На базі відділу діє філія кафедри менеджменту організацій
Львівського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом.
Проблематика наукових досліджень
Основні напрямки наукових досліджень відділу:
теоретико-методологічні засади розвитку системи наукових
знань про людину та суспільство в контексті соціальної економіки та нових парадигм регіону;
проблеми відтворення соціально-демографічного, трудового,
культурно-освітнього потенціалу регіону в умовах розвитку регіональних ринків;
розробка методів та прийомів аналізу та прогнозу явищ та
процесів соціально-гуманітарної сфери регіону;
побудова моделей регіональної соціальної політики та
механізмів її реалізації;
медико-демографічні, соціально-трудові, історико-світоглядні, етнокультурні, міграційні аспекти соціального менеджменту у регіоні.
Основні результати наукових досліджень за 2017-2022 рр.
Науково-дослідні теми НАН України:
Механізми проактивної політики зниження соціальної вразливості населення (на прикладі Карпатського регіону України); 2021-2023 рр.
Міграційна активність населення Карпатського регіону; 2019-2021 рр.
Механізм регулювання міграції населення в умовах трансформації регіональних ринків праці; 2016-2018 рр.
Конкурсні теми НАН України:
Якість життя населення Карпатського регіону України: екологічні та соціальні детермінанти; 2021 р.
Гранти Національного фонду досліджень України:
«Фінансові детермінанти забезпечення економічного зростання регіонів і територіальних громад на засадах поведінкової економіки», грант Національного фонду досліджень України «Підтримка досліджень провідних та молодих учених», 2020-2022 рр.
Гранти НАН України:
«Міграційна мобільність молоді Карпатського регіону України: проблеми збереження та розвитку людського потенціалу», грант дослідницьких лабораторій/груп молодих вчених НАН України для проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвиту науки і техніки; 2021-2022 рр.
Госпдоговірні теми:
Інституційні інструменти сталого розвитку професійної (професійно-технічної) освіти регіону на засадах публічно-приватного партнерства, 2021 р.
На основі даних соціологічного дослідження (шляхом опитування роботодавців у Львівській області) щодо кількісно-якісних характеристик попиту і пропозиції на працю випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти (далі – ЗПТО) ідентифіковано потреби роботодавців у кваліфікованих робітничих кадрах – випускниках ЗПТО, узагальнено досвід працевлаштування та аспекти задоволеності роботодавців професійно-кваліфікаційними характеристиками випускників ЗПТО, виявлено проблеми і перешкоди співпраці роботодавців зі закладами ЗПТО. Обґрунтовано інструменти збалансування попиту та пропозиції на працю випускників ЗПТО, що стосуються підвищення якості освітніх послуг ЗПТО, розвитку дуальної та інших форм практичної підготовки фахівців, удосконалення співробітництва роботодавців та ЗПТО у цій сфері. Соціологічне дослідження було пілотним та проводилося у Львівській області. Однак, його результати та напрацьовані рекомендації є актуальними для інших областей Карпатського регіону України.
вимушена міграція, людський потенціал, населення, соціально-демографічний профіль, нівелювання втрат, Україна
Виявлено ключові проблеми та недоліки регіональної політики соціально-трудової реінтеграції ветеранів війни (на прикладі Львівської області). Основні виклики проявляються у слабкій взаємодії органів місцевого самоврядування, бізнесу та громадських об’єднань щодо забезпечення захисту прав і свобод ветеранів війни та членів їх сімей, надання послуг, спрямованих на повноцінну професійну адаптацію військовослужбовців, реалізації програм створення і розвитку ветеранами війни власного бізнесу, пристосування робочих місць до людей з особливими потребами, перекваліфікації та додаткового професійного навчання військовослужбовців, низької готовності роботодавців створювати нові та пристосовувати поточні робочі місця до людей з інвалідністю, у т.ч. ветеранів війни тощо. Визначено напрями та інституційно-адміністративні, організаційно-економічні й інформаційні інструменти підтримки ветеранів війни з метою їх реінтеграції у соціально-трудові відносини в регіоні.
регіональна політика, реінтеграція ветеранів війни, соціально-трудові відносини, інструменти, Львівська область
Сформовано соціально-демографічний профіль вимушеної міграції з України. Ідентифіковано тенденції та чинники посилення втрат людського потенціалу у результаті вимушеної зовнішньої міграції населення України. Обґрунтовано шляхи нівелювання втрат людського потенціалу, зокрема створення умов для відновлення соціально-демографічної стійкості країни через стимулювання природного відтворення, інтеграцію та асиміляцію внутрішньо переміщених осіб, рееміграцію населення за кордону, лібералізацію міграційного законодавства відповідно до потреб економіки.
вимушена міграція, людський потенціал, населення, соціально-демографічний профіль, нівелювання втрат, Україна
У цьому виданні експертами визначено новітні виклики втрат української молоді в умовах війни. Обґрунтовано елементи стратегії державної молодіжної і соціальної політики, регулювання міграції молоді задля збереження людського потенціалу України. Визначено механізми та інструменти реалізації проактивної державної політики збереження людського потенціалу (аспект молоді) для повоєнної відбудови України. Дорожня карта підготовлена у межах гранту Національного фонду досліджень України «Міграційні втрати молоді: імітаційне моделювання та сценарне прогнозування у контексті збереження людського потенціалу для повоєнної відбудови України» із реєстраційним номером 2022.01/0074.
