Державна установа
УКР   ENG
Інститут регіональних досліджень
ім. М. І. Долішнього  НАН України
   

ПОПУЛЯРНІ РОЗДІЛИ


 Конференції
Журнал «Регіональна економіка»
Збірник наукових праць «Соціально-економічні проблеми ...
Історія інституту
Координація наукової діяльності
Сектор просторового розвитку
Загальна інформація
Інститут
Експертні та аналітичні матеріали
Долішній Мар'ян Іванович
Співпраця з ВНЗ
Монографії
Відділ регіональної фінансової політики
Загальна структура
Мелешкін Михайло Тимофійович
Оголошення про захисти
Злупко Степан Миколайович
Тематика наукових досліджень
Наукові видання
Відділ регіональної економічної політики
Відділ розвитку територіальних громад і транскордонного співробітництва
Сектор проблем транскордонного співробітництва
Відділ розвитку виробничої сфери регіону та інвестицій
Відділ регіональної екологічної політики та природокористування
Відділ соціально-гуманітарного розвитку регіону
НАШІ ПАРТНЕРИ






Відділ соціально-гуманітарного розвитку регіону

Відділ соціально-гуманітарного розвитку регіону

В.о. завідувача відділу –
Теслюк Роман Тадейович,
кандидат географічних наук, старший науковий співробітник.

Телефон: (032)297-38-91; 270-64-45

E-mail : socdevel.ird@gmail.com, sad2004@rambler.ru

Відділ створено у 2009 році.

На базі відділу діє філія кафедри менеджменту організацій Львівського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом.

Проблематика наукових досліджень

Основні напрямки наукових досліджень відділу:

  • теоретико-методологічні засади розвитку системи наукових знань про людину та суспільство в контексті соціальної економіки та нових парадигм регіону;
  • проблеми відтворення соціально-демографічного, трудового, культурно-освітнього потенціалу регіону в умовах розвитку регіональних ринків;
  • розробка методів та прийомів аналізу та прогнозу явищ та процесів соціально-гуманітарної сфери регіону;
  • побудова моделей регіональної соціальної політики та механізмів її реалізації;
  • медико-демографічні, соціально-трудові, історико-світоглядні, етнокультурні, міграційні аспекти соціального менеджменту у регіоні.

Науково-дослідні теми відділу:

  • Регіональна міграційна політика в умовах поліетнічного середовища
  • Регіональні особливості організації праці в умовах системної кризи

Склад відділу:

В.о. завідувача відділу к.геогр.н., с.н.с. Теслюк Роман Тадейович

Провідний науковий співробітник д.е.н., професор Семів Любов Казимирівна

Старший науковий співробітник д.е.н., професор Садова Уляна Ярославівна

Старший науковий співробітник к.е.н., с.н.с. Бідак Володимир Ярославович

Старший науковий співробітник к.е.н. Андрусишин Наталія Іванівна

Старший науковий співробітник к.н.д.у., с.н.с. Біль Мар’яна Михайлівна

Старший науковий співробітник к.е.н. Риндзак Ольга Тадеївна

Науковий співробітник к.е.н. Левицька Ольга Олександрівна

Молодший науковий співробітник, вчений секретар відділу к.е.н. Бачинська Марія Володимирівна

Молодший науковий співробітник к.е.н. Мульска Ольга Петрівна

Провідний інженер Ковальчук Людмила Василівна

Провідний інженер Махонюк Олександр Володимирович

Провідний інженер Бараняк Ігор Євгенович

 

Історія підрозділу

 

Основнi публікації:

l1

2007



Файл Adobe Reader УДК 331.102.24:001.895:[332.1+316.3]
Бідак В. Я. Когнітаріат як інноваційний суб’єкт регіональних суспільних систем (соціогуманістичні аспекти) / В. Я. Бідак, Х. Р. Копистянська, Л. С. Ноджак ; Інститут регіональних досліджень НАН України. – Львів, 2006. – 120 с. (фрагмент)

