Національний університет «Львівська політехніка» (2004, спеціальність – міжнародна економіка), аспірантура – Національний університет «Львівська політехніка» ().
Здобутки:
кандидат економічних наук (2014, спеціальність – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності), установа: Національний університет «Львівська політехніка», науковий керівник доктор економічних наук, професор Кузьмін Олег Євгенович, тема: «Розвиток машинобудівних корпорацій»).
Досвід роботи:
аспірант кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва, асистент кафедри економіки підприємства та інвестицій Навчально-наукового інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка»; молодший науковий співробітник (11.2014), науковий співробітник (10.2015) , старший науковий співробітник (10.2018) відділу проблем реального сектору економіки регіонів (до 01.02.2019 відділу розвитку виробничої сфери регіону та інвестицій) ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України».
У монографії висвітлено результати комплексного дослідження переробної промисловості України та її регіонів. Зокрема сформовано систему пріоритетів імпортозаміщення на внутрішньому ринку промислових товарів та окреслено базові напрямки розвитку імпортозаміщувальних виробництв. Встановлено особливості функціонування хімічної промисловості в Україні на підставі порівняльного аналізу тісноти міжсекторальних зв’язків та рівня витратності вітчизняних і європейських хімічних виробництв. Побудовано мезорівневу матрицю економічного і ресурсного потенціалу хімічних виробництв. Обґрунтовано стратегічні орієнтири розвитку перспективних хімічних виробництв у Західному регіоні. Визначено проблеми розвитку легкої промисловості в Україні за результатами оцінки рівня функціонування переробних виробництв, зокрема їх імпортозалежності та експортоорієнтованості. Розроблено організаційний механізм відновлення сировинної бази текстильних та інших виробництв. Окреслено ключові напрямки розвитку деревообробної промисловості в областях Західного регіону (у розрізі виробництв) і визначено базові стратегії та механізми їх практичної реалізації. Здійснено групування регіонів України за обсягами виробництва сировини (зернових, м’яса і молока) та продуктів їх промислової переробки. Обґрунтовано перспективи розвитку вітчизняних агропереробних виробництв, виходячи з поточних і прогнозних трендів кон’юнктури на внутрішньому і зовнішньому ринках збуту продукції. Досліджено ризики функціонування сучасної системи фінансового вирівнювання, що пов’язані з впровадженням бюджетної децентралізації. Автори: С. О. Іщук, Л. Й. Созанський, Ю. В. Полякова, Л. П. Коваль, Я. В. Кудря, О. В. Ляховська, В. В. Косовська,Н. О. Ривак , О. С. Процевят.
Ключові слова: переробна промисловість, Україна, регіон, розвиток, проблеми, перспективи
У монографії висвітлено результати комплексного дослідження конкурентоспроможності промислового сектора економіки України та її регіонів. На основі запропонованого методичного підходу проведено порівняльний аналіз структурних переваг промисловості України і держав-членів ЄС. Побудовано рейтинг регіонів України за рівнем конкурентних переваг промисловості. Здійснено групування областей на підставі значень інтегральних індексів активності (виробничої, експортної, інвестиційної, капітальної, інноваційної) та ефективності (ресурсної, економічної) функціонування промислового сектора економіки. Проведено порівняльну оцінку конкурентних переваг промисловості України і Польщі на макро- і мезо- рівнях. Здійснено аналіз динаміки та структур (географічної і товарної) експортно-імпортних операцій в Україні і областях Західного регіону. Запропоновано ряд організаційно-економічних механізмів, спрямованих на посилення конкурентних переваг промислового сектора національної економіки в умовах глобалізації. Для наукових працівників, представників органів влади, керівників профільних організацій та відомств, менеджерів промислових підприємств, викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів. Авторський колектив: С. О. Іщук, Л. Й. Созанський, Л. П. Коваль, Я. В. Кудря, Р. В. Міхель, М. І. Бирка, О. С. Процевят
Ключові слова: економіка, промисловий сектор, конкурентні переваги, регіональний вимір, Україна
Монографія присвячена розв’язанню актуальних практичних та фундаментальних проблем модернізації основного капіталу у системі забезпечення технічного розвитку підприємств реального сектору національної економіки України. Висвітлено результати досліджень теоретико-методичних та прикладних засад оперування основним капіталом промислових підприємств. Розкрито особливості організаційно-економічного забезпечення модернізації основного капіталу вітчизняних промислових підприємств. Також сформовано і було обґрунтовано організаційно-економічні механізми удосконалення системи управління технічним розвитком машинобудівних підприємств. Для фахівців із технічного розвитку промислових підприємств, державних службовців, економістів, менеджерів, науковців та студентів економічних спеціальностей.
Ключові слова: модернізація основного капіталу, технічний розвиток, промислові підприємства
Монографія присвячена розв’язанню актуальних практичних та фундаментальних проблем управління розвитком корпорацій у реальному секторі національної економіки України. Висвітлено результати досліджень ідейних, теоретичних аспектів і прикладного базису, методологічні засади управління розвитком корпорацій у виробничій сфері. Проведено оцінку та аналіз динамічності управління розвитком вітчизняних корпорацій на прикладі переробної промисловості. Встановлено та о бґрунтовано вектори нарощення потенціалу управління розвитком корпорацій у машинобудуванні на основі узагальнення результатів досліджень відповідної практики і досвіду. Для фахівців із питань корпоративного розвитку та фінансового менеджменту, державних службовців, економістів, менеджерів, науковців і студентів старших курсів економічних спеціальностей.
