10 червня 2025 р. заступник директора з наукової роботи Інституту д.е.н., проф. Ірина Сторонянська взяла участь в якості учасника панельної дискусії щодо оновлених підходів до стратегічного планування територіальних громад. Дискусія відбулась в межах підсумкового заходу проєкту «Учасницьке планування розвитку територіальних громад», що реалізується за ініціативи проєкту «Відновлення для всіх» (RFA), що фінансується Урядом Канади, та за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України та Міжнародного фонду «Відродження».
Мета заходу — публічна презентація та обговорення пропозицій змін до ключового документа стратегічного планування на місцевому рівні — Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад. Учасники — представники Уряду, органів місцевого самоврядування, всеукраїнських та місцевих асоціацій (зокрема, асоціацій ОМС, МСБ тощо), організацій громадянського суспільства, приватного сектору, експертів у сфері регіональної політики та реформи децентралізації тощо.
Найважливішими тезами учасників заходу були:

• Олексій Рябикін, заступник Міністра розвитку громад та територій України: «Стратегія — це не просто документ. Це візія, набір цілей і рішень, які мають бути щоденним орієнтиром для громади. Ми вже почали підготовку середньострокових планів публічних інвестицій, які передбачають наявність стратегій для можливості залучення фінансування. Зараз ми запроваджуємо інформаційну систему регіонального розвитку, аби громади та регіони бачили свою динаміку, орієнтувались на дані й користувались уніфікованими інструментами. Це дозволить не лише планувати, а й співставляти свій шлях із баченням сусідів. Бо розвиток однієї громади неможливо відокремити від розвитку всієї країни»;
• Наталія Глоба, радниця заступника Міністра розвитку громад та територій, експертка з питань стратегічного планування, зробила акцент на викликах, що стоять перед Україною у циклі 2028-2034 р., про проблеми аналітичного етапу стратегічного планування, необхідність ризик-менеджменту реалізації стратегій і нової моделі комунікації зі стейкголдерами, якнайширшого залучення суспільства до роботи з майбутнім громад;
• Ірина Сторонянська зазначила, що сучасні процеси стратегічного планування громад визначають три тренди:
  1) не просто наявність стратегії, а усвідомлення потреби в якісних документах, адже такі документи повинні лягти в основу середньострокового бюджетного планування, формування плану публічних інвестицій, формувати передумови участі громади у грантових програмах та проектах, визначати чіткий перелік спільних кроків громади до її розвитку;
  2) громади вже починають розглядати стратегі і плани заходів з їх реалізації як документи, які потрібно впроваджувати;
  3) стратегія повинна бути живим документом, а тому повинен бути перманентний моніторинг виконання стратегій і внесення змін до стратегічних документів.
  Це дозволить перетворити стратегію з документа «на поличці» до документа, який працює;
• Вадим Табакера, директор департаменту економічної політики Львівської ОВА звернув увагу на необхідності узгодження стратегічного та бюджетного планування. Бо без державних програм регіонального розвитку важко реалізовувати навіть найдосконаліші стратегії громад.

Оновлені Методичні рекомендації передбачають:

• поєднання стратегічного, інвестиційного, просторового та бюджетного планування з фокусом на ефективне багаторівневе врядування та територіально орієнтований підхід;
• розвиток міжмуніципального співробітництва;
• залучення широкого кола місцевих стейкголдерів, зокрема зовнішніх консультантів, до стратегічного планування та впровадження стратегій;
• інтеграцію кращих місцевих практик, які можуть бути масштабовані як універсальні рекомендації;
• впровадження сучасних аналітичних інструментів, системна робота з даними та побудова моніторингової системи, орієнтованої на результат.

Оновлення спрямовані на впровадження системного підходу до розвитку громад у післявоєнний період.
Фото з події:

29-30 травня 2025 року Університетом міста Орадя (Румунія) у партнерстві з провідними науково-дослідними та освітніми установами Європи організовано та проведено міжнародну конференцію «Солідарність, згуртованість та соціальна підтримка у міжнародному вимірі». Конференція проходила у змішаному режимі.
ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» виступив одним із партнерів цієї конференції.
Партнерами конференції стали:

• Бухарестський університет;
• Яський університет ім. Й. Кузи;
• Університет Ла-Корунья;
• Дебреценський університет;
• Національний педіатричний інститут імені Гейма Пала;
• Берлінський університет імені Гумбольдта;
• Тбіліський державний університет імені Іване Джавахішвілі;
• Державна установа «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього Національної академії наук України», Львів;
• Університет державної служби імені Людовіка, Будапешт;
• Єреванський державний університет;
• Молдавський державний університет;
• Національна школа політичних та адміністративних досліджень, кафедра міжнародних відносин та європейської інтеграції;
• Сучавський університет імені Штефана чел Маре;
• Ужгородський національний університет.

