12.11.1975 в с. Щирець Пустомитівського р-ну Львівської області.
Освіта:
Львівський державний університет імені Івана Франка (1997, спеціальність – міжнародні економічні відносини).
Здобутки:
кандидат економічних наук (2002, спеціальність 08.10.01 – розміщення продуктивних сил і регіональна економіка, установа: Інститут регіональних досліджень НАН України, тема: “Організаційно-економічні основи міжрегіонального співробітництва прикордонного регіону (на прикладі Західного регіону України)”), старший науковий співробітник (2007, спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка), доктор економічних наук (2010, спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка, тема: “Міжрегіональна економічна інтеграція в Україні: теоретико-методологічні засади дослідження і механізм регулювання”), професор (2013, спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит).
Досвід роботи:
економіст (05.2001), молодший науковий співробітник (12.2001), науковий співробітник (01.2004), старший науковий співробітник (01.2005) відділу регіональної економічної політики, старший науковий співробітник (04.2010), завідувач (01.2011) відділу регіональної фінансової політики (до 01.04.2014 відділу проблем розвитку фінансово-кредитних відносин в регіоні), заступник директора з наукової роботи (10.2014-09.2025) ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» (до 2014 р. — Інституту регіональних досліджень НАН України); професор (09.2015) кафедри економіки та управління персоналом Львівського навчально-наукового інституту ДВНЗ "Університет банківської справи" (до 2015 р. Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ); Visiting professor in Kielce University of Technology (Poland), Bialystok School of Economics (Poland); головний редактор збірника наукових праць "Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України".
Опубліковано:
понад 180 наукових та навчально-методичних праць, з них 35 монографій, науково-аналітичних видань.
Інші дані:
Керівництво науково-дослідними проєктами/темами:
«Публічне інвестування розвитку територій на засадах багаторівневого врядування» (державний реєстраційний номер 0125U002692) ІІІ кв. 2025 р. - ІV кв. 2027 р.
«Фінансова політика забезпечення економічного зростання територіальних громад в умовах нестабільності» (державний реєстраційний номер 0122U200317) ІІІ кв. 2022 р. - ІІ кв. 2025 р.
«Трансформація моделі просторового розвитку України» (державний реєстраційний номер 0118U006583) І кв. 2022 р. - ІV кв. 2024 р.
«Управління активами територіальних громад» (державний реєстраційний номер 0120U101402) І кв. 2020 р. - ІІ кв. 2022 р.
«Методологічні засади smart-спеціалізації регіонів України» (державний реєстраційний номер 0119U103908) ІІІ кв. 2019 р. - ІV кв. 2021 р.
Виокремлення проблемних територій та інструменти стимулювання їх економічної активності» (державний реєстраційний номер 0120U101402). І кв. 2020 р. – ІV кв. 2021 р.
«Інституційні інструменти сталого розвитку професійної (професійно-технічної) освіти регіону на інноваційних засадах» (державний реєстраційний номер 0121U108391). І кв. 2021 р. - ІV кв. 2021 р.
«Управління активами територіальних громад» (державний реєстраційний номер 0120U101402). І кв. 2020 р. – ІІ кв. 2022 р.
«Розробка проекту Стратегії розвитку освіти Львівщини на період до 2027 року» (державний реєстраційний номер 0120U103861). 2020 р.
«Розробка стратегії розвитку Львівської області на період до 2027 року та Плану заходів з реалізації у 2021-2023 роках Стратегії розвитку Львівської області на період до 2027 року» (державний реєстраційний номер 0119U103897). ІІІ кв. 2019 р. - ІV кв. 2019 р.
ГД «Проект Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року та Плану заходів на 2021-2023 роки з її реалізації» (державний реєстраційний номер 0119U103908 ). 01.05.2019 - 31.12.2019 р.
«Механізми адміністративно-фінансової децентралізації: оцінка ефективності, напрями удосконалення» (державний реєстраційний номер 0118U006583). 01.09.2018 р. – 31.12. 2019 р.
«Наукові засади формування моделі сталого ендогенного зростання регіонів України в умовах адміністративно-фінансової децентралізації» (державний реєстраційний номер 0117U000691). І кв. 2017 р. - ІІ кв. 2019 р.
«Ризики бюджетної децентралізації у формуванні фінансово-економічного потенціалу територіальних громад Карпатського регіону» (державний реєстраційний номер 0117U003493). ІІІ кв. 2017 р. - ІV кв. 2019 р.
