Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова (1989, факультет економіки і організації книжкової справи, спеціальність – економіка і організація поліграфічної промисловості, інженер-економіст); аспірантура Львівського відділення Інституту економіки НАН України (1993-1996); докторантура ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» (2018-2020).
Здобутки:
кандидат економічних наук (18.02.1997; спеціальність 08.10.01 – розміщення продуктивних сил і регіональна економіка; установа: Інститут регіональних досліджень НАН України; наук. керівник – доктор економічних наук, професор Козоріз М. А.; тема: «Формування економічної стратегії розвитку промислових підприємств»), старший науковий співробітник (2004); доктор економічних наук (рік, тема: «XXX»).
Досвід роботи:
стажист-дослідник науково-дослідного сектору при Українському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова (1989-1993), аспірант Львівського відділення Інституту економіки НАН України (1993-1996), молодший науковий співробітник (1996-1998), науковий співробітник (1998-2002), старший науковий співробітник (2002) відділу регіональної екологічної політики та природокористування (до 01.04.2014 відділу регіональної екологічної політики) ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» (до 2014 р. — Інституту регіональних досліджень НАН України); член редколегії збірника наукових праць "Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України".
Наукові інтереси:
економіка природокористування й охорони довкілля, сталий розвиток землекористування, гірських територій.
У науковому виданні розглянуто теоретико-методичні й практичні положення щодо поняття екологічної безпеки та шляхів її досягнення. Досліджено методи економічного регулювання екологічної безпеки у країнах-членах ЄС. Розкрито місце екологічного оподаткування в податковій системі європейських країн, вагу екологічних податків стосовно валового внутрішнього продукту та сумарних податкових надходжень держав-членів ЄС. Здійснено аналіз застосування європейськими країнами методів та інструментів економічного регулювання екологічної безпеки за сферами природокористування. Зроблено порівняння європейської та вітчизняної практики економічного регулювання екологічної безпеки та запропоновано шляхи вдосконалення економічного регулювання екологічної безпеки в Україні з урахуванням європейського досвіду та вітчизняних фінансово-економічних реалій. Для фахівців у сфері охорони природного довкілля, економічного регулювання природокористування, науковців, викладачів, аспірантів, студентів. Авторський колектив: В. С. Кравців, П. В. Жук, Ю. І. Стадницький, І. М. Куліш, В. О. Полюга, О. І. Гулич, І. А.. Колодійчук
Ключові слова: екологічна безпека, економічне регулювання, методи, досвід, європейські країни, Україна
У науковій доповіді представлено методичні підходи до оцінювання впливу процесів адміністративно-фінансової децентралізації на соціально-економічний розвиток територій – регіонів, районів, міст та об’єднаних територіальних громад. Об’єктом дослідження виступив Карпатський регіон. Виявлено особливості та проблеми функціонування міських, гірських та прикордонних громад в умовах сучасних реформ. Акцентовано увагу на процеси економічного та інвестиційного розвитку громад Карпатського регіону, ефективності надання освітніх послуг в громадах та формування локальної освітньої політики. Розглянуто механізми стимулювання зайнятості населення та активізації економічної активності на рівні адміністративно-територіальних одиниць базового рівня. Проаналізовано ситуацію з організацією суспільного управління на різних рівнях в областях Карпатського регіону. Для представників органів влади та місцевого самоврядування, науковців, дослідників проблем реформування місцевого самоврядування та бюджетної децентралізації в Україні. Авторський колектив: Л. Я. Беновська, М. М. Біль, О. І. Гулич, А. Р. Дуб, П. В. Жук, С. О. Іщук, Я. Я. Калат, Л. В. Ключник, І. А. Колодійчук, О. О. Левицька, І. В. Лещух, М. І. Мельник, Х. О. Патицька, В. О. Полюга, Х. М. Притула, Н. Р. Синюра-Ростун, Л. Й. Созанський, І. З. Сторонянська, Р. Т. Теслюк, С. Л. Шульц, Р. Є. Яремчук.
Ключові слова: децентралізація, соціально-економічний розвиток, територія, методичні підходи, результати оцінювання, Україна
Представлено результати моніторингу та аналітичну базу для дослідження потенціалу регіонів України щодо досягнення Цілей Сталого Розвитку. Адже регіони України характеризуються суттєвою диференціацією показників соціально-економічного розвитку, екологічної ситуації та захисту навколишнього середовища. В основу дослідження покладено Національну доповідь «Цілі Сталого Розвитку: Україна», де наведено результати адаптації 17 глобальних Цілей з урахуванням специфіки національного розвитку, 86 завдань національного розвитку та 172 показники для їх моніторингу, а також бенчмаркінгові орієнтири для досягнення до 2030 року. В цьому контексті здійснено моніторинг регіонів України за період 2011-2016 рр., що може стати підґрунтям для виявлення проблемних аспектів, вироблення напрямків корегування політики та механізмів досягнення Цілей Сталого Розвитку на регіональному рівні. Публікація стане у нагоді урядовцям, працівникам міністерств і відомств, керівникам та фахівцям центральних і місцевих органів виконавчої влади, спеціалістам агентств ООН, представникам дипломатичного корпусу та міжнародних організацій, науковцям, діячам громадських організацій, усім, кого цікавлять питання стратегічного планування сталого розвитку регіонів України. Авторський колектив: Л. Я. Беновська, В. В. Борщевський, А. Р. Дуб, П. В. Жук, С. О. Іщук, І. А. Колодійчук, О. М. Луцків, М. І. Мельник, О. І. Пастернак, Х. М. Притула, Л. Й. Созанський, І. З. Сторонянська, Р. Т. Теслюк, О. О. Ткаченко, С. Л. Шульц, С. Д. Щеглюк.