У конференції прийняла участь завідувач сектору транскордонного співробітництва Інституту д.е.н. Притула Христина, яка виступила із доповіддю «Участь України у програмах ЄС: виклики та нові можливості в контексті європейської інтеграції».
Порядок денний конференції стосувався теоретичних та практичних аспектів реалізації політики та стратегій ЄС щодо соціальної згуртованості та інклюзивного зростання, формування європейської соціальної моделі, активізації міжрегіонального, транскордонного та міжнародного співробітництва.
Програма конференції тут.

15-16 травня 2025 р. у м. Ольштин відбувся IX Українсько-польський науковий форум “Відповідальне глобальне лідерство Європейського Союзу: виклики та можливості”.
Організатори заходу – Інститут політичних наук Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині (Республіка Польща) та Інститут гуманітарних і соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка” (Україна) передбачили такі тематичні напрями роботи:

• Європейський Союз як відповідальний глобальний лідер: можливості та обмеження в контексті сучасних криз і викликів;
• Роль ЄС у забезпеченні міжнародної безпеки: політичні, військові та соціальні аспекти;
• Європейська солідарність та гуманітарна допомога: реакції ЄС на гуманітарні кризи, викликані конфліктами та кліматичними змінами;
• Наукова дипломатія як інструмент глобального лідерства ЄС: співпраця у сфері інновацій та освіти;
• Європейський Союз перед викликами охорони навколишнього середовища та зміни клімату: стратегічні напрями глобальних дій;
• Права людини та демократія у діях ЄС: протидія порушенням в умовах війни та конфліктів;
• Стратегічне партнерство між Польщею та Україною в контексті європейської інтеграції: потенціал політичного, економічного та культурного співробітництва;
• Перспективи повоєнної відбудови України: роль ЄС і міжнародних партнерів.

У роботі Форуму прийняли участь науковці із: 24 наукових та освітніх установ України; 21 – Республіки Польща; 1 – Республіки Албанія.
У межах IX Форуму відбувся круглий стіл та дискусія на тему “Польське та українське суспільства перед обличчям війни”, де провідні експерти обговорили актуальні геополітичні виклики та можливості співпраці на засадах солідарності та відповідального лідерства.
Учасники дискусії – Ян Пекло, Посол Республіки Польща в Україні (2016-2019 рр.) виступив з доповіддю «Українсько-американські відносини – спроба підсумку»; к.політ.н., доцент Євген Магда, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» – з доповіддю «Велика війна як виклик для співпраці Польщі та України: виклики та рішення».
В дискусії взяв участь д.е.н., професор, провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України» Анатолій Мокій, який акцентував увагу на необхідності завершення формування Української Національної ідеї (УНІ). Базові засади такої ідеї були запропоновані у 2015-2017 рр. науковцем інституту проф. Степаном Вовканичем. Крім того А. Мокій зупинився на проблемі “прихованого протекціонізму”, здійснюваного сусідніми країнами-членами ЄС.
У рамках панелі «Майбутнє України та Європи: відбудова, гуманітарна допомога, євроінтеграція» А. Мокій, д.е.н., професор, провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики, та к.е.н., доц. Галина Бублей, здобувач ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України» виступили з доповіддю «Трансформація моделі євроінтеграції України в глобальному середовищі». Автори розкрили сутність поняття “глобальне середовище” та обґрунтували раціональну доцільність моделі структурної інтеграції України з Європейським Союзом в умовах полісистемної кризи, обумовленою війною з московією.
Результати Форуму, аналітичні висновки, пропозиції і рекомендації, висловлені учасниками в 99-и виступах на п’яти панельних засіданнях, будуть відображені в колективній науковій монографії та науковому журналі «Copernicus Political and Legal Studies».