Ключові слова: управління розвитком, промислові корпорації, методологія, практика
У монографії наведено результати комплексного дослідження основного капіталу в Україні і Західному регіоні. Обґрунтовано методологічні та прикладні засади модернізації основного капіталу і розроблено методичний інструментарій для його оцінювання. Проведено інтегральну оцінку стану, руху та ефективності використання основних засобів за період 2006-2013 рр. Розроблено прогнозну економіко-математичну модель визначення вартості основного капіталу на мікрорівні з урахуванням дії реінвестиційного механізму. Визначено техніко-економічні передумови і окреслено перспективні напрямки відтворення основного капіталу виробничої сфери регіону. Для наукових працівників, викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів, державних службовців, підприємців. Авторський колектив: С. О. Іщук, Я. В. Кудря, С. М. Тимків, С. М. Ткач, О. С. Процевят
Ключові слова: основний капітал, Західний регіон України, модернізація економіки
Монографія присвячена розробленню засад, інструментарію і методів економічного та організаційно-структурного розвитку корпорацій. Розроблено теоретично-методичні і прикладні основи розвитку корпорацій. На прикладі машинобудування розкрито особливості розвитку корпорацій. Проаналізовано стан розвитку машинобудівних корпорацій. Розроблено, запропоновано і наведено методи побудови корпораціями організаційних структур управління і визначення економічного ефекту синергізму для машинобудівних корпорацій, теоретико-методичні засади оцінювання економічної ефективності розвитку машинобудівних корпорацій на основі ситуаційних шкал. Для державних службовців, економістів, менеджерів, зацікавлених практиків, наукових і науково-педагогічних працівників, докторантів, аспірантів, студентів старших курсів економічних спеціальностей.
Здійснення інвестиційної діяльності підприємств переважно пов’язане з певним рівнем непередбачуваності очікуваних фінансових результатів реалізації інвестиційних проектів. Існування інвестиційного ризику, що є властивістю інвестиційного процесу, значною мірою зумовлює недостатню привабливість певних напрямів вкладення інвестицій, а також часто призводить і до суттєвого погіршення фінансового стану інвесторів. Попри те, що повністю уникнути ризику інвестиційної діяльності підприємств неможливо, існують різноманітні інструменти як зниження, так і оптимізації його рівня за співвідношенням рівнів ризику та очікуваного доходу від реалізації інвестиційних проектів підприємств. Окрім таких відомих методів зниження інвестиційного ризику, як проведення диверсифікації інвестиційного портфеля, резервування і страхування ризиків, досить важливе значення має розроблення комплексу науково обґрунтованих інструментів, методів і показників управління ризиками інвестиційної діяльності промислових підприємств. На практиці це дозволить приймати більш економічно обґрунтовані та виважені управлінські рішення, зокрема своєчасно відсіювати ті інвестиційні проекти, рівень ризику яких є занадто високим для інвесторів, і знижувати рівень непередбачуваності фінансових результатів інвестиційної та інноваційної діяльності, покращувати фінансовий стан підприємств. Управління інвестиційним ризиком підприємства повинно зводитися у кінцевому підсумку до визначення найкращого з точки зору його власників і зовнішніх інвесторів співвідношення між рівнями прибутковості інвестування підприємства та ризику такого інвестування. При цьому інвестори, розглядаючи інвестиційні проекти розвитку підприємства, приймають рішення про доцільність реалізації проектів на підставі таких основних показників: очікуваного доходу від реалізації проекту, індикатором якого може прийматися його середньорічне прогнозне значення протягом періоду реалізації інвестиційного проекту; вартості реалізації проекту, тобто суми потрібних інвестицій у його здійснення; рівня ризику реалізації проекту, індикатором якого може бути коефіцієнт варіації за середньоквадратичним або середнім лінійним відхиленням. Встановлено взаємозв’язок між цими показниками у вигляді економіко-математичних моделей та отримано математичні вирази визначення ринкової вартості майна підприємства та окремих інвестиційних проектів, які реалізуються ним. Застосування цих моделей як цільових орієнтирів прийняття оптимальних інвестиційних рішень дозволяє встановити найкраще співвідношення між очікуваною дохідністю інвестицій і рівнем ризику їх здійснення. Використання розробленого методу управління інвестиційним ризиком під час формування інвестиційного портфеля підприємства та вибору джерела фінансування, який базується на встановленому взаємозв’язку між ринковою вартістю інвестиційного проекту, очікуваним доходом та рівнем ризику його реалізації, забезпечує прийняття оптимальних управлінських рішень за критерієм максимуму ринкової вартості промислового підприємства.
капіталізація, оцінювання, промислові підприємства, регулювання, розвиток, управління
2016
Ishchuk S. O. Мanagement of economic development of industrial corporations: the functionalities opportunities of operation management / S. O. Ishchuk, Y. V. Kudria // Applied management and investments. – 2016. – N2. – Vol. 5. – Р. 100-108.
Іщук С. О. Фактори конкурентоспроможності виробничої сфери регіону: модернізація основного капіталу / С. О. Іщук, Я. В. Кудря // Соціально-економічні аспекти стійкого розвитку економіки України : монографія ; наук. ред. О. О. Непочатенко. – Умань : Сочінський М.М., 2016. – 300 с. – С. 227-237.
Кузьмін О. Є. Аналітично-інформаційний огляд тенденцій і чинники розвитку промислових корпорацій на тлі глобалізаційних змін сучасності, загроз, врахування вітчизняного й міжнародного досвіду / О. Є. Кузьмін, І. Б. Скворцов, Я. В. Кудря // Economic security and protection of information: theory, methodology, practice : monograph / Scientific editor S. I. Drobyazko. – Roma ; Italy : Edizioni Magi, 2016. – 112 p. – P. 34-63.
УКР 
ENG
swiss.inc.com@gmail.com
