет ім. І. Франка (1980, географічний факультет, спеціальність – географія).
Здобутки:
кандидат економічних наук (1987, установа: Львівське відділення Інституту економіки АН УРСР, науковий керівник Долішній Мар’ян Іванович), старший науковий співробітник (1994, спеціальність – розміщення продуктивних сил і регіональна економіка), доктор економічних наук (2007, спеціальність – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища, установа: Рада по вивченню продуктивних сил України, науковий консультант Долішній Мар’ян Іванович, Данилишин Богдан Михайлович, тема: "Регіональна екологічна політика в умовах становлення ринкової економіки в Україні (теорія, методи, практика)"), професор (2010, спеціальність – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка), Заслужений діяч науки і техніки України.
Досвід роботи:
інженер (03.1981), молодший науковий співробітник (07.1986), науковий співробітник (11.1987), старший науковий співробітник (06.1989), завідувач (1991) відділу регіональної екологічної політики та природокористування (до 01.04.2014 відділу регіональної екологічної політики), в.о. директора (09.2006), директор (01.2014) ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» (до 2014 р. — Інституту регіональних досліджень НАН України, до 1994 р. — Львівського відділення Інституту економіки АН України). Головний редактор журналу "Регіональна економіка" та збірника наукових праць "Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України".
Досягнення:
один з ініціаторів та авторів розробки і запровадження в Україні економічних методів управління якістю довкілля, які сьогодні діють у формі зборів за забруднення навколишнього середовища. Під його науковим керівництвом і безпосередньою участю розроблено ряд регіональних програм у сфері екологічної безпеки та рекреаційного природокористування, які затверджені обласними органами влади Західного регіону України. Брав активну участь у підготовці Концепції державної регіональної політики України.
Опубліковано:
понад 100 наукових праць, з них 18 монографій та брошур.
Регіональна екологічна політика є важливим елементом в ієрархії складових національної екологічної політики, що потребує визначення у нормативно-правових актах її поняття, сфери застосування та завдань, які покликана вирішувати. Євроінтеграційні прагнення України зумовлюють необхідність орієнтування на регіональні підходи у реалізації екологічної політики Європейського Союзу, їх інтегрування у вітчизняну регіональну екологічну політику. Здійснювана в Україні реформа територіальної організації влади та місцевого самоврядування потребує перегляду місця регіонів у процесах формування та реалізації державної екологічної політики, розширення повноважень територіальних органів влади у сфері екологічного управління, створення для цього відповідної організаційної, фінансової та технічної бази. Значні територіальні екологічні контрасти, які поглиблюються внаслідок війни, набувають нових форм і проявів, унеможливлюють стандартні підходи до структури, завдань, інструментів реалізації екологічної політики в регіонах України. Найбільш екологічно проблемні регіони потребують суттєвої державної підтримки у вирішенні природоохоронних завдань: інституційної, організаційної, фінансової, технологічної. Дотепер, а особливо у повоєнний час основним завданням регіональної екологічної політики слід буде розглядати пошук джерел фінансового забезпечення екологічних заходів, програм і проєктів. Одним зі шляхів вирішення такого завдання вбачається екологізація вітчизняної системи оподаткування, збільшення ставок екологічного податку, віднесення до його складу паливних і транспортних податків. Дозвільні та регламентуючі інструменти мають посилити своє значення у реалізації завдань регіональної екологічної політики. Необхідно розширити сфери застосування СЕО, ОВД. Усунути відхилення внутрішнього законодавства від законодавства ЄС (зокрема, виведення з-під процедури оцінки впливу на довкілля проєктів угод про розподіл продукції ), встановити чіткі вимоги до розробників СЕО, ОВД, виключити формальність та фіктивність громадських слухань з приводу цих та інших інструментів екологічного регулювання тощо. Необхідно здійснити комплекс підготовчих робіт із введення в дію у повоєнний період Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля», водночас пропонуючи деякі важливі доповнення до нього, спрямовані на вирішення проблем, висвітлених у пропонованій науково-аналітичній доповіді.
регіональна екологічна політика, інституційні засади, економічні засади, системний аналіз, Україна
Подано пропозиції щодо удосконалення нормативно-методичного забезпечення і практики стратегування соціально-економічного розвитку регіонів в процесі післявоєнного відновлення України, зокрема щодо: врахування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та відповідні нормативно-розпорядчі документи на сучасному етапі євроінтеграційного процесу; концептуальних положень удосконалення методичних основ стратегування соціально-економічного розвитку регіонів; методики розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації; методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій.
державна регіональна політика, державна стратегія регіонального розвитку, моніторинг, функціональні типи територій, Агенції регіонального розвитку
УКР 
ENG
kravciv@ukr.net
(032)270-7168