21 травня 2025 року д.е.н., с.д., провідний науковий співробітник відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» Ольга Мульска, на запрошення к.е.н., доцента Уляни Іванюк, голови методичних семінарів кафедри менеджменту організацій НУ «Львівська політехніка», провела науково-практичний семінар для викладачів кафедри на тему: «Економетричний інструментарій у наукових дослідженнях». Семінар був присвячений огляду та практичному застосуванню економетричних інструментів, що використовуються для аналізу даних у сучасних наукових дослідженнях. Учасники мали змогу ознайомитися з лінійними та нелійними моделями; прикладами моделювання, тестування гіпотез, методів аналізу часових рядів; розглянути можливості використання програмних продуктів для економетричного дослідження (зокрема EViews, OnFront, CurveExpert); обговорити практичні кейси застосування економетрії у прикладних дослідженнях, типові помилки при інтерпретації результатів моделювання.
Семінар пройшов у форматі жвавого діалогу, обміну досвідом і прикладними знаннями, сприяв поширенню кращих практик наукової аналітики.
Фото з події:

Вчена рада ДУ "Інститут регіональних досліджень імені М. Долішнього НАН України" на своєму засіданні 19 травня 2025 року висунула кандидатуру доктора економічних наук, професора Сторонянської Ірини Зеновіївни на заміщення посади директора Інституту.

Указом Президента України №307/2025 від 15 травня 2025 року за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України в умовах воєнного стану, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм провідному науковому співробітнику Інституту, кандидату економічних наук Жуку Петру Володимировичу присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

05 травня 2025 року відбулося засідання відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України».
Колектив одноголосним рішенням ухвалив висунути кандидатуру доктора економічних наук, професора Тараса Григоровича ВАСИЛЬЦІВА на заміщення посади директора Інституту.