«Фінансове забезпечення розвитку територіальних громад Карпатського регіону в умовах реформування місцевого самоврядування» (державний реєстраційний номер 0115U000018). І кв. 2015 р. – ІІ кв. 2017 р.
«Фінансові механізми формування конвергентної моделі регіонального розвитку» (державний реєстраційний номер 0112U000460 ). І кв. 2012 р. - ІV кв. 2014 р.
Виконання науково-дослідних проєктів/тем:
Соціально-економічне обґрунтування перспектив розбудови мережі пунктів пропуску через державний кордон у Закарпатській області" (державний реєстраційний номер 0119U104022). І кв. 2019 р. - ІV кв. 2019 р.
“Методологічні основи та напрями реформування адміністративно-територіального устрою України” (державний реєстраційний номер 0114U004461). ІІ кв. 2014 р. – ІV кв. 2016 р.
«Організаційно-економічні засади розвитку соціальної сфери територіальних громад» (державний реєстраційний номер 0117U006098). ІІІ кв. 2017 р. - ІV кв. 2017 р.
Участь у грантових проєктах:
Розроблення Державної програми міжнародного територіального співробітництва на 2025-2027 роки (Координація та комунікація з Міністерством розвитку громад та територій України, модерування роботи робочої групи з підготовки Програми, підготовка документу, стратегічна екологічна оцінка Програми; Програма: UCORD (2025)).
Розроблення Плану справедливої трансформації Львівського вугільного мікрорегіону (Програма: Deutsche Gesellschaft fr Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH (2024)).
Формування концептуальних та правових засад задля ефективного повоєнного відновлення деокупованих територій України (Обґрунтування пропозицій щодо удосконалення адміністративно-територіального устрою Запорізької, Харківської та Херсонської областей у повоєнний час; Міжнародний фонд «Відродження» (2024–2025)).
Стратегічний аналіз та рекомендації для зміцнення спроможності органів місцевого самоврядування та громад (Розроблення стратегічних документів для територіальних громад Львівської, Волинської та Закарпатської областей; Програма: USAID ГОВЕРЛА (2023–2024)).
Формування програм місцевого економічного розвитку шляхом інтеграції переміщеного бізнесу та ВПО (Розроблено програми економічного розвитку 10 територіальних громад Львівської області; Програма: USAID ГОВЕРЛА (2022)).
Детермінанти економічного зростання регіонів і територіальних громад на основі поведінкової економіки (Проведено дослідження поведінкових економічних факторів, що впливають на зростання на регіональному та громадському рівнях; Фінансування: Національний фонд досліджень України (2020–2022)).
Розробка Стратегії та плану реалізації Белзької міської територіальної громади Львівської області, Сколівської міської територіальної громади Львівської області, Стрийської міської територіальної громади Львівської області, Добросино-Магерівської селищної територіальної громади Львівської області (Фінансування: Львівська ОДА (2021-2022)).
Стимулювання місцевого економічного зростання в прикордонних регіонах у процесі євроінтеграції: кращі практики країн Східного партнерства (EaP) (Реалізується у партнерстві з освітніми та науковими установами країн ЄС; Проєкт Жана Моне в рамках програми ЄС ERASMUS+ (2018–2021)).
Розгортання Ініціативи зміцнення муніципальних фінансів (MFSI-II) (сприяння партиципаторному бюджету в містах України та посилення участі громадян у процесах місцевого бюджету; Програма: USAID (2016–2017)).
Громадський моніторинг формування, виконання та звітності місцевих бюджетів (Проведення громадського моніторингу бюджетних процесів у Львівській області; Фінансування: Міжнародний фонд «Відродження» (2013–2014)).
Додаткова інформація:
Лауреат Премії Національної академії наук України імені М. І. Туган-Барановського за цикл праць «Децентралізація влади та реформування адміністративно-територіального устрою в Україні" (2018 р.)
