Згідно з результатами державної атестації серед наукових установ України за напрямом "суспільний" ДУ "Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України" займає п'яте місце (кваліфікаційна оцінка 92,0; рейтингова оцінка 92,0) в рейтингу з 60 установ. Серед 385 установ (ЗВО, НУ) за усіма напрямами - 29 місце.
Львівська комерційна академія (2012, з відзнакою, Інститут економіки та фінансів, спеціальність – фінанси і кредит).
Здобутки:
кандидат економічних наук (2014, спеціальність – гроші, фінанси і кредит, установа: Інститут регіональних досліджень НАН України, науковий керівник доктор економічних наук, професор Мельник Мар’яна Іванівна, тема: «Ефективність податкового контролю в умовах реформування системи адміністрування податків в Україні»), старший дослідник (2025, спеціальність C1 – Економіка).
Досвід роботи:
асистент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту (03.2014-09.2014) Львівського національного аграрного університету; здобувач (2013), молодший науковий співробітник (10.2014), науковий співробітник (02.2019), старший науковий співробітник (06.2020) відділу просторового розвитку (до 01.02.2019 сектору просторового розвитку відділу регіональної економічної політики, до 01.04.2014 відділу територіальних суспільних систем і просторового розвитку) ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» (до 2014 р. — Інституту регіональних досліджень НАН України).
Наукові інтереси:
дослідження теоретико-методичних засад підвищення ефективності податкової політики в Україні;
фінансово-економічні та інноваційно-інвестиційні аспекти просторового розвитку.
Досягнення:
Премія Львівської облдержадміністрації та Львівської облради талановитим молодим ученим і спеціалістам за значні досягнення в галузі науки, які сприяють подальшому регіональному розвитку (2015).
Співвиконавець гранту НАН України дослідницьким лабораторіям/групам молодих вчених НАН України (2018-2019).
Секретар Ради молодих вчених Інституту (2018-2019).
Лещух І. В. Особливості здійснення податкового контролю в розвинутих федеративних державах / І. В. Лещух // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту : Економічні науки : [зб. наук. пр.]. – Чернівці : ЧТЕІ КНЕУ, 2013. – Вип. 4 (52). – С. 269-272.
Проведено комплексну оцінку інтенсивність впливу метрополійного центру (консолідуючого ядра суспільної і ділової активності) на соціально-економічний розвиток районів Львівської області, враховуючи їх територіальну близькість. Крім того, встановлено, що глибина проникнення імпульсів розвитку, генерованих метрополійним центром в просторовому аспекті є різною і залежить, в першу чергу, від абсорбційної здатності їх економік до сприйняття технологічних, управлінських і соціальних інновацій, наявності відповідних умов і ресурсів розвитку.
The aim of the article is to elaborate tax control effectiveness ind ices using which one could: substantially assess the quality and results of control and inspection work of tax authorities; determine positive and negative aspects of such work; outline the directions of tax control effectiveness improvement. The article discusses the characteristics of the tax inspection; developed indicators to assess the efficiency of tax control and analysis of regulatory tax authorities.
Лещух И. В. Концептуальные основы гармонизации взаимоотношений участников налогового контроля / И. В. Лещух // Гуманитарные, социально-экономические и общественные науки. – 2013. – №6. – С. 319-321.
Лещух И. В. Теоретические основы налогового контроля в Украине / И. В. Лещух // Современный научный вестник : науч.-теор. и практ. журн. – Белгород : Руснаучкнига, 2013. – №25(164). – С. 34-40.
Лещух І. В. До питання вартості робочого часу, витраченого на податковий контроль / І. В. Лещух // Галицький економічний вісник. – 2013. – № 4(43). – С. 187-194.