10 квітня 2025 р. в Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД) відбулася експертна дискусія «Економічна безпека України в умовах високих воєнних ризиків та глобальної нестабільності», присвячена пошуку стратегічних підходів до зміцнення економічної безпеки України в умовах довготривалої війни та викликів глобального середовища. До дискусії долучилися представники аналітичних центрів, органів державного управління, академічних інститутів та міжнародних партнерів. Учасники розглянули можливі сценарії формування економічної політики на середньострокову перспективу.
Я. Жаліло – заступник директора, керівник центру економічних і соціальних досліджень НІСД, акцентував увагу на складності економічної безпеки України в умовах високих воєнних ризиків і стратегічної невизначеності. Він підкреслив, що проблема економічної безпеки потребує системного підходу, поєднання стратегічного бачення з моніторингом ризиків. Доповідач зупинився на результатах проведеного у 2025 р. дослідження, яке відображає зростання адаптаційної здатності економіки та спроможності державних інституцій протидіяти кризовим викликам. Експерти зафіксували зростання кількості потенційних зон ескалації ризиків, серед яких особливу тривогу викликають дефіцит трудових ресурсів, деградація соціальної інфраструктури та нестабільність макрофінансової системи. При цьому кількість високих ризиків для інвестиційно-інноваційної та макроекономічної безпеки зменшилася, але зросла щодо рівнів соціальної та фінансової безпеки. Міжнародна допомога стала менше результативною у забезпеченні соціальної безпеки, натомість сильніше впливає на інвестиційно-інноваційну безпеку. Підсумовуючи, Я. Жаліло наголосив на необхідності переходу від антикризового управління до стратегічної трансформації економіки на засадах стійкості, інституційної готовності до ризиків.
Академік НАН України, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» В. Геєць порівняв результати трьох історичних етапів реформ в Україні: аграрної реформи (1861-1901 рр.), трансформацій (1991-2020 рр.) та періоду повоєнного відновлення. В. Геєць наголосив на спільних ознаках: конфіскаційному характері реформ, хибних механізмах перерозподілу ресурсів, консервації технологічної відсталості та домінуванні сировинної моделі. Він зауважив, що як у XIX, так і у XX століттях держава не змогла забезпечити ефективну передачу власності на користь продуктивних власників та створити ефективні інституції. В. Геєць відзначив ключову уразливість України – глибоку зовнішньоекономічну залежність. Водночас, на його думку, саме війна створює унікальне вікно можливостей. Зокрема, він звернув увагу на трансформацію підходів Міжнародного валютного фонду  від політики стабілізації до політики розвитку. Це відкриває шанс для України стати частиною нового глобального порядку, який базуватиметься на трьох стратегічних пріоритетах: кліматичній нейтральності, сучасній промисловій політиці та гуманітарно орієнтованій економіці.
Г. Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, зосередився на монетарній політиці, підкреслив потребу в нових підходах до управління макроекономічною стабільністю, наголосив на важливості перегляду інституційної ролі НБУ в повоєнний період та чіткого визначення пріоритетів у сферах валютного регулювання та кредитної підтримки.
З. Варналій, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, наголосив на важливості подальшого розвитку економічної безпекології та закликав до переходу від інтуїтивного оцінювання безпеки до формалізованих критеріїв. Основою стратегії повинна стати спроможність економіки адаптуватися до загроз і забезпечити сталість функціонування ключових секторів. Це також стосується й інституційної спроможності міжнародних організацій, зокрема у припиненні збройних конфліктів.
Член-кореспондент НАН України С. Кораблін, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», звернув особливу увагу на системний ризик, пов’язаний із можливим зменшенням обсягів зовнішнього фінансування. Він зазначив, що протягом трьох останніх років щорічні обсяги міжнародної допомоги складали еквівалент біля 20 % ВВП України і суттєво амортизували макроекономічні шоки. Без цієї підтримки, за його оцінками, падіння ВВП у 2022 році сягнуло б 50 %, а зростання у 2023 році було б замінене щонайменше 15% спадом. Це, як підкреслив виступаючий, відображає критичну залежність економічної стабільності від зовнішніх ресурсів і потребує адекватного відображення у стратегічних підходах до зміцнення економічної безпеки. Ще одним уразливим напрямом є надмірний оптимізм щодо майбутніх компенсацій за рахунок заморожених активів РФ: реєстри шкоди не синхронізовані, критерії оцінки не уніфіковані, а міжнародна юридична процедура – вкрай складна. Тому, на думку С. Корабліна, зовнішнє фінансування має розглядатись як довгостроковий фактор економічної безпеки і потребує підзвітності, інституційної прозорості та стратегічного бачення.
Т. Єфименко, академік НАН України, президент Академії фінансового управління, у своєму виступі підкреслила, що нинішня ситуація в Україні розгортається на тлі глобального «динамічного хаосу» — мультикризової реальності, у якій фінансові, торговельні, соціальні та інституційні виклики переплітаються, утворюючи синергійні загрози з непередбачуваними наслідками. У таких умовах традиційна логіка оцінки ризиків є недостатньою, а державна політики має враховувати мультиплікативний характер сучасних криз. Особливу увагу Т. Єфименко приділила здатності екосистеми протистояти потрясінням і відновлювати функціонування. Експертка закликала інтегрувати цілі сталого розвитку до стратегії економічної безпеки України, підкреслила необхідність включення до національних показників оцінки елементи циркулярної економіки, екологічної рівноваги, людського капіталу та соціальної згуртованості.
І. Макаренко, директор Інституту еволюційної економіки, у своєму виступі звернув увагу на необхідність якісного оновлення підходів до економічної безпеки, важливість перегляду чинної Стратегії. Особливе місце у виступі І. Макаренка посіла критика обмеженого використання монетарного інструментарію в національній економіці. Доповідач закликав не розширювати надмірно кількість показників безпеки, натомість зосередитися на ключових індикаторах, що дійсно відповідають викликам та відображають спроможність економіки до протидії загрозам і забезпечення довгострокового розвитку.