Ключові слова: сталий розвиток, Україна, цілі, регіональний вимір
Розглянуто теоретико-методичні й практичні положення щодо вітчизняної політики розвитку гірських територій (гірської політики) та її зближення з гірською політикою європейських країн. Здійснено аналіз напрямів та інструментів реалізації європейської політики сталого розвитку гірських територій, нормативно-правового забезпечення і шляхів вирішення проблем соціально-економічного розвитку гірських територій в Україні. Досліджено секторальні особливості, актуальний стан, проблеми та завдання гірської політики у демографічній та соціальній сферах, сільському й лісовому господарстві, рекреаційно-туристичній сфері, сферах промисловості та енергетики, транспорту й комунікацій, інфраструктурного забезпечення, збереження культурної спадщини та природного довкілля. Визначено пріоритети вітчизняної гірської політики, шляхи та інструменти їх реалізації. Особливу увагу приділено питанням запобігання депопуляції гірських територій, що загрожує втратою своєрідної етнокультурної спадщини горян, та інструментам вирішення цього завдання. Для працівників органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, учасників громадських організацій, фахівців-практиків, науковців, викладачів, студентів, усіх, сфера діяльності та зацікавленість яких стосується проблематики сталого розвитку гірських територій. Авторський колектив: В. С. Кравців, П. В. Жук, І. А. Колодійчук, Р. Т. Теслюк, В. О. Полюга, О. І. Гулич, Ю. І. Башинська, І. Р. Мищишин, І. М. Вознюк-Богів.
Ключові слова: гірська політика, наукові основи, формування, реалізація, Україна
В доповіді розглянуто теоретико-методичні положення щодо поняття екологічної безпеки транскордонного регіону, шляхів та інструментів її досягнення. Проведено дослідження вітчизняних та європейських механізмів регулювання екологічної безпеки та розглянуто можливості їх конвергенції. З урахуванням положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом запропоновано шляхи вдосконалення механізмів регулювання екологічної безпеки у транскордонних регіонах України та ЄС. Для наукових працівників, керівників органів державного управління та місцевого самоврядування, аспірантів, студентів. Авторський колектив: Кравців В.С., Жук П.В., Колодійчук І.А., Гулич О.І., Полюга В.О., Стадницький Ю.І., Башинська Ю.І., Федірко Б.О., Бегень О.Р., Григоренко О.В., Кухарик В.В., Почтарук І.С.
У статті наголошується на необхідності застосування комплексного підходу в управлінні відходами. Це зобов’язує до розроблення і послідовної реалізації плану управління відходами, дотримання принципу «забруднювач платить», розбудови відповідної нормативно-законодавчої бази тощо. Вказується на неспроможність чинної системи поводження з відходами сприяти реалізації не лише інноваційних, а й традиційних завдань у цій сфері. У статті визначаються теоретико-прикладні аспекти щодо формування ефективної системи управління відходами в Україні. Вбачаємо необхідним проведення радикальних змін у руслі сучасних тенденцій і бачення проблеми відходонагромаджень, насамперед через перегляд концептуальних положень у цій сфері. Розглядається формула просування до розбудови сучасної ефективної системи управління в Україні, головними складовими якої є впровадження інноваційних технологій, європейських стандартів і радикальних системних рішень. Послідовна реалізація чіткої стратегії поводження з відходами, формування інституту відповідальності, створення організаційно-правових умов для інвестиційної привабливості індустрії переробки відходів сприятимуть становленню ефективної національної системи управління відходами.
відходи, проблема відходонагромаджень, управління відходами, інноваційні технології, системні рішення
Розглянуто проблему відходонакопичення з позицій історизму, зокрема на тлі підвищення рівня урбанізації, починаючи з доіндустріальних цивілізацій. Значна увага приділена розгляду відходів з правової точки зору. Наголошується, що управління відходами у провідних європейських країнах опирається на ґрунтовне законодавство у цій сфері, широкий набір механізмів та інструментів, які формувались і відбирались еволюційно. Визначено основні підходи до суті відходів в економічному середовищі. Вказується на позиціонування відходів як забруднення, у платежах за яке знехтувана фундаментальна роль природного навколишнього середовища у наданні такої послуги як поглинання відходів. Розглядаються відходи у соціальному контексті. Переконані, що доволі різні погляди на суть відходів – економічний, екологічний, соціальний – вимагають уважного ставлення, оскільки визначають різні шляхи практичної діяльності, у розрізі яких реалізуються підходи до поводження з відходами.