Джерел: 58

Розглядаються соціогуманістичні проблеми становлення інноваційної парадигми суспільного поступу, його українські реалії й перспективи у зв’язку з актуалізацією цивілізаційних та євроінтеграційних викликів. Аналізуються значення і сутність інноваційного та інтелектуального потенціалів, зокрема їх знаннєво-інформаційної компоненти. Простежено вплив інноваційних феноменів на новітні тенденції структурування та взаємодії людських спільнот, становлення і функціонування суспільних систем у регіонах. Розкрито зміст поняття “регіональні суспільні системи” у контексті розвитку інноваційної сфери. Досліджено когнітивно-креативні та диспозиційно-мотиваційні характеристики когнітаріату як ключового елемента цих систем, виділено його критеріальні ознаки і функції. Окреслено концептуальні основи інноваційної політики з урахуванням соціогуманістичних принципів побудови інноваційної моделі подальшого суспільно-економічного розвитку держави.
Для економістів, соціологів, психологів, освітянських працівників, фахівців з питань регіональної соціальної політики, інноваційного менеджменту.
Ключові слова: регіональні суспільні системи, когнітаріат, інноваційний суб’єкт, соціогуманістичні аспекти

2006



Зелінська Г. О. Регіональні особливості формування, оцінювання та використання людського капіталу : монографія / Г. О. Зелінська, У. Я. Садова, Я. С. Вітвицький ; наук. ред. М. О. Данилюк ; ІФНТУНГ. – Івано-Франківськ, 2006. – 124 с.

Статті

2018



Репозитарій ІРД НАНУ Семів Л. К. Структурні зрушення національного ринку праці: від теорії до практики // Регіональна економіка. 2018. №1(87). С. 154-156.
Літер.: 1

2017



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 331.101.262:005.336.3:332.1; JEL J01, B41, D11
Садова У. Я. Якість людського потенціалу в методологічних вимірах енергетичної парадигми / У. Я. Садова, Т. М. Степура // Регіональна економіка. – 2017. – №1(83). – С. 90-97.

Літер.: 9


Здійснено спробу розбудови методології досліджень якості людського потенціалу регіону. Теоретичним базисом для цього є основні положення соціальної, регіональної економіки, а також теорія споживання та енергетична парадигма. Вказано, що якість людського потенціалу як набір ознак незадіяного запасу людських ресурсів має вивчатись за використання системного і структурного підходів. Підкреслено, що геоструктурний підхід до дослідження якості людського потенціалу регіону обумовлює потребу розгляду цієї категорії у системній включеності у середовище її формування. Вказано, що усі цикли розвитку людини супроводжуються енергообмінними процесами. У прикладному плані доведено значення збалансованого харчування у формуванні здоров’я як однієї з основних складових якості людського потенціалу регіону. У поняття енергетичної збалансованості харчування включено не тільки його склад у розрізі поживних речовин та інших компонентів, але й відповідність раціону способові життя людини, її активності, характеру та змісту праці. Встановлено, що раціон харчування населення України з погляду його енергетичної збалансованості не відповідає потребам організму людини щодо забезпечення здоров’я, відновлення працездатності, фізичної активності, праці і потребує комплексного регулювання з урахуванням регіональних особливостей. 
якість людського потенціалу регіону, енергетична парадигма, теорія споживання, особистісний підхід, діяльнісний підхід, енергообмін, енергетичне наповнення раціону харчування, збалансоване харчування 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 331.556.4:314.748:001.891; JEL O15, F22, H00, R23
Біль М. М. Ефективність механізму регулювання міграції населення: теоретико-методичні основи оцінювання / М. М. Біль // Регіональна економіка. – 2017. – №2(84). – С. 73-79.