О. Іляш, національний експерт ООН з промислового розвитку (UNIDO), професор кафедри економічної кібернетики КПІ імені Ігоря Сікорського, звернула увагу на критичні ознаки деіндустріалізації української економіки: скорочення частки наукоємного виробництва у ВВП; відставання за рівнем технологічності промисловості навіть у порівнянні з країнами Африки; зменшення валової доданої вартості. При цьому зростання капітальних інвестицій у переробну промисловість не набуло належної пріоритетності в економічній політиці. Особливу увагу у своєму виступі О. Іляш приділила питанням стратегування економічної стійкості громад. Вона навела приклади західних регіонів України, де місцевий бізнес змушений конкурувати з низькотехнологічним імпортом після скасування переліку товарів критичного імпорту. Така політика, підриває потенціал місцевих виробників, які є басом соціальної безпеки. О. Іляш закликала до включення до нової Стратегії економічної безпеки України пріоритетів, пов’язаних зі стійким розвитком громад як основи національної стабільності.
В. Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова, у своєму виступі звернув увагу на системну трансформацію світової моделі, заснованої на цінностях. Він вказав на корозію фундаменту, на якому будувалася західна економіка – посилення протекціонізму, тарифних війн, субсидій і навіть санкцій, що використовуються задля односторонньої вигоди. Це свідчить про витіснення моральних засад прагматичними інтересами. Експерт запропонував перейти від аналізу окремих напрямів політики – фіскальної, монетарної, інвестиційної – до дискусії про нову систему цінностей, яка здатна забезпечити стратегічну стійкість України в непередбачуваному світі. Він окреслив необхідність формування ідеологічної основи економічної безпеки, яка враховуватиме і зміну геополітичних альянсів, і нестабільність зовнішніх ринків, і ризики, пов’язані з «зеленим» переходом в умовах енергетичної ревізії в США та ЄС.
В. Власюк, директор ДП «Укрзовнішпромекспертиза», наголосив на критичному значенні структурної трансформації економіки. Він звернув увагу на структурні асиметрії ВВП порівняно з Польщею, які є ключовим чинником вразливості національної економіки. Успішний досвід країн Центральної Європи свідчать, що лише системна промислова політика, спрямована на розширення переробного сектору, здатна забезпечити довгострокове зростання і підвищення стійкості економіки. Експерт наголосив на недостатній інституційній спроможності України реалізовувати стратегічні рішення. В. Власюк окреслив ключовий напрям майбутнього зростання – стратегічна участь України у глобальних ланцюгах створення доданої вартості і акцентував на потенціалі розвитку галузей із глибоким рівнем переробки, зокрема у сфері виробництва графіту, анодів, акумуляторів і літієвмісних матеріалів. За його словами, відкривається унікальне вікно можливостей, яке потребує стратегічного мислення, державного лідерства і концентрації ресурсів на індустріалізації нового покоління.
А. Мокій, провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», окреслив своє бачення стратегічних засад нової моделі економічної безпеки, підкресливши необхідність концентрації ресурсів і активностей на безпеці майбутнього розвитку України, поряд з вирішенням безумовно важливих поточних завдань оборони від ворога. Він акцентував увагу на важливості врахування соціальних і демографічних чинників, які впливають на продуктивну спроможність Української нації і держави. Йшлося, зокрема, про дисфункції інституту державної економічної політики, старіння населення, психоемоційне виснаження, зниження рівня довіри до держави, інституціональне «провалля», а також про внутрішньосистемні імперативи забезпечення права власності, особливо інтелектуальної, подолання корупції та ексклюзивного управління на всіх рівнях системної ієрархії. Він висловив підтримку ідеї комплексної трансформації економіки, водночас запропонувавши осмислити цю трансформацію крізь призму «раціонального оптимізму» – стратегічного бачення, яке визнає існуючі загрози, але орієнтується на довгострокову перспективу і формування безпечного майбутнього. Окремо А. Мокій звернув увагу на цінність інтелектуального ресурсу, який ще не повною мірою інтегрований у процес розробки стратегічних рішень. Він закликав долучати до формування Стратегії економічної безпеки ширше коло науковців, зокрема представників громадських організацій – Всеукраїнської асоціації економістів-міжнародників, Асоціації підприємств промислової автоматизації, Українського кластерного альянсу та інших.
О. Ляшенко, професор Луганського національного університету, привернула увагу до необхідності переосмислення методологічного інструментарію досліджень у сфері економічної безпеки. На думку О. Ляшенко, методика вимірювання економічної безпеки має бути оновлена з урахуванням коригуючих коефіцієнтів і міждержавних порівнянь, які враховують не лише абсолютні показники, а й геополітичні, історичні та безпекові умови. О. Ляшенко запропонувала розвивати напрям наукової дипломатії як інструменту стратегічного зміцнення позицій держави у глобальному середовищі.
О. Новікова, заступник директора Інституту економіки промисловості НАН України, у своєму виступі порушила проблеми правового статусу економічної безпеки у національному законодавстві. Вона нагадала, що ще в середині 1990-х років було закладено методологічну базу аналізу регіональної безпеки, але згодом її значення було зведено нанівець. Особливо критично вона оцінила закон про національну безпеку від 2018 р., в якому не було визначено ані економічної, ані соціальної, ані інформаційної безпеки як окремих складових. О. Новікова наголосила, що, попри потенційно якісний зміст нової Стратегії економічної безпеки, без закріплення її статусу в законодавстві вона залишиться радше декларацією. Особливої уваги, на її переконання, потребує включення до стратегії розділу з трудоресурсної безпеки. Вона також закликала переглянути архітектуру законодавчого забезпечення національної безпеки, розділивши сфери оборони й безпеки в окремі нормативно-правові акти.
Завершуючи обговорення, Я. Жаліло відзначив необхідність всебічного вивчення феномену стійкості українського суспільства та економіки в умовах повномасштабної агресії, що має стати не лише підґрунтям для створення стратегії економічної безпеки, адаптованої до сучасних викликів, але й основою побудови політики стійкості в масштабах Європейського континенту у співпраці з партнерами України.

