Відділ регіональної фінансової політики

Аналізується специфіка функціонування, визначення проблем розвитку галузі культури і мистецтва та окреслення напрямів їх вирішення. Представлено результати проведеного дослідження функціонування сфери культури і мистецтва. Визначено проблеми розвитку цієї галузі за останні десять років. Серед найважливіших виокремлено такі: послаблення ролі культури і мистецтва в житті людей; низький рівень бюджетного забезпечення; моральне старіння матеріально-технічної бази закладів культури; неефективне управління закладами культури; низька матеріальна винагорода працівників культурної сфери та низький соціальний престиж їхньої праці. Розкрито особливості функціонування сфери культури і мистецтва. Показано, що особливості галузі полягають у тому, що існують установи, орієнтовані як на культурне обслуговування, так і на розвиток культури і людини (створення умов для творчості); заклади виконують державну функцію зі створення, збереження, збирання і вивчення культурної спадщини фондів, художніх творів, хоча ця функція прямо не пов’язана з конкретним споживачем; складно однозначно виміряти кінцеві результати культурно-мистецької діяльності, які виражаються переважно у відкладеному соціальному ефекті і проявляються у збільшенні інтелектуального потенціалу, зміні ціннісних орієнтацій і норм поведінки людини тощо. Наголошено на викликах подальшого розвитку, обумовлених започаткованими реформами. Окреслено напрями розв’язання проблем у частині: вдосконалення нормативного забезпечення та механізмів залучення додаткових фінансових ресурсів тощо. 

культура, мистецтво, публічні фінанси, децентралізація, фінансування 

Сучасні зміни в економіці України, обумовлені суспільно-політичною ситуацією в країні, а також низка розпочатих реформ спонукають до наукових розвідок соціально-економічного розвитку країни. Проведено проблемно-орієнтований аналіз соціальної складової економіки України. Представлено результати дослідження соціально-економічного розвитку України за останні п’ять років. Серед напрямів аналізу було обрано: ринки праці, бідність, безробіття, доходи/витрати населення. Показано, що низькі темпи зростання розміру прожиткового мінімуму обумовлюють зниження соціальних стандартів, що негативно позначається на рівні життя населення в Україні; значне падіння реальних доходів населення в 2014-2015 рр. погіршило його купівельну спроможність; зростання питомої ваги заробітної плати та соціальних виплат у структурі доходів населення впродовж аналізованого періоду є свідченням надмірної залежності добробуту населення від підтримки держави, а також відсутності в країні так званого середнього класу. Помітне зростання рівня безробіття викликано воєнними діями на сході України, поглибленням фінансово-економічної кризи та погіршенням суспільно-політичного стану в країні. Наголошено на диференціації в оплаті праці в розрізі галузей економіки. Доведено, що низький рівень середньої заробітної плати в бюджетній сфері обумовлений особливостями розрахунку розміру мінімального посадового окладу на основі прожиткового мінімуму, що в підсумку призводить до «знецінення» праці працівників бюджетної сфери та зниження вартості висококваліфікованої праці. Визначено виклики для подальшого розвитку України, серед них основними є: надмірне безробіття; незадовільний рівень оплати праці; рівень соціальної захищеності; воєнний конфлікт на сході України. 

соціальний розвиток, безробіття, зайнятість населення, прожитковий мінімум, заробітна плата 

Досліджено теоретичні засади фінансової спроможності територіальних громад. Охарактеризовано параметри оцінювання фінансової спроможності територіальних громад у контексті досягнення результатів адміністративно-фінансової децентралізації. Визначено потребу в удосконаленні критеріїв фінансової спроможності територіальних громад у частині виокремлення джерел надходжень податку на доходи фізичних осіб, кількості функціонуючих на території територіальної громади підприємств та чисельності платників податку. Акцентовано увагу на необхідності удосконалення методичних засад розрахунку індексу податкоспроможності шляхом урахування чисельності працездатного населення, медіанного розподілу податку на доходи фізичних осіб, зважених на чисельність населення, та включення до розрахунку місцевого бюджету м. Києва. З’ясовано особливості формування та використання фінансових ресурсів територіальних громад Львівської та Полтавської областей. Удосконалено науково-методичний підхід до оцінювання фінансової спроможності територіальних громад шляхом визначення пріоритетності їх видатків, взаємозалежності власних доходів і трансфертів із фінансуванням публічних послуг на рівні територіальних громад. Окреслено напрями підвищення ефективності функціонування територіальних громад. 

територіальна громада, спроможна територіальна громада, фінансова спроможність, адміністративно-фінансова децентралізація 

З’ясовано сутність поняття «якість освітніх послуг» та його відмінність від поняття «якість освіти». Запропоновано методичний підхід до оцінювання якості освітніх послуг, в основі якого дві складові: оцінювання результату освітніх послуг та оцінювання процесу надання освітніх послуг. Підібрані показники оцінки якості освітніх послуг загальноосвітніх закладів згруповано у такі блоки: рівень знань учнів; інфраструктурне, інформаційне, кадрове, фінансове забезпечення освітнього процесу; організаційні перетворення освітньої мережі та використання нових форм навчання. Проаналізовано та оцінено якість загальноосвітніх послуг об’єднаних територіальних громад Львівської області, що дозволило виявити тенденції та проблеми, характерні не лише для вибраного регіону, але і країни загалом. 

загальна середня освіта, якість освітньої послуги, децентралізація, територіальні громади, оцінка, рівень знань 

Досліджено теоретичні засади функціонування спроможних територіальних громад. Узагальнено наукові підходи до трактування категорій «територіальна громада» та «спроможність». Запропоновано трактувати спроможність територіальної громади як наявність умов (фінансових, інфраструктурних, кадрових), здатність у процесі функціонування забезпечити належний рівень публічних послуг і розвитку громади загалом, можливість оцінити та задіяти потенціал задля зміцнення спроможності. Визначено параметри спроможності територіальної громади за суб’єктною приналежністю, елементами функціональної спроможності та критеріальними ознаками досягнення спроможності. Виокремлено концептуальні засади зміцнення спроможності територіальних громад на основі підходу, орієнтованого на розвиток громади, сутність якого полягає в ідентифікації сильних сторін громади та забезпеченні її розвитку. 

територіальна громада, спроможна територіальна громада, фінансова спроможність, інфраструктурна спроможність, кадрова спроможність, потенціал