Літер.: 10


Обґрунтовано актуальність розвитку теоретико-методичних основ оцінювання ефективності механізму регулювання міграції населення. Визначено сутність такого механізму, який становить систему, що забезпечує вплив суб’єкта в особі державних і недержавних організацій і суб’єктів ринку міграційних послуг на міграційні процеси задля досягнення поставлених цілей. Відображено компонентну структуру механізму. Визначено сутність ефективності та зазначено про складність її оцінювання в державному управлінні. Розглянуто основні підходи до визначення ефективності механізму регулювання міграції населення, виділення яких дає змогу з’ясувати види ефективності. Зазначено, що найвищу практичну цінність має оцінювання ефективності результату. В основі оцінювання ефективності результату мають бути конкретні показники, які визначаються залежно від міграційної ситуації. Описано основні рівні оцінювання ефективності механізму регулювання міграції населення – особистісний, рівень системи державного регулювання, суспільний рівень і рівень безпеки соціуму. 
механізм регулювання міграції населення, ефективність, ефективність результату, міграційний потенціал, рівні оцінювання ефективності 



Репозитарій ІРД НАНУ Левицька О. О. IV Всеукраїнська науково-практична конференція «Суспільні трансформації і безпека: людина, держава, соціум» / О. О. Левицька, О. С. Гринькевич // Регіональна економіка. – 2017. – №3(85). – С. 141-144.



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 36:[314.7:379.85]; JEL H55, О15, R23, F22
Біль М. М. Система забезпечення соціального захисту мобільних категорій населення // Регіональна економіка. 2017. №4(86). С. 37-45.

Літер.: 7


Визначено особливості мобільних категорій населення та виділено їх основні сегментні групи. Сформульовано дефініцію соціального захисту мобільних категорій населення. Виокремлено базові умови можливості соціального захисту мобільних категорій населення. Запропоновано функціональну та інституційну модель системи соціального захисту мобільних категорій населення в розрізі складових соціального страхування, соціального забезпечення і допомоги. Описано механізми соціального захисту мобільних категорій населення. Актуалізовано на значенні в системі механізмів соціального захисту дії міждержавних угод про взаємне працевлаштування і соціальний захист. Досліджено сфери договірного регулювання в системі соціального захисту мобільних категорій населення. Обґрунтовано необхідність розвитку мобільності соціального захисту. 
соціальний захист, соціальне забезпечення, мобільні категорії населення, просторова мобільність, мобільність соціального захисту 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 331.55:314.7:316.772.4(477); JEL F22, J61, R23
Теслюк Р. Т., Селещук Г. П. Сучасні тенденції української міграції та самоорганізації громад мігрантів // Регіональна економіка. 2017. №4(86). С. 46-53.

Літер.: 22


Проаналізовано головні особливості сучасної української міграції. Оцінено трансформацію східного й західного векторів зовнішньої трудової міграції та регіональні масштаби вимушених внутрішніх переміщень населення в Україні. Показано наявні та можливі економічні й соціальні аспекти взаємодії цих видів міграції. Наголошено на головних наслідках міграцій, а саме на зростанні навантажень на регіональних ринках праці та здешевленні робочої сили. Окреслено основні риси самоорганізації громад українських мігрантів, роль міжнародних організацій у цьому процесі. Відзначено головні секторальні особливості працевлаштування внутрішньо переміщених осіб в Україні. Обґрунтовано необхідність застосування нових підходів і методик аналізу інтеграційних процесів у регіонах-реципієнтах найбільшої кількості мігрантів для попередження чи залагодження конфліктів між корінним і прибулим населенням. 
зовнішня трудова міграція, внутрішньо переміщені особи (ВПО), самоорганізація, громада мігрантів, ринок праці 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 331.556.4; JEL J11, J61
Риндзак О. Т., Махонюк О. В. Економічні фактори зовнішньої міграції населення України // Регіональна економіка. 2017. №4(86). С. 54-64.