10 квітня 2025 р. в Національному інституті стратегічних досліджень відбулася експертна дискусія «Економічна безпека України в умовах високих воєнних ризиків та глобальної нестабільності», у якій взяв участь провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», д.е.н., професор А. Мокій.
[...]

10 квітня 2025 р. у Львівському торгово-економічному університеті відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні стратегії та виклики сучасного маркетингу в умовах глобальних технологічних змін та цифровізації економічних процесів» (з нагоди відзначення 35-річчя кафедри маркетингу та вшанування пам’яті її засновника проф. С. В. Скибінського) за участю представників провідних закладів вищої освіти з України, Польщі, Молдови та інших країн.
Співорганізаторами заходу виступили Всеукраїнська центральна спілка споживчих товариств, ГО «Українська Асоціація Маркетингу», Кооперативно-торговий університет Молдови, Гуманітарно-економічна академія в Лодзі, Вища школа підприємництва та адміністрації в Любліні, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, Полтавський університет економіки і торгівлі, Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут.

У роботі пленарних засідань конференції взяли участь понад 80 учасників. Дискусії відбувалися в шести секційних засіданнях, де розглядалися питання розвитку нових технологій маркетингу в умовах глобальних викликів; обліково-аналітичного, інформаційного та правового забезпечення маркетингових процесів; фінансово-економічних аспектів прийняття рішень у маркетингу; ролі маркетингу у міжнародних стратегіях розвитку бізнесу; проблем розвитку суб’єктів промислового, аграрного, торговельного, готельно-ресторанного, туристичного бізнесу в умовах глобалізації та цифровізації; ролі інформаційно-комунікаційних технологій та штучного інтелекту у підвищенні ефективності маркетингових стратегій.
Конференція стала важливою платформою для обміну знаннями, досвідом і науковими ідеями між українськими та зарубіжними науковцями, які сприятимуть подальшому розвитку маркетингу та його практичної реалізації у підприємницькому середовищі.

[...]

9 квітня 2025 року відбулася ІХ Міжнародна наукова конференція «Перспективи розвитку підприємництва у глобальній перспективі (Prospects for the Development of Entrepreneurship from a Global Perspective)» в режимі он-лайн на платформі Teams, організована факультетом менеджменту Лодзького університету (Польща) спільно з Егейським університетом (Туреччина), ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», Львівським національним університетом імені І. Франка, ГО «Інтелектуальний простір» (Україна) та Міжнародною асоціацією стратегічного менеджменту ISMA (Греція).
Метою конференції було обговорення: сучасних викликів, пов’язаних з підприємництвом та інноваціями; актуальних проблем розвитку бізнес-середовища на міжнародному, національному та місцевому рівнях, а також налагодження співпраці міжнародних дослідницьких груп, інтеграції академічних та бізнес-спільнот. Основна увага була зосереджена на: різних формах розвитку підприємництва, враховуючи як глобальні перспективи, так і національні та місцеві контексти; аналізі бізнес-екосистеми; визначенні факторів, що сприяють або перешкоджають інноваціям; оцінці динаміки підприємницьких процесів у міжнародному контексті.
Загалом, у конференції взяли участь понад 70 науковців (зокрема, з Польщі, України, Туреччини, Греції, Чехії, Португалії).
Програма конференції – тут.

