Державна установа
УКР   ENG
Інститут регіональних досліджень
ім. М. І. Долішнього  НАН України
   

ПОПУЛЯРНІ РОЗДІЛИ


Конференції
Журнал «Регіональна економіка»
Збірник наукових праць «Соціально-економічні проблеми ...
Історія інституту
Координація наукової діяльності
Сектор просторового розвитку
Загальна інформація
Інститут
Експертні та аналітичні матеріали
Долішній Мар'ян Іванович
Співпраця з ВНЗ
Монографії
Відділ регіональної фінансової політики
Загальна структура
Мелешкін Михайло Тимофійович
Оголошення про захисти
Злупко Степан Миколайович
Тематика наукових досліджень
Наукові видання
Відділ регіональної економічної політики
Відділ розвитку територіальних громад і транскордонного співробітництва
Сектор проблем транскордонного співробітництва
Відділ розвитку виробничої сфери регіону та інвестицій
Відділ регіональної екологічної політики та природокористування
Відділ соціально-гуманітарного розвитку регіону
НАШІ ПАРТНЕРИ








Відділ регіональної екологічної політики та природокористування

Завідувач відділу:
Кравців Василь Степанович,
доктор економічних наук, професор,
тел. (032)270-70-37

Відділ створено у 1981 році.

Проблематика наукових досліджень:

Основні напрямки наукових досліджень відділу:

  • Теоретико-методологічні засади формування та механізми реалізації регіональної екологічної політики, наукове забезпечення розробки регіональних екологічних програм.
  • Проблеми екологічної безпеки гірських і транскордонних регіонів та шляхи їх вирішення.
  • Обґрунтування стратегії використання природно-ресурсного потенціалу регіону.
  • Наукові основи та механізми сталого розвитку гірських територій, екологічні інновації.

Науково-дослідні теми відділу:

  • «Конкурентоспроможність туристично-рекреаційної сфери Карпатського регіону України: оцінка та шляхи підвищення» (2022-2024 рр.)
  • «Структурно-функціональне й інституційне забезпечення регіональної системи управління відходами в умовах децентралізації» (2022 рр.)
  • «Система економічного регулювання екологічної безпеки регіону в умовах децентралізації влади» (2018-2021 рр.)
  • «Екологічна безпека як складова якості життя в українсько-польському прикордонні: методи оцінки та системи управління» (2020 рр.)
  • «Формування та механізми реалізації політики розвитку гірських територій України» (2016-2018 рр.)
  • «Методологічні основи та напрями реформування адміністративно-територіального устрою України» (2014-2016 рр.)
  • «Механізми регулювання екологічної безпеки транскордонного регіону в умовах євроінтеграції України» (2013–2015 рр.)
  • «Використання природно-ресурсного потенціалу гірських територій України на засадах сталого розвитку» (2012-2014 рр.)
  • «Оцінка стану та обґрунтування перспектив використання природно-ресурсного потенціалу регіону» (2011-2012 рр.)
  • «Сучасний стан та перспективи розвитку ринкових відносин у сфері природокористування: регіональний контекст» (2008-2010 рр.)

Склад відділу:

директор, завідувач відділу доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Кравців Василь Степанович

провідний науковий співробітник доктор економічних наук, професор Стадницький Юрій Іванович

провідний науковий співробітник кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Жук Петро Володимирович

старший науковий співробітник доктор економічних наук, старший науковий співробітник Колодійчук Ірина Анатоліївна

старший науковий співробітник кандидат географічних наук, доцент Кіптач Федір Ясонович

старший науковий співробітник кандидат наук з державного управління, старший науковий співробітник Куліш Інна Михайлівна

молодший науковий співробітник, вчений секретар підрозділу кандидат економічних наук Башинська (Завальона) Юлія Іванівна

аспірант Мищишин Іванна Романівна

інженер Григоренко Олена Василівна

 

Історія підрозділу

 

Основнi публікації:

l1


Репозитарій ІРД НАНУ УДК ; JEL
Демченко В. В., Мищишин І. Р. Науковці обговорили проблеми забезпечення сталого розвитку в умовах пандемії. Регіональна економіка. 2020. №2(96). С. 170-171. URL: http://re.gov.ua/doi/re2020.02.170_u.

2019



УДК 614.2:351.82.001.57; JEL C45, H51, I18, O30
Юринець З. В., Петрух О. А., Мищишин І. Р., Кохан М. О., Гнилянська Л. Й. Оцінка ефективності функціонування системи охорони здоров’я України в умовах прискореного розвитку інноваційних технологій. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2019. Вип. 6(140). С. 33-38. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2019-6-6.