Успішність Європейського зеленого курсу (далі – ЄЗК) як базової політики розвитку країн ЄС залежить від ефективного залучення до її втілення всіх зацікавлених сторін. Органи місцевого самоврядування (далі – ОМС) займають особливе місце в цьому процесі: по-перше, вони виконують роль «сполучної ланки» між державою, регіональною владою, бізнесом і громадським сектором; по-друге, саме на рівень громад та регіонів припадає основне навантаження щодо впровадження заходів «зеленого» переходу (70% заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату та 90% з адаптації до цих змін). Тому в ЄС ведеться постійний аналіз обізнаності представників органів місцевого самоврядування зі змістом і комплексністю політики, готовності впроваджувати її на практиці, усвідомлення додаткової ролі посередника між державою та іншими стейкхолдерами. В умовах євроінтеграційного руху України «зелений» перехід задекларовано як основу повоєнного відновлення країни і навіть більше – як засадничий орієнтир збереження стійкості регіонів і громад в умовах активної фази війни. Впровадження здійснюється за принципом «зверху вниз», коли держава виконує роль ініціатора процесу та суб’єкта, що задає напрям руху для інших зацікавлених сторін, а органи місцевого самоврядування є виконавцями поставлених перед ними завдань – тими, хто не ініціює зміну, а реагує на неї і впроваджує. З одного боку, це дещо обмежує і навіть спрощує завдання для громад у реалізації курсу, з другого – підвищує значення ефективної взаємодії між державою і місцевим самоврядуванням у питаннях організаційно-фінансового забезпечення, координації дій та інформаційного супроводу процесу. Зважаючи на те, що процес «зеленого» переходу в Україні триває з 2020 року (з моменту направлення до Європейської Комісії позиційного документу), а його результативність у різних сферах є різною, актуалізується питання: як ОМС розуміють зміст цієї політики та наскільки вони інтегрують принципи «зеленого» переходу в управління громадами? Аналітичну записку підготовлено у межах виконання НДР «Повоєнне відновлення економіки територіальних громад Західного макрорегіону на засадах "зеленого" переходу» (державний реєстраційний номер 0125U001327).
«зелений» перехід, тенденції управління, територіальні громади, Західний макрорегіон, Україна
У науково-аналітичній записці досліджено просторово-структурні трансформації соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах повномасштабної війни та їх вплив на резильєнтність якості життя населення. Визначено ключові ризики, пов’язані з поглибленням територіальної нерівності економічних можливостей і фінансової спроможності територій, зміною просторового розміщення населення, житловою нестабільністю, структурною вразливістю регіональних економік, нерівністю доступу до базових соціальних послуг, порушенням функціональної зв’язності та безпеково-екологічними обмеженнями розвитку територій. Обґрунтовано просторово-структурні домінанти регулювання соціально-економічних змін, спрямовані на підвищення адаптивності та відновлюваності регіонів. Запропоновано практичні рекомендації органам державної влади та місцевого самоврядування щодо їх інтеграції у механізми регіональної політики, стратегічного, просторового та інвестиційного планування.
просторово-структурні домінанти, регулювання, соціально-економічні зміни, регіони, Україна, якість життя населення, резильєнтність, зовнішні загрози
У цьому виданні експертами визначено новітні виклики втрат української молоді в умовах війни. Обґрунтовано елементи стратегії державної молодіжної і соціальної політики, регулювання міграції молоді задля збереження людського потенціалу України. Визначено механізми та інструменти реалізації проактивної державної політики збереження людського потенціалу (аспект молоді) для повоєнної відбудови України. Дорожня карта підготовлена у межах гранту Національного фонду досліджень України «Міграційні втрати молоді: імітаційне моделювання та сценарне прогнозування у контексті збереження людського потенціалу для повоєнної відбудови України» із реєстраційним номером 2022.01/0074.
збереження людського потенціалу, повоєнна відбудова, молодь, державна політика, реалізація, дорожня карта, Україна
Оцінювання причинно-наслідкових зв’язків міграційної безпеки та соціально-економічної резильєнтності запропоновано здійснювати у проекції двох каналів – (1) соціально-економічна резильєнтність регіонів і (2) міграційна безпека. Емпірика соціально-економічної резильєнтності як структурної і композиційної ознаки розвитку регіонів відображає стабільність поступу ринку праці, соціальної, демографічної та економічної систем, а також їх опірність до шоків. Перелік можна доповнювати або уточнювати, композиція компонент не є сталою, оскільки трансформаційні зміни економічної системи є динамічними, а економіка регіонів зазнає системного впливу чинників ендогенного та екзогенного середовища. Методичні рекомендації підготовлено в межах виконання НДР «Міграційна безпека як детермінанта соціально-економічної резильєнтності України: просторовий вимір» (номер державної реєстрації 0124U002049).