[...]

3-4 квітня 2025 року в онлайн-форматі відбулась Міжнародна наукова конференція «Підприємство та регіон – локальні, національні та глобальні трансформаційні виклики».
Організаторами конференції виступили: Інститут економіки та фінансів Жешувського університету (Польща), факультет менеджменту Варшавського технологічного університету (Польща), ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» (Україна), Львівський національний університет ім. І. Франка (Україна), факультет менеджменту Ченстоховської політехніки (Польща), Інститут фінансів та обліку Університету WSB Merito в Познані (Польща), факультет менеджменту та підприємництва Прешовського університету (Словаччина), економічний факультет Університету Західної Богемії (Чехія), Західний університет Тімішоари (Румунія).
Конференція проводилася в рамках трьох тематичних напрямів/ дискусійних панелей: 1. Підприємство та регіон – економічні, соціальні, технологічні та екологічні виклики та їх наслідки. 2. Підприємство та регіон в умовах розвитку штучного інтелекту (ШІ) та глобальних загроз. 3 Підприємство та регіон – антикризове управління та управління бізнесом в умовах невизначеності.
У конференції взяли участь понад 70 науковців з 9 країн (Польщі, України, Чехії, Словаччини, Румунії, Угорщини, Литви, США, Пакистану).
Матеріали доповідей у формі статей будуть опубліковані у фахових виданнях установ-партнерів.
Програму заходу можна завантажити тут.
Фото з події:

[...]

29 березня 2025 року у м. Львові відбулась стратегічна сесія з формування нової Стратегії розвитку культури Львова 2032. Ця зустріч об’єднала представників культурної та креативної сфери, освітян, громадських діячів і представників влади. Учасники події працювали у форматі фасилітованих обговорень, де кожен мав можливість поділитися ідеями та напрацювати пропозиції для стратегічних напрямів.
В роботі сесії взяла участь провідна інженерка, аспірантка відділу регіональної економічної політики Ольга Войтенко, яка запропонувала, зокрема:

• впровадження освітніх програм для працівників закладів культури з метою підвищення їхньої кваліфікації у роботі із вразливими групами населення;
• адвокатування на національному рівні впровадження «культурної субвенції» для підтримки учасників асоціацій громад, до яких належить м. Львів;
• організацію та проведення заходів з підтримки інтеграції представників інших регіонів, які в умовах війни масово переїхали до Львова, для зменшення соціальної напруги та підвищення рівня згуртованості населення.

Детальніше про подію тут.
Фото з події:

18 березня 2025 року відбувся Міжнародний семінар «Доступ до землі і агроекологія: досвід країн ЄС для України», який об’єднав науковців, фермерів, представників громад, міжнародних експертів, політиків та інших зацікавлених сторін для обговорення ключових викликів, що постали перед сільським господарством України, особливо у складних умовах війни. Семінар організовано громадською організацією "Платформа знань – аграрний розвиток та сільські інновації» спільно з Державною установою «Інститут економіки та прогнозування НАН України» в рамках реалізації проєкту «Upskilling pathway for agroecology practitioners toward European synergies on land» (UP Sol), який виконується консорціумом партнерів з Франції, Бельгії, Німеччини, Румунії та України. Проєкт здійснюється за фінансової підтримки програми Європейського Союзу Erasmus+. Захід проводився у гібридному (офлайн/онлайн) форматі. Співорганізаторами семінару стали: Українська мережа сільського розвитку; Європейська мережа «Доступ до землі»; Інститут розвитку села та сільського господарства Польської академії наук; Інститут землекористування Національної академії аграрних наук України; Асоціація фермерів та приватних землевласників України; Асоціація малих фермерів Румунії «EcoRuralis»; Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»; ГС «Пермакультура в Україні».
Модератор заходу, академік НАН України, завідувач відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Олена Бородіна, відкриваючи роботу семінару, наголосила на важливості агроекології для досягнення цілей сталого розвитку та актуальності європейського досвіду для України в умовах інтеграції до ЄС. Учасників семінару привітали академік НАН України, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Валерій Геєць, професор, директор Інституту розвитку села та сільського господарства Польської академії наук Моніка Станни, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Гончаренко та голова-доповідач Робочої групи з прав селян у Раді ООН з прав людини Женев’єв Савіньї, акцентуючи на важливості міжнародної співпраці та обміну досвідом у сфері агроекології та справедливого доступу до землі в контексті євроінтеграційних процесів.
На семінарі обговорювалися проблеми земельної реформи, забезпечення справедливого доступу до землі для малих виробників, впровадження агроекологічних практик і сприяння сталому розвитку сільських територій. Програма семінару охоплювала чотири основні панелі, де учасники отримали можливість не лише заслухати з цих питань доповіді провідних експертів у галузі, отримати ґрунтовну інформацію про залучення міжнародного досвіду та інтеграцію європейських підходів в українську аграрну практику, а й взяти участь у дискусіях, висловлюючи свої думки та пропонуючи власні рішення.
В роботі семінару прийняв участь провідний науковий співробітник ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» І. Залуцький, який звернув увагу на необхідність створення Держаного реєстру особливо цінних земель, а також дієвого моніторингу їх використання. Учасники семінару наголошували, що інтеграція України до європейського простору можлива лише за умови врахування локальних особливостей та потреб, тож потребує не лише політичних і економічних змін, а й переосмислення підходів до використання земельних ресурсів. Учасники семінару дійшли спільного висновку про необхідність комплексного підходу до земельної реформи, який би враховував соціальні, економічні та екологічні аспекти та базувався на принципах справедливості та сталого розвитку. Було наголошено на важливості врахування європейського досвіду, але з обов’язковою адаптацією до українських реалій та потреб. Сформовані під час семінару рекомендації стосовно вдосконалення моніторингу земельних відносин, забезпечення прозорості ринку землі, підтримки малих та середніх фермерських господарств, а також розширення прав територіальних громад щодо розпорядження землями стануть важливим внеском у формування державної аграрної політики.
Джерела: тут і тут.

11 березня 2025 року у м. Калуш відбулася робоча зустріч з презентації та обговорення концептуальних засад ініціативи громад Бойківщини з проєктування і будівництва євроколії 1435 мм на ділянці Львів-Чернівці-Сірет.
Організатори: Калуська міська рада; Громадська спілка «Агенція регіонального економічного розвитку Бойківщини» та учасники (представники 10-и громад Бойківщини Львівської та Івано-Франківської областей) передбачали, що зустріч стане імпульсом для оцінювання перспектив будівництва євроколії на території громад, сприятиме розвитку їх економічного, енергетичного та туристичного потенціалу із залученням громад Чернівецької області.
У виступах ініціаторів, представників громад, Львівської та Івано-Франківської ОДА окреслена концепція проєкту “Євроколія як інфраструктурна передумова розвитку громад Бойківщини”. Техніко-економічні, соціальні, інвестиційні, фінансові, екологічні та комунікаційні аспекти висвітлені у виступах науковців кафедри транспортних технологій Інституту механіки і транспорту Національного університету "Львівська політехніка”.
Виклики та потенційні ризики, екологічні наслідки реалізації проєкту розглянуті практичними співробітниками ГС "Український кластерний альянс", ГС "Прикарпатський еко-енергетичний кластер", Асоціації деревообробних підприємств Прикарпаття.
Науковці відділу регіональної економічної політики ДУ "Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України" С. Шульц, А. Мокій зупинилися на пріоритетах і перспективах реалізації проєктної ініціативи з акцентом на факторах продуктивної спроможності громад через поєднання транспортно-логістичної компоненти з впровадженням локальної моделі реіндустріалізації економіки на рівні громад. Особливої важливості, на думку вчених, як альтернативна структурно-секторальна форма інтеграції це набуває на сучасному етапі євроінтеграції України.
До обговорення фінансових питань реалізації спільної ініціативи, залучення співфінансування від країн-партнерів долучилися Юрій Мокрицький (кредитна спілка “Вигода”), Михайло Яворський (Львівське обласне об'єднання організацій роботодавців).
Учасники робочої зустрічі прийняли відкрите публічне звернення ОМС, громадських та бізнес-об’єднань громад Бойківщини до голів обласних військових адміністрацій Львівської та Івано-Франківської областей, Міністерства економіки України, Міністерство розвитку громад та територій України, АТ «Укрзалізниця». Для узгодження порядку координації та взаємодії всіх зацікавлених сторін передбачене створення спільної координаційної робочої групи.