Літер.: 12


Запропоновано науково-методичні положення стосовно оцінки ефективності функціонування системи охорони здоров’я України в умовах прискореного розвитку інноваційних технологій. Ця модель побудована на підґрунті застосування інструментів нейромережевого моделювання. Застосування розробленої моделі оцінки ефективності функціонування системи охорони здоров’я дає змогу виявити стан фінансування державою сфери охорони здоров’я та науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), охопити велику кількість даних і провести порівняльний аналіз національної політики розвитку сфери охорони здоров’я із розвиненими країнами. У ході формування нейронної моделі встановлено залежність між чинниками та рівнем ВВП. У моделі використовуються показники, що характеризують результати соціальної, економічної та інноваційної політики України на 2000-2017 рр. Запропонована методика дає можливість спрогнозувати найкращий варіант розвитку системи охорони здоров’я та науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт в Україні, сприяє можливості ухвалення обґрунтованих рішень щодо здійснення політики розвитку сфери охорони здоров’я, оптимізації ухвалення управлінських рішень відносно науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Основні положення можуть бути прийняті органами виконавчої влади уряду України, місцевими та регіональними органами управління національної економіки. Аналіз є основою для формування методологічних підходів до оцінки ефективності економічної сфери, створення стратегій та програм розвитку системи охорони здоров’я України на різних ієрархічних рівнях. 
оцінка, ефективність, нейронна модель, сфера охорони здоров’я, державні витрати, політика 



УДК 336.71; JEL G21, C50
Юринець З. В., Юринець Р. В., Кунанець Н. Е., Мищишин І. Р. Регресійна модель оцінювання платоспроможності клієнта та банківських ризиків у процесі кредитування. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2019. Вип. 4(138). С. 69-73. DOI: https://doi.org/10.36818/2071-4653-2019-4-11.

Літер.: 7


Запропоновано науково-методичні положення стосовно формування регресійної моделі оцінювання платоспроможності клієнта та банківських ризиків під час надання кредитів позичальникам. Ця модель побудована на підґрунті застосування інструментів логістичної регресії, дискримінантного аналізу із залученням експертної оцінки. Застосування розробленої регресійної моделі оцінювання кредитоспроможності клієнта та банківських ризиків дає змогу поєднати експертний скоринг і статистичний підхід, об’єднувати індикатори, що мають якісну та кількісну шкалу вимірювання, а для вибору кількісних змінних фінансового ризику застосовувати інструментарій дискримінантного аналізу. Під час формування регресійної моделі встановлено залежність між факторами ризику та ймовірнісною величиною кредитного ризику. Запропонована методика дає можливість оцінити платоспроможність клієнта та попередити настання ризиків на різних етапах кредитування, сприяє можливості самостійного ухвалення обґрунтованих рішень з кредитного обслуговування клієнтів, ефективного управління кредитним портфелем, оптимізації ухвалення управлінських рішень у банках загалом. 
кредитний ризик, регресійна модель, дискримінантний аналіз, банки, кредит, кредитний скоринг, ризик, експертна оцінка 



Репозитарій ІРД НАНУ УДК ; JEL
Кравців В. С. Нове дослідження перспективної моделі економічного розвитку Донбасу. Регіональна економіка. 2019. №4(94). С. 169-170. URL: http://re.gov.ua/doi/re2019.04.169_u.

Літер.: 1



Репозитарій ІРД НАНУ УДК 330:330.113:574.63:338.24; JEL O10, O13, P41, P49, Q32
Колодійчук І. А. Ідентифікація факторів системи управління відходами. Регіональна економіка. 2019. №3(93). С. 79-87. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2019-3-8.

Літер.: 9



Репозитарій НБУВ Репозитарій ІРД НАНУ УДК ; JEL
Демченко В. В. Економічні дискусії на Світязі – 2019. Регіональна економіка. 2019. №2(92). С. 98-100. DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2019-2-11.

2018



УДК 628.4+658.567(477); JEL O13, Q21, Q24, R14
Колодійчук І. А. Формування ефективної системи управління відходами в Україні. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2018. Вип. 4(132). С. 85-89. URL: http://ird.gov.ua/sep/doi/sep2018.04.089_u.