Експерт з розробки Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки та її актуалізації (2023), Стратегій розвитку Львівської, Тернопільської, Закарпатської та Запорізької областей, а також територіальних громад України
Тренер з публічного інвестування місцевого розвитку та стратегічного планування розвитку громад
Голова спеціалізованої вченої ради Д35.154.01 в ДУ "Інститут регіональних досліджень імені М. Долішнього НАН України"
Експерт з оцінювання дослідницьких проектів установ МОН України
Член редколегії журналу "Економічний часопис - ХХІ", фахове видання, реферується в SCOPUS, impact factor – 1,87
Член редколегії журналу "Регіональна економіка", фахове видання, реферується в COPERNICUS, impact factor – 59,60
Голова редакційної колегії зб.наук.пр. "Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України", фахове видання, реферується в COPERNICUS, impact factor – 57,69
Заступник голови експертної групи - 2 з оцінювання наукових установ МОН України
У науково-аналітичній записці проаналізовано практичні аспекти впровадження реформи управління публічними інвестиціями в Україні на рівні територіальних громад у перехідний період. Увагу зосереджено на функціонуванні основних інструментів системи – середньострокових планів пріоритетних публічних інвестицій (СПІ) та єдиних проєктних портфелів (ЄПП), а також на їх взаємозв’язку із системою стратегічного планування та бюджетним процесом. Встановлено, що впровадження нової моделі супроводжується підвищенням вимог до інституційної спроможності органів місцевого самоврядування. Станом на початок 2026 року 70,2% територіальних громад затвердили СПІ, однак лише 58,3% сформували ЄПП, що свідчить про складність переходу від етапу планування до етапу формування та погодження конкретних інвестиційних проєктів. Як результат 41,3% громад залишаються поза системою публічного інвестування або перебувають на початкових етапах інтеграції до неї. Аналіз показав, що СПІ виконують не лише функцію середньострокового планування, а й є інструментом «м’якої» вертикальної координації інвестиційної політики між державою та громадами. Водночас у процесі їх формування прослідковується диференціація доступу до інвестиційних ресурсів: сільські громади переважно визначають обмежену кількість напрямів, що звужує їхні можливості участі у залученні фінансування. Виявлено, що стратегічні пріоритети частково трансформуються у проєктні рішення: повне покриття напрямів СПІ проєктами ЄПП забезпечено у 29% громад. В розрізі сфер переважають інвестиційні проєкти у секторах освіти, муніципальної інфраструктури, транспорту та охорони здоров’я. Такий підхід відображає орієнтацію громад на забезпечення базових публічних послуг, натомість проєкти економічного розвитку представлені обмежено, попри значну задекларовану фінансову потребу. Доведено, що у практиці громад зберігається інфраструктурна (об’єктно-орієнтована) логіка публічного інвестування: близько 69,3% проєктів пов’язані з будівництвом, реконструкцією або капітальним ремонтом. Узагальнено, що впровадження реформи призвело до формування багаторівневої моделі управління публічними інвестиціями, однак у перехідний період між її елементами зберігається неповна узгодженість. Подальший розвиток системи потребує посилення інституційної спроможності громад, удосконалення процедур та забезпечення більш тісної інтеграції стратегічного, проєктного і бюджетного рівнів управління публічними інвестиціями.
управління публічними інвестиціями, територіальні громади, практики впровадження, інституційні виклики
Науково-аналітична записка присвячена дослідженню трансформації моделі фінансування професійної освіти в Україні в умовах децентралізації публічного управління, структурних змін на ринку праці та викликів воєнного і післявоєнного розвитку економіки. У записці проаналізовано інституційні зміни у фінансовому забезпеченні системи професійної освіти, зокрема перерозподіл фінансових повноважень між рівнями бюджетної системи, зростання ролі місцевих бюджетів у фінансуванні закладів професійної освіти та впровадження нових підходів до управління фінансовими ресурсами. Показано, що сучасна система фінансування професійної освіти характеризується інерційною структурою видатків, домінуванням поточних витрат, недостатньою інвестиційною складовою розвитку матеріально-технічної бази та обмеженою участю бізнесу у фінансуванні підготовки кадрів. Водночас прийняття Закону України «Про професійну освіту» (2025) створює передумови для переходу до більш гнучкої моделі фінансування, орієнтованої на результативність діяльності закладів освіти, інтеграцію з ринком праці та диверсифікацію джерел фінансових ресурсів. Основний акцент дослідження зроблено на формуванні рекомендацій щодо вдосконалення фінансової політики у сфері професійної освіти. Зокрема обґрунтовано необхідність підвищення прозорості структури фінансування системи професійної освіти, удосконалення формульної моделі розподілу бюджетних ресурсів з урахуванням регіональних і воєнних чинників, посилення інвестиційної складової фінансування та формування інституційної моделі співфінансування підготовки кадрів за участі бізнесу. Окрему увагу приділено необхідності інтеграції прогнозних потреб ринку праці у механізми фінансування системи професійної освіти. Реалізація запропонованих рекомендацій сприятиме формуванню більш збалансованої багатоканальної моделі фінансування професійної освіти, підвищенню ефективності використання фінансових ресурсів, модернізації матеріально-технічної бази закладів освіти та зміцненню зв’язку системи підготовки робітничих кадрів з потребами економічного розвитку і післявоєнного відновлення України.