Літер.: 24


Розглянуто основні фактори зовнішньої міграції населення України. Зокрема проаналізовано: динаміку рівня середньомісячної номінальної заробітної плати в Україні на одного штатного працівника (2002-2016 рр.) у гривневому та доларовому еквівалентах; мінімальний рівень оплати праці в Україні та країнах, з якими вона межує. З’ясовано, що на фоні формального зростання оплати праці відбувається зниження загального рівня доходів домогосподарств (за їх самооцінкою) та погіршення купівельної спроможності населення. Порівняльний аналіз деяких показників по Україні з її країнами-сусідами показав, що за рівнем безробіття та індексом людського розвитку ситуація є гіршою лише у Молдові. Зроблено висновок, що низький рівень оплати праці та високий рівень безробіття слугують факторами «виштовхування» українських громадян до сусідніх держав. Лібералізація візового режиму з країнами-членами ЄС, а також міграційна, освітня та ін. політика окремих країн (наприклад, репатріація осіб польського походження, створення сприятливих умов для навчання іноземних студентів у Польщі, Німеччині, Угорщині та ін.) лише посилюють наявні еміграційні тенденції в Україні. Щоб запобігти масовому виїзду працездатного населення з України, необхідно насамперед реформувати систему оплати праці у напрямі підвищення її рівня та покращити умови працевлаштування на національному ринку праці. 
фактори міграції, оплата праці, безробіття, індекс людського розвитку, міграційна політика 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 331.55:[331.5:332.1]; JEL О15, R58, J14
Бачинська М. В. Адаптаційні механізми регулювання міграції в контексті трансформації регіональних ринків праці // Регіональна економіка. 2017. №4(86). С. 65-71.

Літер.: 12


Здійснено понятійно-термінологічний аналіз і розглянуто теоретичні основи адаптаційних процесів внутрішньо переміщених осіб у приймаючому суспільстві. Вивчено та вдосконалено такі визначення, як «адаптація», «соціальна адаптація», «механізми адаптації». Розглянуто та обґрунтовано погляди вчених і психологів на вивчення процесу адаптації внутрішньо переміщених осіб у новому середовищі, зокрема деталізовано, які саме підходи і моделі найактуальніші і підходять до конкретної ситуації. Проаналізовано чисельність внутрішньо переміщених осіб, їх динаміку від початку переселення, місця розташування та концентрації в різних регіонах України та ступінь навантаження в деяких регіонах. Виділено особливі потреби внутрішньо переміщених осіб, зокрема першочергові та життєво необхідні потреби для адаптації у новому середовищі. Встановлено основні тенденції зростання чисельності внутрішньо переміщених осіб. Вивчено особливості цього середовища для безболісного звикання до культури і традицій нового середовища, необхідні кожному мігрантові для проходження через процес адаптації та пристосування до нового середовища. Визначено адаптивні механізми та запропоновано адаптивну модель внутрішньо переміщених осіб у приймаючому суспільстві. Описано, як процес адаптації внутрішньо переміщених осіб у різних регіонах України впливає на функціонування діючих ринків праці та які диспропорції у попиті і пропозиції на робочу силу виникають. Запропоновано створення нових робочих місць і виявлення нових перспективних професій, зокрема виявлено нові перспективні та рентабельні пропозиції праці. Охарактеризовано тенденцію розвитку певного регіону під впливом соціокультурних традицій та особливостей приймаючої області. Проаналізовано різні поведінкові моделі приймаючого соціуму і поведінку самих внутрішньо переселених осіб. Виявлено проекти, які організовують і забезпечують адаптацію та розвиток внутрішньо переміщених осіб у регіоні. Доведено існування діючих товариств, громадських організацій, волонтерських об’єднань, котрі створюють сприятливі умови для адаптації внутрішньо переміщених осіб у новому соціумі та забезпечення цих осіб матеріальними ресурсами та працевлаштуванням. 
адаптація, соціальна адаптація, адаптивні механізми, внутрішньо переміщені особи, приймаюче суспільство, адаптаційна модель 

 


Веб-майстер П. Попадюк