збереження людського потенціалу, повоєнна відбудова, молодь, державна політика, реалізація, дорожня карта, Україна
Оцінювання причинно-наслідкових зв’язків міграційної безпеки та соціально-економічної резильєнтності запропоновано здійснювати у проекції двох каналів – (1) соціально-економічна резильєнтність регіонів і (2) міграційна безпека. Емпірика соціально-економічної резильєнтності як структурної і композиційної ознаки розвитку регіонів відображає стабільність поступу ринку праці, соціальної, демографічної та економічної систем, а також їх опірність до шоків. Перелік можна доповнювати або уточнювати, композиція компонент не є сталою, оскільки трансформаційні зміни економічної системи є динамічними, а економіка регіонів зазнає системного впливу чинників ендогенного та екзогенного середовища. Методичні рекомендації підготовлено в межах виконання НДР «Міграційна безпека як детермінанта соціально-економічної резильєнтності України: просторовий вимір» (номер державної реєстрації 0124U002049).
У науково-аналітичній доповіді сформовано соціально-демографічний профіль вимушеної міграції з України. Ідентифіковано тенденції та чинники посилення втрат людського потенціалу у результаті вимушеної зовнішньої міграції населення України. Обґрунтовано шляхи нівелювання втрат людського потенціалу, зокрема створення умов для відновлення соціально-демографічної стійкості країни через стимулювання природного відтворення, інтеграцію та асиміляцію внутрішньо переміщених осіб, рееміграцію населення за кордону, лібералізацію міграційного законодавства відповідно до потреб економіки. Науково-аналітичну доповідь підготовлено в межах у межах виконання НДР «Вимушена міграція населення: закономірності та наслідки для розвитку людського потенціалу України» (номер державної реєстрації 0123U102963).
вимушена міграція, населення, тенденції, соціально-демографічні характеристики, методи регулювання, Україна
Встановлено, що масштабні міграційні процеси в Україні призвели до критичного послаблення міграційної безпеки, що має негативний вплив на стійкість регіональних соціально-економічних систем. Домінантними ознаками зниження соціально-економічної резильєнтності регіонів є зменшення демографічного та інтелектуально-кадрового потенціалів, «знелюднення» територій; посилення проблеми дефіциту спеціалізованих фахівців у всіх галузях економіки; розширення диспропорцій статево-вікової структури населення; збільшення фінансових асиметрій і бюджетних дисбалансів. Обґрунтовано інструменти та засоби посилення міграційної безпеки регіонів України (формування інтегрованої цифрової системи моніторингу міграційних процесів, активне стимулювання рееміграції молоді та дітей, зменшення соціально-економічної вразливості та нерівності ВПО та ін.). Науково-аналітичну записку підготовлено в межах виконання НДР «Міграційна безпека як детермінанта соціально-економічної резильєнтності України: просторовий вимір» (номер державної реєстрації 0124U002049).
посилення міграційної безпеки, просторовий вимір, інструментарій, Україна
Виявлено чинники дестабілізації регіональних ринків праці України в умовах повномасштабної війни, обумовлені значними зовнішніми та масштабними внутрішніми міграціями населення, поглибленням проблем депопуляції, скороченням зайнятості та кількості робочих місць через припинення діяльності підприємств, звуження виробничих потужностей та релокацію бізнесу, зростанням прекаризації на ринку праці, розвитком галузево-структурних дисбалансів та посиленням кадрових проблем на ринках праці регіонів, погіршенням кадрового потенціалу суб’єктів господарювання, новими системними викликами – наслідками дестабілізації просторового розвитку економіки України. Визначено пріоритети та інструменти політики регулювання регіональних ринків праці і сфери зайнятості у контексті їх стабілізації та збалансування просторового розвитку економіки України.
регіональна економіка, політика регулювання, регіональні ринки праці, відновлення економіки, інструменти, Україна
Виявлено детермінанти посилення соціальної вразливості ВПО Карпатського регіону України в умовах війни. Розроблено інструменти та засоби послаблення соціальної вразливості ВПО в процесі їх інтеграції у приймаючий соціум. Реалізація визначених інструментів дозволить підвищити якість соціальної підтримки ВПО, прискорити процеси їх адаптації та інтеграції, знизити рівень бідності та соціально-економічної напруги в громадах Карпатського регіону України.
послаблення соціальної вразливості, ВПО, громади, інструменти, Україна, Карпатський регіон
Економічний розвиток регіонів, у т.ч. темпи зростання, обумовлений ступенем фінансової стійкості та детермінований високою мірою чутливості до зміни фінансових детермінант. Дослідження впливу фінансової стійкості як системи фінансових детермінант та економічного поступу регіонів запропоновано здійснювати у проекції двох каналів – (1) економічний розвиток і (2) економічне зростання. Емпірика економічного розвитку як структурної і композиційної характеристики економічної системи відображає такі аспекти, як економічна стабільність, економічна ефективність, інноваційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця, розвиток малого та середнього підприємництва, ефективність ринку праці і розвиток інфраструктури. Перелік можна доповнювати або уточнювати, композиція компонент не є сталою, оскільки трансформаційні зміни економічної системи є динамічними, а регіональні економіки зазнають впливу чинників зовнішнього середовища.