Літер.: 17


У статті наголошується на необхідності застосування комплексного підходу в управлінні відходами. Це зобов’язує до розроблення і послідовної реалізації плану управління відходами, дотримання принципу «забруднювач платить», розбудови відповідної нормативно-законодавчої бази тощо. Вказується на неспроможність чинної системи поводження з відходами сприяти реалізації не лише інноваційних, а й традиційних завдань у цій сфері. У статті визначаються теоретико-прикладні аспекти щодо формування ефективної системи управління відходами в Україні. Вбачаємо необхідним проведення радикальних змін у руслі сучасних тенденцій і бачення проблеми відходонагромаджень, насамперед через перегляд концептуальних положень у цій сфері. Розглядається формула просування до розбудови сучасної ефективної системи управління в Україні, головними складовими якої є впровадження інноваційних технологій, європейських стандартів і радикальних системних рішень. Послідовна реалізація чіткої стратегії поводження з відходами, формування інституту відповідальності, створення організаційно-правових умов для інвестиційної привабливості індустрії переробки відходів сприятимуть становленню ефективної національної системи управління відходами. 
відходи, проблема відходонагромаджень, управління відходами, інноваційні технології, системні рішення 



УДК 338.49:332.122(23)(477.8); JEL R29, Q56, I31
Мищишин І. Р. Інфраструктурне забезпечення у гірських районах Львівської області . Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2018. Вип. 4(132). С. 58-61. URL: http://ird.gov.ua/sep/doi/sep2018.04.061_u.

Літер.: 7


Інфраструктурне забезпечення є одним з найвагоміших чинників соціально-економічного розвитку гірських територій. Рівень забезпечення та стан інфраструктури суттєво впливає на розвиток підприємництва та якість життя людей гірських регіонів. Всі держави, які мають гористі області, проводять державну політику щодо розвитку гористих територій або використовують законодавчо встановлені підходи до вирішення певних проблем. Забезпеченість інфраструктурою у гірських регіонах є проблемним питанням багатьох країн. Для його вирішення у різних країнах застосовуються різні інструменти і механізми, однак практично у всіх країнах є розуміння того, що в основі соціально-економічного зростання гірських районів є покращення їхньої інфраструктури. Беззаперечним також є і те, що внаслідок нерівності економічного потенціалу гірські райони неспроможні повною мірою забезпечувати свою самоокупність і самофінансування, а тому фінансово підтримуються державою. У статті проведено аналіз тенденцій та стану інфраструктурного забезпечення гірських районів Львівщини (Старосамбірський, Сколівський і Турківський). 
інфраструктура, гірські території, водопостачання, житловий фонд 



УДК 330.341.1(477); JEL О31, О32
Юринець З. В., Круглякова В. В., Мищишин І. Р. Стратегічні підходи до розвитку суб’єктів господарювання на основі активізації використання їх інноваційного потенціалу. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2018. Вип. 3(131). С. 121-125. URL: http://ird.gov.ua/sep/doi/sep2018.03.125_u.

Літер.: 6


У статті запропоновано науково-методичні положення стосовно формування матриці інноваційного потенціалу та мотивації щодо реагування на конкурентну ситуацію, яка дає змогу суб’єктам господарювання здійснити вибір стратегії їхнього розвитку. Ця матриця формується на основі обчислення інтегрального показника інноваційного потенціалу суб’єктів господарювання та інтегрального індексу мотивації щодо реагування на конкурентну ситуацію. Матриця складається із чотирьох сегментів і відображає активну, активно-пасивну, пасивно-активну та пасивну стратегії розвитку господарюючого суб’єкта у ході ведення інноваційної діяльності. Подано методику розрахунку інтегрального показника інноваційного потенціалу для суб’єктів господарювання та методику обчислення інтегрального індексу мотивації щодо реагування на конкурентну ситуацію. Представлено рекомендації суб’єктам господарювання щодо їхньої поведінки у разі обрання відповідної стратегії розвитку. 
матриця, стратегія розвитку, інтегральний показник, інноваційний потенціал, конкурентна ситуація, мотивація, інноваційна діяльність 



УДК 332.02:332.1; JEL
Жук П. В. Актуальні завдання політики соціально-економічного розвитку гірських територій в Україні. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2018. Вип. 3(131). С. 27-31. URL: http://ird.gov.ua/sep/doi/sep2018.03.031_u.

Літер.: 9


Розглянуто проблематику вдосконалення політики соціально-економічного розвитку гірських територій в Україні. Зазначено важливість підвищення їх економічної конкурентоспроможності та створення нових робочих місць для запобігання депопуляції гір. Наведено дані про диференціацію розташування гірських населених пунктів України за висотами над рівнем моря. Запропоновано механізми зовнішньої підтримки економічного розвитку та стимулювання інвестиційної діяльності щодо гірських територій. 
гірські території, гірська політика, підтримка економічного розвитку, стимулювання інвестиційної діяльності 

 


Веб-майстер П. Попадюк