професійна освіта, фінансування, децентралізація, змішана модель розвитку, Україна
У записці розглядаються інституційні виклики інтеграції стратегічного планування та системи управління публічними інвестиціями в Україні в умовах впровадження реформи управління публічними інвестиціями. Проаналізовано нормативно-правову базу та практику формування середньострокових планів публічних інвестицій і єдиних портфелів публічних інвестицій на регіональному та місцевому рівнях. Зазначено, що швидке впровадження реформи та недостатня узгодженість процесів і процедур стратегічного планування та публічного інвестування спричиняють до існування паралельних систем управління розвитком територій, коли стратегічне планування і публічне інвестування функціонують відокремлено одне від одного. Це формує ризики зниження ефективності використання бюджетних ресурсів та обмежує можливості реалізації стратегічних пріоритетів розвитку регіонів і територіальних громад. У записці обґрунтовано необхідність інституційної інтеграції стратегічного планування та управління публічними інвестиціями за принципом «стратегія > інвестиції > результати розвитку». Запропоновано комплекс рекомендацій, спрямованих на посилення ролі стратегічних документів у формуванні інвестиційних портфелів, розширення структури публічних інвестиційних проєктів через врахування інституційної («м’якої») складової, впровадження механізмів фінансування інтегрованих територіальних інвестицій та узгодження часових горизонтів стратегічного й інвестиційного планування. Реалізація запропонованих підходів дозволить підвищити ефективність використання публічних ресурсів, забезпечити кращу координацію між рівнями врядування та наблизити систему управління регіональним розвитком України до практик територіально орієнтованої політики Європейського Союзу.
стратегічне планування, управління публічними інвестиціями, стратегії розвитку, інвестиційні рішення
Досліджено реформу управління публічними інвестиціями в Україні з урахуванням умов розвитку вітчизняної економіки та досвіду країн ЄС. Проаналізовано наявну нормативно-правову базу. Виявлено ключові виклики, пов’язані з централізацією процедур, слабкою координацією між рівнями влади й обмеженими ресурсами громад. Обґрунтовано необхідність чіткого визначення критеріїв інвестиційних проєктів та розмежування їх за типами і масштабом. Аргументовано потребу переходу на результато-орієнтований підхід (RBM) у систему управління публічними інвестиціями. Наголошено на потребі інтеграції у процес багаторівневого управління, зокрема, залучення громадськості і бізнесу до процесу відбору проєктів для підвищення прозорості. Акцентовано на потребі створення стимулів для участі приватних інвесторів. Підкреслено ризики надмірної бюрократизації для фінансово та інституційно слабших громад. Розроблено рекомендації щодо поступового впровадження нової моделі з урахуванням економічної кризи та інституційних обмежень.
реформа управління, публічні інвестиції, Україна, виклики, європейські орієнтири, рекомендації
24 лютого 2022 року росія почала повномасштабну військову агресію проти України. Цей день став точкою відліку, коли концепція еволюційного розвитку економіки нашої держави практично втратила сенс. Визначальними чинниками подальшого економічного розвитку більшості регіонів України стали не довготривалі тренди, а революційні зміни, спричинені фактором безпеки. У науково-аналітичній доповіді визначено основні виклики розвитку економічної системи України та її регіонів, які матимуть вплив у середньостроковій та стратегічній перспективі.
економічний розвиток, регіон, Україна, виклики, умови війни, повоєнне відновлення
Окреслено проблеми регулювання регіонального розвитку, що потребують розв’язання на законодавчому рівні з врахуванням наявних децентралізаційних трансформацій, зокрема обґрунтовано необхідність оновлення законодавчої основи для реалізації державної регіональної політики. Подані пропозиції до проєкту Закону про внесення змін до Закону України "Про засади державної регіональної політики» сфокусовані на: корегуванні змісту низки понять (стратегія, засади державної регіональної політики, принципи державної регіональної політики, пріоритети державної регіональної політики, напрями державної регіональної політики, моніторинг державної регіональної політики тощо); актуалізації принципів політики регулювання регіонального розвитку; обґрунтування напрямів покращення інституційного забезпечення реалізації державної регіональної політики; удосконаленні функціонування Агенцій регіонального розвитку.
державна регіональна політика, державна стратегія регіонального розвитку, моніторинг, функціональні типи територій, Агенції регіонального розвитку