Львівський національний університет імені Івана Франка (1994-1999, з відзнакою, спеціальність – міжнародні економічні відносини); аспірантура – Інститут регіональних досліджень НАН України (1999-2003); докторантура – Інститут регіональних досліджень НАН України (2011-2014).
Здобутки:
кандидат економічних наук (2004, спеціальність – розміщення продуктивних сил і регіональна економіка, установа: Інститут регіональних досліджень НАН України, науковий керівник доктор географічних наук, професор Писаренко Світлана Марківна, тема: «Стабілізаційні механізми розвитку економіки регіону»), старший науковий співробітник (2013, спеціальність – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка), доктор економічних наук (2016, спеціальність – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка, установа: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», науковий консультант доктор економічних наук, доцент Борщевський Віктор Валентинович, тема: «Соціально-економічний розвиток сільських територій на основі ефективної реалізації їх потенціалу»).
Досвід роботи:
науковий співробітник наукового відділу Львівського банківського інституту Національного банку України (2001-2003); аспірант (1999-2003), молодший науковий співробітник (2003-2005) відділу економічних проблем розвитку промисловості регіону, науковий співробітник (2005-2009), старший науковий співробітник (2010-2015) відділу розвитку територіальних громад і транскордонного співробітництва (до 01.04.2014 відділу прогнозування та розвитку сільських територій, до 01.04.2004 відділу прогнозування і моделювання розвитку регіону), в.о. завідувача, завідувач (.02.2015) сектору транскордонного співробітництва (до 01.02.2019 сектору проблем транскордонного співробітництва) ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» (до 2014 р. — Інституту регіональних досліджень НАН України); член редколегії збірника наукових праць "Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України".
Наукові інтереси:
регіональна економіка; розвиток сільських територій; транскордонне співробітництво; моделювання економічних процесів.
Життєве кредо:
«Цінуй те, що маєш, але не зупиняйся на досягнутому»; «Бути людиною у всьому і завжди».
24 лютого 2022 року росія почала повномасштабну військову агресію проти України. Цей день став точкою відліку, коли концепція еволюційного розвитку економіки нашої держави практично втратила сенс. Визначальними чинниками подальшого економічного розвитку більшості регіонів України стали не довготривалі тренди, а революційні зміни, спричинені фактором безпеки. У науково-аналітичній доповіді визначено основні виклики розвитку економічної системи України та її регіонів, які матимуть вплив у середньостроковій та стратегічній перспективі.
економічний розвиток, регіон, Україна, виклики, умови війни, повоєнне відновлення
Документ присвячений висвітленню питань формування теоретичних засад виокремлення, ідентифікації та структуризації виробничого потенціалу сільської території на основі багатофункціональності земель за їх цільовим призначенням. У ньому розкрито особливості становлення на європейських засадах сучасної системи Державного земельного кадастру як офіційної інформаційної бази, в якій багатофункціональність конкретної сільської території відображається структурою категорій земель та угідь відповідно до локалізованої в межах адміністративно-територіального утворення економічної діяльності. На основі застосування відомостей Державного земельного кадастру розроблено та апробовано алгоритм оцінювання виробничого потенціалу сільської території у сфері сільськогосподарської діяльності та порівняльної оцінки ефективності його використання в розрізі регіонів держави. Виявлено, що явними лідерами за рівнем використання виробничого потенціалу у сфері сільськогосподарської діяльності є області, які мають найнижчі його обсяги: Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька та Тернопільська області. Запропонований алгоритм оцінки виробничого потенціалу сільських територій забезпечує отримання результатів, що можуть застосовуватися для проведення моніторингу та прогнозування змін під впливом господарської діяльності; розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо здійснення більш раціонального поточного і перспективного використання соціально-економічного потенціалу сільських територій; створення умов для повноцінної життєдіяльності сільського населення у екологічно збалансованому природному середовищі; оперативного задоволення інформаційних потреб центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, що підвищуватиме їх адміністративну спроможність щодо сприяння розвитку сільського господарства та сільських територій відповідно до положень Угоди про асоціацію з ЄС.