Львівський сільськогосподарський інститут (1984, спеціальність – інженер-землевпорядник), аспірантура – Львівський державний аграрний університет (1996-1998).
Здобутки:
кандидат економічних наук (1999, спеціальність – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища, установа: Львівський державний аграрний університет, науковий керівник доктор економічних наук, професор Гнаткович Дмитро Іванович, тема: «Обгрунтування організації раціонального використання і охорони земель в умовах здійснення земельної реформи на Львівщині»), доцент (2005).
Досвід роботи:
робота у землевпорядних органах Львівської області (1985-1998, 2001-2003); голова Золочівської районної державної адміністрації (1998-2001); доцент, завідувач кафедри, декан, заступник директора з наукової роботи, директор Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (2003-2009); заступник директора з науково-технічної та проектної роботи Державного підприємства "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (2011-2014); старший науковий співробітник відділу прогнозування і моделювання розвитку регіону (2009-2011), старший науковий співробітник (11.2014), в.о. завідувача (02.2018) відділу розвитку територіальних громад і транскордонного співробітництва, старший науковий співробітник (02.2019) відділу просторового розвитку ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» (до 2014 р. — Інституту регіональних досліджень НАН України).
Здійснено аналіз наукових підходів до трактування дефініції «смарт-спеціалізація». Досліджено специфіку впровадження смарт-спеціалізації в Європейському Союзі. Головною метою смарт-спеціалізації в ЄС є підтримка економічного зростання та трансформації до економіки знань, враховуючи суспільні виклики та умови, характерні для держав-членів ЄС та їх регіонів. Національні / регіональні інноваційні стратегії для смарт-спеціалізації RIS3 мають базуватись на чотирьох «Cs» принципах смарт-спеціалізації: жорсткий відбір і критична маса (Tough Choices and Critical mass); конкурентна перевага (Competitive Advantage); включення та кластери (Connectivity and Clusters); спільне керівництво (Collaborative Leadership). Методологічно принциповим є акцент на «процес відкриття підприємництва», який включає, крім державного управління, участь підприємців, дослідників та інших соціально-економічних груп, залучення громадянського суспільства в ролі користувача інновацій. Стратегії RIS3 є сучасним, інтегрованим та орієнтованим на місця унікальним інструментом політики економічної трансформації. Законами України не передбачено імплементації європейських підходів до смарт-спеціалізації та поширення європейської кластерної політики. В Україні лише підзаконними актами з листопада 2018 р. регламентовано обов’язковість впровадження засад смарт-спеціалізації у межах розроблення регіональних стратегій розвитку, тобто на регіональному рівні. Розкрито специфіку, протиріччя та проблеми урядового механізму смарт-спеціалізації щодо його системного впровадження на державному, регіональному та місцевому рівнях. Аргументовано наявність ризиків несистемності впровадження засад смарт-спеціалізації при стратегічному плануванні регіонального розвитку та подальшої стагнації процесу інноваційної трансформації регіональних секторів економіки. Обґрунтовано необхідність визначення Законом України «Про інноваційну діяльність» дефініції «смарт-спеціалізація» як інноваційного підходу, що передбачає реалізацію унікального поєднання документами державного планування конкурентних переваг відповідної території та розвитку інноваційної діяльності. Для системної реалізації стратегічного планування регіонального розвитку в Україні на засадах смарт-спеціалізації запропоновано внести зміни до низки законів.
смарт-спеціалізація, засади смарт-спеціалізації, інноваційний розвиток, стратегія розвитку
Досліджено методологічні засади та прикладні аспекти стимулювання розвитку сільських територіальних громад у соціально-економічних умовах ЄС. Акцентовано увагу на першочерговій ролі принципів субсидіарності, збалансованого розвитку та багатофункціональної сільської економіки. Виявлено роль інституційного, фінансового, соціального та інформаційного механізмів у стимулюванні розвитку сільських територіальних громад з погляду соціально-економічних пріоритетів ЄС. Сформульовано пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо адаптації досвіду ЄС у розвитку сільських територіальних громад у сучасних реаліях України.
сільські територіальні громади, європейська інтеграція, просторовий розвиток, регіональна політика ЄС, децентралізація влади